1.2 Структура пізнавального інтересу та рівні його розвитку у

молодших школярів

Змістом навчальної діяльності школярів є засвоєння ними певної системи знань. Ці знання становлять досвід багатьох поколінь людей, які жили в різних країнах і в різні історичні періоди. В процесі різноманітної праці люди пізнавали світ, розкривали закони природи й суспільства, фіксували події, визначали їх походження, взаємозалежності, своєрідність, об’єднували в групи і категорії. Кожне нове покоління одержує від попередників набуті знання в готовому вигляді і повинно оволодіти цими знаннями, засвоїти їх, що є метою й мотивом навчальної діяльності. [16]

Психологічною стороною навчальної діяльності є процес засвоєння учнями знань різного змісту і різного ступеня складності, а також способів їх використання на практиці. Процес засвоєння знань учнем не зводиться тільки до запам’ятовування тих фактів, явищ і законів, які йому передає вчитель або про які він прочитав у підручнику. Засвоєння передбачає поєднання чужого і власного досвіду. Таке розуміння навчальної діяльності дає змогу характеризувати її насамперед як діяльність пізнавальну. Адже учень не тільки заучує програмований матеріал, а й пізнає світ.

Опосередковане пізнання учнем світу шляхом засвоєння набутих суспільством знань – це не лише прискорене, стиснуте в часі пізнання дійсності, а ще й процес формування особистості. Пізнання дійсності учнями за допомогою засвоєння ними суспільного досвіду впливає на пізнавальний процес, вдосконалюючи його.

Головним мотивом навчальної діяльності повинен бути пізнавальний інтерес, формування якого є не тільки засобом, що забезпечує успішне засвоєння програмного матеріалу, але й ціль навчання. При цьому дуже важливо, щоб пізнавальний інтерес був досить інтенсивним. [19]

Поряд з розходженнями в інтенсивності виокремлюються різні рівні розвитку пізнавальних інтересів. Самий нижчий пов'язаний з потребою у враженнях, - це мимовільне звернення уваги на щось яскраве, різнокольорове.

Значно частіше ми зустрічаємося з другим рівнем розвитку інтересів – з допитливістю. Він відрізняється від першого рівня тим, що інтерес проявляється вже не як до окремого стимулу, а як до якоїсь події, факту, предмету. Так як і потреба у враженнях, допитливість насичена емоціями на стільки, що суцільно й поруч для школярів за ними приховується ціль діяльності.

На третьому рівні пізнавальний інтерес пов'язаний з соціально значущою пізнавальною діяльністю. Цей рівень найбільш проявляється вже в старшокласників, наприклад, вибір професії.

Отже, на рівні теоретичного узагальнення, структуру пізнавального інтересу складають: репродуктивний, частково-пошуковий та дослідницький (творчий).

1. Репродуктивний (П.П. Блонский, Л.С. Виготський, A.M. Матюшкина, С.Л. Рубінштейн, Б.И. Коротяєв та ін.) припускає засвоєння готових знань та зразків діяльності. Діяльність учня проявляється тут в пізнання, засвоєнні, відтворенні за зразком або підведенні нового факту під уже відоме поняття, до якого він систематично прибігає в процесі своєї діяльності. Це спричиняє нагромадженню учнем опорних способів діяльності, умінь і навичок для переходу на більш високий рівень навчальної діяльності. Для цього рівня характерна інформаційна діяльність учителя, а основним методом викладання є пояснювально-ілюстративний метод і організація самостійної роботи зі зразка або з підручником, тобто методи, спрямовані на засвоєння знань і розвиток умінь виконувати репродуктивну діяльність.

2. Частково-пошуковий (конструктивно-варіативний) рівень(П. І. Підкасістий, Т. І. Шамова, В. І. Лозова та ін.) припускає не тільки засвоєння готових знань і готових зразків діяльності, але й необхідність аналізу можливих шляхів рішення завдання, відшукання застосування готової ідеї в конкретній ситуації. Тут діяльність учня не виходить за рамки перетворюючого відтворення наявних у нього знань, але відрізняється більше високим рівнем відтворюючої діяльності, здобуває досить гнучкий, варіативний характер і спрямований на одержання нової інформації. Для цього рівня характерна інформаційна-пошукова діяльність учителя, а основним методом викладання є метод, спрямований на формування вмінь застосувати наявні знання в змінених ситуацій. [30]

3. Дослідницький (творчий) рівень діяльності (П. І. Підкасістий, Т. І. Шамова, В. І. Лозова, Б. І. Коротяєв, С.А. Сисоєва, Н. В. Кичук і т. п.) припускає особиста участь школярів у виробництві нових для них знань. Їхня діяльність здобуває пошуковий характер і складається з таких розумових і практичних дій, які виступають як сукупність умовиводів при постановці нових проблем і знаходженні нових принципів рішень завдань. При цьому колишні завдання використовуються ними вибірково залежно від аналізу конкретного завдання. Для цього рівня характерна діяльність учителя, що забезпечує пошукову діяльність учнів.

Вивчення психолого-педагогічної літератури дозволяє зробити висновок про те, що навчально-пізнавальна діяльність школярів реалізує свої функціональні можливості: озброєння знаннями, уміннями та навичками; сприяння вихованню позитивних якостей особистості учнів; розвиток їхніх пізнавальних сил, активності, самостійності, пізнавального інтересу; виявлення й реалізація потенційних можливостей учнів; прилучення до пошукової й творчої діяльності, тільки через чітку її організацію.