- •День 1 – 2 Ознайомлення з підприємством та організацією виробничої діяльності підприємства.
- •День 3 – 4 Порядок планування роботи в аудиторській фірмі та порядок складування договорів на проведення аудиту
- •День 5 Формування методики проведення загального аудиту
- •День 6-7 Формування методики проведення тематичного аудиту
- •День 8 Методики зменшення аудиторського ризику
- •День 9 – 10 Робочі документи аудитора
- •Додаткова підсумкова документація що передається замовнику
- •День 11 – 12 Послідовність проведення аудиторської перевірки
- •День 13 – 15 Вивчення системи бухгалтерського обліку та організації роботи підприємства на якому здійснюється аудиторська перевірка
- •День 16 – 17 Складання програми проведення аудиторської перевірки
- •Виконання комплексу процедур залежить від вибраного аудиторського підходу.
- •День 18 – 19
- •День 20 – 21 Складання аудиторського висновку
- •День 22 – 23 Складання аудиторського звіту
- •День 24 Організація інформаційно – консультативного обслуговування
- •День – 25 Автоматизація обробки інформації в діяльності аудиторських фірм
- •День 26 – 28 Облік і звітність аудиторської фірми
- •День 29 – 30 Формування звіту
День 3 – 4 Порядок планування роботи в аудиторській фірмі та порядок складування договорів на проведення аудиту
Фірма впроваджує політику та процедури прийняття завдання, продовження співпраці з клієнтом та виконання конкретних завдань, які б надавали Фірмі достатню впевненість, що вона прийме чи продовжить завдання та взаємовідносини з клієнтом лише тоді, коли вона:
• розглянула питання чесності клієнта та не має інформації, яка б вела до висновку про його нечесність;
• достатньо компетентна для виконання завдання та має можливість, час та ресурси для цього;
• може дотримуватись вимог етики.
Для виконання загального плану робіт аудитор готує програму, в якій розробляє завдання, заходи, процедури контролю стосовно кожного об’єкта і виду робіт.
Програма аудиту повинна бути детальною, оскільки її використання має двояке значення: з одного боку – для підлеглих, які приймають участь у перевірці; а з іншого – засіб контролю аудитора за роботою підлеглих.
У розрізі об’єктів перевірки передбачається певне коло питань, які слід з’ясувати і перевірити, наприклад, стосовно основних засобів:
– правильність оцінки основних засобів;
– аналіз причин вибуття основних засобів;
– правильність нарахування амортизації;
– правильність проведення переоцінки основних засобів;
– правильність врахування витрат на ремонт основних засобів;
– правильність відображення в обліку вартості основних засобів, переданих або прийнятих в фінансову оренду.
– правильність відображення в обліку руху основних засобів.
Програма в розрізі кожного об’єкта, яка заздалегідь підписана директором або аудитором фірми, доводиться до аудиторів або асистентів. Ступінь її виконання досить ретельно перевіряється.
Існує два види співпраці між замовником і виконавцем. Перший вид – це постійні зв’язки аудитора і підприємства; другий – аудитор і замовник співпрацюють вперше. У кожному випадку аудитор повинен мати інформацію про замовника. Залежно від виду співпраці таку інформацію аудитор отримує з наступних джерел :
Таблиця 1 – Співпраця аудитора і замовника
та інформаційне забезпечення укладання договору
Поновлення договору |
Укладання договору вперше |
Матеріали і результати попереднього аудиту. Матеріали і результати перевірок державних органів контролю. Фінансова звітність замовника. Результати попереднього обстеження діяльності підприємства |
Інформація отримана з засобів масової інформації. Фінансова звітність клієнта. З дозволу клієнта співпраця з попереднім аудитором. При потребі проводиться попереднє обстеження у клієнта |
Незважаючи на те, який вид аудиту (обов’язків чи добровільний) проводиться, перш за все повинен укладатись договір на його проведення.
Укладанню договору передує певна робота, а саме обмін листами.
Договір на проведення аудиту складається з цілої низки відокремлених розділів, в яких передбачаються предмет, масштаб аудиту, тривалість робіт, форма їх оплати, обов’язки і відповідальність сторін та особливі умови. Договір на проведення аудиту готує аудиторська фірма або аудитор і передає його на розгляд замовнику, який має право вносити корективи, після чого договір підписується у двосторонньому порядку.
Невід’ємною складовою процесу аудиту є планування. Аудитор приступає до планування процесу аудиту одразу після укладання договору на проведення аудиту. Під плануванням аудиту розуміють розробку аудитором конкретних заходів стосовно напряму, характеру і витрат часу на перевірку. Метою планування є визначення аудитором найважливіших напрямів перевірки об’єктів, які слід перевірити досить ретельно, щоб вивчити усі фактори, що сприяють неналежному веденню обліку і звітності на підприємстві.
Необхідність і порядок планування регламентується міжнародним стандартом аудиту 300 “ Планування аудиту фінансових звітів ” та МСА 315 “ Розуміння суб’єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень ”.
План складається так, щоб аудитор вчасно і якісно здійснив перевірку з урахуванням індивідуальних особливостей замовника.
У зв’язку з цим процес планування поділяється на три великих етапи:
– перший – проводиться вивчення діяльності підприємства, яке перевіряють, і на підставі цього визначається основний напрям майбутньої перевірки;
– другий – розробляється стратегія перевірки і складається детальний опис майбутніх робіт; перші етапи стосуються складання загального плану робіт;
– третій – складається програма перевірки.
Аудитор може одержувати відомості про галузь і суб’єкт господарювання з багатьох джерел. Такими джерелами можуть бути:
– попередній досвід роботи з цим суб’єктом господарювання в його галузі;
– спілкування з працівниками суб’єкта господарювання (наприклад, директорами і провідними спеціалістами);
– спілкування з іншими аудиторами, юристами та іншими консультантами, які надавали послуги цьому суб’єкту господарювання або в цій галузі;
– спілкування з компетентними особами, які не працюють на цьому суб’єкті господарювання;
– публікації, що стосуються галузі (наприклад, офіційна статистика;оглядові матеріали, статті, професійні журнали);
– законодавство та нормативні акти, які суттєво впливають на діяльність суб’єкта господарювання;
– відвідування адміністративних будівель і виробничих приміщень суб’єкта господарювання;
– документи, підготовлені суб’єктом господарювання (наприклад, протоколи засідань; матеріали, що розсилалися акціонерам або подавалися органам регулювання; рекламні матеріали; фінансові звіти за попередні роки; бюджети; внутрішні звіти управлінського персоналу; проміжні фінансові звіти; інструкції з політики управління; інструкції щодо систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю; план рахунків; посадові інструкції; плани маркетингу та продажів).
Загальний план роботи – це послідовний перелік дій у процесі виконання аудиту звітності. У ньому аудитор послідовно передбачає:
– термін проведення роботи;
– дату надання інформації замовнику за результатами аудиту;
– складання графіка проведення аудиту;
– склад аудиторської групи та її підпорядкованість;
– час на проведення інструктажу аудиторів стосовно перевірки;
– час, необхідний для перевірки старшими фахівцями якості роботи, виконаної молодими аудиторами.
У процесі роботи аудитор має право, з вагомих причин, вносити корективи у загальний план, але кожна зміна повинна докладно документуватися.
