1Ох обставини. Виняткове значення ці дані мають у випадках особ-

,і0 Тяжких злочинів — вбивств, оскільки з урахуванням цієї інформа-

. оперативно висуває версії щодо події, осіб, які скоїли зло-

и"с' таКОж про окремі обставини події.

ЧИ" Некомпетентна поведінка лікаря під час огляду трупа і місця по-

- оже значно ускладнити подальшу роботу слідчого, стати причиною

^ йозних помилок як в ході розслідування події, так і при проведенні

аово-медичної експертизи трупа. Права і обов'язки лікаря-спеціаліста

• галузі судової медицини при огляді трупа на місці події регламенту-

кугь кпк України, «Інструкція про проведення судово-медичної експе-

ртизи», затверджена МОЗ України 17 січня 1995 р., «Правила роботи

лікаря-спеціаліста в галузі судової медицини при зовнішньому огляді

трупа на місці його виявлення (події)».

Запам'ятайте: огляд місця події і трупа на місці його виявлення

організовує і проводить слідчий (а не лікар).

Лікар-спеці&тіст в галузі судової медицини під час огляду місця

події і трупа на місці його виявлення здійснює такі функції і вирішує

такі задачі:

4 Встановлює факт смерті і судово-месШчні ознаки, що дозволяють судити

про давність її настання:

* допомагає слідчому провести правильний і послідовний огляд трупа;

' надас оопо.могу слідчому у виявленні і вилученні слідів, схожих на кров,

сперму, інші виділення людини, волосся, а також• отруйних, токсичних ре-

човни, предметів, знарядь злочину і т.п.;

°опомагас слідчому при описі результатів огляду трупа і речових Ооказів

Оологічного походження в протоколі огляду місця події, який складає слі-

дчий;

"вловлює попередню думку (у усній і конфіденційній формі) щодо харак-

еРУ' походження, механізму утворення і давності виявлених уиікоджень,

^ а також з інших питань, що виникають у слідчого;

необхідності консультує слідчого щодо формулювання питань, які пі-

пягаюпц, вирішенню при експертизі (дослідженні) трупа в морзі.

^ Процес огляду місця події здійснюється в дві стадії: статичну і

®«і'чну. у статичній стадії всі предмети оглядають без торкання до

> без їх зсуву. У динамічній стадії предмети раціонально переміща-

> візуально і тактильно всесторонньо досліджують.

Порядок і методика огляду трупа детально викладені у відпові-

дних «Правилах роботи лікаря-спеціаліста в галузі судової медицини

при зовнішньому огляді трупа на місці його виявлення (події)».

У лікаря, прибулого до місця огляду події, повинні бути прилади

для дослідження суправітальних реакцій і ранніх трупних змін:

термометри для вимірювання температури повітря, води, трупа;

динамометр-ліворометр для дослідження трупних плям;

/ лінійка для викликання і вимірювання ідеомускулярної пухлини;

неврологічний молоток;

прилад для електроподразнения скелетних м 'язів;

^ 1% р-ии пілокарпіну і атропіну, туберкуліновий шприц для ін'єкцій в пе-

редню камеру ока;

^ паперові або пластикові пакети для речових доказів (сліди крові, сперма,

волосся тощо);

^ скляні флакони, марлеві серветки, липка стрічка, скальпель.

Крім того, необхідно мати медичний халат, медичну шапочку,

мило, рушник, спирт, тальк, рулетку, лупу, лінійку, електроліхтар, пи-

сальний папір, сірники, засоби для надання медичної допомоги (10%

водний розчин аміаку — «нашатирний спирт», 5% р-н йоду, настоянка

валеріани, корвалол, камфора, шприц і голки для ін'єкцій, фонендос-

коп, бинти, вата).

В процесі проведення огляду місця події слідчий складає «Про-

токол огляду місця події». За наявності лигає вірогідних ознак смерті

лікар зобов'язаний:

ініціювати виклик швидкої допомоги;

^ негайно звільнити постраждалого від предметів, які утруднюють надхо-

дження повітря в дихачьні шляхи (зашморгу на шиї, кляпа в роті тощо);

^ помістити постраждалого, якщо необхідно, у відповідні умови (напри-

клад, перемістити з холодного приміщення в теппе);

зробити все необхідне для відновлення життєвих функцій організму.

Медичну допомогу в подібних випадках слід надавати до віднов-

лення життєвих функцій організму або появи абсолютних (достовірних)

ознак смерті (трупні плями, трупне заклякання, плями Лярше тощо).

Порядок і методика огляду трупа передбачає послідовне визна-

чення і фіксацію в протоколі таких даних:

^ місце виявлення трупа;

^ загальні відомості про труп (паспортні дані, стать, приблизний вік, ко.іір

шкіри, статура, наявність татуїровок, рубців);

положення трупа в просторі (горизонтальне — на спині, на животі. ""

боці; вертикальне — вгору головою, вниз головою; проміжне — наприкі^

сидячи);

^ поза трупа (взаємне розташування частин тіла по відношенню один $

одного);

^ предмети на трупі і в безпосередній близькості від нього;

^ одяг і взуття трупа (вказати найменування предмета одягу, вид тканий

колір і малюнок тканини, ступінь зношеності, запах від одягу, стан за-

стібок, забруднення і ушкодження, вміст кишень);

/ наявність і вираженість трупних змін (трупне охолодження, трупні пля-

ми, трупне заклякання, трупне висихання, ознаки гниття, трупна енто-

мофауна);

/ ознаки переж-ивання тканин (т.зв. суправітальні реакції) — механічне по-

дразнення м язів, ідеомускулярна пухлина, електрична подразливість

м 'язів, реакції м 'язів зіниць;

/ особливості частин тіїа трупа і ушкодження на них;

/ ложе трупа (поверхня, на якій виявлений труп).

Міркування про давність настання смерті при огляді трупа на мі-

сці його виявлення висловлюється за наслідками дослідження суправі-

тальних реакцій і трупних змін.

З суправітальних реакцій (відповідь тканин мертвого організму

на зовнішні подразники) практичне значення мають:

/ механічні м 'язові реакції — здатність скелетних м 'язів реагувати зміною

тонусу або скороченням у відповідь на механічну дію; наприклад, при ударі

довгастим металевим предметом по двоголовому м 'язу плеча в ранньому

посмертному періоді виникає т. зв. ідеомускулярна пухлина (валик), яка в

периіі 2 год після настання смерті висока, швидко з являється і швидко

зникає, в період 2-6 год невисока, поволі з являється і поволі зникає, при

давності настання смерті 6-8 год пухлина визначається лише пальпатор-

но у вигляді локального ущільнення в місці удару;

скоротлива активність м 'язових волокон — в перші 2-3 год після смерті

спостерігається скорочення всієї мускулатури обличчя у відповідь на под-

разнення її електричним струмом; у період від 3 до 5 год спостерігається

тільки скорочення кругового м 'яза рота; через 5-8 год помітні лише фіб-

рилярні смикання кругового м 'яза рота;

^ зінична реакція на введення в передню камеру ока вегетотропних медика-

ментів (звуження зіниці при введенні пілокарпіну і розширення від дії ат-

ропіну) зберігається до 1,5 діб після смерті.

Одним із завдань огляду місця події є виявлення, опис, вилучен-

ня і пакування речових доказів, в тому числі і речових доказів біоло-

гічного походження, для подальшого їх дослідження.

Сліди крові (плями від падіння крапель крові, плями від бризок,

потьоки, відбитки, помарки і мазки, плями, калюжі, просочення, сліди у

В0Д1 ' інших рідинах) виявляють візуально (іноді за допомогою лупи і

штучного освітлення), за допомогою попередніх проб (з перекисом во-

Д1110, бензидином), оглядом в ультрафіолетових променях. Сліди, підоз-

Р'-лі на кров, повинні бути вилучені і направлені на лабораторне дослі-

дження. Вилучення слідів, підозрілих на кров, припускає направлення

На Дослідження всього предмета або його фрагментів; при неможливос-

^вилучення предмета або його фрагментів вдаються до зіскрібку, зми-

£Д1Ж сперми виявляють візуально, іноді за допомогою лупи; у

лабораторію необхідно направляти всі предмети з підозрілими слілЛ

а також предмети без видимих слідів, на яких можуть знаходитвс^Н

ди сперми.

Плями слини виявляються на недопалках, ганчірках, рущ,,,^!

якими закривали рот жертві, на клапанах конвертів, поштових мап^

посуді, залишках їжі.

Потожирові ПЛЯМИ ВИЯВЛЯЮТЬСЯ на ОДЯЗІ, взутті, гребінцях ГОЛО,

вних уборах.

Пошук волосся здійснюють, ретельно оглядаючи приміщень

транспортний засіб, знаряддя травми, руки трупа, одяг і тіло підозра

ваного, гребінці.

Всі предмети, що направляють в лабораторію, слід надсилати ви-

сушеними при кімнатній температурі, упакованими в окремі чисті па-

перові пакети з супровідними документами слідчого.

В процесі проведення огляду місця події слідчий складає «Прото-

кол огляду місця події», в який заносить всі дані, отримані під час цих

дій, включаючи дані огляду трупа. Протокол підписують всі учасники

огляду місця події, у тому числі і лікар-спеціаліст в галузі судової ме-

дицини. Він може внести до протоколу свої зауваження або доповнен-

ня.__

2. Класифікація автотравми.

З них найбільш поширеною і найбільш вивченою в судово-

медичному відношенні є автомобільна травма. Основними видами її

є:

^ удар mina пішохода частинами рухомого автомобіля або зіткнення з ав-

томобілем;

^ повний або частковий (притиснення) переїзд тіла людини колесом рухомо-

го автомобіля;

^ випадіння з рухомого автомобіля;

^ травма усередині рухомого автомобіля;

^ притиснення автомобілем до нерухомого предмета;

^ комбіновані види автотравми

Білет №19

1. Основні причини смерті від дії механічного фактору.

смерті від механічної травми, заподіяної дією тупих і гостру

предметів. Причини смерті при механічних ушкодженнях можуть бу^

первинні і вторинні.

Первинні причини смерті при механічних ушкодженнях: І

грубі анатомічні порушення цілості тіла (розм 'яття голови, розчленував

ня тулуба, розтрощування печінки і селезінки, розриви серця і т.п.);

^ крововтрата (швидка, або гостра і повільна, або масивна);

^ здавлення життєво важливих органів кров 'ю, що вилилася, або повітрям•

^ забої мозку, забої і струси серця;

^ асфіксія аспірованою кров'ю;

^ емболії повітря, жирова, тканинна, сторонніми тілами;

^ шок.

Вторинні причини смерті при механічних ушкодженнях викли-

кають загибель постраждалих через деякий проміжок часу після трав-

ми. Найчастіше мова йде про ускладнення. До них відносяться наступ-

ні:

^ інфекції (гнійний перитоніт, менінгіт, плеврит, сепсис тощо);

^ ендогенна інтоксикація (частіше при синдромі тривалого здавлення тка-

нин);

^ захворювання неінфекційного характеру (органна недостатність, непро-

хідність кишечника тощо)

2. Встановлення наявності крові у плямі.

Сучасні методи встановлення наявності крові можна поліпити

на попередні (на місці події) і доказові (лабораторні).

Попередне визначення наявності крові здійснюють;

за кольором сліду крові, візуально: свіжі сліди мають яскраво-червоний

колір, який змінюється згодом на буро-коричневий, сірий, чорний; при

загниванні крові плями набувають зеленуватого кольору; . І

дослідження в ультрафіолетовому випромінюванні: плями крові ма-

ють темно-коричневий колір («оксамитовий» вигляд) на тлі флюорес-

ціюючих поверхонь;

^ реакціями, заснованими на каталазних та пероксидазних властиво-

стях крові (реакція з перекисом водню, бензидииові реакції);

^ пробою з люмінолом: люмінол, похідне 3-нітрофанової кислоти, поро-

шок жовтого кольору, в присутності окислювачів, реагуючи з кров 'ю,

дає протягом 0,5 год блакитну люмінісценцію.

Якщо виникає необхідність вилучити сліди крові, то бажано на-

правляти предмет з підозрілими слідами на дослідження цілком (одяг,

білизна, знаряддя травми і т.д.). При неможливості доставити в лабора-

торію громіздкий предмет, направляють його частину. Якщо немає мо-

жливості вилучити навіть частину предмета, удаються до зіскрібка або

змиву; змив проводять шматочком вологої випраної (не нової!) марлі,

розмірами 2*2 см. Перед упаковкою марля повинна бути повністю ви-

сушена при кімнатній температурі. З калюжі кров беруть в чисту скля-

ну банку, флакон з-під пеніциліну. Кров на снігу збирають зі снігом на

марлю, марлю висушують на блюдці.

Грунт зі слідами крові беруть на всю глибину її проникнення, на-

сипають тонким шаром на тарілку і висушують при температурі не ви-

ще +37°С.

При рішенні питання про кількість крові, що утворила пляму,

можна орієнтовно приймати, що 1 л рідкої крові, висохши, залишає 211

г сухого залишку-.

Для встановлення давності утворення плям крові з а п р о п о н о в а н ий

ряд хімічних і імунологічних методів:

/ визначення ступеня міграції іонів хлору від центру тями до периферії;

/ визначення збереження активності лейцинамінопептидази (до 2 міся-

ців);

/ визначення збереження активності окситоцинази (до 3 місяців);

/ визначення збереження активності сироваткової холінестерази (до 5

місяців).

Доказове визначення наявності крові здійснюється:

/ спектральним дослідженням: при обробленні плями їдким лугом

отримують спектр поглинання гемохромогену, а концентрованою сір-

чаною кислотою — спектр поглинання гематопорфірину; обидва мето-

ди дають результат в розведенні 1:16000 [при опромінюванні об'єкту

ультрафіолетовими променями чутливість методу зростає і складає

1:25000];

/ мікрокристалічними реакціями Тейхмаиа з утворенням мікрокриста-

лів хлоргеміну, або солянокислого гематину і Такаяма з утворенням мі-

крокристалів гематопорфірину;

флуоресцентною мікроскопією: метод оснований на здатності орга-

нічної речовини (в нашому випадку — гемоглобіну) при заданих умовах

утворювати флуоресценцію в певних чітко визначених параметрах; мі-

крологічні дослідження феномену флуоресценції мають високу розріша-

льну здатність (0,0000000001 г/см куб.);

/ біохімічним визначенням гемоглобіну із застосуванням різних модифі-

кацій хроматографії;

^ використанням діагностичних стрічок «ГемоФАН» вони дають

синє забарвлення при притисненні зволоженої індикаторної ділянки до

тями крові

Білет №20

1. Специфічні ушкодження при ударах частинами автомобіля.

ГІри травмі від зіткнення людини з легковим автомобілем, що

Рухається, наприклад, розрізняють чотири фази:

1) Зіткнення автомобіля з потерпілгш: виникають контактні ушко-

дження від удару частинами автомобіля і віддалені від струсу тіла.

До контактних ушкоджень відносяться: односторонні ушкодження

м 'яких тканин в ділянці гомілок або стегон: синці, садна, забиті рани.

Нерідко утворюються бампер-переломи від удару бампером — попе-

;j gudu травматизму:

речно-осколкові переломи з великим відламком в центрі. При розгл^

збоку відламок видасться трикутним або клиноподібним, причому 0с

нова його обернута у бік прикладення сили (контакту з бампером), д

деяких випадках в цій фазі утворюються спеиифічні ушкодження від

удару облицюванням радіатора, фарою, або її обідком і іншими фігур,

ними деталями автомобіля у вигляді синців або саден з певним геоме-

тричним малюнком. Струс тіла приводить до крововшивів в утриму.

ючии апарат внутрішніх органів, їх надривів, розривів, відривів. Іноді

спостерігається «хлистоподібний» перелом шийних хребців з ушко-

дженням спинного мозку або без нього.

2) Падіння постраждаюго на автомобіль, ушкодження при цьому кон-

тактні, односторонні: на голові, тулубі, верхніх кінцівках — синці, са-

дна, забиті рани, переломи кісток склепіння і основи черепи, ребер

верхніх кінцівок, одночасно ушкодження виникають від струсу тіла «

момент удару об корпус машини.

3) Відкидання тіла і падіння його на покриття дороги, при цьому конта-

ктні ушкодження (садна і синці, забиті рани) розташовуються на

стороні, протилежній стороні первинного контакту, повторно має

місце струс тіла

4) Ковзання тіла по землі з утворенням характерних ушкоджень — дов-

гих смуговидних параіельних саден на виступаючих частинах тіла, які

іноді набувають вигляду «опіків».

При зіткненні з вантажівкою друга фаза може бути відсутньою

через розташування бампера вище центру ваги тіла людини.

2. Визначення видової приналежності крові.

Визначення видової належності крові проводиться сучасними

модифікаціями реакції преципітації проф. Ф.Я.Чистовича, в основі якої

лежить взаємодія антитіла (видоспецифічна сироватка) і антигену (пля-

ма крові), а саме:

•ґ у пробірці;

у гелі;

^ у капілярах;

^ на хроматографічному папері [чутливість цих методів коливається від

1:5000 до 1:10000];

^ методом імунофорезу (чутливість 1:250000);

* пряма реакція імунофлюоресценції;

^ непряма реакція імунофлюоресценції.

Групова належність крові встановлюється різними методами:

^ перехресним методом виявлення грут рідкої крові за системою АБО;

^ реакцією абсорбції-елюції;

^ реакцією гальмування аглютинації;

^ реакцією хчішаної аглютинації;

^ реакція імунофлюоресценці

Білет №21

1. Порядок експертизи живих осіб.

Організація проведення судово-медичної експертизи живих осіб

передбачає, що підставою для проведення експертизи є «Постанова»

(документ, що містить рішення слідчого, прокурора або судді), а підс-

тавою для проведення судово-медичного обстеження — письмове від-

ношення працівника правоохоронних органів (дізнавача, слідчого, суд-

ді і ін.).

Судово-медична експертиза живої особи проводиться, як прави-

ло, в приміщенні відділу судово-медичної експертизи п о т е р п і л и х , об-

винувачених і інших осіб бюро судово-медичної експертизи або в кабі-

неті амбулаторного прийому районного (міжрайонного) в і д д і л е н н я зга-

даного бюро. Не виключене проведення експертизи в кабінеті СЛІДЧОГО

в місцях взяття під варту або позбавлення волі. У стаціонарі лікуваль-

них закладів експертиза проводиться за узгодженням з лікарем, л1'

кує (якщо дозволяє стан здоров'я обстежуваного). У виняткових випаД;

ках експертиза проводиться вдома у обстежуваного. При проведе^

судово-медичної експертизи можуть бути присутніми: слідчий (за ®0'

нятком проведення експертизи особи протилежної статі, коли це суяр

воджується її оголенням), обвинувачений або інша особа (тільки з Д°"

зволу слідчого), лікарі лікувально-профілактичних установ (з дозволу

слідчого.)

Експертизу осіб, що не досягли 16 років, проводять у прису-

|Г°баТьК1в або дорослих осіб, які їх замінюють, або педагога.

^ «охументація судово-медичної експертизи є або «Висновком ек-