Зміст
Завдання 1
Запитання 1
Що таке фізична величина? Види фізичних величин. Наведіть приклади величин, що належать до різних груп фізичних величин...…………………………………………………………..……3
Завдання 2
Запитання 2
Що таке еталон одиниці фізичної величини? Які типи еталонів вам відомі? Що таке повір очна схема і для чого вона призначена? Що таке повірка засобів вимірювань і якими способами вона може здійснюватись?……………………………....................................…..6
Завдання 3
Задача 1……………………………………………………………….....….......11
Завдання 4
Задача 2…………………………………………………...…………….………14
Завдання 5
Задача 3……………………...………………………………………...…..……17
Завдання 6
Задача 4………………………...…………………………………...……..……18
Література…………………………….……..…………………………...……20
Завдання 1
Запитання 1. Що таке фізична величина? Види фізичних величин. Наведіть приклади величин, що належать до різних груп фізичних величин.
Фізична величина - це характеристика однієї з властивостей фізичного об'єкта (явища або процесу), загальна в якісному відношенні багатьом фізичним об'єктам, але в кількісному відношенні індивідуальна для кожного об'єкта.
До першого виду фізичних величин відносяться величини, на безлічі розмірів яких визначені лише відношення порядку й еквівалентності. Це відносини типу "м'якше", "твердіше", "тепліше", "холодніше" і т. д.
До величин такого роду належать, наприклад, твердість, що визначається як здатність тіла чинити опір проникненню в нього іншого тіла; температура як ступінь нагретости тіла і т. п.
Існування таких відносин встановлюється теоретично або експериментально з допомогою спеціальних коштів порівняння, а також на основі спостережень за результатами впливу фізичної величини на які-небудь об'єкти.
Для другого виду фізичних величин відношення порядку й еквівалентності має місце як між розмірами, так і між різницями в парах їх розмірів. Так, різниці інтервалів часу вважаються рівними, якщо відстані між відповідними відмітками рівні.
Третій вид складають адитивні фізичні величини.
Адитивними фізичними величинами називаються величини, на безлічі розмірів яких визначені не тільки відношення порядку й еквівалентності, але операції додавання і віднімання. До таких величин відносяться довжина, маса, сила струму і т. п. Їх можна вимірювати по частинах, а також відтворювати з допомогою багатозначною заходи, заснованої на підсумовуванні окремих заходів. Наприклад, сума мас двох тіл - це маса такого тіла, яке урівноважує на равноплечих вагах перші два.
Групи фізичних величин залежно від галузі науки та техніки:
- величини простору — довжина, площа, об'єм тощо;
- величини часу і періодичних явищ — інтервал часу, частота, фаза тощо;
- механічні величини — сила, момент сили, тиск, механічне напруження тощо;
- теплові величини — температура, тепло, теплоємність, теплопровідність тощо;
- електричні та магнітні величини — струм, напруга, потужність, електрична енергія, потенціал, електричний опір, магнітний потік, магнітна індукція,напруженість магнітного поля тощо;
- величини акустичних випромінювань — швидкість звуку, сила звуку, акустичний опір тощо;
- величини електромагнітних випромінювань — потужність випромінювання, довжина електромагнітної хвилі, хвильовий опір тощо;
- величини іонізуючого випромінювання і ядерних реакцій — активність випромінювання, доза випромінювання (поглинання) тощо;
- величини атомної, ядерної фізики та фізики елементарних часток — елементарний заряд, енергія взаємодії тощо;
- хімічні величини і величини молекулярної фізики — кількість речовини, молярна маса, атомна маса, концентрація, коефіцієнт дифузії тощо.
Система фізичних величин (англ. system of quantities) — сукупність взаємопов'язаних фізичних величин, в якій декілька величин приймають за незалежні, а інші визначають як залежні від них. Побудова системи фізичних величин передбачає вибір основних і похідних фізичних величин.
Основна
фізична величина —
фізична величина, яка входить у систему
фізичних величин і приймається за
незалежну.
Похідна фізична величина — фізична величина, яка входить у систему фізичних величин і визначається через основні величини цієї системи.
Основні́
одини́ці Міжнаро́дної систе́ми одини́ць
(SI) —
сім одиниць основних
фізичних величин Міжнародної
системи величин
(англ. International
System
of
Quantities,
ISQ),
прийняті Генеральною
конференцією мір і ваг (ГКМВ) у
1960 році.
Основними величинами Міжнародної системи величин є наступні фізичні величини: довжина, маса, час, сила електричного струму, термодинамічна температура, сила світла та кількість речовини.
Одиниці вимірювання для них — метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, кандела і моль відповідно.
Позасистемні одиниці вимірювання — одиниці вимірювання, що на відміну від системних одиниць фізичних величин не входять до складу жодної із систем, але використовувуються на практиці.
Значного поширення набули одиниці тиску: атмосфера, бар, міліметр ртутного стовпа, міліметр водяного стовпа. Позасистемними одиницями часу єхвилина, година; одиницями довжини — ангстрем, світловий рік, парсек; одиницями площі — ар, гектар; одиницями електричної енергії — кіловат-година; одиницями акустичних величин — децибел, фон, октава та ін.
Проте при уніфікації одиниць і ухваленні єдиної системи одиниць кількість позасистемних одиниць має бути скорочена до мінімуму. До того ж багато позасистемних одиниць є кратними системі СІ і можуть використовуватися для практичних вимірювань (тонна, міліметр, мікрон та ін.).
