2.3 Аналіз результатів дослідження

Проведене нами дослідження потребувало визначення ефективності використаної на формувальному етапі експерименту системи роботи з формування у дошкільників ціннісного ставлення до держави Україна.

Щоб виявити загальний рівень знань ЕГ ми вирішили розпочати контрольний етап у вигляді пізнавально-спортивного турніру «Ігри патріотів», між дітьми експериментальної і контрольної груп. Змагання відбувалось у музичному залі, в другу половину дня.

Метою турніру було: перевірити знання та уявлення дітей про минуле та сучасне життя народу України; розвивати зв'язне мовлення, увагу, пам'ять, логічне мислення; виховувати у дітей патріотичні почуття, формувати дружні стосунки, навички командної гри.

Напередодні турніру кожна команда отримала домашнє завдання: придумати назву і девіз команди, підготувати невеликий театрально-історичний нарис.

Під час турніру ми спостерігали за поведінкою дітей, рівнем їхньої активності і компетентності. Діти як ЕГ так і КГ із задоволенням брали участь у конкурсах, відповідали на запитання, виконували доручення. Проте, ми помітили, що діти експериментальної групи швидше і впевненіше відповідають на запитання ведучого, краще знають факти із історії України, називають символи. Навіть, діти які невпевнено відповідали на заняттях ( Леонід В., Максим Д.) зараз вправно відповідали. Велику роль відіграли командири ( Катя К .– ЕГ і Ірина В. - КГ ), які вправно організували роботу команд. Рівень теоретичної підготовки дітей ЕГ помітно зріс. Діти з низьким рівнем ( Віка К., Вероніка К., Артем М.) перестали боятись відповідати на запитання, підтримували своїх товаришів. Діти середнього рівня підготовки ( Рустам Х., Богдан П., Еля Л.) стали відповідати набагато впевненіше і швидше.

Провівши турнір ми в загальному оцінили рівень теоретичної підготовки і практичної поведінки дітей ЕГ і КГ . Порівнюючи результати із показниками отриманими на констатувльному етапі можна дійти висновку, що рівень знань дітей КГ не змінився, а рівень знань дітей ЕГ значно підвищився. Якщо, на констатувальному етапі ЕГ мала нижчий показник теоретичної і практичної підготовки ніж КГ, то на контрольному етапі показники ЕГ порівняно зросли і перевищуюють рівень знань КГ. Щоб остаточно переконатися в цьому ми провели бесіду, індивідуально з кожною дитиною ЕГ, в ході якої задавали такі питання:

1.Як називається наша Батьківщина?

2. Яка назва столиці України?

3. Як називається державна мова України?

4. Назви державні символи України?

5.Що потрібно робити коли звучить гімн?

6.Назви народні символи України?

7.Яких відомих українців ти знаєш?

8.Які ти знаєш українські свята?

9. Пригадай назви предметів українського національного одягу.

10. Як називається місто, в якому ти живеш?

11. Які архітектурні пам'ятки Рівного ти знаєш?

12.Опиши свою Батьківщину.

В ході бесіди ми помітили як змінився рівень підготовки кожної дитини, тому ортимані результати наводимо у таблиці 4. [Додаток ]

На основі таблиці 4 подаємо зведену таблицю рівнів ціннісного ставленя до України, отримані на констатуючому і контрольному етапах експеримента.

Рівні ціннісного ставлення до України дітей ЕГ	Констатуючий етап		Контрольний етап
	К-ть дітей	%		К-ть дітей	%
Високий	4	20,0		9	45,0
Середній	8	40,0		9	45,0
Низький	8	30,0		2	10,0

Таким чином, на контрольному етапі ми виявили наступне:

- кількість дітей, що мають низький рівень знань про державні символи зменшились до 2, тому,що 6 дітей перейшло на середній рівень;

- кількість дітей, що мають високий рівень, збільшилася на 5 дітей.

- на середньому рівні залишилося 9 дітей.

Діаграма 2 демонструє нам співвідношення рівнів знань кожної дитини на констатуючому і контрольному етапах.

Діаграма2

Порівнюючи показники, які були отримані при вивченні рівня знань про державні символи на констатуючому і контрольному етапах експерименту, можна зробити висновок, що в ЕГ групі на контрольному етапі відбулося збільшення кількості дітей, що мають високий і середній рівні ціннісного ставлення до України.