3.Сучасний ринок праці

Про стабільну ситуації на ринку праці свідчить те, що в Україні за останні роки спостерігається позитивні тенденції у сфері зайнятості. Але існує деякий комплекс проблем, що потребують негайного втручання держави в регулювання зайнятості та соціального захисту найменш конкурентоспроможних категорій населення.

Схема 1. Умови функціонування ринку праці

Ринок праці – це відносини між найманими працівниками, державою та капіталістами, щодо умов праці та її оплати.

Ринок робочої сили – це відносини між найманими працівниками, державою та капіталістами щодо купівлі-продажу робочої сили.

Відмінність ринку робочої сили від ринку праці є те, що до ринку праці належать тільки зайняті працівники, але не безробітні.

До інфраструктури ринку робочої сили належать закони, колективні договори, угоди, нормативні акти.

Розрізняють внутрішній та зовнішній ринки робочої сили. Зовнішній ринок - це професійно-кваліфікаційна підготовка, яка дає змогу працювати у різних галузях. Внутрішній ринок позначає рух кадрів усередині підприємства у випадку переходу на інше місце роботи.

Механізм функціонування сучасного ринку праці включає в себе попит та пропозицію на працю. Пропозиція праці визначається рівнем заробітної плати, податками, силою профспілок. Також пропозиція праці буде збільшуватися із зростанням зарплати.

Відповідно попит на ринку праці формується в залежності від ціни, технічного рівня підприємства.

Серед закладів інфраструктури ринку виділяють біржу праці, компаній з найму персоналу та рекрутингові компанії.

Суттєве значення має проблема активного пошуку безробітними місць роботи. Важливою передумовою для працевлаштування безробітних є їхня мотивація для ефективної зайнятості. Безробіття призводить до негативних наслідків таких як: соціальні та економічні наслідки. Незайняті є досить нестабільною категорією населення і це викликає насамперед напруження в суспільстві - соціальні наслідки.У стані тривалого безробіття людина втрачає свою професійну дискваліфікацію і це зменшує її конкурентоспроможність. Звичайно, що це стає основною причиною при подальшому працевлаштуванні. Це призводить до зниження якості робочої сили. . Як наслідок — у безробітних знижується мотивація до суспільно- корисної праці.

Також у процесі пошуку роботи безробітні стикаються із психологічними труднощами,насамперед це невміння змінити попередні установки, мотивацію поведінки в нових ринкових умовах.

Як відомо зайнятість населення повинно регулюватися трьома рівнями: державному, регіональному та на рівні підприємства .

основними важелями механізму регулювання зайнятості є законодавчо-нормативний , економічний, організаційний, соціальний, мотиваційний.

Законодавчо-нормативні важелі передбачають правове забезпечення зайнятості населення.

Економічні — впливають на розміщення трудового потенціалу; діяльність державних органів у сфері розподілу доходів, розробки і реалізації політики для створення нових робочих місць.

Організаційні — для забезпечення ефективної зайнятості здійснюються адміністративно-організаційні заходи.

Соціальні — створення системи соціального забезпечення населення України

Мотиваційні важелі передбачають створення системи мотивації використання трудового потенціалу.

Схема 2. Функції сучасного ринку праці

Демократизація трудових відносин,розвиток людської цивілізації - це характерні тенденції у формуванні сучасного ринку праці. Коли національні ринки праці об'єднуються в один - світовий, це має великий вплив на макроекономічну політику держави у соціально-трудових відносинах та галузі праці. Ринок робочої сили здатний на самостійний поділ за професіями, які є характерні для даної галузі. В багатьох галузях промисловості та галузях економіки використовуються наймасовіші професії.