2. Виховання. 3. Спадковість.

6. Середовище. 7. Активність особистості.

11 Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.

За допомогою системи запитань учитель включив учнів у діяльність, спрямовану на перенесення силами учнів загальних ознак з відомого на вивчення ознак нового об’єкта . Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Бесідою; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Частково – пошуковий; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Традуктивний.

12. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.

За допомогою розв’язання системи завдань учитель залучив учнів до діяльності, де передбачено самостійне вивчення окремих сторін, ознак і властивостей нового об’єкта з поступовим переходом до узагальнень і формулювань законів. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Вправою; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Дослідницьким.; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Індуктивним.

13. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.

Учитель поєднав пояснення з показом виконання дій. Учні повторюють дії вчителя з одночасним їх коментуванням. Міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення дій. На основі окремих фактів формулюються висновки й узагальнення. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Вправою; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Репродуктивним; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Індуктивним.

14. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.

Після проведення інструктажу вчитель організував одночасне виконання учнями однієї і тієї ж роботи за допомогою навчального обладнання. В процесі аналізу окремих фактів і результатів досліду учні самостійно формулюють основний закон (положення). Учитель корегує їх висновки. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Лабораторною Роботою; за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Частково – пошуковим; за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Індуктивним.

15. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змістові поняттями.

Учитель забезпечує сприймання «готових» знань за допомогою показу дослідів. У процесі формулювання загальних положень використовує конкретні приклади. Отже, за зовнішньою формою прояву цей метод можна назвати Демонструванням за рівнем пізнавальної діяльності учнів він є Пояснювально – ілюстративним за логікою засвоєння навчального матеріалу він є Дедуктивним.

16. Пропущені в тексті місця заповніть адекватними змісту поняттями.

На уроці формування знань учитель ставить перед учнями низку проблемних запитань, пропонує провести дослід з виявлення важливої залежності між двома явищами, процесами. У результаті дослідження і міркувань від загального до конкретного учні за допомогою вчителя формулюють висновки про ступінь залежності між досліджуваними процесами. Таким чином, в даному випадку поєднувалися методи Бесіди і Практичної Роботи (за джерелом знань), Частково – пошуковий (за рівнем пізнавальної діяльності учнів), Індуктивний. (за логікою засвоєння знань).

17. Психолог С. Рубінштейн писав: «Людина досконало володіє лише тим, що сама здобуває власною працею». Якими методами і засобами навчання забезпечується ця вимога?

Методи:

Частково – пошуковий, дослідницький, робота з книгою, творча вправа.

Засоби:

Прийоми самовиховання, підручник, додаткові дидактичні матеріали , комп’ютер.

Р.

1. Рівні засвоєння знань:

1. Репродуктивний. 2. Реконструктивний.

3. Творчий.

2. Розподіліть відповіді за групами, які характеризують:

1) традиційну,

а) навчання зводиться до передачі готових знань учням;

ж) структуру процесу навчання утворюють: повідомлення, розуміння, узагальнення і застосування знань.

2) педоцентричну,

б) навчання зводиться до спонтанної діяльності учнів;

3) сучасну дидактичну систему:

в) навчання розуміють як взаємопов’язану діяльність викладання-учіння, за якої учитель спирається на активність учнів;

г) структура процесу навчання близька до наукового пошуку: виявлення проблеми – її вирішення;

д) процес навчання будується так, щоб сформувати систему знань, забезпечити виховання і розвиток особистості;

С.

1. Середній рівень вихованості характеризується:

1. Стійкою позитивною поведінкою.

2. Наявністю регуляції і саморегуляції.

3. Наявністю організації і самоорганізації.

4. Активна позиція стосовно до діяльності і вчинків товаришів по класу ще не проявляється.

2. Складові компоненти процесу навчання:

1. Цільовий. 2. Стимулююче – мотиваційний

3. Змістовий. 4. Операційно – дійовий.

5. Контрольно-регулювальний. 6.  Оцінювально – результативний.

3. Структура класичного комбінованого уроку (за Я. Коменським):

1. Підготовка до засвоєння нових знань.

2. Засвоєння нових знань, формування нових умінь.

3. Закріплення і систематизація.

4. Застосування на практиці.

4. Структурні компоненти педагогіки:

2. Наука. 5. Практика.

6. Мистецтво.

5. Структурні компоненти виховного процесу: мета, завдання, зміст, форми, методи, прийоми, корегування результатів виховання.

Фактори розвитку особистості: спадковість, виховання, середовище, активність.

У.

1. У практичній педагогіці мотиви навчання об’єднуються в групи (за спрямованістю та змістом):

1. Соціальні. 2. Пізнавальні.

3. Професійно-ціннісні. 4. Естетичні.

5. Комунікативні. 6. Статусно-позиційні.

7. Традиційно-історичні. 8.  Утилітарно – практичні (меркантильні).

2. У навчально-виховному процесі методи виконують функції:

1. Освітню. 2.  Розвивальну.

3. Виховну. 4. Стимулюючу.

5. Контрольно-корекційну.

3. У чому полягає «основна трагедія виховання» (Д. Н. Узнадзе)?

1. Цілі, методи і форми виховання випливають із педагогічних цілей, а не з актуальних потреб та інтересів учнів.

2. Дитина живе сьогоднішнім днем, а вихователь прагне наблизити її до майбутнього, яке віддалене в часі.

3. Вихованець не розуміє цілей вихователя і бореться проти свого ж майбутнього.

4. Умови ефективного застосування методу вправ:

1. Свідома спрямованість учнів на підвищення якості діяльності.

2. Теоретична підготовленість учнів до виконання вправ.

3. Послідовність виконання вправ.

4. Достатня кількість вправ.

5. Перевірка практикою ступеня оволодіння навичками й уміннями.

6. Контроль і розвиток учнів уміння здійснювати самоконтроль.

5. Управління процесом виховання передбачає:

1. Визначення змісту виховання.

2. Підбір форм, методів і прийомів для реалізації змісту виховання.

3. Організацію діяльності учнів і досвіду поведінки.

4. Регулювання взаємовідносин у колективі, координацію впливу на дитину з боку вчителів, батьків і представників громадськості.

5. Керівництво самовихованням учнів.

6. Вивчення рівня вихованості учнів і корекція змісту і методики виховання.

Ф.

1. Формування змісту загальної середньої освіти повинно задовольняти такі вимоги:

1. Відповідність соціальному замовленню суспільства.

2. Забезпечення високого наукового і практичного значення навчального матеріалу.

3. Урахування реальних можливостей процесу навчання.

4. Забезпечення соціально детермінованої єдності в побудові і реалізації змісту освіти з позиції усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі.

2. Формування змісту загальної середньої освіти повинно задовольняти такі вимоги:

2. Забезпечувати відповідність соціальному замовленню суспільства.

3. Забезпечувати єдність в побудові і реалізації змісту освіти з позицій усіх навчальних предметів, що вивчаються в школі.

5. Забезпечувати високу наукову і теоретичну значущість навчального матеріалу, що включений у зміст освіти.

8. Ураховувати реальні можливості процесу навчання.

Х.

2. Характерні особливості повноцінних знань:

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Оперативність. 4. Узагальненість.

5. Гнучкість. 6. Системність.

7. Усвідомлення.

Ц.

1. Цикл управлінської діяльності вчителя включає в себе такі елементи, як:

1. Планування 2.  Організація навчальної роботи вчителя.

4. Контроль і регулювання 5. Аналіз результатів.

3. Стимулювання пізнавальної активності учнів.

Ч.

1. Чим слід керуватися при виборі теми дослідження?

2. Актуальністю. 4. Новизною.

5. Можливістю впровадження результатів.

2. Чим характеризується поняття «форма організації педагогічного процесу»?

1. Кількістю учасників виховної взаємодії.

3. Місцем проведення.

5. Затраченим часом.

6. Порядком здійснення.

7. Ступенем узгодження дій учителя й учнів.

Щ.

1. Що визначає характер сучасної дидактичної системи? Виберіть відповіді, які репрезентують найсуттєвіші фактори й умови.

2. Мета і зміст освіти, визначені державою та суспільством.

3. Закономірності й механізми психічного розвитку особистості.

4. Світові тенденції освіти.

6. Тісний зв’язок освіти і культури.

7. Принципи реформування освіти.

2. Що забезпечує успішність виконання домашнього завдання? Вкажіть правильні відповіді.

1. Можливість працювати спокійно, не поспішаючи.

2. Свобода в оцінці і відсутність зовнішнього контролю.

3. Можливість вибрати оптимальний ритм роботи.

4. Можливість самостійно планувати зміст роботи.

5. Можливість залучати всі необхідні джерела інформації.

3. Що зобов’язаний повідомити вчитель учням перед початком вивчення нової навчальної теми?

1. Тривалість вивчення теми (кількість уроків).

2. Кількість і тематику обов’язкових робіт і термін іх проведення.

3. Питання атестації та орієнтовні завдання.

4. Форму проведення тематичної атестації.

5. Умови оцінювання.

4. Що слід розуміти під «принципами виховання»?

2. Систему основних вимог до виховання, виконання яких забезпечує необхідну ефективність

6. Положення, які відображають закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації і методів виховного процесу.

5. Що передбачає дидактичний аспект аналізу уроку?

3. Аналіз цілей уроку.

5. Вивчення ступеня реалізації принципів навчання.

7. Аналіз використаних на уроці методів і форм навчання.

11. Аналіз змісту навчального матеріалу.

6. Що передбачає організаційний аспект аналізу уроку?

1. Вивчення ступеня обладнаності уроку наочними посібниками.

2. Вивчення прийомів організації заняття.

5. Аналіз ступеня раціональності використаного учбового часу.

12. Аналіз ступеня підготовленості робочого місця вчителя та учнів.

13. Аналіз ступеня мобілізації інтелектуальних і фізичних сил вчителя та учнів.

7. Що передбачає санітарно-гігієнічний аспект аналізу уроку?

2. Вивчення динаміки працездатності учнів на протязі уроку.

4. Аналіз обсягу домашнього завдання та його відповідності навчальним можливостям учнів.

7. Аналіз ступеня освітленості класу.

8. Аналіз температурного та повітряного режиму в класі.

10. Аналіз ступеня завантаженості учнів.

8. Що передбачає виховний аспект аналізу уроку?

2. Аналіз ставлення вчителя до учнів, дотримання ним вимог педагогічного такту.

5. Вивчення виховного впливу уроку на учнів.

7. Аналіз ставлення учнів до навчальної праці.

8. Вивчення ступеня сформованості наукового світогляду.

10. Аналіз відповідності виховних задач цілям і змісту навчальної роботи.

11. Аналіз ступеня сформованості життєво необхідних якостей: акуратності, працездатності, відповідальності, самостійності, чесності тощо.

9. Що передбачає психологічний аспект аналізу уроку?

2. Аналіз логіки викладання навчального матеріалу.

3. Аналіз ступеня мотивації учіння.

6. Аналіз ступеня концентрації уваги учнів під час сприйняття нового матеріалу.

8. Вивчення ступеня розвитку і тренованості пам’яті учнів.

9. Вивчення ступеня впливу навчання на емоційну сферу школярів.

10. Вивчення ступеня естетичного впливу на учнів у процесі викладання.

11. Вивчення стилю взаємовідношень учителя й учнів.

12. Вивчення особливостей функціонування пізнавальних процесів учнів.

Я.

1. Які визначення найбільш точно характеризують поняття «мета виховання»?

3. Категорія педагогіки.

6. Сукупність особливостей особистості, до виховання яких прагне суспільство.

8. Очікуваний результат у вихованні.

2. Які загальні фактори впливають на постановку цілей виховання?

2. Потреби суспільства.

5. Економічний рівень розвитку суспільства.

6. Спосіб виробництва.

7. Можливості вчителів і вихователів.

8. Фізіологічні та психологічні можливості вихованців.

9. Ідеологія та політика держави.

10. Рівень розвитку педагогічної науки та практики.

11. Можливості навчально-виховних закладів.

3. Які із вказаних понять належать до методів педагогічних досліджень?

1. Спостереження. 6. Експеримент.

7. Опитування. 8. Інтерв’ю.

10. Метод узагальнення незалежних характеристик.

11. Вивчення шкільної документації та учнівських робіт.

4. Які з перерахованих понять відображають особливості процесу виховання:

1. Цілеспрямованість. 2. Віддаленість результатів.

3. Складність. 4. Співдружність з сім’єю.

5. Неперервність. 6. Виховання почуттів.

7. Масовість. 8. Повага до особистості.

9. Зв’язок з життям. 10. Економічність.

11. Опора на позитивне. 12. Варіативність.

13. Багатофакторність. 14. Тривалість.

15. Двосторонній характер.

5. Які твердження є закономірностями виховного процесу?

1. Людина виховується під впливом різних факторів.

2. Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовну та емоційну сферу.

4. Процес виховання найбільш успішно здійснюється в природному для учня національному руслі з урахуванням національного менталітету вихованця.

7. Визначальна роль діяльності і спілкування у вихованні.

6. Які напрямки змісту виховання мають своїм завданням:

1. Розвиток мислення. (Розумове виховання)

2. Розвиток творчих здібностей. (Естетичне виховання)

3. Формування наукового світогляду. (Розумове виховання)

4. Виховання бережливого ставлення до природи. (Екологічне виховання)

5. Виховання гуманізму. (Моральне виховання)

6. Виховання поваги до держави. (Правове виховання)

7. Підготовка до свідомого вибору професії. (Трудове виховання)

8. Виховання обов’язку і відповідальності. (Моральне виховання)

9. Виховання працездатності. (Фізичне виховання)

10. Виховання здорової зміни. (Фізичне виховання)

7. Які елементи методики розумового виховання є найбільш уживаними в процесі здійснення фізичного виховання учнів?

1. Здійснення міжпредметних зв’язків.

3. Використання різноманітних форм і методів виховання.

7. Формування навичок самоорганізації.

10. Урахування інтересів учнів.

8. Які критерії оцінки відсутні в даному переліку?

1. Повнота. 2. Глибина.

3. Міцність. 4. Оперативність.

5. Якість. 6. Системність.

7. Гнучкість.

9. Які з основних показників рівня вихованості учня відсутні в даному переліку?

1. Зовнішній вигляд учня.

2. Громадська активність.

3. Сформованість наукового світогляду і національної свідомості.

4. Ставлення до національної та світової культури.

5. Працелюбність і орієнтованість на майбутню професію.

6. Самостійність у всіх видах діяльності.

7. Ставлення до навчання.

8. Фізичне здоров’я.

10. Які завдання стоять перед дидактикою?

1. Обґрунтувати і конкретизувати принципи організації навчання, обґрунтувати шляхи і засоби розвитку пізнавальної самостійності, активності, ініціативи учнів.

2. Забезпечити збалансованість соціальних і особистісних цілей в процесі навчання.

3. Визначити критерії відбору і способи конструювання основних компонентів змісту освіти у зв’язку із значним перевантаженням навчальних програм і підручників надто складним і другорядним матеріалом.

4. Розробити нові технології навчання.

5. Дослідити функції і структуру методів і форм навчання.

6. Обґрунтувати міжпредметні і внутріпредметні зв’язки для актуалізації опорних знань, їх систематизації, формування навчальних і практичних навичок.

11. Які твердження є правильними?