А.

1. Алгоритм вивчення і формування мотивів учіння:

1. Визначення та уточнення цілей навчання.

2. Виявлення вікових можливостей мотивації.

3. Вивчення вихідного рівня мотивації.

4. Вивчення домінантних мотивів.

5. Вивчення індивідуальних особливостей мотивації.

6. Аналіз причин змін (пониження, стабільності, підвищення) мотивації.

7. Формування необхідних мотивів.

8. Оцінка досягнень і планування подальших дій.

2. Аналізуючи альтернативні твердження, знайдіть вимоги принципу виховання особистості в колективі.

4. Забезпечення паралельної педагогічної дії.

5. Участь учнів у роботі органів самоврядування.

6. Формування сталих позитивних традицій в учнівському колективі.

7. Проектування особистості.

3. Аналізуючи альтернативні твердження, знайдіть вимоги принципу комплексного підходу до виховання.

2. Єдність виховання і самовиховання.

4. Постійне вивчення рівня вихованості учня і внесення коректив у виховну роботу.

5. Органічне поєднання всіх видів діяльності учнів в цілісний процес їх розвитку.

6. Єдність форм, методів і прийомів виховання.

3. Аналізуючи альтернативні твердження, знайдіть вимоги принципу особистісного підходу у вихованні.

1. Враховувати основні особистісні якості – спрямованість особистості, її життєві плани та ціннісні орієнтації.

4. Робити опору на вікові та індивідуальні особливості вихованців.

5. «Бачити» всіх учнів і кожного зокрема.

6. Вивчати внутрішній світ вихованця, аналізувати його досвід.

3. А Аналізуючи альтернативні твердження, знайдіть вимоги принципу цілеспрямованості виховання.

1. Наявність перспективи у вихованні.

2. Підпорядкованість виховної роботи загальній меті.

3. Нетерпимість до стихійності у вихованні.

6. Проектування рівня вихованості особистості відповідно до поставленої мети.

В.

1. Відмінність дитячого колективу від інших типів колективів:

1. Віковий діапазон. 2. Специфічна діяльність.

3. Послідовна мінливість складу. 4. Відсутність життєвого досвіду.

2. Вкажіть основні категорії педагогіки:

1. Виховання. 3. Навчання.

4.Форма. 6. Засіб.

8.Освіта. 10. Розвиток.

11. Метод.

3. Вкажіть основні шляхи формування уваги та уважності учнів при вивченні нового навчального матеріалу.

1. Організація навчального матеріалу (його структурування, знаходження яскравих прикладів тощо).

2. Організація діяльності учнів на уроці (темп, ритм, зміна діяльності …)

3. Використання наочного матеріалу, технічних засобів навчання.

4. Організація діяльності вчителя.

5. Формування в учнів навичок навчальної діяльності і наукової організації праці (дії контролю і самоконтролю).

6. Формування в учнів мотивації учіння, стійких інтересів до навчальної діяльності.

7. Використання різних методичних прийомів і видів робіт.

4. Вкажіть напрямки змісту виховання:

1. Статеве. 2. Моральне.

3. Трудове. 4. Фізичне.

5. Розумове. 6. Правове.

7. Естетичне. 8. Екологічне.

9. Економічне.

5. Вкажіть етапи педагогічного дослідження, що відсутні в переліку:

3. Формування гіпотези і теоретичне обґрунтування об’єкту дослідження.

5. Проведення експериментального дослідження.

8. Складання й оформлення наукового звіту чи дисертаційної роботи.

6. Вкажіть правильну послідовність етапів педагогічного дослідження:

3. Визначення проблеми дослідження.

6. Постановка завдань дослідження.

9. Формулювання гіпотези і теоретичне обґрунтування об’єкта дослідження.

4. Розробка програми і методики.

8. Проведення експериментального дослідження.

7. Обробка і аналіз результатів.

2. Практична апробація результатів.

5. Складання й оформлення наукового звіту.

1. Впровадження результатів.

7. Вкажіть методи, яким належать такі прийоми:

1. Залучення учнів до оцінки подій і явищ суспільного життя. (Бесіда)

2. Робота з учнівським активом. (Громадська думка)

3. Прояв засмучення. (Створення виховних ситуацій)

4. Теоретичне узагальнення. (Лекція)

5. Підбір доведень. (Диспут)

6. Багаторазове повторення дій та вчинків. (Вправа)

7. Паралельна педагогічна дія. (Створення виховних ситуацій)

8. Тренування в удосконаленні й закріпленні способів діяльності. (Вправа – привчання)

9. Подяка вчителя. (Заохочення)

10. Зауваження вчителя. (Покарання)

8. Вкажіть методи формування свідомості:

3. Бесіда. 4. Диспут.

6. Лекція. 9. Розповідь.

10. Пояснення. 12. Приклад.

9. Вкажіть методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.

1. Громадська думка. 3. Вимога.

4. Привчання. 7. Доручення.

9. Вправа. 10. Створення виховних ситуацій.

10. Вкажіть методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців.

2. Змагання. 3. Покарання.

10. Заохочення.

11. Вкажіть методи контролю за ефективністю виховання.

1. Педагогічне спостереження. 2. Опитування.

3. Бесіда.

6. Аналіз результатів громадсько-корисної роботи.

7. Створення ситуацій для вивчення поведінки вихованців.

10. Аналіз результатів виконання доручень.

12. Вкажіть ознаки відмінності дитячого колективу від інших типів колективів.

1. Відсутність життєвого досвіду.

4. Специфічна діяльність (навчання).

5. Послідовна мінливість складу.

6. Віковий діапазон.

13. Вкажіть функції класного керівника.

2. Діагностична. 3. Стимуляційна.

4. Виховна. 6. Організаторська.

7. Координаційна.

14. Вкажіть функції колективу.

3. Виховна 5. Організаторська.

9. Стимуляційна.

15. Вкажіть стадії розвитку колективу:

1. Сформувався актив. (Друга)

2. Більшість підтримує вимоги вихователя (Друга)

3. Вихователь вивчає учнів, формує актив класу (Перша)

4. Сформувалися органи самоврядування (Друга)

5. Вимоги ставить колектив (Третя)

6. Здійснюється перехід організаторських функцій від учителя до органів учнівського самоврядування (Друга)

16. Вкажіть функції органів самоврядування:

1. Стимуляційна. 3. Організаторська.

5. Виховна. 9. Контрольна.

17. Вкажіть суттєві ознаки дитячого колективу за А. С. Макаренко:

2. Наявність спільної суспільно значущої мети.

4. Сформованість відносин відповідальної залежності.

5. Наявність органів самоврядування.

8. Наявність спільної діяльності для досягнення колективної мети.

18. Вкажіть прізвище автора кожної з поданих педагогічних ідей.

Прізвища для довідки: 3. Ш. Амонашвілі. 4. Г. Ващенко. 6. К. Ушинський. 8. Щетинін. 1. І. Волков.

1. У різновіковому загоні виникає товариське піклування старших про молодших. (7. Іванов.)

2. Стосунки в колективі будуються за принципом відповідальної залежності (5. А. Макаренко.)

3. Гуманізація стосунків у колективі (2. В. Сухомлинський.)

4. Підкорення інтересів особистості інтересам колективу неприпустимо ( 9. Красовицький.)

5. Система перспективних ліній (5. А. Макаренко.)

6. Педагогіка паралельної дії (5. А. Макаренко.)

7. Школа радості (2. В. Сухомлинський.)

19. Вкажіть основні напрямки змісту виховання:

1. Розумове 6. Економічне

2. Правове 7. Екологічне.

3. Трудове 8. Естетичне.

4. Фзичне 9. Статеве.

5. Моральне

20. Вкажіть вимоги, які випливають із принципу доступності в навчанні.

1. Вибирати головне, суттєве в емпіричному компоненті змісту (властивості, ознаки, функції).

3. Забезпечувати відповідність обсягу домашнього завдання встановленим нормам.

4. Використовувати достатню кількість фактів, прикладів для формування ядра знань – теорій, ідей, законів.

8. Надавати диференційовану допомогу учням у навчанні.

9. Об’єм знань і темп навчання вибирати з урахуванням реальних можливостей учнів.

21. Вкажіть вимоги, які висуває до процесу навчання принцип систематичності і послідовності навчання.

1. Встановлювати міжпредметні зв’язки і співвідношення між поняттями під час вивчення теми, навчального предмета.

4. Використовувати логічні операції аналізу та синтезу.

7. Забезпечувати послідовність етапів засвоєння знань.

8. Здійснювати планомірний порядок навчання.

10. Визначати місце нового матеріалу в структурі теми чи розділу.

22. Вкажіть вимоги, які висуває до процесу навчання принцип міцності знань, умінь і навичок.

1. Повторювати навчальний матеріал за розділами і структурними смисловими частинами.

2. Запам’ятовувати навчальний матеріал в поєднанні з пройденим раніше.

3. Виділяти при повторенні основні, провідні ідеї.

4. Використовувати самостійну роботу учнів (творче застосування знань).

6. Постійно звертатися до раніше засвоєних знань для їх поглиблення.

23. Вкажіть вимоги, які висуває до процесу навчання принцип ґрунтовності навчання.

1. Послідовно застосовувати всю систему дидактичних принципів, законів і закономірностей.

4. Здійснювати засвоєння матеріалу певними частинами.

5. Виконувати оптимальну кількість навчальних вправ.

6. Систематично і правильно будувати повторення вивченого матеріалу.

7. Домагатися осмисленого засвоєння знань.

9. Здійснювати установку на запам’ятовування знань.

24. Вкажіть компоненти змісту навчального матеріалу, які передбачають:

1. Відображення об’єктів у системі понять і категорій: Теоретичний.

2. Підтвердження теоретичних знань практикою: Практичний.

3. Відображення зовнішніх зв’язків, відношень предметів і явищ: Емпіричний.

25. Вкажіть, які конкретні завдання постають перед учителем при здійснені аналізу навчального матеріалу підручника.

1. Визначити методологічні основи вивчення теми.

2. Виявити її дидактичні цілі.

3. Вказати місце теми в системі курсу.

4. Зробити логіко-структурний аналіз текстового матеріалу теми.

5. Розподілити запитання-завдання на різних етапах навчального процесу.

6. Розробити додаткові запитання.

7. Визначити значення ілюстрацій, їх розподіл відповідно до цільових установок.

8. Розробити завдання до ілюстрацій підручника.

26. Вкажіть вимоги до процесу навчання, які випливають із принципу індивідуального підходу.

1. Враховувати рівень розумового розвитку учня.

2. Здійснювати аналіз досвіду учнів.

3. Вивчати мотиви учіння школярів.

4. Надавати індивідуальну допомогу учням у навчанні.

5. Враховувати рівень пізнавальної і практичної самостійності учня.

6. Враховувати рівень вольового розвитку учня.

7. Об’єднувати в диференційовані підгрупи учнів, які мають однакові навчальні можливості.

27. Вкажіть основні шляхи реалізації компонента змісту освіти, який називають досвідом емоційно-ціннісного ставлення.

2. Аналіз життєвих ситуацій.

3. Біографічний матеріал про вчених.

4. Аналіз життєвого досвіду учнів.

5. Постійне звернення до моральних, етичних категорій.

28. Вкажіть фактори, що визначають вибір методів навчання.

1. Ціль навчання.

2. Рівень мотивації навчання.

3. Реалізація принципів і закономірностей навчання.

4. Зміст, який необхідно реалізувати.

5. Кількість і складність навчального матеріалу.

6. Рівень підготовленості учнів.

7. Вік учнів.

8. Працездатність учнів.

9. Сформованість навчальних навичок.

10. Час навчання.

11. Матеріально-технічні умови навчання.

12. Організаційні умови навчання.

13. Тип і структура заняття.

14. Взаємовідносини між учителем й учнями.

15. Кількість учнів у класі.

19. Специфіка предмета.

29. Вкажіть основні типи уроків за дидактичними цілями:

1. Контролю і корекції. 4. Комбінований.

5. Засвоєння знань. 7. Формування навичок і вмінь.

8. Узагальнення і систематизації знань. 12. Практичного застосування.

30. Вкажіть основні функції контролю:

1. Освітня. 2. Виховна.

3. Розвивальна 4. Стимулююча.

5. Діагностична. 6. Управлінська.

7. .Оцінювальна. 8. Прогностична.

31. Вкажіть основні функції контролю:

1. Управлінська. 3. Освітня.

4. Діагностична. 5. Прогностична.

7. Стимуляційна. 9. Виховна.

10. Оцінювальна. 12. Розвивальна.

32. Вкажіть основні вимоги до перевірки і оцінки успішності учня:

2. Систематичність. 5. Індивідуальність.

6. Тематична спрямованість. 8. Об’єктивність.

12. Єдність вимог. 13.  Всебічність.

14. Оптимальність.

33. Вкажіть, за що слід ставити оцінку учневі.

4. За рівень знань.

7. За рівень сформованості навчальних умінь.

34. Визначте, в яких позиціях сформульовані:

а) загальна ціль виховання в сучасній школі. (5)

б) складові частини виховання.

в) конкретні завдання виховання.

3. Трудове виховання і політехнічна освіта.(б)

4. Естетичне виховання. (б)

5. Усебічний і гармонійний розвиток особистості. (а)

6. Розумове виховання. (б)

7. Ідейно-політичне виховання. (в)

8. Формування творчої, працелюбної особистості. (в)

9. Фізичне виховання. (б)

11. Моральне виховання. (б)

12. Виховання громадянина. (в)

13. Формування екологічної культури людини. (в)

14. Розвиток індивідуальних здібностей і талантів. (в)

35. Визначте основні компоненти процесу навчання за змістом діяльності вчителя та учня.

1. Усне опитування. (Контрольно- регулювальний)

2. Проектування навчальних завдань. (Оцінювально – результативний)

3. Усвідомлення учнями мети навчальної роботи. (Цільовий)

4. Розвиток пізнавального інтересу в навчанні. (Стимулююче – мотиваційний)

5. Спостереження за діяльністю учня. (Контрольно- регулювальний)

6. Аналіз причин недоліків у навчанні. (Оцінювально – результативний)

7. Використання методів самостійної роботи учнів. (Операційно – дійовий)

8. Знайомство з історією розвитку науки. (Змістовий)

9. Застосування комп’ютера в процесі навчання. (Операційно – дійовий)

10. Робота над помилками. (Контрольно – регулювальний)

36. Визначте особливості повноцінних знань за змістом основних параметрів.

1. Має прояв у швидкості знаходження способів застосування знань в інших умовах –Гнучкість.

2. Визначається кількістю знань про об’єкт, що вивчається – Повнота.

3. Передбачає вміння застосовувати знання в подібних ситуаціях – Оперативність.

4. Передбачає утворення певної структури знань, яка відповідна структурі наукової теорії – Системність.

5. Має прояв через розуміння зв’язку між знаннями, через розуміння шляхів оволодіння ними – Усвідомленість.

6. Характеризується числом усвідомлених істотних зв’язків даного знання з іншими, що до нього належать –. Глибина.

7. Має прояв у здатності підводити конкретні знання під загальні – Узагальненість.

37. Визначте принципи підбору змісту підручника за вказаними вимогами:

Урахування вікових особливостей учнів – Доступність.

Взаємозв’язок з іншими предметами – Системність.

Знайомство з новими науковими ідеями – Науковість.. .

38. Визначте основні функції підручника (освітня, виховна, розвивальна, управлінська, дослідницька) за їх зовнішнім проявом.

1. Формування розумових, перцептивних, мнемонічних мовних здібностей учнів – Розвивальна.

2. Засвоєння нових знань – Освітня.

3. Формування в учнів умінь та навичок відповідно до чинної програми – Освітня.

4. Програмування певного типу навчання – Управлінська.

5. Удосконалення певних рис особистості школяра – Виховна.

6. Формування світогляду учня – Виховна.

7. Програмування типу навчання, методів, форм і засобів здобуття знань та обробки інформації – Управлінська.

8. Спонукання учня до самостійного розв’язування проблеми – Дослідницька.

39. Визначте, на яке запитання можна знайти відповідь у методі навчання?

1. За зовнішньою формою прояву – Що виступає джерелом пізнання нового?

2. За внутрішньою сутністю (за типом пізнавальної діяльності) – На який рівень самостійності та активності учнів сподівається вчитель?

3. За логікою засвоєння знань – Яка форма мислення домінує у навчанні

40. Визначте методи навчання за рівнем пізнавальної активності учнів, аналізуючи їх конкретні навчальні дії.:

1. Учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у своїй пам’яті знання, які вчитель викладає в “готовому” вигляді. (Пояснювально – ілюстративний)

2. Учні самостійно здобувають знання в процесі розв’язання проблеми засобами, які вони визначають, порівнюють різні варіанти відповідей. (Дослідницький)

3. Учні засвоюють знання у «готовому» вигляді, запам’ятовують їх і правильно відтворюють. (Репродуктивний)

4. Учні спостерігають за діями вчителя, процесом його мислення при розв’язанні досліджуваної проблеми. (Проблемного викладу)

5. Учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв’язують пізнавальні завдання, проблемні ситуації, аналізують, формулюють висновки. (Частково – пошуковий)

41. Визначте методи навчання за рівнем пізнавальної активності учнів, аналізуючи професійні дії вчителя.

1. Учитель викладає зміст навчального матеріалу, забезпечує його відтворення. (Репродуктивний)

2. Учитель формулює проблему, спостерігає за процесом самостійного розв’язання учнями проблемних завдань. (Дослідницикий)

3. Учитель викладає знання в «готовому» вигляді, організовує сприйняття знань різними засобами. (Пояснювально – ілюстративний)

4. Учитель формулює проблему і показує шляхи її розв’язання. (Проблемного викладу)

5. Учитель організовує пошук нових знань за допомогою різних засобів. (Частково – пошуковий)

42. Визначте тип уроку за дидактичною метою.

Дидактична мета уроку	Тип уроку
1. Перевірити якість засвоєння знань, умінь і навичок.	Урок контролю і корекції.
2. Забезпечити засвоєння знань і здійснити їх перевірку.	Комбінований урок.
3. Сформувати компоненти світогляду, знання про взаємозв’язки між елементами окремих тем і розділів навчальної програми.	Урок узагальнення та систематизації.
4. Забезпечити усвідомлення і розуміння сутності понять і правил, законів і теорій.	Урок формування нових знань.
5. Сформувати вміння застосовувати знання у нестандартних, змінених умовах.	Урок застосування знань, умінь і навичок.
6. Сформувати вміння і навички на основі раніше засвоєних знань.	Урок формування вмінь і навичок.

43. Визначіть рівень засвоєння знань за його якісною характеристикою:

1. Характеризується відтворенням учнями об’єктивної інформації про предмет пізнання (Репродуктивний)

2. Характеризується умінням учнів застосовувати знання в нестандартних ситуаціях (Творчий)

3. Характеризується умінням учнів застосовувати знання в подібних чи варіативних умовах (Реконструктивний)

44. Визначіть критерії оцінки за їх характеристиками:

1. Критерій оцінки, який передбачає збереження в пам’яті вивченого матеріалу, безпомилковість його відтворення (Міцність)

2. Критерій оцінки, що передбачає вміння учня використовувати знання в змінених, варіативних умовах (Гнучкість)

3. Критерій оцінки, що передбачає засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності, наступності. (Систематичність)

45. Визначіть критерії оцінки за їх характеристиками:

1. Критерій оцінки, під яким розуміють кількість усвідомлених учнем істотних зв’язків і відношень у знаннях. (Глибина)

2. Критерій оцінки, який визначається кількістю всіх елементів знання про вивчений об’єкт. (Повнота)

3. Критерій оцінки, що передбачає вміння учня використовувати знання в стандартних, однотипних умовах. (Оперативність)

4. Критерій оцінки, під яким розуміють повноту, міцність, глибину, оперативність знань тощо. (Якість)

46. Визначіть функції контролю за їх характеристиками:

1. Функція контролю, яка сприяє систематизації знань, їх закріпленню. (Освітня)

2. Функція контролю, що забезпечує формування самостійності і критичності мислення учнів. (Розвивальна)

3. Функція контролю, яка полягає у визначенні рівня та якості знань учнів, у виявленні прогалин у знаннях. (Діагностична)

4. Функція контролю, яка передбачає порівняння (співставлення) виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальних програм. (Оцінювальна)

47. Визначіть вимоги до перевірки та оцінки успішності учнів за їх змістом.

1. Вимога, яка передбачає врахування всіх проявів навчальної діяльності учнів, встановлення зв’язку з усіма видами їх роботи на уроці. (Всебічність)

2. Вимога, яка передбачає об’єктивну характеристику відповіді учня. (Обєктивність)

3. Вимога, яка передбачає адекватне порівняльне відображення якості навчання у різних школах.(Єдність вимог)

4. Вимога, яка передбачає використання достатньої кількості прийомів та методів контролю. (Оптимальність)

48. Визначіть функції контролю знань за їх характеристиками:

1. Функція контролю, що полягає у коригуванні роботи учнів і власної педагогічної діяльності. (Управлінська)

2. Функція контролю, що полягає у визначенні шляхів покращення роботи вчителя. (Прогностична)

3. Функція контролю, що полягає у спонуканні учнів до систематичної праці, одержання кращих результатів у навчанні. (Стимулююча)

4. Функція контролю, що полягає у формуванні позитивних моральних якостей особистості. (Виховна)

49. Визначіть вимоги до перевірки та оцінки успішності учнів за їх змістом.

1. Вимога, яка передбачає використання достатньої кількості прийомів та методів контролю.(Оптимальність)

2. Вимога, яка передбачає перевірку знань, навичок і вмінь кожного учня з урахуванням його психологічних особливостей.(Індивідуальний характер)

3. Вимога, яка передбачає неперервний характер одержання вчителем інформації про якість засвоєння учнями навчального матеріалу (поурочний облік успішності).(Систематичність)

4. Вимога, яка передбачає спрямованість контролю на визначення знань, умінь і навичок стосовно конкретного розділу програми. (Тематична спрямованість)

50. Визначіть вид контролю за його метою.

1. Встановити рівень знань, умінь, навичок, засвоєних на уроці. – Перілдичний.

2. Виявити рівень оволодіння учнями системою певних знань. – Періодичний.

3. Визначити систему і структуру знань учнів. – Підсумковий.

4. Забезпечити керівництво навчальним процесом. – Поточний.

5. Оперативно отримувати інформацію про якість навчально-виховного процесу. –Поточній.

6. Визначити загальний рівень підготовки учнів з предмету. – Попередній.

7. Визначити матеріал для повторення. – Попередній.

8. Оцінити правильність своїх дій, скоректувати їх, внести необхідні зміни. – Самоконтроль.

9. Забезпечити всебічну перевірку знань, умінь і навичок учнів. – Підсумковий.

51. Визначіть методи виховання за їх характеристикою.

1. Метод формування і закріплення необхідних якостей особистості в процесі порівняння особистих результатів з досягненнями інших учасників (Змагання)

2. Один із методів формування суспільної поведінки, який передбачає педагогічний вплив на свідомість вихованця з метою спонукання його до позитивної діяльності або гальмування його негативних дій і вчинків (Педагогічна вимога)

3. Метод виховання як спосіб організації виконання учнями певних дій з метою перетворення їх у звичні форми суспільної поведінки (Привчання)

51. Визначіть методи виховання за їх характеристикою.

1. Метод контролю за ефективністю виховання, що передбачає постановку певного завдання, виконання якого вимагає певних дій чи вчинків (Доручення)

2. Метод виховання, в якому конкретні факти є ілюстрацією або вихідними поняттями, а логічним центром є теоретичне узагальнення (Лекція)

3. Метод організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки, який передбачає вибір учнем певного рішення з декількох можливих варіантів (Створення виховних ситуацій)

51. Визначіть методи виховання за їх характеристикою.

1. Метод виховання, який передбачає позитивну оцінку поведінки вихованця з позицій інтересів однокласників і для закріплення позитивних якостей (Заохочення)

2. Метод виховання, який передбачає повторення і вдосконалення способів дій (Вправа)

3. Метод виховання, який формує знання учнів у процесі зіткнення різних поглядів (Диспут)

51. Види діяльності:

1. Ігрова. 2. Навчальна.

3. Трудова. 4. Спортивна.

5. Художня. 6. Громадська.

55. Види контролю за місцем застосування у навчальному процесі і дидактичною метою:

1. Попередній. 2. Поточний.

3. Періодичний.. 4.  Тематичний.

5. Підсумковий. 6. . Самоконтроль.

56. Виберіть методи навчання.

1. Бесіда. 2. Лекція.

3. Розповідь. 4. Інструктаж.

5. Пояснення. 6. Робота з книгою.

9. Диспут. 10. Дискусія.

12. Дослідницький. 13.Пояснювально-ілюстративний.

15.Індуктивний. 16. Вправи.

17.Практичні роботи. 18. Лабораторний.

19.Самоконтроль. 21.Традуктивний.

57. Виберіть правильні відповіді. Рівні засвоєння знань:

2. Творчий. 4. Реконструктивний.

5. Репродуктивний.

58. Виберіть правильну відповідь. Навчальний план визначає:

1. Тривалість навчального року, четвертей і канікул.

2. Кількість годин з кожного предмета за роками навчання.

5. Розподіл предметів за роками навчання.

6. Повний перелік предметів, які вивчаються в даному навчальному закладі.

8. Кількість годин у тиждень на вивчення кожного предмета.

59. Виберіть правильну відповідь. Навчальна програма містить:

3. Пояснювальну записку про цілі вивчення предмета, основні вимоги до знань і вмінь учнів, форми та методи навчання, які рекомендовано використовувати.

4. Рекомендовану літературу.

5. Перелік навчального обладнання і наочних посібників.

7. Тематичний зміст матеріалу, що вивчається.

8. Рекомендації щодо реалізації міжпредметних і міжкурсових зв’язків.

9. Перелік основних світоглядних питань.

60. Встановіть ієрархію критеріїв вибору і поєднання методів навчання.

5. Відповідність цілям і задачам навчання.

4. Відповідність принципам навчання.

2. Відповідність змісту даної теми.

6. Відповідність навчальним можливостям учнів.

3. Відповідність можливостям учителя.

1. Відповідність методів умовам і відведеному часу для навчання.

61. Високий рівень вихованості особистості характеризується:

1. Наявністю стійкого і позитивного досвіду поведінки.

2. Наявністю саморегуляції.

3. Проявом активної позиції.

Д.

1. Дуже низький рівень вихованості особистості характеризується:

1. Негативним досвідом поведінки, яка важко піддається корегуванню.

2. Самоорганізація не розвинута.

3. Саморегуляція відсутня.

2. Діагностування містить у собі:

1. Контроль.

2.  Перевірку знань та вмінь.

3. Оцінювання.

4.  Накопичення статистичних даних.

5. Аналіз статистичних даних.

6. Виявлення динаміки навчального процесу.

7. Виявлення тенденцій навчального процесу.

8. Прогнозування подальшого розвитку навчального процесу.

3. Допишіть пропущені в переліку основні поняття (категорії) педагогіки:

1. Формування. 2. Виховання.

3. Розвиток. 4. Навчання.

5. Освіта. 6. Самоосвіта.

7. Самовиховання. 8. Перевиховання

4. Допишіть основні способи – шляхи мотивації учіння:

1. Створення проблемної ситуації.

2. Умотивованість оцінок.

3. Залучення учнів до оціночної діяльності.

4. Використання різних методів і форм навчання.

5. Щирість емоційних проявів збоку вчителя.

6. Культура спілкування.

7. Почуття гумору.

8. Постійний аналіз життєвих ситуацій, звернення до особистого досвіду учня

5. Допишіть основні принципи програми «Освіта» (Україна XXI ст.).

1. Пріоритетність освіти. 2. Демократизація.

3. Гуманізація. 4. Гуманітаризація.

5. Національна спрямованість. 6. Відкритість системи освіти.

7. Неперервність. 8. Єдність навчання і виховання.

9. Багатоукладність і варіативність освіти.

6. Допишіть основні цілі та завдання програми «Освіта» (Україна XXI ст.).

1. Відродження і розбудова національної системи освіти.

2. Формування творчої особистості.

3. Демонополізація системи освіти.

4. Лібералізація традиційних освітніх структур.

5. Широке використання досягнень вітчизняної та світової педагогіки.

6. Створення в суспільстві атмосфери сприяння розвиткові освіти.

7. Подолання національного нігілізму, заідеологізованості.

8. Підготовка нової генерації педагогічних кадрів.

9. Формування нових економічних основ системи освіти.

7. Доповніть основні ідеї педагогіки співпраці.

1. Формування в учня адекватної самооцінки.

2. Оптимістичний погляд на учня.

3. Формування в учнів умінь аналізувати свою діяльність.

4. Гуманні стосунки між учителем й учнями.

5. Учіння без примусу.

8. До внутрішнього процесу засвоєння знань входять такі ланки:

1. Сприймання .2. Осмислення і розуміння. 5. Застосування на практиці.

3. Узагальнення. . 4. Закріплення.

9. Для яких систем викладу змісту навчального матеріалу характерні такі особливості:

1. Повторне вивчення певних розділів, тем для більш глибокого проникнення в сутність явищ і процесів. (Концентрична)

2. Безперервна послідовність матеріалу від простого до складного відповідно до принципів послідовності, систематичності, доступності. (Лінійна)

3. Неперервне розширення і поглиблення знань з певної проблеми. (система викладу у формі спіралі)

4. Комбінація різних систем викладу. (Мішана система викладу)

10. Для яких типів уроків характерні такі структури?

1

Структура	Тип
Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, цілі і завдань уроку. Сприйняття нового навчального матеріалу. Осмислення навчального матеріалу. Узагальнення і систематизація знань. Підведення підсумків уроку. Повідомлення домашнього завдання.	Урок засвоєння знань.

2

Структура	Тип
Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, цілі і завдань уроку. Повторення і систематизація основних теоретичних положень і головних ідей попередніх уроків. Підсумки уроку. Повідомлення домашнього завдання.	4. Урок узагальнення і систематизації знань.

3

Структура	Тип
Перевірка домашнього завдання. Актуалізація і корекція опорних знань. Мотивація учіння школярів. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між його елементами. Узагальнення і систематизація знань. Підсумки уроку. Повідомлення домашнього завдання	6. Комбінований урок.

11. Для яких типів уроків характерні такі структури?

1

Структура	Тип
Організація роботи. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, цілі і завдань уроку. Застосування набутих знань у нових практичних ситуаціях. Підведення підсумків уроку. Узагальнення і систематизація учнями результатів роботи. Повідомлення домашнього завдання.	3. Урок практичного застосування знань і умінь.

2

Структура	Тип
Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, цілі і завдань уроку. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу і основних понять. Перевірка глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення. Застосування знань у стандартних і змінених умовах. Перевірка, аналіз і оцінка виконаних робіт. Підсумки уроку. Повідомлення домашнього завдання.	5. Урок контролю і корекції

3

Структура

Тип

Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, навичок і вмінь. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Вивчення нового матеріалу (вступні – мотиваційні і пізнавальні вправи). Первинне застосування нових знань (пробні вправи). Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи). Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи). Повідомлення домашнього завдання.

Урок формування навичок і вмінь.

Е.

1. Етапи пізнавальної діяльності учнів на практичних заняттях:

1. Пояснення вчителя. Етап теоретичного осмислення.

2. Показ. Етап інструктажу.

3. Проба. Етап виконання роботи 2 – 3 учнями.

4. Практична робота Етап самостійного виконання.

5. Контроль. Етап оцінювання робіт.

2. Ефективність методу вправ залежить від:

1. Наявності системи вправ. 2. Змісту вправ.

3. Доступності та посильності. 4. Об’єму.

5. Частоти повторення вправ. 6. Контролю і корекції.

7. Особистісних властивостей вихованців.

8. Місця та часу виконання вправ. 9. Мотивації і стимулювання.

10. Поєднання індивідуальних, групових та колективних форм вправ.

З.

1. З наведеного переліку запропонованих принципів навчання вкажіть загальноприйняті:

1. Свідомості. 2. Активності.

4. Доступності.

7. Наочності. 8. Послідовності.

9. Систематичності. 10. Міцності.

11. Ґрунтовності. 12. Дієвості.

13. Науковості. 14. Індивідуального підходу.

15. Емоційності. 16. Зв’язку теорії з практикою.

2. З наведеного переліку понять вкажіть ті, що належать до операційно-дійового компонента процесу навчання.

2. Засоби навчання. 4. Методи навчання.

7. Форми організації навчальної діяльності.

3. З перерахованих назв систем виберіть ті, які в найбільшій ступені визначають формування змісту навчання. Системи:

1. Дидактичних цілей. 3. Соціальних і наукових досягнень.

5. Суспільних потреб. 6. Особистих потреб.

7. Можливостей процесу навчання.

4. За зовнішньою формою прояву методи навчання є:

1. Словесні.

2. Наочні.

3. Практичні.

5. За формою організації контроль може бути:

1. Індивідуальним. 2. Груповим.

3. Фронтальним. 4. Комбінованим.

6. Загальні принципи формування змісту освіти:

1. Гуманістичності. 2. Науковості.

3. Послідовності. 4. Історизму.

5. Систематичності.. 6. Звязку з життям.

7. Відповідності віковим можливостям учнів. 8. Доступності.

7. Загальноприйняті основні принципи навчання:

1. Свідомості. 2. Активності.

3. Систематичності. 4. Послідовності.

5. Міцності. 6. Грунтовності.

7. Науковості. 8. Доступності.

9. Наочності. 10. Індивідуального підходу.

11. Емоційності. 12. Звязку теорії з практикою.

13. Цілеспрямованості.

8. Закономірностями педагогічного процесу є:

1. Виховний характер навчання.

2.  Обумовленість навчання суспільними потребами.

3.  Залежність навчання від умов, у яких воно протікає.

4. Взаємозалежність процесів навчання, виховання і розвитку.

5. Взаємозалежність навчання і навчальних можливостей учнів.

6. Єдність викладання і учіння.

7. Взаємозалежність завдань, змісту, методів і форм навчання.

9. Здійсніть диференціацію понять «процес», «процес навчання» і «навчальний процес».

1. Сукупність послідовних дій для досягнення будь-якого результату – Процес.

2. Поняття, що відображає узагальнені відмінності (час, конкретні умови) в протіканні навчання в різних типах освітніх установ – Навчальний процес.

3. Поняття, що відображає суттєві ознаки навчання і характеризує його модель – Процес навчання.

І.

1. Із переліку характерних ознак, які визначають сутність зарубіжних педагогічних концепцій, виберіть ті, що належать до:

а) прагматизму; б) неопозитивізму;

в) екзистенціалізму; г) неотомізму;

д) біхевіоризму.

1. Виховання доброчесності на основі християнської моралі. (г)

2. Виховання здійснюється за схемою «стимул – реакція – підтвердження». (д)

3. Наближення виховання до життя. (а)

4. Навчання і виховання зводиться до дресирування..(д)

5. В основі виховання – інтереси дитини. (б)

6. Повна гуманізація системи виховання. (б)

7. Свобода самовизначення особистості. (в)

8. Людина творить себе. (в)

9. Колектив шкодить формуванню особистості. (в)

10. Виховання віри в Бога. (г)

11. Наука безсила визначити цілі виховання. (г)

12. Повна свобода вчинків особистості. (в)

13. Виховання вільне від ідеології, світоглядних ідей. (в)

14. Розвиток людського «Я». (б)

15. Недовіра до педагогічної теорії. (в)

16. Виховання не допомагає людині. (в), (г)

17. Головне у вихованні – розвиток почуттів, інтуїції, настрою. (в)

18. Досягнення цілі виховання шляхом практичної діяльності. (а)

19. Виховання душі. (г)

20. Розвиток активності і самостійності. (а)

21. Основне завдання – виховання людини, яка раціонально мислить. (а)

22. Збереження самобутності. (б)

2. Із вказаних завдань виберіть ті, що є характерними для:

а) морального виховання. б) розумового виховання.

в) трудового виховання. г) естетичного виховання.

д) фізичного виховання.

1. Підготовка до свідомого вибору професії. (в)

2. Вироблення навичок і звичок моральної поведінки. (а)

3. Виховання здорової зміни. (д)

4. Формування наукового світогляду. (б)

5. Формування вмінь і навичок культури розумової праці. (б)

6. Формування в учнів моральних понять, поглядів, переконань. (а)

7. Розвиток в учнів творчих здібностей. (г)

8. Практична та психологічна підготовка учнів до праці. (в)

9. Формування вмінь і навичок вносити в життя красу. (г)

10. Оволодіння основними мислительними операціями. (б)

11. Формування вмінь і навичок культури розумової праці. (б)

12. Підготовка до захисту Батьківщини. (д)

3. Із вказаних понять виділіть основні категорії дидактики:

1. Результати навчання. 2. Учіння.

3. Навчання. 9. Принципи навчання.

10. Форма навчання. 12. Метод навчання.

13. Засіб навчання. 14. Викладання.

16. Закономірності навчання.

4. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу науковості в навчанні.

1. Знайомити з історією винаходів.

2. Показувати перспективи розвитку науки.

3. Розкривати причиново-наслідкові зв’язки в процесах і явищах.

8. Забезпечувати діалектичний підхід при вивченні фактів і явищ навколишнього світу.

9. Вносити корекцію в знання, здобуті самостійно.

10. Озброювати учнів методами науки.

5. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу свідомості і активності учнів у навчанні.

1. Широко використовувати у процесі навчання бесіди, створювати проблемні ситуації.

2. Спонукати учнів до різних видів творчості.

4. Показувати значення навчального предмету для вирішення життєвих проблем.

6. Використовувати у процесі навчання мислительні операції (аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення).

7. Навчати учнів раціональних прийомів організації навчальної діяльності.

9. Вчити учнів складати план відповіді.

6. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу наочності навчання.

1. Здійснювати навчання на конкретних образах, які безпосередньо сприймаються учнями.

2. Спрямовувати сприймання учнів на найістотніші ознаки і особливості предметів.

3. Створювати тенденції в пізнавальній діяльності учня до уявлення реальних предметів, явищ навколишньої дійсності.

4. Звертати увагу учнів на внутрішню суть зображень.

5. Раціонально поєднувати всі засоби навчання, забезпечувати розвиток образного мислення учнів.

7. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу емоційності навчання.

2. Виховувати в учнів почуття радості від успіху в навчанні.

3. Викликати в учнів почуття подиву засобами навчання.

5. Розвивати емоційне ставлення учнів до процесу і способів здобуття знань.

7. Виховувати у кожного учня уміння володіти своїми настроями, контролювати свої емоції.

8. Вивчати мотиви учіння школяра.

8. Із вказаних вимог виберіть ті, що випливають із принципу зв’язку теорії з практикою.

1. Показувати зв’язок розвитку науки і практичних потреб.

2. Використовувати навколишню дійсність як джерело знань і як сферу їх застосування.

3. Використовувати зв’язок школи і виробництва.

4. Широко використовувати проблемно-пошукові і дослідницькі завдання.

6. Розумову діяльність необхідно поєднувати з практичною діяльністю.

8. Розвивати та переносити успіхи учнів з одного виду діяльності на інші.

9. Використовувати зв’язок навчання з життям як стимул для самоосвіти.

9. Із запропонованих понять виберіть ті, що характеризують результати процесу навчання:

1. Знання. 2. Уміння. 3. Навички 5. Світогляд. 6. Світорозуміння. 7. Освіченість.

К.

1. Класифікуйте умови, які забезпечують підтримку довільної (1) чи мимовільної (2) уваги учнів на уроці.

1. Постановка запитань і розв’язування завдань протягом певного проміжку часу. (1)

2. Особливості подразників: їх новизна, абсолютна і відносна сила, контраст між ними. (2)

3. Усвідомлення поточних результатів у формі внутрішнього словесного звіту. (1)

4. Створення звичних умов діяльності. (2)

5. Опора на певні потреби та інтереси учня. (2)

6. Використання певних установок і психічних станів. (1)

7. Постановка цілей і завдань навчальної діяльності. (1).

2. Класифікуйте названі суперечності як рушійні сили виховного процесу на зовнішні (1) та внутрішні (2):

1. Між досягнутим рівнем розвитку дитини і новим змістом діяльності, яким вона оволодіває. (2)

2. Між суспільством і природою. (1)

3. Між виховним процесом і процесом формування особистості. (2)

4. Між організмом і середовищем. (1)

5. Між впливом сім’ї, школи і громадськості. (1)

6. Між необмеженими можливостями розвитку людської природи і обмеженими умовами соціального життя. (1)

7. Між потребами, мотивами і установками особистості. (2)

8. Між колективом та особистістю. (2)

9. Між застарілими педагогічними концепціями і новими вимогами життя. (1)

3. Класифікуйте методи виховання на основні групи відповідно до цілісної структури діяльності.

Методи формування свідомості особистості:

4. Лекція. 6. Приклад.

8. Бесіда. 9. Диспут.

Методи формування досвіду суспільної поведінки і діяльності:

2. Вправа. 3. Доручення.

12. Вимога. 11. Привчання.

14. Громадська думка. 15. Створення виховних ситуацій.

Методи стимулювання діяльності та поведінки:

5. Змагання. 10. Заохочення.

13. Покарання.

Методи контролю за ефективністю виховання:

1. Спостереження. 7. Анкетування.

16. Опитування. 8. Бесіда. ??

4. Класифікуйте вказані форми виховної роботи на індивідуальні, групові і масові.

Індивідуальні:

7. Читання художньої літератури. 12. Вишивання і в’язання.

16. Колекціонування.

Групові:

2. Похід. 6. Гурток.

8. Година класного керівника.

Масові:

1. Конкурс. 3. Диспут.

4. Фестиваль. 5. Поле чудес.

9. Радіогазета. 10. Олімпіада.

11. КВК. 13. Конференція.

14. Змагання. 15. Телеміст.

5. Класифікуйте навчальні мотиви на групи (соціальні, пізнавальні, особистісні):

Соціальні: усвідомлення соціальної значущості учіння, потреба в розвитку світогляду і світорозуміння.

Пізнавальні: інтерес до одержання знань, прагнення до розвитку пізнавальних здібностей, одержання задоволення від інтелектуальної діяльності.

Особистісні: почуття самоповаги та честолюбства, прагнення користуватися авторитетом серед ровесників, прагнення до персоналізації чи транслювання особистісних властивостей,

6. Класифікуйте методи навчання на основі цілісного підходу до взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні (за Ю. Бабанським):

1. Методи організації і самоорганізації навчально – пізнавальної діяльності.

2. Методи стимулювання і мотивації учіння.

3. Методи контролю і самоконтролю навчально – пізнавальної діяльності.

7. Класифікуйте методи навчання на основі зовнішньої форми їх прояву (словесні, наочні, практичні), рівня пізнавальної діяльності учнів, логіки засвоєння знань.

На основі зовнішньої форми прояву:

Словесні:

2.  Лекція. 3. Робота з книгою.

7. Дискусія. 8.  Розповідь.

10.  Бесіда. 17. Пояснення.

Наочні:

4. Спостереження. 6.  Ілюстрування

11. Демонстрування

Практитчні:

13.Практична робота. 14. Вправа.

16. Лабораторний дослід.

За рівнем пізнавальної діяльності учнів:

9. Проблемно-пошуковий.

12.  Дослідницький.

15. Пояснювально-ілюстративний.

19. Частково-пошуковий.

20.  Репродуктивний.

За логікою засвоєння знань:

18.  Дедуктивний.

1. Індуктивний.

5. Традуктивний

8. Класифікуйте основні способи зовнішньої і внутрішньої диференціації навчання.

Зовнішні:

2. Створення на основі здібностей та інтересів учнів відносно стійких груп.

3. Вибір учнем класу з поглибленим вивченням певного циклу предметів.

7. Вибір факультативів.

Внутрішні:

1. Варіативність темпу вивчення навчального матеріалу.

4. Диференціація навчальних завдань.

5. Вибір різних видів діяльності.

6. Визначення характеру і ступеня допомоги з боку вчителя.

9. Класифікуйте типи екскурсій: 1) за місцем у навчальному процесі; 2) за відношенням до навчального предмета; 3) за відношенням до навчальної програми; 4) за змістом.

За місцем у навчальному процесі:

1. Вступна. 7. Поточна

10. Заключна.

За відношенням до навчального предмета:

2. Історична. 4. Фізична.

6. Зоологічна. 8. Ботанічна.

11. Хімічна.

За відношенням до навчальної програми:

3. Позапрограмна.

9. Програмна.

За змістом:

5. Тематична. 12. Комплексна.

10. Класифікуйте запропоновані формулювання цілей уроку на коректні (правильні) і некоректні (неправильні).

Коректні:

2. Сформувати уміння, навички.

4. Осмислити і зрозуміти зв’язки між

5. Навчити застосовувати знання і вміння в практичній діяльності.

7. Перевірити та оцінити знання, внести корекцію.

9. Узагальнити та систематизувати знання про . . . . . . .

Некоректні:

1. Охарактеризувати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3. Продовжити вивчення теми.

6. Поглибити знання.

8. Ознайомити учнів з . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

10. Розповісти про . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

М.

1. Методи виховання поділяються на групи:

1. Методи формування свідомості особистості.

2. Методи формування досвіду суспільної поведінки і діяльності

3. Методи стимулювання поведінки і діяльності вихованців.

4. Методи контролю і аналізу ефективності виховного процесу.

2. Методологічною основою теорії змісту освіти є:

1. Діалектична теорія. 2. Теорія пізнання.

3. Теорія всебічного розвитку особистості. 4. Єдність теорії і практики.

3. Мотиви навчання поділяють на:

1. Зовнішні та внутрішні.

2. Усвідомлені та неусвідомлені.

3. Реальні та уявні.

Н.

1. Назвіть основні причини розсіяності, відволікання уваги учнів на уроці.

1. Відсутність інтересу до предмета чи учіння взагалі.

2. Прогалини в знаннях.

3. Негативне ставлення до вчителя.

4. Відчуття втоми, збудження.

5. Недостатня умотивованість учіння школярів.

2. Назвіть основні способи, які використовує вчитель для мобілізації уваги учнів.

1. Пряма вимога уваги.

2. Установлення зв’язку з вивченим матеріалом.

3. Підкреслення значущості теми для життя і практики.

4. Створення проблемних ситуацій.

5. Формування інтересу до нового за допомогою емоційно захопливої інформації.

3. Назвіть авторів, які вивчали різні аспекти проблеми співвідношення навчання і розвитку.

1. Навчання і психічний розвиток – це тотожні процеси. (Ж. Піаже)

2. Зв’язок між навчанням і розвитком відсутній. Розвиток дитини є наслідком внутрішнього, спонтанного самозмінювання, на яке навчання не має ніякого впливу. (З. Фрейд)

3. Процес розвитку не збігається з процесом навчання, тобто навчання «веде» за собою розвиток і «йде» попереду нього. (Л. Виготський)

4. Назвіть авторів теорій організації змісту освіти:

1. Теорія формальної освіти – Д. Локк. Й. Песталоцці, Й. Гербарт,

2. Теорія матеріальної освіти – Я. А. Коменський, Г. Спенсер

3. Теорія єдності матеріальної і формальної освіти – К. Ушинський, В. Блонський.

4. Теорія дидактичного утилітаризму – Д. Дьюї.

5. Теорія культурологічної спрямованості освіти – М. Скаткін В. КраєвськийІ. Лернер,

5. Назвіть основні підходи до класифікації методів навчання.

1. За джерелом знань.

2. За рівнем пізнавальної активності учнів.

3. За логікою засвоєння знань.

4. За дидактичною метою.

5. На основі цілісного підходу до взаємопов’язаної діяльності вчителя і учнів у навчанні.

6. Назвіть форми контролю в системі В. Шаталова:

1. Письмовий контроль за опорним конспектом-схемою.

2. Самостійна робота.

3. Усне «голосне» опитування.

4. «Тихе» опитування.

5. Магнітофонний, парний взаємоконтроль.

6. Груповий взаємоконтроль.

7. Домашній контроль.

8. Самооцінка.

7. На формування змісту освіти мають вплив такі теорії:

1. Матеріальної освіти. 2. Формальної освіти.

3. Дидактичного утилітаризму. 4. Структуралізму.

5. Проблемно-комплексна.

8. На яких етапах уроку необхідно здійснювати мотивацію навчальної діяльності учнів?

1. На етапі сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

2. У процесі повторення навчальної інформації.

3. На етапі закріплення.

4. У процесі систематизації знань та умінь.

5. Під час перевірки домашнього завдання.

6. На етапі повідомлення теми, мети і завдань уроку.

9. Наукові галузі педагогіки:

2. Професійна педагогіка.

3. Методика викладання окремих предметів.

5. Соціальна педагогіка.

6. Олігофренопедагогіка.

8. Історія педагогіки.

9. Тифлопедагогіка.

10. Низький рівень вихованості особистості характеризується:

1. Слабким проявом позитивного, ще нестійкого досвіду поведінки.

2. Спостерігаються зриви.

3. Поведінка регулюється в основному вимогами старших та іншими зовнішніми стимулами.

4. Саморегуляція інтуїтивна.

5. Самоорганізація інтуїтивна.

О.

1. Ознаки колективу:

1. Щоденна спільна діяльність. 2. Наявність органів самоврядування.

3. Встановлення певних психологічних стосунків між членами колективу.

4. Наявність суспільно значущої мети.

2. Основні завдання позакласної та позашкільної роботи:

1. Закріплення, збагачення і поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці.

2. Розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування вмінь і навичок самоосвіти.

3. Виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей і нахилів.

4. Організація дозвілля школярів.

5. Поширення виховного впливу на учнів.

3. Основні прийоми стимулювання учнів у навчально-виховному процесі:

1. Опора на бажання.

2. Використання ідентифікації.

3. Урахування інтересів і нахилів.

4. Заохочення бажання домогтися успіху.

5. Демонстрування наслідків навчальних дій.

6. Визнання успіхів.

7. Використання виховних ситуацій.

4.Основні показники рівня вихованості школяра:

1. Зовнішній вигляд, культура поведінки у школі та за її межами.

2. Громадська активність.

3. Самостійність у всіх видах діяльності.

4. Сформованість наукового світогляду, національної самосвідомості.

5. Ставлення до навчання, інтерес до знань і визначення їх ролі в своєму розвитку.

6. Залучення до національної та світової культури, мистецтва, літератури.

7. Фізичне здоров’я, інтерес до занять фізичною культурою і спортом.

8. Працелюбність, орієнтованість на майбутню професію.

5. Охарактеризуйте рівні навчальних досягнень учнів:

1. Початковий – Характеризується первинними уявленнями про предмет вивчення, фрагментарністю відповідей.

2. Середній – учень здатний вирішувати найпростіші завдання за зразком, відтворювати основний зміст навчального матеріалу, володіти елементарними навчальними вміннями.

3. Достатній – Характеризується знанням суттєвих ознак, понять, учень оперує ними, розв’язує суттєві завдання, уміє робити висновки, виправляти допущені помилки, однак не вміє переносити і використовувати знання в інших навчальних ситуаціях.

4. Високий – Знання системні, учень застосовує іх для виконання творчих завдань, самостійно оцінює різні явища, факти, відстоює особисту позицію.

П

1. Побудуйте схему, в якій покажіть ступінь підпорядкованості дидактичних компонентів: дидактичні цілі (ДЦ); дидактичні задачі (ДЗ); зміст освіти (ЗО); методи навчання (МН); форми організації навчання (ФОН); результати освіти (Р).

МН

ДЦ ДЗ ЗО Р

ФОН

2. Правильно класифікуйте види контролю: а) за місцем застосування у навчальному процесі та дидактичною метою; б) за формою організації.

1. Фронтальний. (б) 2. Ущільнений. (б)

3. Підсумковий. (а) 4. Самоконтроль. (а)

5. Періодичний. (а) 6. Груповий.(б)

7. Поточний. (а) 8. Індивідуальний. (б)

9. Тематичний. (а) 10. Попередній. (а)

3. Проаналізуйте вказані терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування:

Категорії педагогіки: навчання, виховання, освіта, розвиток, форми, методи, засоби.

Структурні компоненти педагогіки: наука, практика, мистецтво.

Галузі педагогіки: загальна педагогіка, вікова педагогіка, спеціальна педагогіка, методика викладання окремих предметів, історія педагогіки, порівняльна педагогіка.

Стадії розвитку педагогіки: народна педагогіка, світська педагогіка, духовна педагогіка.

4. Проаналізуйте вказані терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування:

Фактори розвитку особистості: спадковість, середовище, виховання, активність.

Напрямки розвитку особистості: фізичний, загальний, психічний, соціальний.

Види діяльності особистості: ігрова, навчальна, трудова, художня, спортивна, громадська.

Теорії розвитку особистості: соціологізаторськаконвергенція, біологізаторська, психоаналіз, біхевіоризм, конвергенція.

5. Проаналізуйте вказані терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування:

Загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, абстрагування, моделювання, конкретизація, узагальнення, систематизація, порівняння, індукція, дедукція.

Методологічні підходи до обґрунтування концепції наукового дослідження: діяльнісний, особистісний, системний, історичний.

Методи педагогічного дослідження: спостереження, експеримент, метод узагальнення незалежних характеристик, вивчення шкільної документації та учнівських робіт, інтерв’ю, бесіда, анкетування, рейтинг, опис, консиліум.

Основні елементи науково – педагогічного дослідження: об’єкт, предмет, гіпотеза, завдання, , наукова новизна, теоретична значущість, структура.

Проаналізуйте і прокоментуйте вислів А. Дістервега про те, що «поганий учитель підносить істину, хороший вчить її знаходити». Поганий вчитель використовує пояснювально – ілюстративний , репродуктивний методи навчання. Розвиває не мислення, а пам’ять. Хороший вчитель використовує проблемний вид навчання, частково – пошуковий, дослідницький методи навчання, використовує загально – наукові методи дослідження і розвиває мислення.

6. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування.

Методи навчання за джерелом знань: Практичні, словесні. Наочні.

Методи навчання за характером пізнавальної діяльності учнів: репродуктивний, дослідницький, проблемний, частково-пошуковий, пояснювально-ілюстративний.

Методи навчання за логікою засвоєння знань: аналітичний, синтетичний, традуктивний, дедуктивний, індуктивний.

Словесні методи навчання: розповідь, пояснення, дискусія, лекція, бесіда, робота з книгою, диспут.

Наочні методи навчання: спостереження, демонстрування, ілюстрування.

Практичні методи навчання: вправи, лабораторна робота, дидактична гра, практична робота.

7. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування.

Словесні методи навчання: пояснення, розповідь, диспут, робота з книгою, лекція, дискусія.

Види бесід за характером діяльності учнів: репродуктивні, катехізичні, евристичні.

Види бесід за дидактичними цілями: вступні, повідомлювальні, контрольно-корекційні, повторювально-узагальнюючі.

Практичні методи навчання: лабораторні роботи, вправи, практичні роботи, дидактична гра.

Види вправ за дидактичними цілями: тренувальні, вступні, творчі, контрольні, пробні.

Види вправ за характером діяльності учнів: письмові, технічні, , графічні, усні, описові

8. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування:

Типи уроків за дидактичними цілями: засвоєння знань, практичного застосування, контролю і корекції, комбінований, формування навичок і вмінь, узагальнення і систематизації.

Форми організації навчання: домашня робота, урок, гурток, факультатив, консультація, екскурсія, семінар, практикум.

Вимоги до уроку: організаційні, санітарно-гігієнічні, виховні, дидактичні, психологічні.

Системи навчання: класно-урочна, індивідуально-групова, індивідуалізованого навчання, «методом проектів», взаємного навчання, лабораторно-бригадна.

9. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування.

Функції контролю: освітня, виховна, діагностична, управлінська, оцінювальна, , прогностична, розвивальна, стимуляційна.

Види контролю: попередній, поточний, періодичний, , підсумковий, тематичний, самоконтроль.

Рівні засвоєння знань: репродуктивний, реконструктивний, творчий.

Критерії оцінки: глибина, повнота, міцність, оперативність, якість, гнучкість, систематичність.

10. Проаналізуйте терміни і розподіліть їх на групи за самостійно виділеними ознаками групування.

Види контролю: попередній, поточний, періодичний, підсумковий, тематичний, самоконтроль.

Принципи контролю: індивідуальний характер, систематичність, об’єктивність, тематична спрямованість, єдність вимог, оптимальність, всебічність.

Рівні засвоєння знань; репродуктивний, реконструктивний, творчий.

Ф.

9. Фактори розвитку особистості: