З вищенаведеного, ми визначили, першочергові завдання розвитку рекреаційно-туристичної сфери в Українському Причорномор’ї:
1. Економічні завдання:
– збільшення економічної ролі курортного і рекреаційно-туристичного комплексу у господарському комплексі регіону й створення регіонального мультиплікаційного ефекту;
забезпечення участі регіону в системі міжнародного й міжрайонного поділу праці як великого рекреаційно-туристичного й санаторно-курортного центру України;
підвищення конкурентоспроможності й економічної ефективності виробленого рекреаційно-туристичного продукту на основі оптимізації внутрішньогалузевих пропорцій і зміни режиму функціонування рекреаційно-туристичного комплексу;
підвищення ефективності використання й охорони наявних лікувальних ресурсів;
підвищення ефективності використання виробничих ресурсів (води, енергоносіїв, електроенергії, продовольства й ін.);
впровадження управління економічними результатами діяльності курортного і рекреаційно-туристичного комплексу за допомогою ринкового регулювання цін на ресурси й пропоновані послуги.
Соціальні завдання:
створення умов для соціальної стабільності в регіоні;
забезпечення функціонування курортологічної бази для лікувальної, реабілітаційної, профілактичної й оздоровчої медицини регіону й України в цілому;
забезпечення державної підтримки й умов для відновлення здоров’я й відпочинку населення регіону й України на основі подальшого розвитку форм і методів санаторно-курортного лікування, реабілітації, оздоровлення;
підвищення якості обслуговування рекреантів і розвиток сфери послуг у регіоні;
підвищення ефективності культурно-духовного виховання населення й гостей Українського Причорномор’я на основі розвитку культурно-пізнавального туризму;
збереження в регіоні культурної спадщини як найважливішого рекреаційного ресурсу.
3. Екологічні завдання:
ефективне використання, охорона й відновлення природних рекреаційно-туристичних ресурсів регіону як важливої частини його природно-ресурсного потенціалу;
мінімізація антропогенного впливу рекреаційно-туристичного комплексу на стан навколишнього природного середовища, природних ресурсів і стан здоров’я населення;
досягнення нормативної якості навколишнього природного середовища для розвитку курортного і рекреаційно-туристичного комплексу і населення регіону.
4.Політичні завдання:
сприяння ефективнішому входженню регіону Українського Причорномор’я й України в цілому в міжнародне співтовариство та розвитку міжнародних відносин;
участь регіону в створенні привабливого образу (іміджу) України на міжнародній арені;
– інтенсифікація взаємодії Українського Причорномор’я з міжнародним співтовариством у сфері соціокультурних відносин.
Висновки
Проведений нами детальний аналіз історико-культурного потенціалу Причорноморського рекреаційного району України дав змогу зробити наступні висновки, а саме:
Причорноморський рекреаційний район включає Одеську, Миколаївську та Херсонську області, характеризується середнім рівнем промислового розвитку, багатими рекреаційними ресурсами, які необхідно вміло та раціонально використовувати. Як свідчить світовий досвід, рекреаційне господарство, зокрема, туризм, може суттєво впливати на соціально-економічний розвиток регіонів, а залучення інвестицій для забезпечення рекреаційного облаштування території – на приріст виробництва не лише в індустрії відпочинку і оздоровлення, але й інших галузях;
історичний аспект Українського Причорномор’я проявляється в своєрідній етнографічній культурі: крім української, тут збереглася російська, єврейська, татарська культура, відбулося своєрідне змішування народів. Це дає серйозні переваги при встановленні дружніх відносин з відповідними країнами;
туристсько-рекреаційна база даного регіону поєднує в собі пам’ятки архітектури обласних центрів, бальнеологічні курорти південного узбережжя, а також цікаві туристичні об’єкти;
аналіз статистичних даних свідчить, що в Одеській області питома вага вже освоєних та передбачених для використання найближчим часом курортно-рекреаційних ресурсів одна з найнижчих як по Україні, так і у Причорноморському рекреаційному районі (для порівняння цей показник у Миколаївській області становить 58 %, Херсонській – 60 %).
5) аналіз природних та історико-культурних ресурсів дає можливість виділити наступні основні види та місця спеціалізованого туризму в Одеській області:
- культурно-пізнавальний туризм – історичний, реалізується переважно в історичних місцях і поселеннях, великих містах, таких як Одеса, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Вилкове;
- оздоровчий та рекреаційний туризм – реалізується у курортно-рекреаційних зонах та районах – Аркадія, Куяльник, Сергіївка та ін.;
- екологічний туризм – розвивається на територіях природно-заповідного фонду, наприклад, Дунайського біосферного заповідника, ландшафтних парків «Ізмаїльські острови» та «Тилігульський»;
- сільський туризм – розвивається на території сільських поселень, де існують умови для прийому туристів та екологічно чистий ландшафт;
в межах Одеської області сформувалися три курортно-рекреаційні райони: Одеський, Білгород-Дністровський та Татарбунарський, які володіють певним рекреаційним потенціалом; переважаючими відносно чистими природними ландшафтами, сприятливою екологічною ситуацією;
Одеса як міжнародна історико-курортно-туристична перлина України включає високосервісну готельну мережу, грандіозні центри відпочинку, елітарні казино, ресторани, класичні заклади туристичного дозвілля – театри, музеї, кінотеатри, ермітажі та цілий ансамбль історико – культурного «обличчя» міста;
8) незважаючи на загострення конкуренції (за інфраструктурою, пропонованим туристичним продуктом й т.і.) з боку інших туристичних регіонів України, посилення виїзного туризму за кордон у зв'язку з низьким рівнем надаваних послуг і високих цін на них, значний природно-екологічний, історико-культурний і рекреаційний потенціал, інтерес до проведення виставок, семінарів і тематичних конференцій дозволяє туристичному комплексу Одеси розвивати ряд напрямків туристичної галузі (діловий, рекреаційний, історико-культурний) в рамках туристичного кластеру Одеського регіону. Однак із розвитком туристичних компаній, інфраструктури туристичного бізнесу суміжних регіонів, Одеса перебуватиме в конкурентних відносинах з регіонами України. Для посилення конкурентноздатності Одеси необхідно формувати туристичний кластер Одеського регіону, який посилить конкуренті переваги туризму Одеського регіону і підвисить економічну ефективність;
9) Херсонська область, враховуючи її географічне положення, особливості господарського освоєння, природо-ресурсний потенціал, має наявні туристсько-рекреаційні ресурси. Спостерігається їх значна територіальна диференціація, що зумовлює туристсько-рекреаційну спеціалізацію окремих міст та районів області;
ефективність функціонування історико-культурного комплексу Миколаївщини пов’язана з реалізацією крупних комплексних інвестиційних проектів, які будуть стосуватись спортивної, розважальної, лікувально–оздоровчої, конгресної бази, зокрема побудови нових басейнів, тенісних кортів, розважальних комплексів, ресторанів, дискотек, оздоровчих центрів, конгрес–холів тощо;
11) стратегічною метою подальшого розвитку сфери рекреації та туризму в регіоні Українського Причорномор’я повинно стати створення конкурентоспроможного на внутрішньому та міжнародному ринку регіонального рекреаційно-туристичного продукту за рахунок ефективного використання природного та культурно- історичного потенціалу, модернізації та реконструкції наявної матеріально-технічної бази рекреаційно-туристичної інфраструктури, забезпечення на цій основі реалізації соціально-економічних інтересів галузі при збереженні