9. McChesney r.W. Communication Revolution: Critical Junctures and the Future of Media. New York: The New Press, 2007. – 378 р.

Макчесні Р. Комунікативна революція: критичні моменти і майбутнє засобів масової інформації. – Нью-Йорк: Нова Преса, 2007. – 378 с.

Головним предметом дослідження відомого американського теоретика мас-медіа Р. Макчесні є вплив нових технологій й обумовленого ними розвитку ЗМІ на функціонування політичних та економічних інституцій сучасного суспільства. Комунікаційна революція, стверджує вчений, може призвести до глобальних наслідків. Вона здатна забезпечити безпрецедентні можливості в створенні нової системи соціокультурних взаємозв’язків, котрі стануть стимулом для формування нового, більш гуманного, усталеного й творчого суспільного самоуправління [p. 56].

Праця складається з чотирьох розділів. Перший присвячено висвітленню еволюції мас-медіа та її потенційних суспільних наслідків – позитивних і негативних. За думкою Р. Макчесні, сучасне суспільство проживає перехідний етап, коли старі інституції та моральні уявлення зазнають руйнації, а нові перебувають у стані становлення. При цьому існує безліч варіантів потенційного розвитку. І саме від різних суспільних та політичних сил, а також від мас-медіа, які конструюють віртуальну картину реальності, залежить, який варіант буде реалізовано.

В другому розділі аналізуються три «критичні моменти», які визначили еволюцію ЗМІ в ХХ ст. й продовжать впливати на неї в майбутньому. Перший пов’язаний із професіоналізацією журналістики на початку ХХ ст. Другий (бл. 1930 р.) – з появою комерційного радіомовлення і преси. Третій (1960 – поч. 1970-х рр.) – з піднесенням і занепадом соціальних рухів, котрі визначили критичне осмислення соціокультурної дійсності й появу відповідних публікацій.

Серед детермінант функціонування мас-медіа вчений вказує на розвиток нових технологій та дискредитацію достовірності журналістського повідомлення в очах суспільства. Причиною останнього Р. Макчесні вважає близькість ЗМІ до політичної влади, особливо після некритичної підтримки війни в Іраку.

З-поміж недоліків діяльності сучасних ЗМІ акцентується відсутність спільної, консолідуючої мети. Водночас, автор наголошує, що сьогоднішня «революція мас-медіа» здатна позитивно вплинути на їхнє майбутнє й значно посприяти розвитку демократії.

У третьому розділі досліджуються здобутки теоретичного вивчення мас-медіа, критично осмислюється його методологія, аналізується вплив теорії масових комунікацій на практику сучасної журналістики.

За думкою Р. Макчесні, сучасне наукове осмислення мас-медіа перебуває на неналежному рівні. Недостатньою залишається кількість міждисциплінарних досліджень. Подальшого вивчення потребує питання впливу мас-медіа на економічний розвиток суспільства.

Важливою проблемою розділу є взаємодія ЗМІ з політичними, комерційними та іншими інституціями. Зокрема, автор зауважує, що право громадян на інформацію є пріоритетним перед правом вільної підприємницької діяльності на ринку ЗМІ. Саме тому останнє може бути виправдане лише за умови слугування першому. Дійсне положення справ, зокрема в мас-медіа США, далеке від подібної ієрархізації. Американські ЗМІ не є вільним ринком, позаяк значну частину з них підтримують політики. Як наслідок, політичним рішенням та корпоративним інтересам належить провідна роль в розвитку засобів масової комунікації.

Попри негативну оцінку існуючої ситуації, книга сповнена надії на можливість позитивних змін. Становлення суспільного руху за реформи ЗМІ мобілізувало чимало американських громадян та правозахисних організацій й значно посприяло демократизації засобів масової інформації. За думкою автора, рух виник як реакція на політику адміністрації Буша й здійснюваного нею скорочення фінансування громадського телебачення в 2005 р.

За переконанням вченого, утвердження вільних ЗМІ можна вважати першим кроком на шляху вільного політичного волевияву усіх громадян та їхнього долучення до політичного життя в якості повноправних суб’єктів. Вчений неодноразово висловлює думку, що засоби масової інформації є одним з головних механізмів впливу на суспільну свідомість, на сприйняття реальності, формування ціннісних орієнтацій та поведінкових норм.

Також дослідник наголошує необхідність об’єктивних, методологічно обґрунтованих наукових досліджень, спрямованих на визначення стратегій боротьби за демократичні ЗМІ.