- •Розділ 1. Теоретичні засади позаурочних форм організації навчання з біології
- •Семінарські заняття
- •Факультативні заняття
- •Навчальна екскурсія
- •Додаткові групові, індивідуальні заняття. Предметні гуртки
- •Розділ 2. Методика організації і проведення позакласних заходів з біології у 6-му класі
- •2.1. Методичні рекомендації з позакласної роботи з біології у 6-му класі
- •2.2. Різноманітність форм і видів екологічної діяльності школярів у позакласній роботі з біології
- •2.3. Практична частина. Екскурсія „Природа рідного краю” для учнів 6-го класу Екскурсія „Природа рідного краю” для учнів 6-го класу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
2.2. Різноманітність форм і видів екологічної діяльності школярів у позакласній роботі з біології
Масові заходи біолого-екологічного характеру передбачають участь великої кількості учнів – кількох класів, усієї школи. Їм властива суспільно корисна спрямованість. Сюди належать вечори на біологічні теми, екологічні лекторії, натуралістична кампанія “День птахів”, “Тиждень саду”, “Тиждень лісу”, збирання кормів для зимового підживлення птахів, насаджування дерев і кущів [3, 4].
Крім названого вище, важливе місце в позакласній діяльності з біології займають такі цікаві та пізнавальні форми й види екологічного виховання, як екологічні акції, операції, ігри, казки, мітинги, естафети, марафони, тренінги, екскурсії, походи, виступи екологічних агітбригад, показ екомод [10].
Багато із цих заходів проводиться під час тижня біології. Але не варто зводити тиждень біології до тижня екології. У сучасній школі, крім предметного тижня, доцільним є організувати окремо ще й тиждень екології (наприклад, напередодні 26 квітня – Дня Чорнобильської трагедії).
Приклад плану проведення тижня екології:
Понеділок. Екологічна лінійка (5-9 класи). Виступ агітбригади (11 клас).
Вівторок. “Ріпка” – казка на сучасний лад (8-9 класи).
Середа. Науково-практична конференція “Геоекологічна ситуація в Україні й Тернопільській області” (10 клас). Екскурсія в природу з теми: “Вивчення екологічних закономірностей в лісовій екосистемі” (11 клас).
Четвер. Свято “Наш земний дім” (6-7 класи).
П’ятниця. Проведення екологічного ерудиціону (5-9 класи).
Як правило, перший день тижня починається загальношкільною лінійкою, на якій учитель ознайомлює учнів з планом його проведення. Її мета – поглибити знання учнів про основні екологічні проблеми сучасності, розглянути причини їх виникнення, показати сучасний вплив діяльності людини на довкілля; розвивати критичне мислення, вміння передбачити можливі наслідки антропогенних чинників [5].
Під час тижня організовуються різноманітні заходи: екологічні вечори, вікторини, ігри, акції, радіопередачі “Екологічна хвиля”, виставки літератури на екологічну тематику, конкурси малюнків і плакатів “Моя Земля у майбутньому”, конкурси творів, фотографій, кросвордів із теми “Екологічні проблеми міста”, тематичних газет на екологічну тематику, екологічні тренінги, кінолекторій “Знай. Люби. Бережи”, екскурсії до парку, зоопарку, музею тощо.
Значну допомогу вчителям біології в підготовці тижня екології надають позашкільні заклади: станція юних натуралістів, екоцентр, “Екошкола”, а також громадські організації [5].
Вагоме місце в системі екологічної освіти та виховання займають спеціально організовані й проведені природоохоронні акції. Вони можуть бути епізодичними (розчищення берегів водойми під час літнього пішохідного маршруту) або постійними. Щорічними стали такі Всеукраїнські акції: “Не рубай ялинку”, “Первоцвіт”, “Птах року”, “Посади сад”, “До чистих джерел” та інші.
Серед групових форм позакласної роботи в школах поширена діяльність екологічних гуртків [4].
До індивідуальної позакласної роботи екологічного спрямування належить підготовка наукових доповідей, проектів, написання рефератів, творчих робіт із питань екології та охорони природи, робота в екологічних лабораторіях, спостереження та опис природних об’єктів, які потребують охорони та ін. Одним із пріоритетних напрямків у сучасній школі є пошук обдарованих дітей. Вони навчаються у заочній школі екологічних знань, займаються в екологічних наукових товариствах, Малих Академіях наук.
До нових форм і методів екологічного виховання належить організація мережі екологічних стежок. Навчально-виховна екологічна стежка – це завчасно визначений маршрут певною природною місцевістю, на якому розташовані унікальні й типові для даної місцевості об'єкти: різні групи рослинності (ліс, гай, луки, чагарники), водойми, водні джерела, пам’ятки природи, характерні форми рельєфу тощо. Основне призначення екологічних стежок – екологічна освіта і природоохоронне виховання учнів, ознайомлення їх з рідною природою, формування екологічної культури, екологічно грамотної поведінки людини в навколишньому природному середовищі, поширення знань про природу та людину як невід’ємну частку довкілля [9]. Особливе значення екскурсії екологічними стежками мають для міських, школярів, які в більшості позбавлені можливості спілкуватись з природою.
Однією з нових форм екологічного виховання є польова екологічна практика. У ході її проведення формується екологічна орієнтація учнів, поповнюються знання про взаємозв’язок людини з природою, розвивається вміння вивчати й оцінювати стан місцевих екосистем, брати участь у конкретних природоохоронних справах [10].
Популярними серед учнів є екологічні ігри, вікторини, аукціони, усні журнали, естафети [8; 10; 12; 15] тощо. Вони активізують мислення, дають можливість перевірити знання про життя природи, зацікавлюють дітей, спонукають їх пильніше вдивлятися в навколишній світ.
Отже, в позакласній роботі з біології використовують різноманітні форми й види екологічного виховання школярів. У сучасній школі найбільш поширеною є масова форма роботи, яка дає можливість охопити екологічним вихованням якомога більшу кількість учнів [4, 9].
