4. Додаткові групові, індивідуальні заняття. Предметні гуртки

Проводять у післяурочний час або в групі подовженого дня. Їх призначення – компенсувати відставання окремих учнів. Додаткові заняття з відмінниками проводять під час їх підготовки до предметних олімпіад, вступу до вузів. Спеціальним видом таких занять є уроки вдома з прикутими до ліжка хворими дітьми. Вчитель сам обирає методику проведення таких занять, їх періодичність і тривалість, готує до них матеріали. Єдиною методичною вимогою до додаткових занять є їх ефективність, тобто завершення лише після того, як остаточно ліквідоване відставання, а ті, що додатково займались, увійшли в нормальний робочий ритм [6].

Предметні гуртки – науково-освітні гуртки, організовані з метою розширення й поглиблення знань учнів з різних предметів навчального плану школи й розвитку в них інтересу до відповідних галузей науки, художньої літератури й мистецтва, техніки тощо [6, 14].

Вони посідають важливе місце серед позаурочних форм навчання. Створюють їх у школі відповідно до навчалних предметів (математичні, фізичні, хімічні, літературні та ін.), керують ними учителі на громадських засадах. Предметні гуртки беруть участь у проведенні масових виховних заходів у школі: готують і проводять тематичні вечори, конкурси, олімпіади, тижні та місячники знань, випускають стінну, радіогазету, альманахи [4].

До різних видів практичної діяльності прилучають дітей технічні гуртки. У них є можливість проводити певну профорієнтаційну роботу з учнями і виховувати в них любов до праці. Фізичному розвитку дітей сприяють організовані в школах різноманітні спортивні секції (волейбольна, футбольна, легкої атлетики, гімнастична тощо), їх мета – досягнення високих результатів і перемог у спортивних змаганнях водночас із зміцненням здоров'я та загальним фізичним розвитком дітей. Учнів поділяють на вікові групи, перед кожною з яких ставлять свої навчально-виховні завдання.

Під час занять у гуртках педагог не повинен забувати про громадянське, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання учнів. Слід також дбати про організованість і дисципліну, активність і самостійність учнів. Всі гуртки працюють двічі на місяць. Очолюють їх ентузіасти педагоги, батьки [6, 11].

Розділ 2. Методика організації і проведення позакласних заходів з біології у 6-му класі

2.1. Методичні рекомендації з позакласної роботи з біології у 6-му класі

Використовуючи досвід учителів Польщі, Німеччини, США, слід виокремити такі основні теми: «Співпраця школярів із заповідними територіями», «Організація охорони земноводних», «Організація ігор у природі, спрямованих на охорону природи».

«Співпраця школярів із заповідними територіями» (національними парками, заповідниками, заказниками). Роботу щодо співпраці учнів із заповідними територіями доцільно розпочинати з 6 класу (12 років), з моменту вивчення учнями біології як наукового предмета. Для дітей цього віку доцільно розпочинати заняття зі знайомства із заповідним об'єктом, де учень буде працювати. Спочатку ознайомлюємо з картою-схемою заповідної території, за якою учень повинен знайти будь-яке місце на місцевості. Після цього він одержує завдання залежно від пори року – «Описати лісовий пейзаж весною, взимку, восени, влітку». «Порівняти життєві форми насінних рослин певної місцевості (трави, кущі, дерева), показати їх взаємний вплив». «Дослідити основні способи поширення рослин на досліджуваній території». «Провести дослідження з метою виявлення рідкісних рослин, які занесені до Червоної книги». «Робота над виявленням рослинних угрупувань, які потребують охорони, — створення Зеленої книги». «Пізнання дерев за корою, листками. Фенологічні спостереження» [3, 4].

Для 7 класу рекомендують інші за складністю завдання. У зимовий період – виготовлення годівниць та підгодовування птахів. Спостереження за птахами, які найбільше поїдають їжу і яким найбільше потрібна підгодівля взимку. Пізнання птахів за кольором, розмірами, голосами. Розпізнавання слідів тварин і птахів на снігу. Малювання зимових пейзажів із тваринами й птахами.

У весняний період. Виготовлення шпаківень, синичників, дятлениць. Спостереження за прильотом птахів; розпізнавання їх за зовнішнім виглядом, голосами. Визначення періоду парування, гніздування, виводу пташенят, годування й покидання гнізд. Поява молодих ссавців (зайченят), козенят, диких кіз. Використання птахами кормів. Спостереження за взаємозв'язками тварин на території, яку вивчаємо. Виготовлення фотовиставок «Тваринний світ нашого краю». Конкурс малюнків про життя тварин. На основі досліджень написати реферати «Життя лісових мурашок», «Перелітні птахи нашої місцевості» [11].

9-11 класи. Дослідження впливу людини на національний парк чи досліджувану територію. Вплив абіотичних, біотичних і антропогенних факторів на біоценози, життя біоценозів, саморегуляцію. Взаємозв'язки в біоценозах. Дослідження назв природних об'єктів. На основі дослідження розробити рекомендації щодо правил поведінки на природоохоронних територіях. Залучення старшокласників керівництвом заповідних територій до дослідницької роботи під керівництвом науковців, практичних занять із молодшими школярами щодо дотримання правил поведінки в природоохоронній зоні. Боротьба за чистоту території, як її здійснити. Учні дістають завдання із працівниками парку проводити рейди з метою виявлення відвідувачів, які не дотримуються правил поведінки під час відвідування природоохоронних територій [2, 5].

«Організація охорони земноводних» для дітей 6 класу можна провести як акцію в кількох напрямках:

1. Перший напрямок полягає в збільшенні чисельності земноводних за рахунок збереження ікри і личинок — пуголовок. Ця акція проводиться в тому випадку, якщо земноводні відкладають ікру в місцях, де пересихають водойми. Учні переносять ікру і пуголовок у посудинах у ті місця, де є вода.

2. Другий напрямок — це охорона водойм, де живуть земноводні. Діти очищають водойми від замулення, проводять до водойми рівчаки, по яких тече вода для поповнення запасів води у водоймі [7].

«Організація ігор у природі, спрямованих на її охорону». Головна мета — гратися в ігри, які розвивають різні аспекти спілкування з природою. Збирають дітей, які є ініціативними і хочуть зробити щось добре для природи. Діти 6 класу будуть зацікавлені грою і разом з тим зближуватись з живою природою.

Перша гра. Учневі закривають очі й ведуть до дерева. Учень кладе руки на дерево і, відчуваючи кору руками, визначає, який це вид рослин.

Друга гра. Із закритими очима учень вислуховує в лісі з різних сторін горизонти звуку і визначає, що чує (шум вітру, звук співу птаха (визначити, якого птаха) тощо). Всі ці ігри проводяться для того, щоб відчути природу (ліс, поле) не так, як бачать їх [13].

Можна організувати й інші ігри, коли діти відтворюють тварин. Наприклад, здійснюючи екскурсію чи туристичний похід, дитина грає роль білочки. Вона збирає жолуді, лісові горіхи, гриби, ховаючи їх (подібно до того, як білочка заготовляє собі корм на зиму). Повертаючись назад, діти відшукують заховане. Цим самим вони дізнаються, як непросто живеться білці в лісі, особливо взимку [4].

Іще поширені творчі ігри, коли дітям пропонують словесну характеристику рослини, будову рослини, її морфологічний аналіз. Діти малюють рослину, уявляючи її за словесним описом. А потім відшукують її у природі й порівнюють намальовану рослину з натуральною. Цей вид позакласної роботи проводиться у вільний від уроків час (у вихідні дні, канікули), під час організації туристичних походів і екскурсій. У такий спосіб діти вчаться поведінки в природі, як майбутні туристи. Проводити ігри можуть учителі біології, студенти ВНЗ, керівники позашкільних навчальних закладів та різних громадських організацій і об'єднань [15].