Буряк столовий
Коренеплід буряка -
Буряк столовий – Beta vulgaris
Родина Лободові- Chenopodiaceae
Опис: Рослина однорічна. Коренева система буряків стрижнева, проникає у ґрунт на глибину 1,5—2 м. Вона складається з головного кореня — коренеплоду і великої кількості бічних корінців, які виходять з двох протилежних боків кожного кореня. Коренеплід умовно поділяють на три частини: головку, шийку і власне корінь, або кореневе тіло. Спочатку він має первинну, потім вторинну, а ще пізніше — третинну, характерну для двосім'ядольних рослин. Листок буряків складається з черешка і пластинки. Листкова пластинка суцільна, у перших пар листків овальна, гладенька. У старіших листків черешок видовжений, пластинка серцеподібна, близька до трикутної, з гладенькою, брижуватою або гофрованою поверхнею і хвилястими краями. Поверхня листків однієї рослини досягає 3—4 тис. см². Колір їх від ясно- до темно-зеленого, форма розетки залежно від сорту може бути розлогою або піднятою. Біля основи листкових черешків на головці коренеплоду розміщуються репродуктивні бруньки, з яких на другий рік життя виростають квітконосні пагони. Квітки буряків двостатеві, п'ятірного типу. Оцвітина проста, у вигляді п'ятикутної чашечки зеленого кольору. В центрі квітки формується зав'язь, навколо неї — залозисте кільце, 5 тичинок, розміщених у заглибинах чашолистиків. Зав'язь напівнижня, одногнізда, стовпчик відсутній, приймочка трилопатева. Плід — коробочка (несправжній горішок). У багатонасінних буряків плоди зростаються, утворюючи супліддя клубочки. Під час достигання плодів чашолистики не відпадають, а зростаються з оболонкою плоду. Тому клубочок має округло-кутасту форму з горбкуватою поверхнею. Поширення: Культуру вирощують на всіх континентах, в Україні — у всіх землеробських районах, окрім Криму. Заготівля: Збирають під час достигання коренеплоду. Хімічний склад: Містить пектини,моно- та олігосахариди,білки,органічні кислоти,мінеральні речовини беталаїни та бетаїни, вітамін В1,В2,В12,РР,фолієва та пантотенова кислота та ін. Біологічна дія та застосування: Сік буряка звичайного виявляє протизапальну, спазмолітичну, діуретичну і протисклеротичну дію, покращує обмін речовин, стимулює гемопоез, шлункову секрецію й перистальтику кишечнику, сприяє виведенню холестерину, підвищує міцність кровоносних капілярів, розслаблює спазми судин, виявляє протипухлинні властивості (бетанін), позитивно впливає на функції статевих залоз, поліпшує зір; сік столового буряка знижує АТ. При вживанні сирого чи термічно обробленого буряка (коренеплодів) проявляється послаблююча дія за рахунок покращення перестальники кишечнику. Із коренеплодів буряка викотовляюють клітковину.
Гарбуз звичайний
Плоди Гарбуза – Cucurbito pepo fructus
Гарбуз звичайний – Cucurbita pepo
Родина Гарбузові – Cucurbitaceae
Опис: Рослина однорічна трав’яниста. Стебло лазяче, від основи галузисте, завдовжки до 10 м, з вусиками в пазухах листків. Листки чергові, черешкові, великі, при основі серцевидні, глибокоп’ятилопатеві, зубчасті. Квітки одностатеві, одиничні, пазушні. Віночок п’ятироздільний, жовто-жовтогарячий, духмяний. Плід ягодоподібний, кулястий або видовжений, з жовтим або жовтогарячим м’якушем, діаметром до 40 см. Насіння численне, еліптичне, пласке, облямоване з краю обідком, зрідка без нього. Поверхня глянсова, матова або злегка шорстка. Шкірка складається з двох частин: дерев’янистої, що легко відокремлюється, і внутрішньої — плівчастої, яка щільно прилягає до зародка. Iноді дерев’яниста шкірка відсутня. Зародок складається з двох жовтувато-білих сім’ядолей і невеликого корінця. Довжина насінини 1,5–2,5,ширина — 0,8–1,4 см, товщина в середній частині — 0,1–0,4 мм. Колір білий, з жовтуватим або сіруватим відтінком, зрідка зеленкувато-сірий або жовтий. Запах відсутній, смак очищеного від шкірки насіння оліїстий, солодкуватий. Поширення: Походить з тропічної Америки. В Україні вирощують харчові, кормові та вітамінні сорти. Заготівля: Заготовляють в період стиглості. Хімічний склад: Плоди містять пектинові речовини, сахари (глюкоза, фруктоза, сахароза), аскорбінову кислоту, вітаміни В1, В2, В3, В6, В9, РР, токофероли, значну кількість каротину і мінеральних речо-вин (К — 170 мг%, Fe — 100 мкг/100 г, Cu — 180 мкг/100 г, F — 86 мкг/100 г, Zn — 240 мкг/100 г), органічні кислоти, фітин. Біологічна дія та застосування: М’якуш гарбуза є джерелом каротину. В профілактичному харчуванні і народній медицині застосовується як сечо-, жовчогінний, послаблюючий засіб, а також при подагрі, цукровому діабеті, пієлонефритах, колітах, ентероколітах, холециститі. Зовнішньо м’якуш використовують при опіках, для лікування екзем, запалень шкіри та в косметиці.
