Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (5).doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.2 Mб
Скачать
      1. Буряк столовий

Коренеплід буряка -

Буряк столовий – Beta vulgaris

Родина Лободові- Chenopodiaceae

Опис: Рослина однорічна. Коренева система буряків стрижнева, проникає у ґрунт на глибину 1,5—2 м. Вона складається з головного кореня — коренеплоду і великої кількості бічних корінців, які виходять з двох протилежних боків кожного кореня. Коренеплід умовно поділяють на три частини: головку, шийку і власне корінь, або кореневе тіло. Спочатку він має первинну, потім вторинну, а ще пізніше — третинну, характерну для двосім'ядольних рослин. Листок буряків складається з черешка і пластинки. Листкова пластинка суцільна, у перших пар листків овальна, гладенька. У старіших листків черешок видовжений, пластинка серцеподібна, близька до трикутної, з гладенькою, брижуватою або гофрованою поверхнею і хвилястими краями. Поверхня листків однієї рослини досягає 3—4 тис. см². Колір їх від ясно- до темно-зеленого, форма розетки залежно від сорту може бути розлогою або піднятою. Біля основи листкових черешків на головці коренеплоду розміщуються репродуктивні бруньки, з яких на другий рік життя виростають квітконосні пагони. Квітки буряків двостатеві, п'ятірного типу. Оцвітина проста, у вигляді п'ятикутної чашечки зеленого кольору. В центрі квітки формується зав'язь, навколо неї — залозисте кільце, 5 тичинок, розміщених у заглибинах чашолистиків. Зав'язь напівнижня, одногнізда, стовпчик відсутній, приймочка трилопатева. Плід — коробочка (несправжній горішок). У багатонасінних буряків плоди зростаються, утворюючи супліддя клубочки. Під час достигання плодів чашолистики не відпадають, а зростаються з оболонкою плоду. Тому клубочок має округло-кутасту форму з горбкуватою поверхнею. Поширення: Культуру вирощують на всіх континентах, в Україні — у всіх землеробських районах, окрім Криму. Заготівля: Збирають під час достигання коренеплоду. Хімічний склад: Містить пектини,моно- та олігосахариди,білки,органічні кислоти,мінеральні речовини беталаїни та бетаїни, вітамін В1,В2,В12,РР,фолієва та пантотенова кислота та ін. Біологічна дія та застосування: Сік буряка звичайного виявляє протизапальну, спазмолітичну, діуретичну і протисклеротичну дію, покращує обмін речовин, стимулює гемопоез, шлункову секрецію й перистальтику кишечнику, сприяє виведенню холестерину, підвищує міцність кровоносних капілярів, розслаблює спазми судин, виявляє протипухлинні властивості (бетанін), позитивно впливає на функції статевих залоз, поліпшує зір; сік столового буряка знижує АТ. При вживанні сирого чи термічно обробленого буряка (коренеплодів) проявляється послаблююча дія за рахунок покращення перестальники кишечнику. Із коренеплодів буряка викотовляюють клітковину.

      1. Гарбуз звичайний

Плоди Гарбуза – Cucurbito pepo fructus

Гарбуз звичайний – Cucurbita pepo

Родина Гарбузові – Cucurbitaceae

Опис: Рослина однорічна трав’яниста. Стебло лазяче, від основи галузисте, завдовжки до 10 м, з вусиками в пазухах листків. Листки чергові, черешкові, великі, при основі серцевидні, глибокоп’ятилопатеві, зубчасті. Квітки одностатеві, одиничні, пазушні. Віночок п’ятироздільний, жовто-жовтогарячий, духмяний. Плід ягодоподібний, кулястий або видовжений, з жовтим або жовтогарячим м’якушем, діаметром до 40 см. Насіння численне, еліптичне, пласке, облямоване з краю обідком, зрідка без нього. Поверхня глянсова, матова або злегка шорстка. Шкірка складається з двох частин: дерев’янистої, що легко відокремлюється, і внутрішньої — плівчастої, яка щільно прилягає до зародка. Iноді дерев’яниста шкірка відсутня. Зародок складається з двох жовтувато-білих сім’ядолей і невеликого корінця. Довжина насінини 1,5–2,5,ширина — 0,8–1,4 см, товщина в середній частині — 0,1–0,4 мм. Колір білий, з жовтуватим або сіруватим відтінком, зрідка зеленкувато-сірий або жовтий. Запах відсутній, смак очищеного від шкірки насіння оліїстий, солодкуватий. Поширення: Походить з тропічної Америки. В Україні вирощують харчові, кормові та вітамінні сорти. Заготівля: Заготовляють в період стиглості. Хімічний склад: Плоди містять пектинові речовини, сахари (глюкоза, фруктоза, сахароза), аскорбінову кислоту, вітаміни В1, В2, В3, В6, В9, РР, токофероли, значну кількість каротину і мінеральних речо-вин (К — 170 мг%, Fe — 100 мкг/100 г, Cu — 180 мкг/100 г, F — 86 мкг/100 г, Zn — 240 мкг/100 г), органічні кислоти, фітин. Біологічна дія та застосування: М’якуш гарбуза є джерелом каротину. В профілактичному харчуванні і народній медицині застосовується як сечо-, жовчогінний, послаблюючий засіб, а також при подагрі, цукровому діабеті, пієлонефритах, колітах, ентероколітах, холециститі. Зовнішньо м’якуш використовують при опіках, для лікування екзем, запалень шкіри та в косметиці.