- •« Послаблююча дія лікарських засобів із рослин »
- •Запор. Причини запору.
- •1.2Лз з послаблюючою дією
- •2.1. Антраглікозиди
- •2.2. Пектини
- •2.3. Жирні олії
- •2.4. Полісахариди
- •3.1. Лр,що містять у своєму складі антраглікозиди
- •3.1.1. Крушина (вільховидна) ламка
- •3.1.2. Жостір проносний
- •3.1.3. Сена (Касія) гостролиста
- •3.2. Лр,що містять у своєму складі пектини
- •3.2.1. Слива домашня
- •Абрикос звичайний
- •Смоковниця звичайна
- •Буряк столовий
- •Гарбуз звичайний
- •Лр, що містять у своєму складі жирні олії
- •3.3.1. Льон звичайний
- •Гарбуз звичайний
- •3.4. Лр, що містять у своєму складі полісахариди
- •3.4.1. Картопля звичайна
- •3.4.2. Овес посівний
- •4.1. Засоби народної медицини,які застосовують для послаблюючої дії
- •Лікарські трави та настої , які проявляють послаблюючу дію
2.3. Жирні олії
Жирні олії — ліпідні матеріали, отримані з рослин. Фізично олії є рідкими при кімнатній температурі. Хімічно складаються з триацилгліцеринів. Хоча жири містяться майже в усіх частинах рослин, у комерційній практиці вони видобуваються в основному з насіння, а також зародків, плодів.
2.4. Полісахариди
Полісахари́ди (або поліцукри́ди) або полімери цукрів — складні високомолекулярні сполуки, які під каталітичним впливом кислот чи ферментів піддаються гідролізу з утворенням простіших полісахаридів, потім дисахаридів, і врешті-решт багато (сотні і тисячі) молекул моносахаридів. Полісахариди, що складаються із залишків моносахаридів одного виду, називаються гомополісахаридами, а ті полісахариди, що містять моносахариди двох і більше видів, які регулярно чи нерегулярно чергуються, називаються гетерополісахаридами. Важливі представники полісахаридів — крохмаль і целюлоза. Їх молекули побудовані з ланок — (С6Н10О5)-, є залишками шестичленних циклічних форм молекул глюкози, що втратили молекулу води, тому склад крохмалю та целюлози виражається однією формулою (С6Н10О5). Полісахариди поділяються на петозани (крохмаль, інулін, декстрин, целюлоза тощо) і гексозани (ксилан, арабан). До полісахаридів також відносяться: пектини, геміцелюлоза (напівклітковина), лігнін, хітин та ін.
Розділ ІІІ Лікарські рослини ,які проявляють послаблюючу дію.
3.1. Лр,що містять у своєму складі антраглікозиди
3.1.1. Крушина (вільховидна) ламка
Кора Крушини – Frangulae cortex
Крушина вільховидна (Крушина ламка) - Frangula аlnus
Родина Жостерові –Rhamnaceae
Місцеві назви — крушинник, вовчі ягоди, собача черешня.
Опис. Невелике дерево 3-4 м заввишки. Кора верхньої частини стовбура і молодих пагонів червонувато-коричнева, гладка, з білими «сочевичками». Листки еліптичні чи яйцеподібні, цілокраї. Квітки дрібні, біло-зелені, правильні, зібрані пучками у пазухах листків. Зацвітає крушина пізно, у кінці травня, цвіте до кінця липня — початку серпня. Тому її плоди дозрівають неодночасно. На одній рослині можна побачити зелені, червоні та чорні ягоди, ботанічною мовою — соковиті кістянки. Поширення: Поширена крушина у підліску європейських та сибірських лісів, на галявинах і узліссях, є на Кавказі. В Україні росте майже по всій території у лісах, серед чагарників, на вологих луках, по берегах річок, озер, краях боліт, у степовій зоні трапляється у долинах річок, в Криму — у горах. Заготівля. Райони заготівель: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська, Тернопільська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області, північ Полтавської, Хмельницької та Харківської областей. Запаси сировини значні .Збирають кору навесні, до появи листків. На стовбурах і гілках ножами роблять кільцеві надрізи на відстані 10 — 50 см, які з'єднують поздовжніми розрізами, потім кору легко знімають. Після зняття кори деревця рекомендується зрубувати «на пеньок» для утворення великої кількості паростків, тобто відновлення рослин. На жаль, багато заготівельників, оголивши кору, лишають деревця незрубаними, що призводить до зникнення заростей цієї цінної рослини. Заготовлену сировину сушать під наметами з гарною вентиляцією або під залізним дахом, розкладаючи на папері або тканині. Суху кору пресують, пакують у тюки або кіпи по 50 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях, строк зберігання до п'яти років. Перед використанням кора повинна зберігатися не менше року або піддаватися обробці високою температурою (100°) протягом години. Хімічний склад сировини. Кора крушини ламкої містить похідні антрацену (8 %), серед яких глікозиди — диглікозиди глюкофрангуліни А і Б, монозиди — франгуліни А і Б. Крім антраценпохідних, сировина містить дубильні речовини (10 %), органічні кислоти, незначну кількість алкалоїдів, похідні оксинафталіну.
Франгулін А
Франгулін В
Глюкофрангулін А
Глюкофрангулін В
Біологічна дія та застосування.Препарати з кори крушини мають послаблюючу дію. З сировини виготовляють, сироп, рідкий та густий екстракти, препарат Рамніл. Порошок кори крушини ламкої входить до складу комплексних препаратів Вікаїр та Вікалін, послаблюючих та проти гемороїдальних зборів. Щоб уникнути звикання до препаратів крушини, їх чергують з іншими проносними засобами. Необхідно уважно слідкувати за дозуванням - перевищення дози викликає колікоподібні болі у животі. Протипоказана крушина у будь-якому вигляді вагітним та матерям-годувальницям.
Діючі речовини: 1 таблетка містить: вісмуту нітрату основного - 0.35 г, магнію карбонату основного - 0.4 г, натрію гідрокарбонату - 0.2 г, кори крушини в порошку - 0.025 г, кореня аїру в порошку - 0.025 г, рутину - 0.005 г, келіну - 0.005 г. Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний, тальк, кислота стеаринова. Показання до застосування: Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки; гастрити з підвищеною секреторною функцією шлунка.
Діючі речовини: 1 таблетка містить вісмуту нітрату основного у перерахуванні на 282 мг вісмуту оксиду – 350 мг, магнію карбонату важкого у перерахуванні на 168,5 мг магнію оксиду – 400 мг, натрію гідрокарбонату – 200 мг, кори крушини в порошку – 25 мг, кореневищ аїру в порошку – 25 мг Допоміжні речовини: Крохмаль картопляний, магнію стеарат, тальк. Показання до застосування: У складі комплексної терапії пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, функціональної диспепсії, гіперацидних гастритів
Відвар
кори.
2
столові ложки сировини на 200 мл окропу.
Нагрівають на киплячій водяній бані 15
хв., настоюють 1 год., проціджують,
віджимають, доводять теплою кип'яченою
водою до початкового об'єму. Приймають
по 1/2 склянки на ніч.
Діючі речовини: 100 г збору містять: кори крушини - 50.0 г, листя кропиви подрiбнених - 33.3 г, трави або квiток деревiю подрiбнених - 16.7 г. Показання до застосування: Хронічні запори.
