3.4.2. Овес посівний

Насіння Овесу – Avenae sative semina

Овес посівний - Avena sativa

Родина Злакові – Poaceae

Опис: Однорічна трав'яниста рослина. Коренева система мичкувата. Стебло — порожниста соломина, заввишки 80—140 см, завтовшки 4—4,5 мм, поділена на 4—7 міжвузлів. Стеблові вузли голі або опушені, на нижніх помітне антоціанове забарвлення. Листки вівса ланцетно-загострені, зелені або сизі, часто з війчастими краями, без вушок, але з добре розвиненим язичком (у деяких форм вівса він відсутній), нерідко вони покриті восковим нальотом^[2].Розлоге суцвіття вівса називається волоттю^[3]. Він має розкидисту або стиснуту волоть — одногриву, напівстиснуту, розлогу, горизонтальну та пониклу. На кінцях гілок волоті розташовані колоски, які містять від 2 до 4 квіток (у плівчастих), до 5 квіток (у голозерних).Колоскові луски великі, перетинчасті, широкі, вгорі загострені. Плівчастий овес має довші колоскові луски, а голозерні — коротші від квіткових лусок. Квітки двостатеві. Верхня квіткова луска яйцеподібна. В остистих сортів від спинки верхньої луски відходять остюки, а в більшості видів зігнуті та скручені в нижній частині. Зерно вівса плівчасте, загорнуте у квіткові луски. У голозерних сортів зернівка випадає з луски. Поширення: В Україні культивують для годування худоби , кулінарії та медичних потреб. Заготівля: Збирають овес такими комбайнами, як і інші зернові, прямим або розділювальним способом. Овес достигає нерівномірно, починаючи з верхньої частини волоті. Якщо чекати, поки дозріють всі зернівки у волоті, найрозвиненіші зернівки верхівки волоті почнуть осипатися. Тому найкращим строком роздільного збирання вважається час, коли повної стиглості досягне зерно верхньої половини волоті. Прямим комбайнуванням овес збирають у фазі повної стиглості. Для цього вирощують стійкі до осипання сорти . Хімічний склад: Насіння овесу вміщує: крохмаль, білок (до 18 %), багатий на незамінні амінокислоти, вітаміни групи В, філохінони, токофероли, провітамін А, жирну олію, а також флавоноїди (О- і С-глікозиди), стероїдні сапоніни та стероли, мінеральні речовини (фосфор, калій, залізо, кобальт, марганець, цинк, алюміній, бор, йод та ін). Біологічна дія та застосування: Відвар з насіння овесу проявляє м’який послаблюючий ефект. Із насіння овесу виготовляють в якості БАД: клітковину та шрот з насіння вівса.

Розділ IV Засоби народної медицини, які застосовують з метою виникнення послаблюючої дії

4.1. Засоби народної медицини,які застосовують для послаблюючої дії

• Достиглі ягоди червоної горобини перебрати,промити. У будь яку глибоку посудину насипати шар гід та шар цукру. Поставити на сонці. Через деякий час утвориться сироп. Настоювати від 3 тижнів до 1 місяця. Сироп відцідити доки він не почав бродити. В отриманий сироп додати спирт, щоб він не бродив. Приймати сироп по 100 мл. Вранці натощак.

• 2 ст. ложки пшеничних висівок залити склянкою гарячого молока. Настояти,укутавши,30-40 хвилин. Їсти вранці натощак чайною ложкою 100мл. склянки висівок. Приймати двічі на день протягом місяця.

• 300 г. меду,150 г. соку алое,який перед зрізуванням не поливати 2 тижні. Віджати сік алое,ледь розтопити мед і змішати із соком. Зберігати в холодильнику. Приймати по 1 ст. ложці двічі на день.

• 1ст. ложку плодів аґрусу залити склянкою гарячої води, проварити 10 хвилин на слабкому вогні,остудити,процідити,додати за смаком цукор. Приймати по 50 мл. 4 рази на день.

• Можна застосовувати огірковий розсіл. Огірки повинні бути в солоній воді не менше місяця без спецій і приправ. Приймати по 4 склянки на добу.

• Розмочити по 100 г. інжиру,кураги й чорносливу без кісточок,лист алое пропустити крізь м’ясорубку ,змішати,додати 100 г. меду. Приймати по 1 ст. ложці джему, розведеного в 100 мл. теплої води ,увечері перед сном, а як лікувальний засіб – тричі на день після їжі.