- •1. Загальна характеристик дп «березнівське лісове господарство»
- •1.1. Короткий опис підприємства та історія розвитку
- •1.2. Організаційно-функціональна структура
- •1.3 Автоматизація інформаційних процесів на підприємстві
- •2. Моделювання та дослідження бізнес-процесів на дп «березнівське лісове господарство»
- •2.1. Опис та організація бізнес-процесів підприємства
- •2.2. Розробка моделей бізнес-процесів на дп «Березнівське лісове господарство»
- •2.3. Оптимізація бізнес-процесів (відповідно до існуючого стану)
- •3. Проектування інформаційних потоків в управлінні бізнес-процесами підприємства
- •3.1. Розробка інформаційної моделі потоків даних
- •3.2. Опис і моделювання структури та організації даних на інфологічному рівні
- •3.3. Даталогічна модель бази даних
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.2. Опис і моделювання структури та організації даних на інфологічному рівні
Ціль інфологічного моделювання - забезпечення найбільше природних для людини засобів збору й уявлення тієї інформації, що передбачається берегти в утворюваній базі даних. Тому інфологічну модель даних намагаються будувати за аналогією з природною мовою. Основними конструктивними елементами інфологічних моделей є сутності, зв'язку між ними і їхньої властивості (атрибути).
У базі даних ДП «Березнівське лісове господарство» відображаються особисті дані співробітників і клієнтів, відомості про товари та замовлення, інформація щодо замовлень
Спроектована база даних містить систему взаємопов'язаних відомостей про реалізацію лісозаготівлі.
Кожен запис в базі даних містить інформацію, що відноситься до одного конкретного клієнта. Розробка користувальницького інтерфейсу бази даних ДП «Березнівське лісове господарство» робиться для створення досить реальних форм і звітів, що дозволяє легко продемонструвати користувачу зовнішній вигляд додатків.
Для зв'язку таблиць створюється ключове поле, яке дозволяє закріпити за клієнтом обраний ним товар, не вводячи повторювані дані, а по одному коду або символу звернутися до потрібної таблиці і прочитати з неї дані. Для ефективного пошуку даних використовують індекси, які негайно дозволяють відшукати потрібного нам клієнта із загального списку.
Результатом роботи програми ДП «Березнівське лісове господарство» є звіти, форми, запити, а на більш високому рівні - макроси (опис об'єднання декількох завдань, що виконуються автоматично).
Інфологічна модель застосовується після словесного опису предметної області. На підставі аналізу предметної області виділимо наступні сутності моделі «сутність-зв'язок» («Entity Relationship» - ER-моделі): ДП «Березнівське лісове господарство», «Співробітники», «Товари», і зобразимо їх у вигляді графічних позначень (прямокутник, у верхній частині якого записано ім'я суті, а нижче перераховуються атрибути.(рис.3.2.1).
Рис.3.2.1. Опис сутності моделі
Як будь-яка модель, модель «сутність-зв'язок» має кілька базових понять, які утворюють вихідні цеглинки, з яких будуються вже більш складні об'єкти за наперед визначеними правилами.
Сутність, за допомогою якої моделюється клас однотипних об'єктів. Сутність має ім'я, унікальне в межах модельованої системи. Так як сутність відповідає деякому класу однотипних об'єктів, то передбачається, що в системі існує безліч екземплярів даної суті. Об'єкт, якому відповідає поняття сутності, має свій набір атрибутів - характеристик, що визначають властивості даного представника класу. При цьому набір атрибутів повинен бути таким, щоб можна було розрізняти конкретні екземпляри сутності.
Для прикладу розглянемо суть «Клієнти»,(рис.3.2.2).
Клієнт;
Код клієнта;
ПІБ клієнта;
Адреса;
Телефон;
Код договору;
Код замовлення;
Код товару.
Рис.3.2.2.Визначення сутності «Клієнти» у моделі ER.
Між сутностями можуть бути встановлені зв'язки - бінарні асоціації, що показують, яким чином сутності співвідносяться або взаємодіють між собою. Зв'язок може існувати між двома різними сутностями або між сутністю і їй же самій (рекурсивна зв'язок). Вона показує, як пов'язані екземпляри сутностей між собою. Якщо зв'язок встановлюється між двома сутностями, то вона визначає взаємозв'язок між екземплярами однієї й іншої сутності. Як вказано на (рис.3.2.3).
Рис. 3.2.3. Зв'язок «один-до-багатьох» (1: М), один з боку «Клієнт» і багато з боку «Товари» .
Слід зазначити, що для кожної суті встановлюється свій код - ключовий атрибут, однозначно характеризує сутність. Наприклад, звичайний номер Клієнт в групі не може виконувати роль ключа, оскільки для кожної групи ці номери можуть повторюватися.
Для визначення переліку та структури даних, що зберігаються треба зібрати інформацію про реальних і потенційних додатках, а також про користувачів бази даних, а при побудові инфологической моделі слід дбати лише про надійність зберігання цих даних, геть забуваючи про додатки і користувачів, для яких створюється база даних.
