- •Розділ і. Введення в харчову хімію
- •1.1. Основні поживні речовини
- •1.2. Основні напрямки харчової хімії
- •1.3. Класифікація сучасних продуктів харчування
- •1.4. Теорії та концепції харчування
- •1.5. Перший принцип раціонального харчування
- •1.6. Другий принцип раціонального харчування
- •1.7. Третій принцип раціонального харчування
- •1.8. Рекомендовані норми споживання харчових речовин та енергії
- •1.9.Харчовий раціон сучасної людини. Основні групи харчових продуктів
- •1.10. Концепція здорового харчування. Функціональні інгредієнти та продукти
- •Контрольні питання та завдання:
- •Розділ іі. Білки: будова, властивості та їх функції
- •2.1.Структура білків
- •2.2. Фізико-хімічні властивості амінокислот та білків
- •2.3. Класифікація білків
- •2.4. Обмін білків. Норми споживання білку.
- •2.5. Перетворення білків у технологічному процесі
- •2.6. Білки харчової сировини
- •2.7. Ферменти
- •2.8. Загальні властивості ферментів
- •2.9. Класифікація та номенклатура ферментів
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Розділ ііі. Вуглеводи
- •3.1. Фізичні та хімічні властивості вуглеводів
- •3.2. Хімічні властивості моносахаридів
- •3.3. Складні вуглеводи
- •3.4. Некрохмальні полісахариди
- •3.5. Вуглеводи в харчових продуктах
- •3.6. Функції вуглеводів у харчових продуктах
- •3.7. Обмін вуглеводів
- •3.8. Перетворення вуглеводів під час виробництва харчових продуктів:
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Розділ IV. Ліпіди (жири та олії)
- •4.1. Фізіологічне значення ліпідів. Обмін ліпідів
- •4.2. Будова жирів
- •4.3. Вищі жирні кислоти
- •4.4. Харчова цінність олій та жирів
- •4.5. Класифікація ліпідів у харчовій хімії ліпіди часто класифікують за походженням (рис.8).
- •4.6. Фізичні та хімічні властивості жирів
- •4.7. Методи виділення ліпідів з сировини, перетворення ліпідів при виготовленні продуктів харчування. Обмін жирів
- •Головні перетворення: Гідроліз – Окиснення – Біохімічне згіркнення .
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Розділ V. Вода
- •5.1. Вода в природі і її роль у життєвих процесах
- •5.2. Активність води та вплив на зберігання продуктів
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Розділ VI. Мінеральні речовини, макро- та мікроелементи
- •6.1. Роль мінеральних речовин в організмі людини
- •6.2. Макроелементи
- •6.3. Мікроелементи
- •6.4. Вплив технологічної обробки на мінеральний склад харчових продуктів
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Розділ VII. Вітаміни та харчові кислоти
- •7.1. Водорозчинні вітаміни
- •7.2. Жиророзчинні вітаміни
- •7.3. Вітаміноподібні сполуки
- •7.4. Вітамінізація продуктів харчування
- •7.5. Органічні кислоти як регулятори рН харчових систем. Хімічна природа та фізико-хімічні властивості найважливіших харчових кислот
- •7.6. Харчові кислоти та їх вплив на якість продуктів
- •7.7. Регулятори кислотності харчових систем
- •7.8. Харчові кислоти в харчуванні
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Розділ VIII. Харчові і біологічно активні добавки загальні відомості про харчові добавки
- •8.1. Визначення. Класифікація
- •8.2. Загальні підходи до підбору технологічних добавок. Безпека харчових добавок
- •8.3. Речовини, які поліпшують зовнішній вигляд харчових продуктів
- •8.4. Речовини, що впливають на смак та аромат харчових продуктів
- •8.5. Харчові добавки, які уповільнюють мікробіологічне та окислювальне псування харчової сировини та готових продуктів
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Розділ IX. Безпека харчових продуктів
- •9.1. Класифікація чужорідних речовин та шляхи їх надходження в продукти харчування
- •9.2. Навколишнє середовище – основне джерело забруднення сировини та харчових продуктів
- •9.3. Токсичні елементи
- •9.4. Радіоактивне забруднення
- •9.5. Діоксини та діоксинподібні сполуки
- •9.6. Поліциклічні ароматичні вуглеводні
- •9.7. Забруднення речовинами, які використовуються в рослинництві
- •9.8. Забруднення речовинами, вживаними в тваринництві
- •9.9. Природні токсиканти
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Література
- •Навчальне видання
- •Харчова хімія
7.7. Регулятори кислотності харчових систем
Наявність харчових кислот у продукті може бути наслідком навмисного введення кислоти в харчову систему в ході технологічного процесу для регулювання її рН.
У цьому випадку харчові кислоти використовуються як технологічні харчові добавки.
Узагальнено можна виділити три основні мети додавання кислот у харчову систему:
додання певних органолептичних властивостей (смаку, кольору, аромату), характерних для конкретного продукту;
вплив на колоїдні властивості, що обумовлюють формування консистенції, властивої конкретному продукту;
підвищення стабільності, що забезпечує збереження якості продукту протягом певного часу.
Оцетова кислота (крижана) Е 460 є найбільш відомою харчовою кислотою і випускається у вигляді есенції, що містить 70-80% власне кислоти. У побуті використовують розбавлену водою оцетову есенцію, що одержала назву столовий оцет. Використання оцту для консервації харчових продуктів - один із найбільш старих способів консервації. Залежно від сировини, з якої одержують оцетову кислоту, розрізняють винний, фруктовий, яблучний, спиртовий оцет і синтетичну оцетову кислоту. Оцетову кислоту одержують шляхом оцтовокислого бродіння. Солі та ефіри цієї кислоти мають назву ацетати. Як харчові добавки використовуються ацетати калію та натрію (Е 461 і Е 462).
Оцетова кислота не має законодавчих обмежень; її дія заснована, головним чином, на зниженні рН консервованого продукту, виявляється при вмісті вище 0,5% і направлена, головним чином, проти бактерій. Основна область використання - овочеві консерви та мариновані продукти. Застосовується в майонезах, соусах, при маринуванні рибної продукції та овочів, ягід і фруктів. Оцетова кислота широко використовується також як смакова добавка.
Молочна кислота випускається в двох формах, що відрізняються концентрацією: 40%-й розчин і концентрат, що містить не менше 70% кислоти. Одержують молочнокислим бродінням цукрів. Її солі та ефіри називаються лактатами. У вигляді харчової добавки Е270 використовується у виробництві безалкогольних напоїв, карамелевих мас, кисломолочних продуктів. Молочна кислота має обмеження до застосування в продуктах дитячого харчування.
Лимонна кислота - продукт лимоннокислого бродіння цукрів. Має найбільш м'який смак порівняно з іншими харчовими кислотами та не має дратівливої дії на слизисті оболонки травного тракту. Солі та ефіри лимонної кислоти - цитрати. Застосовується в кондитерській промисловості, при виробництві безалкогольних напоїв і деяких видів рибних консервів (харчова добавка Е 330).
Яблучна кислота має менш кислий смак, чим лимонна та винна. Для промислового використання цю кислоту одержують синтетичним шляхом з малеїнової кислоти, у зв'язку з чим критерії чистоти включають обмеження за вмістом у ній домішок токсичної малеїнової кислоти. Яблучна кислота при нагріванні до 100C перетворюється на ангідрид. Застосовується в кондитерському виробництві та при виробництві безалкогольних напоїв (харчова добавка Е296).
Винна кислота є продуктом переробки відходів виноробства (винних дріжджів та винного каменя). Не справляє якої-небудь істотно дратівливої дії на слизисті оболонки шлунково-кишкового тракту і не піддається перетворенням в організмі людини. Основна частина (близько 80%) руйнується в кишечнику під дією бактерій. Солі та ефіри винної кислоти називаються тартратами. Застосовується в кондитерських виробах і в безалкогольних напоях (харчова добавка Е334).
Бурштинова кислота є побічним продуктом виробництва адипінової кислоти. Відомий також спосіб її виділення з відходів бурштину. Використовується в харчовій промисловості для регулювання рН харчових систем (харчова добавка Е363).
Бурштиновий ангідрид є продуктом високотемпературної дегідратації бурштинової кислоти. Одержують також каталітичним гідруванням малеїнового ангідриду. Погано розчинний у воді, де дуже поволі перетворюється на бурштинову кислоту.
Фумарова кислота міститься в багатьох рослинах і грибах, утворюється при бродінні вуглеводів у присутності Aspergillus fumaricus. Промисловий спосіб отримання заснований на ізомеризації малеїнової кислоти під дією HCl, що містить домішки брому. У харчовій промисловості фумарову кислоту використовують як замінник лимонної та винної кислот (харчова добавка Е297). Токсична, у зв'язку з чим добове споживання з продуктами харчування лімітоване рівнем 6 міліграм на 1 кг маси тіла.
Фосфорна кислота та її солі - фосфати (калію, натрію та кальцію) широко поширені в харчовій сировині та продуктах її переробки. У високих концентраціях фосфати містяться в молочних, м'ясних і рибних продуктах, у певних видах злаків і горіхів. Фосфати (харчові добавки Е339-341) вводяться в безалкогольні напої та кондитерські вироби. Допустима добова доза, в перерахунку на фосфорну кислоту, відповідає 5-15 міліграм на 1 кг маси тіла (оскільки надмірна кількість її в організмі може стати причиною дисбалансу кальцію та фосфору).
