Екзаменаційний білет № 6

І рівень складності (правильна відповідь на кожне питання оцінюється 2-ма балами)

1. Іван Мазепа отримав освіту в:

а) Острозькій академії; в)Києво-Могилянській колегії;

б) Львівському університеті; г)Київському університеті.

2. «Звіриний стиль» характерний для мистецтва:

а) кіммерійців; в) готів;

б) гунів; г) скіфів.

3. Автором відомого полемічного твору «Апокризис» є:

а) Г. Смотрицький; в) Х. Філалет;

б) В. Суразький; г) Й. Борецький.

4. Реалізм – це:

а) стиль в архітектурі та образотворчому мистецтві, що служив втіленню ідей могутності;

б) напрям у мистецтві , який догматично дотримується усталених канонів;

в) напрям і метод мистецтва, мета якого – досягнення наукової точності в зображенні людини й довкілля;

г) об’єктивне, правдиве, найповніше зображення та відтворення дійсності в літературі.

5. Хто є автором першої національної опери «Запорожець за Дунаєм»?

а) М. Березовський; в) С. Гулак-Артемовський;

б) М. Лисенко; в) М. Вербицький.

II рівень складності (правильна відповідь на кожне питання оцінюється 6-ма балами):

1.Скрипторій– це  майстерня рукописних книжок у західноєвропейських монастирях 6 - 12 століть. 

Назвіть відомі Вам скрипторії Київської Русі. Софийский собор (XI ст.) - "Русская митрополия"

2. Вкажіть архітектурні пам’ятки княжого Львова.

монастирська церква святого Онуфрія , церква св. Миколая, церква св. Параскеви – П’ятниці, костьол Марії Сніжної

3. До сфери духовної культури відносять

Міфологія, релігія, мистецтво, філософія – основні форми духовної культури, які найбільш очевидно належить до неї.

4. Назвіть українських художників ХІХ ст.:

Олексій Миколайович Бекетов, Лев Миха́йлович Жемчу́жников, Тарас Григорович Шевченко, Олександр Костянтинович Богомазов

5. У 1966 р. відділ науки і культури ЦК КПУ утворив комісію, яка обмежила в прокаті фільм С.Параджанова та Ю.Іллєнка "Тіні забутих предків"

ІІІ рівень складності(оцінюється 20-ма балами).

1. Охарактеризуйте особливості Трипільської культури.

Трипільська культура відноситься до епохи мідного віку (енеоліту). Вона розвинулася на величезній території у долинах Дністра, Бугу і Пруту, а згодом сягнула Дніпра. Вперше рештки трипільської культури були знайдені в Україні археологом В. В. Хвойком поблизу села Трипілля (Київщина) ще наприкінці XIX ст. Трипільська культура датується IV —III тис. до н.е. Особливістю Трипільської культури була велика шана до жінки-матері. Від тих часів ця пошана у великій мірі лишилося в культурі і побуті українців до сьогодні. Їжа трипільців була як рослинною (каші з пшениці, проса, гороху) так і м'ясною (м'ясо бика, свині, вівці та диких тварин – оленя, косулі, кабана) й рибною. Як транспорт використовували сани, запряжені биками, та човни. Як одяг носили вироби із шкіри та тканин. Ткацтво у трипільців засвідчене знахідками деталей ткацького верстата та відбитки тканин на глині. Тканини мали візерунки та фарбувались. Взуття було шкіряне (чоботи, постоли, сандалі). Одяг, головні убори та взуття оздоблювалися мідними, кам'яними, бурштиновим, скляними прикрасами та амулетами. Значні трипільські поселення, що датуються 4 тисячоліттям до н. е., є унікальним явищем тієї епохи. Високо, як ніде в Європі, у них була розвинена житлова архітектура. Хати мали по кілька кімнат, а іноді й поверхів, де жила разом велика матріархальна родина.

Трипільці були фактично першим осілим населенням на території сучасної України. Вони вирощували пшеницю, ячмінь (з якого варили пиво), та горох (на корм худобі та свиням), льон і коноплю (для виготовлення тканин та одягу). Землю трипільці обробляли кістяними й роговими мотиками, рідше орали дерев’яними плугами на волах. Збирали врожай серпами з крем’яним лезом. Добре розвиненим було і скотарство: вирощували велику рогату худобу, свиней, овець та кіз, мали волів, коней. Особливо відома трипільська кераміка. Орнаменти на ній непогано збереглися до нашого часу і зараз вважаються традиційно українськими. Саме орнаменти зробили трипільську кераміку знаменитою. Поєднання окремих знаків-символів дозволяло трипільцям записувати в орнамент цілі «тексти». Символіка трипільців налічує понад 300 окремих знаків і блоків. Трипільський орнамент відображає уявлення про природні явища, зміну дня та ночі, пір року, відображені тварини і рослини. Головним релігіозним символом трипільців була Велика Матір-Всесвіт. Символом одного з Початків Життя було Сонце, яке часто відображалось у вигляді хреста-свастики. Другим Початком Життя вважалася Матір-Природа, яку символізували глиняні статуетки жіночого божества.

На мою думку славетна Трипільська культура, а точніше – цивілізація, відіграла надзвичайно велику роль у закладенні основ духовного, суспільно-політичного, виробничого і культурного життя, які були згодом сприйняті мешканцями інших регіонів планети. Зберігшись у пережитках, трипільська культура залишила по собі виразні сліди. Пам'ятки трипільської культури заслуговують на їх збереження і вивчення, бо вони є досягненням людства і належать йому.