Екзаменаційний білет № 20.

І рівень складності (правильна відповідь на кожне питання оцінюється 2-ма балами.)

1. Яка з названих ознак найбільш повно характеризує метод соціалістичного реалізму, в рамках якого повинні були в сталінську епоху творити українські митці:

а) зображення виняткових людей за незвичайних обставин;

б) відтворення почуттів і пристрастей людини як основний предмет зображення;

в) раціоналізм, ігнорування особистих почуттів;

г) возвеличення людини- трудівника як носія ідеалів існуючого ладу;

д) правдиве конкретно-історичне всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах.

2.Емський указ був виданий у:

а) 1863 р.; б)1876 р.;

б)1867 р.; г) 1898 р..

3. Острозька Біблія була надрукована Іваном Федоровим у:

а)1571 р.; б) 1591 р.; в) 1581 р.; г)1601 р.

4.Режисером художніх фільмів "Звенигора", "Арсенал", "Земля" був:

а) О.Довженко; б) І.Кавалерідзе; в)В.Гардін; г) Д.Вертов.

5. Автором історичної драми «Володимир» є:

а) Ф.Прокопович; б)І.Гізель; в)Л.Баранович; г) І.Галятовський.

ІІ рівень складності (правильна відповідь на кожне питання оцінюється 6-ма балами).

1. комунікативна функція культури полягає у тому, що культура відкриває перед людиною скарбницю знань та практичного досвіду багатьох поколінь(заповнити пробіл).Назвіть інші відомі Вам функції культури.

а)інтегративна; б)нормативна

2. До пам’яток книжкової мініатюри Київської Русі відносяться:

а).«Остромирове Євангеліє» ; б)«Руська Правда» ; в)«Повість минулих літ»

3. Назвіть представників української літератури доби ренесансу:

а)І. Вишенський б)Г. Смотрицький; в)К. Острозький

4. Коли і де був виданий перший західноукраїнський альманах «Русалка Дністровая»?

виданий у м. Буда (з 1873 Будапешт) в 1837 році

5. У 194___ р. у Львові радянськими чиновниками було розгромлено історичну школу якого українського історика _______________?у

ІІІ рівень складності(оцінюється 20-ма балами).

1. Проаналізуйте особливості культурного розвитку українських земель у складі Російської імперії наприкінці ХУІІІ – на початку ХХ століть.

Українська культура періоду 17- 19 століття розвивалась в суперечливих умовах. З одного боку можна відмітити меценатську діяльність багатьох гетьманів України цього періоду, зокрема І. Мазепи, Д. Апостола та інших. Їхня діяльність дала поштовх для розвитку багатьох галузей науки та культури. З іншого - руйнівним чинником для української культури була великодержавницька політика російського царизму - ліквідація посади гетьмана у 1764р., зруйнування Січі Катериною ІІ у 1775р., ліквідація територіально - адміністративного устрою Гетьманщини у 1783 році., впровадження кріпосного права на Лівобережжі тощо. Але не дивлячись на це, 18 століття позначилося діяльністю таких відомих осіб як Г.Сковорода, відомого філософа України, Шеделя, Ковніра - відомих архітекторів, які створили визначні шедеври української барочної архітектури, Д.Туптала, Л.Мацієвича - відомих літераторів. Культура 18 століття заклала початок для розвитку справжньо української національної культури.

Для культури 19 століття характерний подальший наступна українську культуру русифікації - вона посилилась після польського повстання 1830 року, полягала в забороні вживання української мови, в забороні друкування та розповсюдження книжок українською. Русифікація торкнулася всіх сфер культурного життя України - від літератури і театру (було заборонено вистави українською) до архітектури. Але, я вважаю, саме 19 століття було найголовнішим періодом у розвитку української культури: саме в цей час відбувається формування української літературної мови (цьому поклав початок І.Котляревський), під впливом ідей товариств декабристів на Україні та програм "Кирило - Мифодїївського братства" відбувається формування національної ідеї українського народу, національної свідомості. Цьому сприяла діяльність та творчість видатного українського письменника, громадського та політичного діяча - Т.Г.Шевченка. Завдяки діяльності багатьох науковців відбувається становлення української науки. Театр набуває рис національного театру дякуючи діяльності таких митців як І.Карпенко - Карий, С.С. Гулака - Артемовського, М.Кропивницького та інших. В цей період були написані твори, які стали класикою української літератури.

Тобто, можна з впевненістю сказати, що цей період був періодом формування української нації, створив підґрунтя для національно - культурного відродження на початку 20 століття.