Екзаменаційний білет № 19

І рівень складності (правильна відповідь на кожне питання оцінюється 2-ма балами)

1. Змішування різних форм та стилів характерні для:

а)класицизму; б)романтизму; в) еклектиці; г)бароко.

2.Літопис Самовидця був укладений у:

а) ХУІ ст.; б)ХУІІ ст.; в) ХУІІІ ст.; г) ХІХ ст.

3. І.Вишенський та Х.Філалет – відомі українські:

а) скульптори; б)художники;

б) полемісти; г) архітектори.

4.Критичний реалізм в український культурі започаткував:

а) П.Куліш; б)М.Костомаров; в)Т.Шевченко; г)І.Котляревський.

5. Собор св. Софії у Києві був побудований у:

а)УІІ ст.; б)УІІІ ст. в) ІХ ст.; г) Х ст.; д) ХІ ст..

ІІ рівень складності (правильна відповідь на кожне питання оцінюється 6-ма балами).

1. Назвіть найбільш розвинені ремесла трипільців:

а) Виготовлялись предмети побуту;

б) обробки металів;

в) Трипільці винайшли ткацький верстат

Небачених досі висот досягли ремесла. Виготовлялись предмети побуту, прикраси, зброя та найрізноманітніші знаряддя праці з каменю, дерева, кісток, рогів, пізніше – з міді і бронзи. Вперше широкого вжитку набувають меблі – ліжка, лавки, стільці, шафи, скрині, столи. Усе це майстри полірували, прикрашали різьбою зі складними візерунками, покривали різнокольоровими фарбами і лаками.  Трипільці винайшли гончарне колесо і виготовляли чудової якості глиняний посуд – кухонний, господарський та культовий, який потім обпалювали у печах. Кераміка розписувалась чорною, червоною, білою та жовтою фарбами, прикрашалась складним орнаментом, який відображав язичницькі та космогонічні погляди трипільців. Зокрема, часто зустрічається зображення хреста і знаменитої Сварги (свастики), яка у трипільців-аріїв була священним символом. Трипільці першими оволоділи секретом обробки металів. Зароджується металургія. Спочатку вони використовували мідь, а у четвертому тисячолітті до нашої ери з’являється перший штучний метал – бронза. В Україні відкрито і досліджено близько двох десятків бронзоливарних майстерень. Бронзу виготовляли, змішуючи розтоплені у спеціальних печах мідь і олово. Знайдено сотні кам’яних і глиняних матриць, з яких виливали серпи, ножі, наконечники стріл та списів, сокири, прикраси тощо. З’являються також кузні, де ремісники кували вироби із металів. Крім міді і бронзи майстри використовували срібло і навіть золото. З цих благородних металів в основному виготовлялись прикраси.  Трипільці винайшли ткацький верстат. Тому на відміну від північних і північно-східних сусідів (предків сучасних угро-фінських народів), котрі як одяг використовували шкури тварин, трипільці-арії одягалися у чудові домоткані вбрання. Одяг був красивим і різноманітним. Жінки носили різної довжини приталені сукні, спідниці, сорочки. Усе це було прикрашене вишивкою. 

2. Назвіть найвідоміші храмові споруди українського бароко (територія Гетьманщини)?

Троїцька церква в Густині ( 1671 ) , Ільінская церква в Києві ( 1692), надбрамна церква Всіх Святих у Києво-Печерській лаврі ( 1696-1698 ) , Вознесенський собор у Переяславі ( 1700), Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві ( 1696-1701 ) , Катерининська церква у Чернігові ( 1710 ) та ін . Другий напрямок - поєднання трансформованого давньоруського храму з класичною композицією фасадів , це собор Троїцько -Іллінського монастиря в Чернігові ( 1679 ) , собор Мгарського монастиря поблизу Лубен (кінець 1689-1709 )

3. Установіть хронологічну послідовність подій:

А - Вихід у світ поеми «Енеїда» І. Котляревського. 1798

Б - Вихід у світ збірки поезій «Кобзаря» Т. Шевченка. 1840

В – Вихід у світ альманаху «Русалка Дністрова». 1837

Г - Вихід у світ першого українського історичного роману «Чорна рада» П. Куліша. 1663

4.Які літературні організації були створені в добу «українізації»?

а) Пролітфронт.;

б) Спілка селянських письменників „Плуг” (1922;

в) Спілка пролетарських письменників „Гарт” (1923-1925).

«Молодняк» (Спілка молодих комсомольських письменників), «АСПИС» (Асоціація письменників), «Ланка», «МАРС» (Майстерня революційного слова), «ВАПЛІТЕ» (Вільна академія пролетарської літератури), «Авангард», «Нова генерація» тощо.

5. "Злою іронією долі звучать безграмотні поради орієнтуватися на московське мистецтво" -писав письменник (росіянин за походженням) у публіцистичних роздумах" Україна чи Малоросія". Назвіть їх автора та опишіть, що Вам відомо про його діяльність?

Микола Хвильовий

Микола Хвильовий — росіянин за походженням (його справжнє прізвище Фітільов) — щиро вірив, що більшовицька революція приведе до соціального і національного визволення українського народу, розвитку його культури, мистецтва. Разом з тим загострене чуття художника дозволило йому одному з перших у радянській літературі відобразити в художніх творах назрівання в суспільстві небезпечних та трагічних змін. У літературній дискусії 1925-1928 рр. йшлося про шляхи розвитку української літератури, про необхідність широко використовувати досягнення європейського мистецтва, про недоцільність однобічної орієнтації на російську культуру. Без Європи, поза Європою Хвильовий не уявляв собі українського відродження. Він проголосив тоді надто сміливе гасло «Геть від Москви! Дайош Європу!», яке було закликом дати відсіч тому, що критики пізніше назвали «московським комплексом». «Злою іронією звучать безграмотні поради орієнтуватися на московське мистецтво», — писав письменник у публіцистичних роздумах «Україна чи Малоросія».

Письменника Хвильового цікавили питання відродження і розвитку української культури, можливості її виживання за умов соціалістичного будівництва, в яке він у той час ще щиро вірив, а не відрив України від Радянської Росії. Але саме так, як заклик до сепаратизму, оцінив червневий пленум ЦК КП(б)У 1926 р. погляди письменника. «Такі гасла можуть бути прапором для української буржуазії, що зростає на ґрунті непу, бо вона під орієнтацією на Європу безперечно розуміє відмежування від фронту міжнародної революції, столиці СРСР — Москви». Хвильового звинуватили в націоналізмі, ворожості до офіційного курсу партії, основних настанов більшовицького керівництва, «хвильовікації всіх граней суспільного життя», «причісування» української культури за великоруським зразком.

Більшістю українських письменників статті Хвильового були сприйняті із захопленням. «Враження від статей Хвильового подібне до того, ніби в кімнаті, де було так душно, що було важко дихати, відчинили вікна, і легені раптом відчули свіже повітря», — писав один із сучасників Хвильового, письменник М. Могилянський.

ІІІ рівень складності (оцінюється 20-ма балами).

1. Охарактеризуйте типологію та функції культури.

Культура – водночас історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у матеріальних і духовних цінностях, створених самою людиною.

Визначається певна типологія культури відповідно до її носіїв. Залежно від цього необхідно виділити світову і національну культури. Світова культура – це синтез кращих досягнень усіх національних культур різних народів, що населяють нашу планету. Національна культура уособлює надбання культур різних соціальних верств і прошарків населення кожного суспільства. Своєрідність національної культури, її неповторність і оригінальність виявляються як у духовній (мова, література, музика, живопис, релігія), так і в матеріальній (традиції виробництва, праці, ведення господарства) сферах життя і діяльності народу. Так, зокрема, виділяють національні культури – українську, російську, французьку та ін. Кожен народ, створюючи власну національну культуру, тим самим робить внесок у світову культуру, здійснюючи за її допомогою зв'язок з навколишньою природою та іншими народами. В результаті такого спілкування відбувається взаємне культурне збагачення. І як наслідок – різні культури розвиваються, ускладнюються, стають набагато різноманітнішими. Світова культура – феномен глобальний. Національна культура є частково і джерелом світової культури, одночасно витікаючи з неї. Без глобальної культури не може бути регіональної, самобутньої національної і навпаки. Світовій культурі властивий інтегральний процес. Національні ж мають диференційований характер. У відповідності з носіями виділяють також культуру соціальних суб’єктів (міську, сільську, професійну, молодіжну). Головною функцією

культури, на думку багатьох вчених, є людинотворча, або гуманістична. Всі інші функції так чи інакше пов'язані з нею і навіть випливають з неї. Однією з найважливіших функцій будь-якої культури є передача соціального досвіду. Тому її називають інформаційною. Культура виступає єдиним механізмом передачі соціального досвіду від покоління до покоління, від епохи до епохи, від однієї країни до іншої. Іншою провідною функцією є пізнавальна. Культура, яка концентрує в собі кращий соціальний досвід багатьох людських поколінь, набуває здатності створювати сприятливі умови для його пізнання і засвоєння. Регулятивна функцій культури пов'язана, перш за все, з визначенням (регуляцією) різних сторін, видів суспільної і особистої діяльності людей. Семіотична, або знакова функція також досить важлива для розвитку культури. Являючи собою певну знакову систему, без оволодіння якою досягнення культури стають неможливими. Ціннісна (ціннісно-орієнтаційна) функція відображає важливий якісний стан культури.