- •14. Циркуляція есп. Потенціальний характер есп
- •15.Електричний диполь та його характеристики. Обертаючий момент, діючий на диполь у зовнішньому есп
- •16.Полярні та неполярні діелектрики. Поляризація діелектриків. Вектор поляризації. Електричне зміщення(незавершене)
- •17.Сегнетоелектрики та їх властивості. П’єзо- та піроелектрики
- •Поляризованість сегнетоелектриків[ред. • ред. Код]
- •Застосування[ред. • ред. Код]
- •Типи речовин, в яких виникає п'єзоелектричний ефект[ред. • ред. Код]
- •Приклади п'єзолектриків[ред. • ред. Код]
- •21.Енергія есп. Густина енергії
- •23. Ерс джерела струму
- •24. Опір провідника. Питомий опір провідника та його температурна залежність. Провідність провідника
- •25. Класична теорія електронної провідності металів( основні положення, досягнення та недоліки)
- •26. Рухливість носіїв заряду та її зв’язок з питомою електропровідністю провідника(доповнить)
- •27. Закон Ома
- •Перше правило Кірхгофа[ред. • ред. Код]
- •Друге правило Кірхгофа[ред. • ред. Код]
- •Використання[ред. • ред. Код]
- •29. Закон Джоуля-Ленса(дві форми). Потужність тепловиділення та густина
- •Визначення[ред. • ред. Код]
- •Закон Джоуля-Ленца в диференційній формі[ред. • ред. Код]
- •32. Циркуляція мп. Закон повного струму. Вихровий характер мп
- •33. Теорема Гауса для мп
- •Теорема Гауса в диференціальній формі[ред. • ред. Код]
- •Теорема Гауса для полів у середовищі[ред. • ред. Код]
- •Магнітне поле[ред. • ред. Код]
- •34. Сила Лоренца. Окремі випадки дії сили Лоренца
- •35. Магнітна взаємодія двох паралельних провідників зі струмом. Визначення Ампера
- •37. Робота з переміщення провідника зі струмом у мп. Магнітний потік
- •Вектор намагніченості[ред. • ред. Код]
- •Фізична природа[ред. • ред. Код]
- •Зв'язок з напруженістю магнітного поля[ред. • ред. Код]
- •42. Феромагнетики та їх властивості
- •43. Явище ем-індукції. Закон Фарадея. Правило Ленца та приклади його застосування
- •44. Струми Фуко
- •45.Скін-ефект
- •Наслідки скін-ефекту[ред. • ред. Код]
- •46. Взаємна індукція
- •48. Мп довгого соленоїда. Індуктивність довгого соленоїда
- •49. Енергія мп. Густина енергії
- •51. Загальна характеристика теорії Максвелла
- •52. Рівняння Максвелла
32. Циркуляція мп. Закон повного струму. Вихровий характер мп
Ц
иркуляцією
вектора напруженості
магнітного
поля вздовж замкнутого контуру L називається
інтеграл вигляду
,
де Hl − складова
вектора Н у
напрямку контура, dl −
елемент довжини контуру.
З електродинаміки відомо, що циркуляція сторонніх сил дорівнює ЕРС джерела, тому циркуляцію вектора напруженості магнітного поля вздовж замкнутого контуру називають магніторушійною силою εm.
Розглянемо
найпростіший випадок: визначимо εm вздовж
якоїсь лінії напруженості магнітного
поля прямого струму. З рис. 10.8
,
тоді
,
або можна записати
.
Це рівняння справджується для будь-яких провідників довільної конфігурації, не залежить від природи струму і форми замкнутого контуру.
Якщо
контур охоплює струми І1,
І2,....,
Іn, то
остання формула має вигляд
.
Цим рівнянням виражається
закон Біо−Савар−Лапласа в
інтегральній формі, який називають
законом повного струму.
Вихровий
характер магнітного поля
Лінії магнітної індукції неперервні: вони не мають ні початку, ні кінця. Це має місце для будь-якого магнітного поля, викликаного якими завгодно контурами зі струмом. Векторні поля, що володіють безперервними лініями, отримали назву вихрових полів. Ми бачимо, що магнітне поле є вихровий поле. У цьому полягає істотна відмінність магнітного поля від електростатичного.
33. Теорема Гауса для мп
Теорема Гауса — один з основних законів електродинаміки, що входить в систему рівнянь Максвелла.
В системі СІ теорема Гауса має вигляд:
,
де
D - вектор електричної індукції,
-
сумарний електричний заряд в об'ємі,
оточеному поверхнею S:
де - густина заряду.
В гаусовій системі одиниць СГСГ теорема Гауса формулюється
,
де
- напруженість
електричного поля.
Теорема Гауса в диференціальній формі[ред. • ред. Код]
Теорему Гауса можна записати у вигляді диференціального рівняння в часткових похідних, враховуючи формулу Остроградського-Гауса (система СГС):
.
Оскільки це співвідношення справедливе для будь-якого об'єму, рівними повинні бути й підінтегральні вирази:
.
В системі СІ цей вираз має вигляд:
Теорема Гауса для полів у середовищі[ред. • ред. Код]
Теорема Гауса, як одне з основних рівнянь електродинаміки, загалом, справедлива і для середовища, у своїй основній формі. Наприклад, використовуючи систему СГС:
,
якщо під Q розуміти всі заряди, враховуючи мікроскопічні. Однак, присутність зовнішнього заряду призводить до перерозподілу мікроскопічних зарядів у речовині. Тому, якщо внести зовнішній заряд q в діелектрик, то деякі із мікроскопічних зарядів, змістившись, покинуть той об'єм, по якому проводиться інтегрування, інші - увійдуть у цей об'єм зовні - речовина поляризується.
Для врахування цих ефектів в електродинаміці суцільних середовищ усі заряди розділяються на вільні та зв'язані. Вільними вважаються ті заряди, які можна привнести зовні, зяряджаючи тіла, зв'язаними - електричні заряди електронів та ядер речовини, які в зовнішніх полях зміщуються, одні відносно інших, створюючи поляризацію:
,
де
-
густина зв'язаних зарядів,
-
густина вільних зарядів. Густина
зв'язаних зарядів пов'язана з поляризацією:
.
Тоді теорема Гауса записується у вигляді
.
Вводячи вектор електричної індукції
,
отримуємо теорему Гауса для діелектричних середовищ:
,
або в диференціальній формі
.
