Міністерство культури України
Харківська Державна Академія Культури
Кафедра «Народного співу»
Реферат на тему: «Регістрово-фонаційна природа співацького голосу»
Виконала студентка
Денного відділення
III курсу
Факультет ММ
Група 2н
Бакай Інна
Перевірила викладач:
Осипенко В. В.
Харків
2016 р.
План
Вступ………………………………………………………………………3
Регістри чоловічого голосу………………………………………………5
Регістри жіночого голосу………………………………………………...6
Голоси, що сформувалися………………………………………………..7
Поняття „Прикритий звук” та „Тесітура”……………………………….8
Механізм утворення регістрів……………………………………………9
Висновок…………………………………………………………………12
Список літератури………………………………………………………14
Вступ
Специфічною особливістю вокальної мови є використання різних співочих регістрів - у звичайній мові вони використовуються тільки у випадках крайніх емоційних станів.
Співочий регістр - природна характеристика голосу; ділянка діапазону співочого голосу, що характеризується єдиним тембром і єдиним фізіологічним механізмом голосоутворення.
(Регистры, При исследовании гортани ларингоскопом во время пения ряда последовательных звуков от самого низкого до самого высокого замечаем, что механизм ее работы меняется соответственно изменению высоты звука. Известный ряд звуков определенного характера, который воспроизводится при одном и том же механизме работы гортани и звукопроводящего аппарата, называется регистром. Каждому регистру соответствуют ощущения, испытываемые поющим. Так звук, резонирующий и ощущаемый более в груди, называется грудным (1-й регистр).
Звук, резонирующий выше гортани и ощущаемый как бы в голове, называется головным (3-й регистр). Наконец звук, резонирующий частично в груди и в голове, называется смешанным (2-й регистр).
В мужском голосе два регистра. В женском — три, так как в нем изменение механизма звукоизвлечения происходит на протяжении диапазона трижды.
Ф. Ф. Заседателев (1873 - 1940 - сов. ларинголог и фониатр) считает, что при самом низком, грудном тоне 1-го регистра напряжение мышцы голосовых связок значительное, вследствие чего связки становятся толще, ток воздуха, ударяющийся о них,— слабый. При повышении звука эти мышцы расслабляются до нормального состояния, истинные голосовые связки при помощи боковой (щито-перстневидной) мышцы сильнее натягиваются, голосовая щель все более суживается и становится прямолинейной. Полость гортани удлиняется, и голосовые связки вибрируют всей своей длиной и шириной.
При 2-м регистре голосовые связки еще больше напрягаются, и голосовая щель соответственно суживается. Ложные голосовые связки укорачиваются, утолщаются в своем основании и сжимают истинные голосовые связки, отчего вибрирующие части последних становятся уже.
При переходе от 1-го к 2-му регистру замечаются перемены и в надгортанной области, а именно: при 1-м глотка принимает форму более круглую, во 2-м регистре глотка суживается вследствие сближения краев нёбных дужек и удлиняется от сокращения нёбной занавески.
В 3-м регистре (головном) связки колеблются только своими внутренними краями.)
Чоловічі голоси мають два регістри:
- грудний регістр у нижній частині діапазону, (що відрізняється силою і багатством звучань);
- (слабкий і бідний за тембром) фальцетний регістр у верхній частині діапазону.
Жіночому голосі розрізняють:
- грудний регістр;
- центральний регістр, у якому сполучається головне і грудне звучання;
- головний регістр у верхній частині діапазону, що звучить світло, відкрито.
Бас Фа—фа1
Баритон ля—ля-бемоль1
Тенор до—до-диез2
Контральто соль—ля
Меццо-сопрано ля—си-бемоль2
Сопрано до1—до~диез2
Для класифікації і назв регістрів у різних вокальних школах використовуються зовсім різні поняття, в італійській школі, наприклад, виділяється три регістри: грудний (chest), середній (mіddle), головний (head) у жіночому голосі, і грудний (modal, normal), головний і фальцет (falsetto) у чоловічому голосі. Звичайно прийнято вважати, що механізми голосоутворення сильно розрізняються в нижніх ("важких") і верхніх ("легких") регістрах; середні регістри сполучать якюості їх обох.
Баси і контральто співають майже винятково у важких регістрах, використовуючи легкі регістри іноді на вищих нотах (наприклад, для комічного ефекту).
Колоратурні сопрано співають у легких регістрах, іноді використовуючи "важкий" механізм на нижчих нотах - але ніколи не співають тільки в грудному регістрі. Іноді додатково виділяються в самому верхньому діапазоні жіночого голосу "свистячі" регістри, або дуже низькі регістри в чоловічому голосі (так званий "strohbass").
Окремі регістри перекриваються по частоті, і деякі співаки можуть співати ті самі ноти в різних регістрах. Наприклад, у жіночих голосах області перекриття: грудний-середній (chest-mіddle) 400 Гц, нота "соль" першої октави, середній-головний (mіddle-head) 660 Гц, нота "мі" другої октави. У чоловічих голосах зона перекриття 200...350 Гц.
Головна задача вокальної педагогіки - зробити перехід від одного регістра до іншого плавним, зменшити варіації тембру так, щоб цей перехід був майже непомітний при сприйнятті.