- •Затверджено на засіданні кафедри
- •1 Загальні положення
- •2.3 Матеріали, обладнання та приладдя
- •2.4 Хід роботи
- •2.4.1 Виявлення зерна аустеніту методом окислювання
- •Виявлення зерна аустеніту методом нагрівання (нормалізації)
- •2.4.3 Виявлення зерна аустеніту методом навуглецювання
- •Хід роботи з визначення величини зерна аустеніту
- •2.5.1 Метод порівняння з еталонною шкалою
- •2.5.2 Метод виміру середнього умовного діаметра зерна
- •3.3 Матеріали, обладнання та приладдя
- •3.4 Хід роботи
- •3.5 Побудова термокінетичної діаграми розпаду переохолодженого аустеніту
- •4 Лабораторна робота № 3
- •4.3 Матеріали, обладнання та приладдя
- •4.4 Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4
- •5.3. Матеріали, обладнання та приладдя
- •5.4 Хід роботи
- •6.3 Матеріали, обладнання та приладдя
- •6.4 Хід роботи
- •Лабораторна робота № 6
- •7.1 Ціль роботи
- •7.4.2 Вплив відпуску на властивості сталі
- •7.4.3 Мікроструктура термічно обробленої конструкційної сталі
- •8.3 Матеріали, обладнання та приладдя
- •8.4 Хід роботи
- •9.3 Матеріали, обладнання та приладдя
- •9.4 Хід роботи
- •10.3 Матеріали, обладнання та приладдя
- •10.4 Хід роботи
- •11.3 Матеріали, обладнання та приладдя
- •11.4 Хід роботи
- •Матеріали, обладнання та приладдя
- •12.4 Хід роботи
- •13.3 Методика виконання практичного завдання (розробки технології термічної обробки)
- •Список рекомендованої літератури
- •1 Загальні положення ........................................................................................... 3
10.3 Матеріали, обладнання та приладдя
Для виконання роботи необхідні: зразки зі сталі 65Г, печі для нагрівання під гартування і піч для ізотермічної витримки при 350...400 0С в розплавленій селітрі NаN03 чи лугу NаОН, електроплитка, бачки з водою для кип'ятіння і промивання зразків, шліфувальний папір, твердомір ТК.
10.4 Хід роботи
1 Зразки зі сталі 65Г в кількості 3 шт завантажити в піч при температурі 850 °С і витримати протягом 5...10 хв.
2 Остудити зразки в розплавленій селітрі (лугу) при 400 °С на протязі 3...5 хв, після чого остудити зразки на повітрі протягом 5...10 хв.
3 Прокип'ятити загартовані зразки у воді протягом 5...10 хв для очищення поверхні зразків від селітри чи лугу.
4 Після кип'ятіння зразки промити в холодній воді і просушити.
5 Просушені зразки зачистити і заміряти твердість за Роквелом. Результати досліджень занести в табл. 10.1.
Таблиця 10.1
№ пп |
Режим нагріву під гартування
|
Режим ізотермічної витримки
|
Твердість після ізотермічного гартування, HRCЕ |
|||||
Температура, °С
|
Витримка, хв
|
Температура, °С
|
Витримка, хв
|
І
|
II |
III
|
Ср
|
|
1 2 3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 Виготовити мікрошліф і вивчити мікроструктуру після ізотермічного гартування.
10.5 Зміст звіту
Звіт повинен містити: назву роботи і її ціль, короткі теоретичні відомості, хід роботи, а також наступні результати експерименту:
а) дані експерименту по табл. 10.1;
б) зарисовку мікроструктури;
в) висновки, що пояснюють характер зміни твердості і структури після ізотермічного загартування.
11 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10
ВПЛИВ ТЕМПЕРАТУРИ ВІДПУСКУ НА УДАРНУ В'ЯЗКІСТЬ
ЗАГАРТОВАНОЇ КОНСТРУКЦІЙНОЇ СТАЛІ
11.1 Ціль роботи
Експериментально установити зміну ударної в'язкості загартованої сталі в залежності від температури нагрівання при відпуску.
11.2 Короткі теоретичні відомості
Термообробку, що полягає в нагріванні загартованої сталі до температури нижче критичної А1 називають відпуском. При відпуску відбуваються складні процеси, що впливають на усі властивості сталі, причому повнота цих перетворень і зміна властивостей залежать від температури відпуску, тривалості витримки і, у меншій мері, від швидкості охолодження при відпуску. Особливо сильно впливає температура відпуску. 3 підвищенням температури відпуску знижуються твердість загартованої сталі, тимчасовий опір, межа текучості, але сильно підвищуються відносне подовження і звуження і особливо ударна в'язкість. Це пояснюється зменшенням вмісту вуглецю в α-розчині, порушенням когерентності на межі між карбідами і α-фазою, розвитком у ній спочатку процесів повернення, а при високій температурі – рекристалізацією, а також коагуляцією карбідів.
