До складу лімфатичного кільця Пирогова входять такі мигдалики:

1. піднебінні +

2. передньошийні

3. трубні +

4. потиличні

До складу лімфатичного кільця Пирогова входять наступні мигдалики:

1. задньошийний

2. горловий +

3. підщелепний

4. язичний +

Ніс виконує наступні функції:

1. проведення повітря +

2. очищення повітря +

3. зволоження повітря +

4. зігрівання повітря +

Додаткові пазухи носа відсутні у дітей 1 року життя:

1. фронтальні +

2. гайморові

3. етмоїдальні

4. сфеноїдальні +

Особливості будови носової порожнини у дітей раннього віку:

1. вузькі носові ходи +

2. відсутні нижні носові ходи +

3. добре розвинена кавернозна тканина підслизової оболонки

4. Погано васкуляризована слизова оболонка

Євстахієві труби у дітей грудного віку:

1. вузькі

2. короткі +

3. широкі +

4. звивисті

Часті ускладнення риніту отитом обумовлені особливостями євстахієвої труби:

1. пряма +

2. вузька

3. коротка +

4. довга

Анатомо-фізіологічні особливості у дітей, які сприяють розвитку стенозуючого ларингіту:

1. вузькість голосової щілини +

2. майже горизонтальне розташування Євстахієвої труби

3. лійкоподібна форма гортані

4. недорозвиненість еластичних волокон голосових зв’язок +

Анатомо-фізіологічні особливості, які сприяють розвитку стенозуючого ларингіту:

1. багато пухкої сполучної тканини в підзв’язковому просторі +

2. довга гортань

3. короткі і широкі голосові зв’язки +

4. гортань розташована вище, ніж у дорослих

Особливості будови гортані у дітей раннього віку:

1. широкий діаметр гортані

2. слизова оболонка значно васкуляризована +

3. голосові зв’язки короткі широкі +

4. недостатньо розвинуті еластичні волокна +

Сурфактант продукується:

1. тучними клітинами

2. лімфоцитами

3. еозинофілами

4. альвеолоцитами 2-го типу +

До функцій сурфактанту відносять:

1. збереження об’єму альвеол +

2. збільшення кількості альвеол

3. збільшення об’єму альвеол

4. зменшення об’єму альвеол

Умови виникнення обструктивного синдрому:

1. набряк слизової оболонки +

2. гіперсекреція в’язкого слизу +

3. широкий просвіт бронхів

4. спазм гладкої мускулатури дрібних бронхів +

Анатомо-фізіологічні особливості у дітей, які сприяють виникненню обструктивного синдрому:

1. добре васкуляризована слизова оболонка бронхів +

2. недорозвинення слизових залоз бронхів +

3. широкий просвіт бронхів

4. вузький просвіт бронхів +

Конкретні (спеціальні) скарги при патології органів дихання:

1. підвищення температури тіла

2. кашель +

3. нежить +

4. Зниження апетиту

Конкретні (спеціальні) скарги при патології органів дихання:

1. ядуха +

2. нудота

3. виділення мокротиння +

4. блідість шкірних покривів

Конкретні (спеціальні) скарги при патології органів дихання:

1. задишка +

2. біль в грудній клітині +

3. підвищення температури тіла

4. головний біль

При патології респіраторного тракту голос буває:

1. сиплий +

2. грубий

3. гугнявий +

4. відсутній +

5. жорсткий

Гугнявий голос характерний для:

1. ларингіту

2. риніту +

3. синуситів +

4. фарингіту

Гугнявий голос характерний для:

1. бронхіту

2. аденоїдиту +

3. трахеїту

4. ларингіту

Сиплість голосу характерна для:

1. фарингіту

2. ларингіту +

3. трахеїту

4. риніту

Гавкаючий кашель характерний для:

1. бронхіту

2. трахеїту

3. ларингіту +

4. фарингіту

Гавкаючий кашель характерний для:

1. аденоїдиту

2. пневмонії

3. ларингіту +

4. фарингіту

Сухий частий поверхневий кашель характерний для:

1. бронхіту

2. трахеїту

3. фарингіту +

4. ларингіту

Сухий глибокий болючий кашель („як у діжку”) характерний для:

1. пневмонії

2. трахеїту +

3. фарингіту

4. бронхіту

5. ларингіту

Слизові виділення із носа характерні для:

1. алергічного риніту +

2. синуситів

3. аденоїдиту

4. риніту вірусної етіології +

5. риніту бактеріальної етіології

Слизово-гнійні виділення із носа характерні для:

1. аденоїдиту +

2. алергічного риніту

3. синуситів +

4. риніту вірусної етіології

5. риніту бактеріальної етіології +

Виділення слизового мокротиння характерне для:

1. бронхіальної астми +

2. кашлюку +

3. бронхіту вірусної етіології +

4. бронхіту бактеріальної етіології

Виділення слизово-гнійного мокротиння характерне для:

1. бронхіту вірусної етіології

2. бронхіальної астми

3. кашлюку

4. пневмонії +

5. бронхіту бактеріальної етіології +

Виділення гнійного мокротиння характерне для:

1. пневмонії

2. гнійного ендобронхіту +

3. бронхіту бактеріальної етіології

4. кашлюку

Виділення гнійного мокротиння характерне для:

1. гнійного ендобронхіту +

2. бронхіту бактеріальної етіології

3. бронхіальної астми

4. бронхіту вірусної етіології

Виділення кров’янистого мокротиння характерне для:

1. пневмонії

2. набряку легень +

3. бронхіту

4. бронхіальної астми

Виділення іржавого мокротиння характерне для:

1. нападу бронхіальної астми

2. кашлюку

3. гнійного ендобронхіту

4. крупозної пневмонії +

Задишка – це порушення:

1. частоти дихання +

2. типу дихання

3. глибини дихання +

4. ритму дихання +

5. співвідношення дихання до пульсу

Види задишки:

1. рестриктивна

2. інспіраторна +

3. змішана +

4. експіраторна +

5. обструктивна

Інспіраторна задишка – це порушення проходження повітря через:

1. верхні дихальні шляхи

2. середні дихальні шляхи +

3. нижні дихальні шляхи

4. все вище перераховане

Експіраторна задишка – це порушення проходження повітря через:

1. верхні дихальні шляхи

2. середні дихальні шляхи

3. нижні дихальні шляхи +

4. все вище перераховане

Інспіраторна задишка характерна для:

1. бронхіальної астми

2. стенозуючого ларингіту +

3. бронхіту

4. стороннього тіла в трахеї +

Інспіраторна задишка характерна для:

1. пневмонії

2. бронхіту

3. стороннього тіла в гортані +

4. бронхіальної астми

Експіраторна задишка характерна для:

1. обструктивного синдрому +

2. бронхіту

3. стороннього тіла в трахеї

4. стороннього тіла в гортані

Експіраторна задишка характерна для:

1. стенозуючого ларингіту

2. бронхіальної астми +

3. пневмонії

4. трахеїту

Змішана задишка характерна для:

1. пневмонії +

2. бронхіальної астми

3. обструктивного бронхіту

4. трахеїту

Змішана задишка характерна для:

1. бронхіту

2. плевриту +

3. стороннього тіла в трахеї

4. стороннього тіла в гортані

Для стенозуючого ларингіту характерна задишка:

1. інспіраторна +

2. вентиляційна

3. експіраторна

4. змішана

5. обструктивна

Гіпоксія буває:

1. респіраторна +

2. гемічна +

3. обструктивна

4. рестриктивна

Гіпоксія буває:

1. циркуляторна +

2. токсична

3. тканинна +

Патологічні форми грудної клітини наступні:

1. астенічна

2. емфізематозна +

3. рахітична +

4. гіперстенічна

Патологічні форми грудної клітини наступні:

1. гіпостенічна

2. внаслідок захворювання хребта +

3. гіпоксична

4. паралітична +

При огляді грудної клітини звертають увагу на:

1. форму +

2. резистентність

3. болючість

4. стан міжреберних проміжків +

5. збільшення однієї половини в об’ємі +

При оцінці дихальних рухів звертають увагу на:

1. частоту +

2. глибину +

3. задишку +

4. ритм +

5. тип +

Патологічні типи дихання це:

1. діафрагмальне

2. Біота +

3. Чейн-Стокса +

4. грудне

5. Куссмауля +

Частота дихання за 1 хв у новонароджених складає:

1. 40-60 +

2. 30-35

3. 20

4. 25

5. 18-16

Частота дихання за 1хв у дітей до 1 року складає:

1. 30-35 +

2. 18-16

3. 40-60

4. 25

Частота дихання за 1хв у дітей в 5 років складає:

1. 18-16

2. 25 +

3. 20

4. 40-60

Частота дихання за 1хв у дітей в 10 років складає:

1. 20 +

2. 40-60

3. 16-18

4. 25

Частота дихання за 1хв у дітей старше12 років складає:

1. 25

2. 18-16 +

3. 30

4. 40-60

Одна половина грудної клітини відстає в акті дихання при:

1. бронхіті

2. пневмотораксі +

3. бронхіальній астмі

4. гідротораксі +

Одна половина грудної клітини відстає в акті дихання при:

1. трахеїті

2. бронхіоліті

3. вогнищевій пневмонії

4. сухому плевриті +

Скільки є ступенів дихальної недостатності

1. 1

2. 2

3. 3 +

4. 4

Для дихальної недостатності 1 ступеня характерно:

1. дифузний ціаноз

2. задишка в спокої

3. задишка після фізичного навантаження +

4. участь в акті дихання допоміжних м’язів

Для дихальної недостатності 1 ступеня характерно:

1. ціаноз носо-губного трикутника після фізичного навантаження +

2. зниження м’язового тонусу

3. задишка у спокої

4. загальний ціаноз

Для дихальної недостатності 2 ступеня характерно:

1. порушення ритму дихання

2. задишка в спокої +

3. акроціаноз +

4. знижений АТ

Для дихальної недостатності 2 ступеня характерно:

1. ціаноз носо-губного трикутника лише після фізичного навантаження

2. постійний періоральний ціаноз +

3. задишка лише після фізичного навантаження

4. пригнічена свідомість

Для дихальної недостатності 3 ступеня характерно:

1. підвищений АТ

2. задишка після фізичного навантаження

3. мармуровість шкіри +

4. брадіпноє +

Для дихальної недостатності 3 ступеня характерно:

1. порушення ритму дихання +

2. ціаноз носо-губного трикутника лише після фізичного навантаження

3. пригнічена свідомість +

4. задишка лише після фізичного навантаження

Біль в грудній клітині характерний для:

1. пневмонії

2. міозиту +

3. сухого плевриту +

4. обструктивного бронхіту

Біль в грудній клітині характерний для:

1. бронхіальної астми

2. міжреберної невралгії +

3. ексудативного плевриту

4. сухого плевриту +

При наявності кашлю необхідно вияснити:

1. характер +

2. глибину +

3. частоту +

4. наявність мокротиння +

5. в який час доби частіше виникає +

Положення в ліжку характерні при захворюваннях органів дихання:

1. ортопноє +

2. на боку з підтягнутими до живота ногами

3. на хворому боці +

4. напівсидячи +

5. колінно-ліктьове

Колір шкіри при патології органів дихання буває:

1. блідість +

2. ціаноз +

3. гіперемія +

4. іктеричність

5. блідість з сіруватим відтінком +

Тахіпное – це дихання:

1. ритмічне +

2. рідке

3. поверхневе +

4. аритмічне

Тахіпное – це дихання :

1. часте +

2. рідке

3. глибоке

4. часте +

Брадіпное – це дихання:

1. часте

2. рідке +

3. ритмічне +

4. глибоке +

5. грудне

Брадіпное – це дихання:

1. грудне

2. поверхневе

3. глибоке +

4. часте

5. аритмічне

Вентиляційна дихальна недостатність буває:

1. обструктивна +

2. поверхнева

3. експіраторна

4. рестриктивна +

5. змішана +

Типи дихання бувають:

1. грудний +

2. поверхневий

3. глибокий

4. змішаний +

Типи дихання бувають:

1. обструктивний

2. діафрагмальний +

3. рестриктивний

4. діафрагмально-грудний

До основних скарг при патології органів дихання належать:

1. біль в грудній клітині +

2. Зниження апетиту

3. нежить +

4. кашель +

5. ядуха +

До основних скарг при патології органів дихання належать:

1. виділення мокротиння +

2. блювання

3. нежить +

4. Біль в животі

До основних скарг при патології органів дихання належать:

1. ядуха +

2. Біль в животі

3. задишка +

4. біль в горлі +

5. кашель +

При огляді обличчя звертають увагу на:

1. колір шкіри +

2. наявність герпесу +

3. наявність піни в кутах рота +

4. напруження і роздування крил носа +

Тахіпноє характерно для:

1. патології дихальної системи +

2. захворювання серцево-судинної системи +

3. передозування снодійними

Брадіпноє характерно для:

1. пневмонії

2. захворювання серцево-судинної системи

3. передозування снодійними +

При огляді грудної клітини звертають увагу на:

1. участь в акті дихання +

2. зменшення однієї половини в об’ємі +

3. резистентність

4. стан міжреберних проміжків +

Збільшення в об’ємі однієї половини грудної клітини буває при:

1. пневмонії

2. гідротораксі +

3. сухому плевриті

4. пневмотораксі +

5. обструктивному бронхіті

Пальпація грудної клітки включає:

1. поверхневу +

2. топографічну

3. глибоку +

4. порівняльну

При пальпації грудної клітки визначають:

1. резистентність +

2. хрипи

3. болючість +

4. задишку

При пальпації грудної клітки визначають:

1. гіперестезію +

2. „рахітичні чітки” +

3. хрипи

4. стан міжреберних проміжків +

При пальпації грудної клітки визначають:

1. шум тертя плеври +

2. хрипи

3. „рахітичні чітки” +

4. стан шкіри та підшкірної клітковини +

При пальпації грудної клітки визначають:

1. голосове тремтіння +

2. задишку

3. підшкірну емфізему +

4. болючість +

Перкусія буває:

1. топографічна +

2. поверхнева

3. порівняльна +

4. Глибока

При проведенні порівняльної перкусії спереду палець-плесиметр розташовують:

1. паралельно грудині

2. паралельно ребрам +

3. перпендикулярно ребрам

4. немає значення

При проведенні порівняльної перкусії збоку палець-плесиметр розташовують:

1. паралельно грудині

2. паралельно ребрам +

3. перпендикулярно ребрам

4. немає значення

При проведенні порівняльної перкусії ззаду в надлопатковій ділянці палець-плесиметр розташовують:

1. перпендикулярно ребрам

2. паралельно грудині

3. паралельно хребту

4. паралельно ребрам +

5. немає значення

При проведенні порівняльної перкусії ззаду в паравертебральній ділянці палець-плесиметр розташовують:

1. паралельно ребрам

2. перпендикулярно хребту

3. перпендикулярно ребрам +

4. паралельно хребту +

При проведенні порівняльної перкусії ззаду в підлопатковій ділянці палець-плесиметр розташовують:

1. паралельно хребту

2. перпендикулярно хребту +

3. паралельно ребрам +

4. перпендикулярно ребрам

Ділянки грудної клітки,які не перкутуються:

1. міжлопаткова

2. пахвова

3. хребет +

4. підлопаткова

Ділянки грудної клітки,які не перкутуються:

1. надлопаткова

2. лопатки +

3. міжлопаткова

4. пахвова

Порядок проведення порівняльної перкусії:

1. спереду, збоку, ззаду +

2. збоку, ззаду, спереду

3. ззаду, збоку, спереду

4. немає значення

Порівняльну перкусію легенів для дітей до 10 років збоку проводять по наступних лініях:

1. передній аксілярній

2. середньо-ключичній

3. середній аксілярній +

4. задній аксілярній

5. по всіх

Порівняльну перкусію легенів для дітей після 10 років збоку проводять по наступних лініях:

1. середній аксілярній +

2. середньо-ключичній

3. задній аксілярній +

4. по всіх

Положення хворого при проведенні порівняльної перкусії спереду:

1. вертикальне з опущеними руками +

2. горизонтальне +

3. вертикальне з піднятими руками

4. вертикальне з руками закладеними за голову

5. стоячи, охопивши себе руками за плечі

Положення хворого при проведенні порівняльної перкусії збоку:

1. горизонтальне +

2. вертикальне з опущеними руками

3. вертикальне з руками закладеними за голову +

4. стоячи, охопивши себе руками за плечі

Положення хворого при проведенні порівняльної перкусії ззаду:

1. вертикальне з руками закладеними за голову

2. горизонтальне +

3. вертикальне з піднятими руками

4. вертикальне з опущеними руками

5. стоячи, охопивши себе руками за плечі +

Положення лікаря по відношенню до хворого при проведенні порівняльної перкусії спереду:

1. зліва

2. ззаду

3. спереду

4. справа +

5. немає значення

Положення лікаря по відношенню до хворого при проведенні порівняльної перкусії ззаду:

1. зліва +

2. ззаду

3. спереду

4. справа

5. немає значення

Нижня межа легень по правій середньо-ключичній лінії у дітей до 10 років знаходиться:

1. 6-те ребро +

2. 7-ме ребро

3. 8-ме ребро

4. 9-те ребро

5. 10-те ребро

Нижня межа легень по лівій середньо-ключичній лінії у дітей до 10 років знаходиться:

1. не визначається +

2. 10-те ребро

3. 9-те ребро

4. 8-ме ребро

5. 7-ме ребро

Нижня межа легень по правій середньо-ключичній лінії у дітей після 10років знаходиться:

1. 9-10 ребро

2. 6-те ребро +

3. 8-ме ребро

4. 7-ме ребро

5. 11-те ребро

Нижня межа легень по лівій середньо-пахвовій лінії у дітей до 10 років знаходиться:

1. 9-те ребро +

2. 8-ме ребро

3. 10-те ребро

4. 6-те ребро

5. 9-10 ребро

Нижня межа легень по правій середньо-пахвовій лінії у дітей після 10 років знаходиться:

1. 8-ме ребро +

2. 6-те ребро

3. 10-те ребро

4. 7-ме ребро

5. 11-те ребро

Нижня межа легень по лівій середньо-пахвовій лінії у дітей після 10 років знаходиться:

1. 6-те ребро

2. 11-те ребро

3. 10-те ребро

4. 8-ме ребро +

5. 12-те ребро

Нижня межа легень по правій лопатковій лінії у дітей до 10 років знаходиться:

1. 7-ме ребро

2. 11-те ребро

3. 6-те ребро

4. 8-ме ребро

5. 9-10 ребро +

Нижня межа легень по лівій лопатковій лінії у дітей до 10 років знаходиться:

1. 6-те ребро

2. 10-те ребро +

3. 8-ме ребро

4. 11-те ребро

5. 7-ме ребро

Нижня межа легень по правій лопатковій лінії у дітей після 10 років знаходиться:

1. 6-те ребро

2. 8-ме ребро

3. 10-те ребро +

4. 9-те ребро

5. 11-те ребро

Нижня межа легень по лівій лопатковій лінії у дітей після 10 років знаходиться:

1. 11-те ребро +

2. 9-те ребро

3. 8-ме ребро

4. 7-ме ребро

5. 6-те ребро

Ширина полів Креніга дорівнює:

1. 3-5см +

2. 5-7см

3. 1-3см

4. 8-10см

При проведенні топографічної перкусії палець-плесиметр розташовують:

1. паралельно ребрам

2. паралельно шуканій межі +

3. перпендикулярно ребрам

4. немає значення

Ширина полів Креніга визначається:

1. спереду +

2. ззаду

3. збоку

4. немає значення

Перкуторно над легенями в нормі вислуховується:

1. ясний легеневий звук +

2. притуплений звук

3. тупий звук

4. коробковий звук

5. тимпанічний звук

В нормі тимпанічний звук вислуховується:

1. над верхівкою легень

2. в просторі Траубе +

3. над ділянкою серця

4. в нижніх відділах легень

В нормі притуплений звук вислуховується:

1. над верхівкою легень

2. зліва ззаду в 2-3-му міжребір’ях +

3. в просторі Траубе

4. справа внизу +

Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

1. бронхіт

2. пневмонія +

3. бронхіальна астма

4. ателектаз +

5. бронхіоліт

Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

1. фіброторакс +

2. бронхіт

3. початок ексудативного плевриту +

4. емфізема легень

Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

1. набряк легень +

2. бронхіальна астма

3. обструктивний бронхіт

4. пухлина легень +

Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

1. пухлина середостіння +

2. бронхіт

3. біфуркаційний лімфаденіт +

4. пневмонія +

Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

1. кардіомегалія +

2. обструктивний бронхіт

3. набряк легень +

4. пневмоторакс

Патологічні стани, при яких вислуховується притуплений звук:

1. перикардит +

2. емфізема легень

3. ателектаз +

4. бронхіт

Патологічні стани, при яких вислуховується тупий звук:

1. бронхіт

2. гідроторакс +

3. бронхіальна астма

4. набряк легень

Патологічні стани, при яких вислуховується тупий звук:

1. обструктивний бронхіт

2. дольова пневмонія +

3. пневмоторакс

4. набряк легень

Патологічні стани, при яких вислуховується тимпанічний звук:

1. пневмонія

2. пневмоторакс +

3. бронхіт

4. фіброторакс

Патологічні стани, при яких вислуховується тимпанічний звук:

1. набряк легень

2. обструктивний бронхіт +

3. пневмонія

4. кардіомегалія

Патологічні стани, при яких вислуховується тимпанічний звук:

1. гідроторакс

2. фіброторакс

3. кардіомегалія

4. порожнина в легенях заповнена повітрям +

Патологічні стани, при яких вислуховується тимпанічний звук:

1. метеоризм +

2. бронхіт

3. пневмонія

4. діафрагмальна грижа +

5. біфуркаційний лімфаденіт

Патологічні стани, при яких вислуховується коробковий звук:

1. пневмонія

2. бронхіальна астма +

3. гідроторакс

4. набряк легень

Патологічні стани, при яких вислуховується коробковий звук:

1. емфізема +

2. бронхіоліт

3. гідроторакс

4. набряк легень

Патологічні стани, що супроводжуються зниженням резистентності грудної клітки:

1. пневмонія

2. рахіт +

3. гідроторакс

4. пневмоторакс

5. бронхіт

Патологічні стани, що супроводжуються підвищенням резистентності грудної клітки:

1. пневмонія

2. рахіт

3. пневмоторакс +

4. обструктивний бронхіт

Патологічні стани, що супроводжуються підвищенням резистентності грудної клітки:

1. гідроторакс +

2. бронхіт

3. ателектаз

4. бронхіоліт

Умови виникнення тимпанічного звуку:

1. наявність рідини в плевральній порожнині

2. підвищення пневматизації легень +

3. збереження еластичності альвеолярної стінки +

4. зниження еластичності альвеолярної стінки

Умови виникнення коробкового звуку:

1. наявність повітря в плевральній порожнині

2. зниження еластичності альвеолярної стінки +

3. підвищення пневматизації легень +

4. зниження пневматизації легень

Умови виникнення коробкового звуку:

1. зниження еластичності альвеолярної стінки +

2. збереження еластичності альвеолярної стінки

3. наявність інфільтрації легенів

4. підвищення пневматизації легень +

Патологічні стани, при яких посилюється голосове тремтіння:

1. компресійний ателектаз +

2. вогнищева пневмонія

3. обструктивний бронхіт

4. бронхіоліт

Патологічні стани, при яких посилюється голосове тремтіння:

1. бронхіт

2. дольова пневмонія +

3. бронхіальна астма

4. гідроторакс

Патологічні стани, при яких ослаблюється голосове тремтіння:

1. пневмонія

2. гідроторакс +

3. бронхіт

4. бронхіоліт

Патологічні стани, при яких ослаблюється голосове тремтіння:

1. пневмоторакс +

2. бронхіт

3. дольова пневмонія

4. компресійний ателектаз

З якого віку визначається екскурсія легень:

1. 1 року

2. 10 років +

3. 5 років

4. 3 років

5. немає значення

Лінії, по яких визначається екскурсія легень:

1. середньо-ключична

2. середня пахвова +

3. задня пахвова

4. передня пахвова

Методики проведення перкусії:

1. порівняльна

2. опосередкована +

3. глибока

4. топографічна

Методики проведення перкусії:

1. глибока

2. поверхнева

3. ковзна +

4. безпосередня +

Види перкусії:

1. порівняльна +

2. глибока

3. топографічна +

4. поверхнева

Порівняльну перкусію спереду у дітей до 10 років починають з ділянки:

1. надключичної ямки

2. ключиці +

3. підключичної ямки

4. 1-го ребра

Порівняльну перкусію спереду у дітей після 10 років починають з ділянки:

1. ключиці

2. надключичної ямки +

3. 1-го ребра

4. підключичної ямки

По якій лінії проводиться порівняльна перкусія спереду:

1. парастернальна

2. передня пахвова

3. середньо-ключична +

4. стернальна

Що включає в себе топографічна перкусія:

1. верхню межу легень +

2. ширину полів Креніга +

3. екскурсію легень +

4. нижню межу легень +

По якому краю пальця визначають межу легені:

1. по тому, шо звернений до ясного легеневого звуку +

2. по зовнішньому

3. по внутрішньому

При визначенні полів Креніга лікар знаходиться по відношенню до хворого:

1. спереду

2. ззаду +

3. зліва

4. справа

Види дихання при аускультації легень в нормі:

1. жорстке

2. везикулярне*

3. амфоричне

4. ослаблене*

Види дихання при аускультації легень в нормі:

1. пуерильне*

2. бронхіальне*

3. жорстке

4. сакадоване*

5. жорстке з подовженим видихом

Види дихання при аускультації легень в нормі:

1. жорстке

2. ослаблене*

3. сакадоване*

4. везикулярне*

Види дихання при аускультації легень в патології:

1. везикулярне

2. жорстке*

3. бронхіальне*

4. амфоричне *

Види дихання при аускультації легень в патології:

1. перильне

2. ослаблене*

3. сакадоване*

4. жорстке з подовженим видихом *

Види дихання при аускультації легень в патології:

1. везикулярне

2. бронхіальне*

3. амфоричне*

4. жорстке*

При аускультації легень потрібно оцінити:

1. вид дихання*

2. шум тертя плеври*

3. хрипи*

4. голосове тремтіння

5. крепітацію*

Ослаблене дихання у дітей 5-6 місяців обумовлене:

1. малою кількістю альвеол*

2. великою частотою дихання

3. слабкістю дихальної мускулатури*

4. малою екскурсією грудної клітки *

Пуерильне дихання у дітей обумовлене:

1. тонкою грудною кліткою*

2. вузькістю бронхів*

3. надмірним розвитком підшкірної клітковини

4. короткою трахеєю*

До якого віку варіантом норми є пуерильне дихання:

1. до 5 місяців

2. до 2 років

3. до 5-7 років*

4. до 3-4 років

5. до 12 років

З якого віку варіантом норми є пуерильне дихання:

1. з 1 року

2. з народження

3. з 5-6 місяців*

4. з 1 місяця

5. з 5-6 років

При везикулярному диханні чуємо:

1. весь вдих та видих

2. весь вдих та початок видиху*

3. весь вдих та половину видиху

4. тільки вдих

З якого віку варіантом норми є везикулярне дихання:

1. з народження

2. з 5-6 місяців

3. з 5-7 років*

4. з 10 років

5. з 1 року

Який вид дихання є варіантом норми у дітей до 5-7 років:

1. пуерильне *

2. жорстке

3. везикулярне

4. ослаблене *

5. бронхіальне

Коли в нормі у дітей вислуховується ослаблене дихання:

1. у паратрофіків*

2. у дітей з малою масою тіла

3. під час сну*

4. до 5-6 місяців*

5. з розвиненим м’язовим шаром*

При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

1. бронхіолі ті

2. пневмонії (ущільнення альвеолярної стінки)*

3. трахеїті

4. переломі ребер*

При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

1. гідроторакс*

2. обструктивний бронхіт

3. бронхіоліті

4. міозиті*

При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

1. ларингіті

2. сухому плевриті*

3. міжреберній невралгії*

4. пневмотораксі*

При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

1. при спазмі великих бронхів *

2. бронхіолі ті

3. сторонніх тілах в гортані *

4. трахеїті

При яких патологічних станах вислуховується ослаблене дихання:

1. сторонніх тілах в гортані*

2. бронхіолі ті

3. обтураційному ателектазі*

4. фарингіті

Умови виникнення жорсткого дихання:

1. підвищення повітряності легеневої тканини

2. набряк слизової оболонки бронхів*

3. гіперсекреція в’язкого секрету*

4. слабкість м’язових волокон бронхів

При яких патологічних станах вислуховується жорстке дихання:

1. вогнищева бронхо-пневмонія*

2. пневмоторакс

3. простий бронхіт *

4. сухий плеврит

5. бронхіоліт *

При жорсткому диханні вислуховується:

1. весь вдих та початок видиху

2. весь вдих та майже весь видих*

3. тільки вдих

4. весь вдих та весь видих

Бронхіальне дихання обумовлене:

1. підвищення повітряності легеневої тканини

2. вузькістю бронхів

3. ущільненням легеневої тканини*

4. збереженням прохідності бронхів*

При яких патологічних станах вислуховується бронхіальне дихання:

1. компресійний ателектаз*

2. бронхіт

3. бронхіальна астма

4. вогнищева пневмонія

При яких патологічних станах вислуховується бронхіальне дихання:

1. бронхіолі

2. дольова пневмонія (в стадії ексудації)*

3. пневмоторакс

4. сухий плеврит

5. стенозуючий ларингіт

При яких патологічних станах вислуховується амфоричне дихання:

1. пневмонія

2. каверна з’єднана з бронхом*

3. бронхіоліті

4. вроджений стридор

При бронхіальному диханні вислуховується:

1. весь вдих та весь видих*

2. весь вдих та початок видиху

3. весь вдих та половину видиху

4. тільки вдих

Механізми утворення основних дихальних шумів:

1. коливання еластичної альвеолярної стінки*

2. коливання повітря в альвеолах*

3. коливання стінки бронхів

4. коливання голосових зв’язок

Що при бронхіальному диханні вислуховується краще:

1. вдих

2. видих*

3. тиша

4. однаково і вдих і видих

Що при жорсткому диханні вислуховується краще:

1. вдих*

2. видих

3. однаково і вдих і видих

Для оцінки основних дихальних шумів дитина повинна дихати:

1. через рот

2. через ніс*

3. немає значення

Для оцінки додаткових дихальних шумів (хрипів) дитина повинна дихати:

1. через рот*

2. через ніс

3. немає значення

До додаткових дихальних шумів відносять:

1. види дихання

2. хрипи*

3. крепітацію*

4. шум тертя плеври

5. метеоризм

Хрипи поділяються на:

1. вологі*

2. сухі*

3. крепітація

4. шум тертя плеври

Вологі хрипи поділяються на:

1. гудучі

2. мілко-пухирчасті*

3. середньо-пухирчасті*

4. свистячі

5. велико-пухирчасті*

Механізми утворення вологих хрипів:

1. наявність рідкого ексудату*

2. наявність густого ексудату

3. зменшення просвіту бронхів

4. наявність ниток фібрину

5. накопичення рідини в плевральній порожнині

Велико-пухирчасті хрипи утворюються при враженні:

1. бронхів малого калібру

2. альвеол

3. бронхів середнього калібру

4. бронхів великого калібру*

Середньо-пухирчасті хрипи утворюються при враженні:

1. бронхіол

2. бронхів середнього калібру*

3. бронхів великого калібру

4. бронхів малого калібру

Дрібно-пухирчасті хрипи утворюються при враженні:

1. альвеол*

2. бронхів великого калібру

3. бронхів середнього калібру

4. бронхіол*

Які вологі хрипи можна порахувати:

1. дрібно-пухирчасті

2. середньо-пухирчасті*

3. крепітацію

4. свистячі

5. велико-пухирчасті*

Вологі хрипи краще вислуховуються:

1. на вдиху*

2. на видиху

3. на висоті вдиху

4. на вдиху і на видиху

З якого віку у дітей вислуховуються велико-пухирчасті хрипи:

1. з народження

2. з 1 року

3. з 5 років*

4. з 10 років

Для велико-пухирчастих хрипів характерно

1. їх неможливо порахувати

2. вони носять дифузний характер*

3. вони носять локальний характер

4. вони краще вислуховуються на вдиху*

5. вони поодинокі*

Для середньо-пухирчастих хрипів характерно:

1. вони носять дифузний характер*

2. вислуховуються локально

3. їх неможливо порахувати

4. їх можна порахувати*

5. вони міняються при кашлі*

Дрібно-пухирчасті хрипи поділяються на:

1. дзвінкі*

2. глухі

3. не дзвінкі*

4. ослаблені

5. свистячі

Дрібно-пухирчасті дзвінкі хрипи виникають при враженні:

1. альвеол *

2. бронхіол

3. бронхів малого калібру

4. плеври

Дрібно-пухирчасті не дзвінкі хрипи виникають при враженні:

1. альвеола

2. бронхіол*

3. бронхів великого калібру

4. бронхів середнього калібру

Для дрібно-пухирчастих хрипів характерно:

1. вони поодинокі

2. їх неможливо порахувати*

3. вони краще вислуховуються на вдиху*

4. їх кількість змінюється при кашлі*

5. вони краще вислуховуються на видиху

Виникнення дзвінких вологих дрібно-пухирчастих хрипів обумовлено:

1. підвищенням пневматизації легеневої тканини

2. наявністю рідини в плевральній порожнині

3. ущільненням легеневої тканини*

4. наявністю повітря в плевральній порожнині

Сухі хрипи поділяються на:

1. дрібно-пухирчасті

2. свистячі*

3. гудучі*

4. дзизкучі*

5. дзвінкі

Механізми утворення сухих хрипів:

1. наявність рідкого ексудату

2. наявність густого ексудату *

3. набряк слизової оболонки бронхів*

4. наявність ниток фібрину*

5. звуження діаметру бронхів *

Сухі гудучі хрипи утворюються при враженні:

1. бронхів великого калібру*

2. альвеол

3. бронхіол

4. бронхів середнього калібру

Сухі дзизкучі хрипи утворюються при враженні:

1. бронхів великого калібру

2. альвеол

3. бронхіол

4. бронхів середнього калібру*

Сухі свистячі хрипи утворюються при враженні:

1. бронхів великого калібру

2. альвеол

3. бронхіол*

4. бронхів середнього калібру

Для дзизкучих хрипів характерно

1. вони носять дифузний характер*

2. їх кількість змінюється при кашлі*

3. вони носять локальний характер

4. вони краще вислуховуються на вдиху*

5. вони краще вислуховуються на видиху

Для сухих свистячих хрипів характерно:

1. вони носять локальний характер

2. вони носять дифузний характер*

3. вони краще вислуховуються на вдиху

4. вони краще вислуховуються на видиху*

Сухі свистячі хрипи є ознакою:

1. пневмонії

2. обструктивного синдрому*

3. бронхіальної астми*

4. плевриту

5. простого бронхіту

Дрібно-пухирчасті дзвінкі хрипи вислуховуються при:

1. пневмонії*

2. плевриті

3. бронхіолі ті

4. бронхіті

Дрібно-пухирчасті не дзвінкі хрипи вислуховуються при:

1. пневмонії

2. плевриті

3. бронхіті*

4. бронхіті

Крепітація характерна для:

1. бронхіту

2. пневмонії*

3. обструктивного бронхіту

4. простого бронхіту

5. бронхіальної астми

Крепітація вислуховуються на:

1. вдиху

2. видиху

3. висоті вдиху*

4. вдиху і видиху

Механізм утворення крепітації:

1. наявність рідкого ексудату

2. наявність густого секрету

3. розлипання набряклих стінок альвеол*

4. звуження діаметру бронхів

Для крепітації характерно:

1. носить дифузний характер

2. носить локальний характер*

3. кількість змінюється при кашлі

4. кількість не змінюється при кашлі*

Шум тертя плеври вислуховується при:

1. пневмонії

2. ексудативному плевриті

3. сухому плевриті*

4. бронхіоліті

Шум тертя плеври вислуховується на:

1. вдиху

2. видиху

3. висоті вдиху

4. не зв’язаний з фазами дихання

5. вдиху і видиху*

Для шуму тертя плеври характерно:

1. не зв’язаний з фазами дихання*

2. краще вислуховується при сильному натискуванні фонендоскопом на грудну клітку*

3. посилюється при нахилі вперед

4. зникає після кашлю

Місцями найкращого вислуховування шуму тертя плеври:

1. внизу по лопатковій лінії

2. внизу по середній аксілярній лінії*

3. внизу по середньо-ключичній лінії

Для диференційної діагностики крепітації та шуму тертя плеври потрібно:

1. провести аускультацію при затримці дихання*

2. провести імітовані дихальні рухи передньою черевною стінкою

3. покашляти*

4. нахилитись вперед

При вислуховуванні хрипів потрібно встановити:

1. локалізацію*

2. характер*

3. зв’язок з фазами дихання*

4. зміни при кашлі*

Дрібно-пухирчасті дзвінкі хрипи вислуховують локально при:

1. бронхіоліті

2. сухому плевриті

3. пневмонії*

4. бронхіті

Дрібно-пухирчасті не дзвінкі хрипи вислуховують локально при:

1. обструктивному бронхіті

2. бронхіоліті*

3. ексудативному плевриті

4. пневмонії

Велико-пухирчасті хрипи вислуховують при наявності рідкого секрету в:

1. бронхіолах

2. великих порожнинах легень*

3. альвеолах

4. бронхах великого калібру*