Кров виконує наступні функції:

1. Дихальну +

2. Захисну +

3. Синтезує вітаміни групи В

4. Гомеостатичну +

Кров виконує наступні функції:

1. Емульгує жири

2. Поживну +

3. Екскреторну +

4. Гуморальну +

Вкажіть вік дитини (в міс. внутрішньоутробного розвитку), коли починається кістково-мозкове кровотворення:

1. 1

2. 2

3. 4 +

4. 6

5. 9 - 10

Основним органом кровотворення у постнатальному періоді є:

1. Селезінка

2. Печінка

3. Лімфоїдні скупчення

4. Кістковий мозок +

5. Ретикулоендотеліальна система

Основним органом кровотворення у плацентарному періоді внутрішньоутробного розвитку є:

1. Селезінка

2. Жовточний мішок

3. Печінка +

4. Кістковий мозок

5. Лімфатичні вузли

Форменими елементами крові є:

1. Еритроцити +

2. Лейкоцити +

3. Ферменти

4. Тромбоцити +

5. Гормони

До складу плазми крові входять:

1. Вода +

2. Вуглеводи

3. Білки +

4. Гормони +

До складу плазми крові входять:

1. Ферменти +

2. Вітаміни +

3. Жири

4. Вуглеводи

Який відсоток води в плазмі крові?

1. 90 – 91% +

2. 80 – 85%

3. 94 – 99%

4. 75– 80%

5. 60 – 70%

Яка група білків забезпечує 60 – 70 % онкотичного тиску плазми крові?

1. Альбуміни +

2. Бета-глобуліни

3. Гама-глобуліни

4. Альфа-глобуліни

Яка основна функція онкотичного тиску плазми крові?

1. Утримання рідини в судинному руслі +

2. Виділення

3. Травлення

4. Перенесення кисню

5. Перенесення вуглекислого газу

Які білки активно приймають участь у процесах згортання крові?

1. Фібриноген +

2. Альбуміни

3. Бета-глобуліни

4. Гама-глобуліни

5. Альфа-глобуліни

Від яких компонентів плазми крові найбільше залежить осмотичний тиск?

1. Електролітів +

2. Фібриногену

3. Глюкози

4. Речовин, які містять азот

5. Амінокислот

Які скарги характерні для захворювань системи кровотворення?

1. Кровотечі +

2. Крововиливи +

3. Нежить

4. Осалгії +

5. Зміна кольору шкірних покривів і слизових оболонок +

Які скарги характерні для захворювань системи кровотворення?

1. Кровотечі +

2. Крововиливи +

3. Збільшення лімфатичних вузлів +

4. Осалгії +

5. Біль при сечовипусканні

Які загальні скарги характерні для захворювань системи кровотворення?

1. Гіпертермія +

2. Головний біль +

3. Запаморочення +

4. Слабкість +

5. Зниження або повна відсутність апетиту +

Які загальні скарги характерні для захворювань системи кровотворення?

1. Стомлюванність +

2. Закрепи

3. Запаморочення +

4. Підвищення температури тіла +

5. Порушення мови

Збираючи анамнез захворювання необхідно з’ясувати:

1. Тривалість симптоматики +

2. Щеплення

3. Перші прояви захворювання +

4. Спадковий анамнез

5. Проведену терапію +

Збираючи анамнез захворювання необхідно з’ясувати:

1. Матеріально-побутові умови сім’ї

2. Причини виникнення даного захворювання +

3. Проведене обстеження +

4. Динаміку патологічних симптомів +

5. Шкідливі звички

Збираючи анамнез життя необхідно з’ясувати:

1. Тривалість симптоматики

2. Щеплення +

3. Перші прояви захворювання

4. Спадковий анамнез +

5. Перенесені захворювання +

Збираючи анамнез життя необхідно з’ясувати:

1. Матеріально-побутові умови сім’ї +

2. Причини виникнення даного захворювання

3. Проведене обстеження

4. Алергічний анамнез +

5. Шкідливі звички +

При наявності у дитини кровотечі необхідно з’ясувати:

1. Час появи +

2. Причини виникнення +

3. Тривалість +

4. Способи зупинки кровотечі, які проводились +

При огляді дитини з патологією кровотворної системи необхідно звернути увагу на:

1. Положення в ліжку +

2. Свідомість +

3. Колір шкірних покривів і слизових +

4. Наявність і характер висипки +

При огляді дитини з патологією кровотворної системи необхідно звернути увагу на:

1. Лімфатичні вузли +

2. Збільшення живота +

3. Наявність ангіни +

4. Стан суглобів +

Який колір шкіри може бути при патології кровотворної системи?

1. Блідий +

2. Іктеричний +

3. Вишнево-червоний +

4. Із зеленуватим відтінком +

Енантема - це:

1. Геморагічна висипка на шкірі

2. Висипка на слизових оболонках +

3. Ознака атопічного дерматиту

4. Крововилив в тканини

5. Пігментний невус

Петехії - це:

1. Крововиливи розміром більше 5 мм

2. Незначні крапкові крововиливи розміром 1 – 2 мм +

3. Крововиливи розміром 2 – 5 мм

4. Синці

5. Ознака атопічного дерматиту

Пурпури - це:

1. Крововиливи розміром більше 5 мм

2. Незначні крапкові крововиливи розміром 1 – 2 мм

3. Крововиливи розміром 2 – 5 мм +

4. Синці

5. Ознака атопічного дерматиту

Екхімози (синці) - це:

1. Крововиливи розміром більше 5 мм, неправильної форми +

2. Незначні крапкові крововиливи розміром 1 – 2 мм

3. Крововиливи розміром 2 – 5 мм

4. Ознака атопічного дерматиту

При наявності висипки необхідно зазначити:

1. Локалізацію +

2. Розмір +

3. Колір +

4. Давність +

При наявності висипки необхідно зазначити:

1. Кількість +

2. Симетричність +

3. Мономорфність чи поліморфність +

4. Болючість +

Механізм утворення висипки інфекційного генезу:

1. Запальний процес +

2. Крововилив в шкіру

3. Наявність під шкірою згустку крові

Механізм утворення геморагічної висипки:

1. Запальний процес

2. Розширення судин

3. Наявність під шкірою згустку крові +

Віддеференціювати висипку інфекційного та геморагічного генезу можливо:

1. По загальному аналізі крові

2. За допомогою УЗД

3. Шляхом натискання пальцем на неї +

4. По появі пігментації

Гематома - це:

1. Крововиливи на шкірі і видимих слизових оболонках

2. Пухлиноподібне накопичення крові в м’язовій тканині +

3. Пухлиноподібне накопичення крові, внаслідок крововиливу в підшкірну клітковину +

4. Кровотеча з мілких судин

Гематома - це:

1. Крововиливи на шкірі і видимих слизових оболонках

2. Пухлиноподібне накопичення крові в м’язовій тканині +

3. Накопичення крові в заочеревиному просторі +

4. Пухлиноподібне накопичення крові, внаслідок крововиливу в підшкірну клітковину +

5. Кровотеча з мілких судин

Гемартроз - це:

1. Крововиливи на шкірі і видимих слизових оболонках

2. Пухлиноподібне накопичення крові в м’язовій тканині

3. Накопичення крові в заочеревиному просторі

4. Крововилив в суглоб +

5. Кровотеча з мілких судин

Пальпацію периферичних лімфатичних вузлів проводять:

1. у дітей старше 5 років

2. починаючи з моменту народження +

3. у дітей старше 12 – 14 років

4. тільки у дорослих

Порядок пальпації периферичних лімфатичних вузлів:

1. Задньо-, передньошийні, потиличні, привушні, підщелепні, підборідні, над-, підключичні, пахвинні, ліктьові, пахові, підколінні

2. Потиличні, задньо-, передньошийні, привушні, підщелепні, підборідні, над-, підключичні, пахвинні, ліктьові, пахові, підколінні +

3. Потиличні, передньошийні, привушні, підщелепні, підборідні, над-, підключичні, пахвинні, ліктьові, пахові, підколінні

4. Потиличні, задньо-, передньошийні, привушні, підщелепні, над-, підключичні, пахвинні, ліктьові, пахові, підколінні

5. Порядок немає значення

Критерії оцінки лімфатичних вузлів:

1. Локалізація +

2. Розміри +

3. Кількість +

4. Рухомість +

5. Болючість +

Критерії оцінки лімфатичних вузлів:

1. Спаяність вузлів між собою +

2. Спаяність з оточуючими тканинами +

3. Еластичність +

4. Температура шкіри над лімфатичними вузлами +

5. Зовнішній вигляд шкіри над лімфатичними вузлами +

В нормі можуть пальпуватися лімфатичні вузли наступних груп:

1. Надключичні

2. Підщелепні +

3. Пахові +

4. Пахвинні +

В нормі розмір лімфатичних вузлів може бути:

1. До 1 см

2. 1 – 2 см

3. до 3 см

4. до 0,5 см +

В нормі кількість лімфатичних вузлів в одній групі може бути:

1. Поодинокі +

2. Не більше 7 - 8

3. До 10

В нормі лімфатичні вузли при пальпації :

1. Рухомі +

2. Нерухомі

3. Еластичні +

4. Щільні

5. Тістовидні

В нормі лімфатичні вузли при пальпації :

1. Болючі

2. Неболючі +

3. Еластичні +

4. Щільні

5. Тістовидні

В нормі при пальпації лімфатичних вузлів температура шкіри над ними :

1. Не змінена +

2. Дещо потовщена

3. Це не суттєвий критерій

4. Немає значення

В нормі при пальпації лімфатичних вузлів шкіра над ними :

1. Має місце незначна гіперемія шкіри над ними

2. Не змінена +

3. Це не суттєвий критерій

4. Немає значення

В нормі лімфатичні вузли при пальпації :

1. Спаяні між собою

2. Не спаяні між собою +

3. Не спаяні з оточуючими тканинами +

4. Спаяні з оточуючими тканинами

Труднощі в пальпації лімфовузлів у дітей раннього віку пояснюються:

1. Значним розвитком м’язевої тканини

2. Значним розвитком підшкірно-жирового шару +

3. Малими розмірами вузлів +

Абдомінальні лімфатичні вузли розташовані:

1. В правому підребір’ї

2. Біля пупка, зліва направо від лівого верхнього до правого нижнього квадранта +

3. В лівому підребір’ї

4. В малому тазу

Для визначення симптому Коран’ї потрібно:

1. Провести безпосередню перкусію по остистим відросткам з VІІ – VІІІ грудного хребця знизу доверху +

2. Провести перкусію по передніх пахових лініях знизу доверху

3. Провести паравертебральну на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

4. Провести перкусію в І – ІІ міжреберних проміжках

При проведенні симптому Коран’ї в нормі:

1. Притуплення перкуторного звуку не буде

2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця +

3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця +

4. Притуплення перкуторного звуку виникає по краях грудини

При проведенні симптому Коран’ї при патології:

1. Притуплення перкуторного звуку не буде

2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця

3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

4. Притуплення перкуторного звуку виникає нижче ІІ - ІV грудного хребця +

Позитивний симптом Коран’ї вказує на збільшення:

1. Бронхопульмональних лімфатичних вузлів

2. Паратрахеальних лімфатичних вузлів +

3. Біфуркаційних лімфатичних вузлів +

4. Мезентеріальних лімфатичних вузлів

Для визначення симптому Аркавіна потрібно:

1. Провести безпосередню перкусію по остистим відросткам з VІІ – VІІІ грудного хребця знизу доверху

2. Провести перкусію по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок +

3. Провести паравертебральну на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

4. Провести перкусію в І – ІІ міжреберних проміжках

При проведенні симптому Аркавіна в нормі:

1. Притуплення перкуторного звуку не буде при перкусії по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок +

2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця

3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

4. Притуплення перкуторного звуку виникає по краях грудини

При проведенні симптому Аркавіна при патології:

1. Притуплення перкуторного звуку не буде

2. Виникає притуплення перкуторного звуку при перкусії по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок +

3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

4. Притуплення перкуторного звуку виникає нижче ІІ - І V грудного хребця

Позитивний симптом Аркавіна вказує на збільшення:

1. Бронхопульмональних лімфатичних вузлів +

2. Паратрахеальних лімфатичних вузлів

3. Біфуркаційних лімфатичних вузлів

4. Мезентеріальних лімфатичних вузлів

Для визначення симптому Маслова потрібно:

1. Провести безпосередню перкусію по остистим відросткам з VІІ – VІІІ грудного хребця знизу доверху

2. Провести перкусію по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок

3. Провести паравертебральну перкусію на рівні ІІІ – ІV грудних хребців +

4. Провести перкусію в І – ІІ міжреберних проміжках

При проведенні симптому Маслова в нормі:

1. Притуплення перкуторного звуку на рівні ІІІ – ІV грудних хребців не буде +

2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця

3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

4. Притуплення перкуторного звуку виникає по краях грудини

При проведенні симптому Маслова при патології:

1. Притуплення перкуторного звуку не буде

2. Відмічається укорочений перкуторний звук з обох сторін на рівні ІІІ – ІV грудних хребців +

3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

4. Притуплення перкуторного звуку виникає нижче ІІ - І V грудного хребця

Позитивний симптом Маслова вказує на збільшення:

1. Бронхопульмональних лімфатичних вузлів +

2. Паратрахеальних лімфатичних вузлів

3. Біфуркаційних лімфатичних вузлів

4. Мезентеріальних лімфатичних вузлів

Для визначення симптому чаші Філософова потрібно:

1. Провести безпосередню перкусію по остистим відросткам з VІІ – VІІІ грудного хребця знизу доверху

2. Провести перкусію по передніх пахових лініях знизу доверху в напрямку аксілярних ямок

3. Провести паравертебральну перкусію на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

4. Провести гучну перкусію в І – ІІ міжреберних проміжках по обидва боки ззовні до середини в напрямку до грудини, розташувавши палець-плесиметр паралельно їй +

При проведенні симптому чаші Філософова в нормі:

1. Притуплення перкуторного звуку на рівні ІІІ – ІV грудних хребців не буде

2. У дитини до 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІІ грудного хребця

3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

4. Притуплення перкуторного звуку виникає на грудині +

При проведенні симптому чаші Філософова при патології:

1. Притуплення перкуторного звуку не буде

2. Відмічається укорочений перкуторний звук з обох сторін на рівні ІІІ – ІV грудних хребців

3. У дитини старше 3-х років з’являється притуплення перкуторного звуку на рівні ІV грудного хребця

4. Притуплення перкуторного звуку виникає нижче ІІ - І V грудного хребця

5. Притуплення перкуторного звуку виникає до досягнення краю грудини +

Позитивний симптом чаші Філософова вказує на збільшення:

1. Бронхопульмональних лімфатичних вузлів

2. Паратрахеальних лімфатичних вузлів

3. Біфуркаційних лімфатичних вузлів

4. Мезентеріальних лімфатичних вузлів

5. Лімфатичних вузлів переднього середостіння +

Пальпація селезінки проводиться в наступних положеннях дитини:

1. Стоячи

2. Лежачи на спині +

3. Лежачи на правому боці +

4. Лежачи на животі

В нормі нижній край селезінки:

1. Не пальпується +

2. Пальпується

3. Пальпується у всіх дітей до 3-х років

Що потрібно з’ясувати, якщо пальпується селезінка:

1. Відношення до лівої реберної дуги +

2. Форму нижнього полюсу +

3. Структуру селезінки

4. Консистенцію +

Що потрібно з’ясувати при пальпації селезінки:

1. Розмір селезінки

2. Стан поверхні +

3. Рухливість +

4. Болючість +

Пальпація печінки проводиться в наступних положеннях:

1. Стоячи

2. Лежачи на спині +

3. Лежачи на правому боці

4. Лежачи на животі

Пальпація нижнього краю печінки проводиться:

1. Лівою рукою

2. Правою рукою

3. Бімануально +

Пальпація нижнього краю правої долі печінки проводиться:

1. По правій середньо-ключичній лінії +

2. По правій передній аксілярній лінії

3. По правій середній аксілярній лінії

4. По лівій середньо-ключичній лінії

Що потрібно зробити перед пальпацією нижнього краю печінки:

1. Закласти руки за голову

2. Визначити нижній край печінки перкуторно +

3. Випити стакан води

В нормі нижній край печінки по правій середньо-ключичній лінії :

1. Знаходиться на рівні правої реберної дуги

2. Знаходиться на рівні правої реберної дуги після 5 – 7 років +

3. Знаходиться на 1 – 2 см нижче правої реберної дуги до 5 – 7 років +

4. Знаходиться на 3 – 4 см нижче правої реберної дуги

Що потрібно з’ясувати при пальпації нижнього краю печінки:

1. Відношення до правої реберної дуги +

2. Форму +

3. Розмір печінки

4. Консистенцію +

Що потрібно з’ясувати при пальпації нижнього краю печінки:

1. Стан поверхні +

2. Рухливість +

3. Болючість +

4. Структуру печінки

Перкусія печінки за Курловим це:

1. Визначення нижнього краю печінки

2. Визначення розмірів печінки +

3. Визначення верхнього краю печінки

Перший розмір печінки за Курловим це:

1. Розмір печінки по правій середньо-ключичній лінії +

2. Розмір печінки по передній серединній лінії

3. Розмір печінки по лівій реберній дузі

Другий розмір печінки за Курловим це:

1. Розмір печінки по правій середньо-ключичній лінії

2. Розмір печінки по передній серединній лінії +

3. Розмір печінки по лівій реберній дузі

Третій розмір печінки за Курловим це:

1. Розмір печінки по правій середньо-ключичній лінії

2. Розмір печінки по передній серединній лінії

3. Розмір печінки по лівій реберній дузі +

Розміри печінки за Курловим визначають:

1. у дітей старше 5 років +

2. починаючи з моменту народження

3. у дітей старше 12 – 14 років

4. тільки у дорослих

За Курловим перший розмір печінки – це відстань між:

1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо ключичній лінії +

3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

За Курловим другий розмір печінки – це відстань між:

1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії +

2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо ключичній лінії

3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії

За Курловим третій розмір печінки – це відстань між:

1. верхньою і нижньою межами печінки по передній серединній лінії

2. верхньою і нижньою межами печінки по правій середньо ключичній лінії

3. нижньою межею печінки по лівій реберній дузі та верхньою межею печінки по передній серединній лінії +

1-й розмір печінки за Курловим:

1. 6 – 8 см

2. 9 – 11 см +

3. 7 – 9 см

2-й розмір печінки за Курловим:

1. 6 – 8 см

2. 9 – 11 см

3. 7 – 9 см +

3-й розмір печінки за Курловим:

1. 6 – 8 см +

2. 9 – 11 см

3. 7 – 9 см

Розміри печінки за Курловим визначаються:

1. Пальпаторно

2. Аускультативно

3. перкуторно +

4. методом аускультофрикції

Поперечний розмір селезінки (поперечник) визначається по:

1. Лівій середньо-ключичній лінії

2. Лівій передньо-аксілярній лінії

3. Лівій середньо-аксілярній лінії +

4. Лівій лопатковій лінії

Верхній край селезінки в нормі знаходиться на рівні:

1. VIII ребра

2. IX ребра +

3. X ребра

4. XI ребра

Нижній край селезінки в нормі знаходиться на рівні:

1. VIII ребра

2. IX ребра

3. X ребра

4. XI ребра +

Довжина селезінки визначається на рівні:

1. VIII ребра

2. IX ребра

3. X ребра +

4. XI ребра

Поперечник селезінки в середньому складає:

1. 5 х 6 см

2. 3 х 4 см +

3. 7 х 8 см

4. 12 х 13 см

Довжина селезінки в середньому складає:

1. 5 х 6 см +

2. 8 х 9 см

3. 7 х 8 см

4. 2 х 3 см