7. При циститі виражені наступні синдроми:

   1. сечовий +

   2. Набряковий

   3. розладів сечовипускання +

   4. інтоксикаційний

8. При циститі виражені наступні синдроми:

   1. Набряковий

   2. розладів сечовипускання +

   3. больовий +

   4. порушення діурезу

9. При циститі хворі можуть скаржитися на:

   1. набряки під очима

   2. зміни кольору сечі +

   3. високу температуру тіла

   4. часті позиви до сечовипускання +

10. При циститі хворі можуть скаржитися на:

    1. нетримання сечі +

    2. біль при сечовипусканні +

    3. збільшення добового діурезу

    4. нудоту і блювання

11. При циститі хворі можуть скаржитися на:

    1. біль при сечовипусканні +

    2. нудоту і блювання

    3. збільшення частоти сечовипускань +

    4. нетримання сечі +

12. При циститі хворі можуть скаржитися на:

    1. біль при сечовипусканні +

    2. біль в поперековій ділянці

    3. зменшення частоти сечовипускань

    4. нетримання сечі +

13. На цистит вказує біль при сечовипусканні, який виникає:

    1. в кінці сечовипускання +

    2. на початку сечовипускання

    3. протягом всього сечовипускання

    4. не виникає взагалі

14. Біль, який виникає при циститі в кінці сечовипускання, пов'язаний з:

    1. перерозтягненням капсули нирки

    2. скороченням сечового міхура при його спорожненні +

    3. подразненням рецепторів сечівника

    4. подразненням рецепторів сфінктера

15. Для циститу характерні наступні розлади сечовипускання:

    1. олігокурія

    2. поллакіурія +

    3. енурез +

16. При циститі при огляді виявляють:

    1. блідість та набряклість обличчя

    2. темні кола під очима

    3. без особливостей +

    4. набряки під очима

17. При пальпації на цистит може вказувати:

    1. біль над лоном +

    2. біль в поперековій ділянці

    3. позитивний симптом Пастернацького

    4. позитивний надлобковий поштовх +

18. Для підтвердження діагнозу «цистит» доцільно призначати:

    1. загальний аналіз сечі +

    2. пробу за Зимницьким

    3. тристаканну пробу +

    4. кількісні методи оцінки сечового осаду +

19. Для підтвердження діагнозу «цистит» доцільно призначати:

    1. аналіз сечі на бактеріурію +

    2. кількісні методи оцінки сечового осаду +

    3. преднізолоновий тест

    4. тристаканну пробу +

20. Для підтвердження діагнозу «цистит» доцільно призначати:

    1. оцінку фільтрації

    2. загальний аналіз сечі +

    3. оцінку реабсорбції

    4. кількісні методи оцінки сечового осаду +

21. В загальному аналізі сечі на цистит можуть вказати:

    1. гематурія +

    2. лейкоцитурія +

    3. циліндрурія

    4. незначна протеїнурія +

22. В загальному аналізі сечі на цистит можуть вказати:

    1. свіжі еритроцити +

    2. вилужені еритроцити

    3. збільшена кількість перехідного епітелію +

    4. збільшена кількість циліндричного епітелію

23. В загальному аналізі сечі на цистит можуть вказати:

    1. рожевий чи червоний колір сечі +

    2. підвищена каламутність сечі +

    3. колір «м’ясних помий»

    4. наявність великої кількості фосфатів +

24. В загальному аналізі сечі на цистит можуть вказати:

    1. лужна реакція +

    2. незначна протеїнурія +

    3. циліндрурія

    4. збільшена кількість перехідного епітелію +

25. При циститі виникає:

    1. постренальна протеїнурія +

    2. ренальна протеїнурія

    3. преренальна протеїнурія

    4. доренальна протеїнурія

26. При проведенні тристаканної проби про цистит свідчить наявність червоного забарвлення сечі у:

    1. першій порції

    2. другій порції

    3. третій порції +

    4. всіх трьох порціях

27. Шляхи зараження пієлонефритом:

    1. гематогенний +

    2. лімфогенний +

    3. контактний

    4. висхідний +

28. В анамнезі на пієлонефрит може вказати:

    1. алергіна реакція на продукти харчування

    2. нещодавно перенесена респіраторна інфекція +

    3. контакт з хворим на пієлонефрит

    4. нещодавно перенесена пневмонія +

29. В анамнезі у дітей раннього віку на пієлонефрит може вказати:

    1. наявність ексудативно-катарального діатезу

    2. нещодавно перенесена кишкова інфекція +

    3. контакт з хворим на пієлонефрит

    4. наявність ознак рахіту

30. При пієлонефриті виражені наступні синдроми:

    1. сечовий +

    2. набряковий

    3. артеріальної гіпертензії

    4. інтоксикаційний +

31. При пієлонефриті виражені наступні синдроми:

    1. порушення апетиту

    2. сечовий +

    3. больовий +

    4. набряковий

32. У дітей раннього віку при пієлонефриті найбільше виражений синдром:

    1. артеріальної гіпертензії

    2. набряковий

    3. інтоксикаційний +

    4. больовий

33. У дітей раннього віку при пієлонефриті не виражений синдром:

    1. сечовий

    2. больовий +

    3. інтоксикаційний

34. При пієлонефриті хворі можуть скаржитися на:

    1. біль в поперековій ділянці +

    2. набряки під очима

    3. підвищення температури тіла +

    4. підвищення артеріального тиску

35. При пієлонефриті хворі можуть скаржитися на:

    1. нудоту і блювання +

    2. проноси і закрепи

    3. каламутність сечі +

    4. зменшення кількості сечі

36. Виникнення болю в поперековій ділянці при пієлонефриті пов'язане з:

    1. порушенням процесу фільтрації в нирках

    2. порушенням процесу реабсорбції в нирках

    3. розтягненням капсули нирки +

    4. секрецією аміаку

37. Виникнення болю в поперековій ділянці при пієлонефриті можливе у дітей:

    1. раннього віку

    2. усіх вікових груп

    3. після двох років життя +

    4. лише після періоду статевого дозрівання

38. На пієлонефрит при огляді обличчя може вказувати:

    1. набряки під очима

    2. іктеричність

    3. синці під очима +

    4. ціаноз носо-губного трикутника

39. При пієлонефриті при огляді виявляють:

    1. набряки під очима

    2. блідість та набряклість обличчя

    3. темні кола під очима +

    4. без особливостей

40. При пальпації та перкусії на пієлонефрит може вказувати:

    1. позитивний надлобковий поштовх

    2. біль над лоном

    3. біль в поперековій ділянці +

    4. позитивний симптом Пастернацького +

41. Для підтвердження діагнозу «пієлонефрит» доцільно призначати:

    1. аналіз сечі за Нечипоренком +

    2. загальний аналіз сечі +

    3. аналіз сечі за Амбурже +

    4. тристаканну пробу

42. Для підтвердження діагнозу «пієлонефрит» доцільно призначати:

    1. аналіз сечі на бактеріурію +

    2. кількісні методи оцінки сечового осаду +

    3. аналіз на «активні лейкоцити» +

    4. тристаканну пробу

43. Для підтвердження діагнозу «пієлонефрит» доцільно призначати:

    1. загальний аналіз сечі +

    2. оцінку фільтрації

    3. загальний аналіз крові +

    4. оцінку реабсорбції

44. Для підтвердження діагнозу «пієлонефрит» доцільно призначати:

    1. оцінку фільтрації

    2. загальний аналіз сечі +

    3. УЗД нирок +

    4. оцінку реабсорбції

45. Для виявлення латентного перебігу пієлонефриту необхідно призначати:

    1. кількісні методи оцінки сечового осаду

    2. преднізолоновий тест +

    3. пробу за Зимницьким

    4. тристаканну пробу

46. В загальному аналізі сечі на пієлонефрит можуть вказати:

    1. значна лейкоцитурія +

    2. незначна гематурія +

    3. лейкоцитарні циліндри +

    4. незначна протеїнурія +

47. В загальному аналізі сечі на пієлонефрит можуть вказати:

    1. лейкоцитарні циліндри +

    2. збільшена кількість перехідного епітелію +

    3. збільшена кількість циліндричного епітелію

    4. піурія +

48. В загальному аналізі сечі на пієлонефрит можуть вказати:

    1. підвищена каламутність сечі +

    2. колір «м’ясних помий»

    3. зернисті циліндри

    4. наявність великої кількості оксалатів

49. В загальному аналізі сечі на пієлонефрит можуть вказати:

    1. незначна протеїнурія +

    2. лужна реакція +

    3. восковидні циліндри

    4. збільшена кількість перехідного епітелію +

50. Тип лейкоурограми при пієлонефриті:

    1. моноцитарний

    2. еозинофільний

    3. лімфоцитарний

    4. нейтрофільний +

51. Після введення преднізолону про скриту форму пієлонефриту свідчить збільшення кількісті:

    1. еритроцитів вдвічі і більше протягом 3 годин

    2. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 3 годин +

    3. еритроцитів вдвічі і більше протягом 9 годин

    4. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 9 годин

52. Методом УЗД при пієлонефриті виявляють:

    1. збільшення нирок в розмірах +

    2. розширення мисок +

    3. порушення ниркової гемодинаміки

    4. зменшення кількості функціонуючих клубочків

53. При пієлонефриті в загальному аналізі крові виявляють:

    1. лейкоцитоз +

    2. нейтрофільоз +

    3. прискорення ШОЕ +

    4. еозинофілію

54. Гломерулонефрит  це:

    1. вірусне захворювання

    2. інфекційно-алергічне захворювання +

    3. вірусно-бактеріальне захворювання

    4. генетичне захворювання

55. В анамнезі на гломерулонефрит може вказати:

    1. наявність обтяженого алергологічного анамнезу +

    2. контакт з хворим на гломерулонефрит

    3. наявність обтяженого сімейного анамнезу +

    4. нещодавно перенесена ангіна +

56. При підозрі на гломерулонефрит необхідно приділити особливу увагу збору:

    1. спадкового анамнезу +

    2. алергологічного анамнезу +

    3. акушерського анамнезу

    4. епідеміологічного анамнезу

57. При гломерулонефриті хворі можуть скаржитися на:

    1. підвищення артеріального тиску +

    2. біль в поперековій ділянці +

    3. нетримання сечі

    4. проноси і закрепи

58. При гломерулонефриті хворі можуть скаржитися на:

    1. збільшення частоти сечовипускань

    2. зміни кольору сечі +

    3. зниження артеріального тиску

    4. набряки +

59. Підвищення артеріального тиску при гломерулонефриті пов’язане з:

    1. підвищенням секреції реніну +

    2. підвищенням секреції еритропоетину

    3. підвищенням секреції аміаку

    4. зниженням секреції еритропоетину

60. На гломерулонефрит вказує біль при сечовипусканні, який виникає:

    1. на початку сечовипускання

    2. в кінці сечовипускання

    3. протягом всього сечовипускання

    4. не виникає взагалі +

61. На гломерулонефрит при огляді обличчя може вказувати:

    1. ціаноз носо-губного трикутника

    2. синці під очима

    3. набряки під очима +

    4. блідість +

62. Блідість шкіри при гломерулонефриті пов’язана з:

    1. вираженою інтоксикацією

    2. підвищенням секреції реніну

    3. зниженням секреції еритропоетину +

    4. зниженням секреції реніну

63. Утворення набряків при гломерулонефриті пов’язане з:

    1. підвищенням онкотичного тиску крові

    2. підвищенням осмотичного тиску крові +

    3. зниженням онкотичного тиску крові +

    4. зниженням осмотичного тиску крові

64. Для підтвердження діагнозу «гломерулонефрит» доцільно призначати:

    1. тристаканну пробу +

    2. загальний аналіз сечі +

    3. кількісні методи оцінки сечового осаду +

    4. пробу за Зимницьким +

65. Для підтвердження діагнозу «гломерулонефрит» доцільно призначати:

    1. кількісні методи оцінки сечового осаду

    2. аналіз сечі на бактеріурію

    3. аналіз на «активні лейкоцити»

    4. тристаканну пробу

66. Для підтвердження діагнозу «гломерулонефрит» доцільно призначати:

    1. оцінку фільтрації +

    2. загальний аналіз сечі +

    3. оцінку реабсорбції +

    4. визначення рест-азоту +

67. Для підтвердження діагнозу «гломерулонефрит» доцільно призначати:

    1. загальний аналіз сечі +

    2. оцінку фільтрації +

    3. пробу за Зимницьким +

    4. оцінку реабсорбції +

68. Для виявлення латентного перебігу гломерулонефриту необхідно призначати:

    1. пробу за Зимницьким

    2. тристаканну пробу

    3. кількісні методи оцінки сечового осаду

    4. преднізолоновий тест +

69. В загальному аналізі сечі на гломерулонефрит можуть вказати:

    1. гематурія +

    2. значна лейкоцитурія

    3. протеїнурія +

    4. лейкоцитарні циліндри

70. В загальному аналізі сечі на гломерулонефрит можуть вказати:

    1. збільшена кількість перехідного епітелію

    2. оксалатурія

    3. вилужені еритроцити +

    4. піурія

71. В загальному аналізі сечі на гломерулонефрит можуть вказати:

    1. велика кількість слизу

    2. лейкоцитарні циліндри

    3. свіжі еритроцити

    4. гіалінові циліндри +

72. В загальному аналізі сечі на гломерулонефрит можуть вказати:

    1. колір «м’ясних помий» +

    2. еритроцитарні циліндри +

    3. підвищена каламутність сечі +

    4. бактеріальні циліндри

73. При проведенні тристаканної проби про гломерулонефрит свідчить наявність червоного забарвлення сечі у:

    1. першій порції

    2. другій порції

    3. третій порції

    4. всіх трьох порціях +

74. Після введення преднізолону про скриту форму гломерулонефриту свідчить збільшення кількісті:

    1. еритроцитів вдвічі і більше протягом 3 годин

    2. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 3 годин

    3. еритроцитів вдвічі і більше протягом 9 годин +

    4. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 9 годин

75. При гломерулонефриті виникає:

    1. ренальна протеїнурія +

    2. преренальна протеїнурія

    3. доренальна протеїнурія

    4. постренальна протеїнурія

76. Для нефротичного синдрому характерна добова протеїнурія:

    1. 100-500 мг

    2. 500-1000 мг

    3. 1000-2000 мг

    4. понад 2000 мг +

77. Тип лейкоурограми при гломерулонефриті:

    1. лімфоцитарний +

    2. нейтрофільний

    3. еозинофільний

    4. моноцитарний

78. При гломерулонефриті в загальному аналізі крові можна виявити:

    1. помірний лейкоцитоз +

    2. лімфоцитоз

    3. прискорення ШОЕ +

    4. еозинофілію +

79. Можливий білковий спектр крові при гломерулонефриті:

    1. гіпопротеїнемія +

    2. гіперпротеїнемія

    3. гіпоальбумінемія +

    4. гіперальбумінемія

80. Можливий білковий спектр крові при гломерулонефриті:

    1. диспротеїнемія +

    2. гіперпротеїнемія

    3. гіпоальбумінемія +

    4. збільшення альбуміно-глобулінового коефіцієнта

81. Причини гострої ниркової недостатності:

    1. преренальні +

    2. реальні +

    3. постренальні +

82. До преренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

    1. опіковий шок +

    2. отруєння грибами

    3. травматичний шок +

    4. сечокам’яна хвороба

83. До преренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

    1. отруєння лікарськими препаратами

    2. травматичний шок +

    3. постгеморагічний шок +

    4. вроджені аномалії з закупоркою сечовивідних шляхів

84. До ренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

    1. опіковий шок

    2. отруєння лікарськими препаратами +

    3. сечокам’яна хвороба

    4. вроджені аномалії з закупоркою сечовивідних шляхів

85. До постренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

    1. отруєння лікарськими препаратами

    2. інфекційний шок

    3. сечокам’яна хвороба +

    4. закупорка сечовивідних шляхів пухлинами +

86. До постренальних причин гострої ниркової недостатності відносяться:

    1. переливання несумісної крові

    2. отруєння грибами

    3. закупорка сечовивідних шляхів при сечокам’яній хворобі +

    4. опіковий шок

87. Стадії гострої ниркової недостатності:

    1. олігоанурії +

    2. поліурії +

    3. дизурії

    4. початкова (шокова) +

88. Стадії гострої ниркової недостатності:

    1. початкова (шокова) +

    2. ішемії

    3. олігоанурії +

    4. видужування (період відновлення) +

89. Початкова стадія гострої ниркової недостатності характеризується:

    1. ознаками, які відповідають етіологічному чиннику +

    2. зменшенням діурезу +

    3. збільшенням діурезу

    4. збільшенням азотистих шлаків +

90. Початкова стадія гострої ниркової недостатності характеризується:

    1. ознаками, які відповідають етіологічному чиннику +

    2. збільшенням діурезу

    3. збільшенням іонів К +

    4. збільшенням азотистих шлаків +

91. Олігоанурична стадія гострої ниркової недостатності характеризується:

    1. ознаками, які відповідають етіологічному чиннику

    2. зменшенням діурезу до 25% і менше +

    3. зменшенням питомої ваги сечі +

    4. збільшенням азотистих шлаків +

92. Олігоанурична стадія гострої ниркової недостатності характеризується:

    1. порушенням водно-сольового обміну +

    2. значними порушеннями серцевої діяльності +

    3. збільшенням діурезу на 50% і більше

    4. зменшенням питомої ваги сечі +

93. Поліурична стадія гострої ниркової недостатності характеризується:

    1. гіпостенурією +

    2. збільшенням діурезу вдвічі і більше +

    3. гіперстенурією

    4. зменшенням діурезу до 25% і менше

94. Стадії хронічної ниркової недостатності:

    1. початкова поліурії +

    2. початкова олігоанурії

    3. термінальна поліурії

    4. термінальна олігоанурії +

95. Настання хронічної ниркової недостатності характеризується показниками:

    1. кліренсу 20 мл/хв і менше +

    2. сечовини менше 10 ммоль/л

    3. креатиніну менше 0,176 ммоль/л

    4. іонів К 4,0 і менше

96. Настання хронічної ниркової недостатності характеризується показниками:

    1. креатиніну 0,177 ммоль/л і більше +

    2. кліренсу 20 мл/хв і менше +

    3. іонів К 4,0 і більше

    4. сечовини 10 ммоль/л і більше +

КРОВ