Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тести 2 семестр.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
236.46 Кб
Скачать
  1. Ниркові набряки з’являються спочатку:

    1. на обличчі +

    2. На животі

    3. на руках

    4. на ногах

  1. Ниркові набряки з’являються:

    1. вранці +

    2. ввечері

    3. протягом дня

  1. У дітей раннього віку ниркові набряки з’являються:

    1. на зап’ястках

    2. в ділянці статевих органів +

    3. в ділянці попереку +

    4. в ділянці живота

  1. Анасарка характерна для:

    1. пієлонефриту

    2. гломерулонефриту +

    3. циститу

    4. дизметаболічної нефропатії

  1. Анасарка - це:

    1. набряки під очима

    2. набряки по всьому обличчю

    3. накопичення рідини лише в порожнинах

    4. набряки по всьому тілу (загальні) +

  1. Симптоми інтоксикації найбільше виражені при:

    1. циститі

    2. гломерулонефриті

    3. дизметаболічній нефропатії

    4. пієлонефриті +

  1. Симптоми інтоксикації найменше виражені при:

    1. гломерулонефриті

    2. циститі +

    3. пієлонефриті

  1. У дітей нирки пальпують в положенні:

    1. лежачи на спині +

    2. лежачи на боку +

    3. вертикальному +

    4. вертикальному та нахиленому вперед під кутом 900 +

  1. В нормі нирки можна про пальпувати лише:

    1. у дітей до періоду статевого дозрівання

    2. у дітей після періоду статевого дозрівання

    3. у дітей перших 2-3 років життя +

    4. у дітей після 3 років життя

  1. Нирки можна пропальпувати:

    1. при збільшенні їх у розмірах за умов значного запалення +

    2. при збільшенні їх у розмірах за рахунок пухлини +

    3. при нефроптозі (опущенні нирок) +

    4. в нормі у дітей після 3 років життя +

  1. За Образцовим-Стражеско нирки пальпують:

    1. у вертикальному положенні

    2. у вертикальному положенні під нахилом на 900

    3. у положенні лежачи на спині +

    4. у положенні лежачи на боку

  1. За Гнатюком нирки пальпують:

    1. у положенні лежачи на боку

    2. у положенні лежачи на спині

    3. у вертикальному положенні

    4. у вертикальному положенні під нахилом на 900 +

  1. За методом Боткіна нирки пальпують:

    1. у положенні лежачи на спині

    2. у положенні лежачи на боку

    3. у вертикальному положенні +

    4. у вертикальному положенні під нахилом на 900

  1. За методом Ізраеля нирки пальпують:

    1. у вертикальному положенні під нахилом на 900

    2. у положенні лежачи на спині

    3. у положенні лежачи на боку +

    4. у вертикальному положенні

  1. Методом перкусії визначають:

    1. розміри нирок

    2. верхню межу сечового міхура +

    3. верхній полюс нирки

    4. симптом Пастернацького +

  1. Обстежуючи сечову систему необхідно провести пальпацію:

    1. набряків +

    2. нирок +

    3. надлобкового поштовху +

    4. грудної клітини

  1. Обстежуючи сечову систему у дітей раннього віку не є доцільним:

    1. проведення пальпації нирок

    2. визначення симптому Пастернацького +

    3. проведення пальпації набряків

    4. визначення надлобкового поштовху

  1. На патологію з боку сечовивідної системи при огляді обличчя може вказувати:

    1. блідість +

    2. синці під очима +

    3. ціаноз носо-губного трикутника

    4. набряки під очима +

  1. На гломерулонефрит при огляді обличчя може вказувати:

    1. ціаноз носо-губного трикутника

    2. синці під очима

    3. набряки під очима +

    4. блідість +

  1. На пієлонефрит при огляді обличчя може вказувати:

    1. набряки під очима

    2. іктеричність

    3. синці під очима +

    4. ціаноз носо-губного трикутника

  1. Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

    1. підвищення артеріального тиску +

    2. підвищення температури тіла +

    3. біль в поперековій ділянці +

    4. проноси і закрепи

  1. Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

    1. нудота і блювання +

    2. зниження артеріального тиску

    3. підвищення температури тіла +

    4. біль при сечовипусканні +

  1. Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

    1. набряки +

    2. зниження артеріального тиску

    3. зміни кольору сечі +

    4. біль при сечовипусканні +

  1. Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

    1. каламутність сечі +

    2. зміни кольору сечі +

    3. біль при сечовипусканні +

    4. збільшення частоти сечовипускань +

  1. Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

    1. проноси і закрепи

    2. нудота і блювання +

    3. зміни кольору сечі +

    4. біль при сечовипусканні +

  1. При циститі хворі можуть скаржитися на:

    1. біль при сечовипусканні +

    2. нудоту і блювання

    3. збільшення частоти сечовипускань +

    4. нетримання сечі +

  1. При циститі хворі можуть скаржитися на:

    1. біль при сечовипусканні +

    2. біль в поперековій ділянці

    3. зменшення частоти сечовипускань

    4. нетримання сечі +

  1. При пієлонефриті хворі можуть скаржитися на:

    1. біль в поперековій ділянці +

    2. набряки під очима

    3. підвищення температури тіла +

    4. підвищення артеріального тиску

  1. При пієлонефриті хворі можуть скаржитися на:

    1. нудоту і блювання +

    2. проноси і закрепи

    3. каламутність сечі +

    4. зменшення кількості сечі

  1. При гломерулонефриті хворі можуть скаржитися на:

    1. підвищення артеріального тиску +

    2. набряки під очима +

    3. нетримання сечі

    4. проноси і закрепи

  1. При гломерулонефриті хворі можуть скаржитися на:

    1. збільшення частоти сечовипускань

    2. зміни кольору сечі +

    3. зниження артеріального тиску

    4. набряки +

  1. Дані анамнезу про перенесену ангіну чи скарлатину за 10-14 днів до появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

    1. дизметаболічну нефропатію

    2. гломерулонефрит +

    3. цистит

  1. Дані анамнезу про перенесену пневмонію чи інфекцію верхніх дихальних шляхів напередодні появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

    1. пієлонефрит +

    2. цистит

    3. дизметаболічну нефропатію

  1. Дані анамнезу про перенесену кишкову інфекцію напередодні появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

    1. гломерулонефрит

    2. пієлонефрит +

    3. дизметаболічну нефропатію

  1. При підозрі на гломерулонефрит необхідно приділити особливу увагу:

    1. збору спадкового анамнезу +

    2. збору алергологічного анамнезу +

    3. збору акушерського анамнезу

    4. збору епідеміологічного анамнезу

  1. Підвищення артеріального тиску при гломерулонефриті пов’язане з:

    1. підвищенням секреції реніну +

    2. підвищенням секреції еритропоетину

    3. підвищенням секреції аміаку

  1. Блідість шкіри при гломерулонефриті пов’язана з:

    1. вираженою інтоксикацією

    2. підвищенням секреції реніну

    3. зниженням секреції еритропоетину +

  1. Утворення набряків при гломерулонефриті пов’язане з:

    1. підвищенням онкотичного тиску крові

    2. підвищенням осмотичного тиску крові +

    3. зниженням онкотичного тиску крові +

    4. зниженням осмотичного тиску крові

  1. Біль, який виникає при циститі в кінці сечовипускання, пов'язаний з:

    1. перерозтягненням капсули нирки

    2. скороченням сечового міхура при його спорожненні +

    3. подразненням рецепторів сечівника

  1. Діурез залежить від:

    1. кількості випитої рідини +

    2. кількості вжитої їжі

    3. характеру випитої рідини +

    4. характеру вжитої їжі +

  1. Діурез залежить від:

    1. температури зовнішнього середовища +

    2. температури тіла +

    3. кількості вжитої їжі

    4. рухового режиму +

  2. Для загального аналізу сечі бажано взяти:

    1. всю сечу протягом одного сечовипускання

    2. середню порцію сечі +

    3. початкову порцію сечі

    4. кінцеву порцію сечі

  1. До фізико-хімічних властивостей сечі відносяться:

    1. колір +

    2. реакція +

    3. наявність білка +

    4. наявність епітелію

  1. До фізико-хімічних властивостей сечі відносяться:

    1. питома вага +

    2. прозорість +

    3. наявність формених елементів

    4. реакція +

  1. Колір сечі у дітей залежить від:

    1. характеру вживаної їжі +

    2. наявності еритроцитів +

    3. віку +

    4. вживання деяких медикаментів +

  1. Кольору м’ясних помий сеча набуває за:

    1. наявності макрогематурії +

    2. умов вживання у їжу великої кількості м’ясних продуктів

    3. наявності мікрогематурії

    4. наявності протеїнурії

  1. Кольору м’ясних помий сеча може набувати при:

    1. циститі

    2. пієлонефриті

    3. гломерулонефриті +

    4. сечокам’яній хворобі

  1. У новонародженого перших 2-4 днів життя сеча набуває кольору:

    1. солом’яно-жовтого

    2. безбарвного

    3. цегляного +

    4. рожевого

  1. Кисла реакція сечі може бути свідченням:

    1. вживання у їжу великої кількості молочних і рослинних продуктів

    2. вживання у їжу великої кількості м’ясних продуктів +

    3. наявності в сечі великої кількості бактерій

    4. значного враження паренхіми нирки +

  1. Лужна реакція сечі може бути свідченням:

    1. важкого враження паренхіми нирки

    2. вживання великої кількості білкової їжі

    3. вживання у їжу великої кількості рослинних продуктів +

    4. бактеріального запалення сечовивідної системи +

  1. Питома вага сечі у новонародженого становить близько:

    1. 1025

    2. 1018 +

    3. 1010

    4. 1005

  1. Питома вага сечі у дітей грудного віку становить:

    1. 1025-1030

    2. 1010-1025

    3. 1005-1015

    4. 1002-1005 +

  1. Питома вага сечі у дітей старших 5 років становить:

    1. 1002-1005

    2. 1005-1010

    3. 1010-1025 +

    4. 1020-1030

  1. В разовій порції сечі в нормі допустима кількість білка до:

    1. 0,33 г/л

    2. 0,033 г/л +

    3. 0,003 г/л

    4. 0,0033 г/л

  1. Протеїнурія  це:

    1. збільшення в сечі білка +

    2. збільшення в сечі солей

    3. зменшення в сечі білка

    4. зменшення в сечі солей

  1. Протеїнурія  це:

    1. збільшення білка в разовій порції сечі до 0,033 г/л

    2. збільшення білка в разовій порції сечі понад 0,033 г/л +

    3. збільшення білка в разовій порції сечі до 0,0033 г/л

    4. збільшення білка в разовій порції сечі понад 0,0033 г/л

  1. За добу з сечею в нормі може виділятись кількість білка до:

    1. 0,033 мг

    2. 3,33 мг

    3. 50 мг +

    4. 100 мг

  1. Преренальна протеїнурія може бути спричинена:

    1. запаленням сечового міхура

    2. порушенням клубочкової фільтрації

    3. порушенням канальцевої реабсорбції

    4. посиленим розпадом білка в тканинах +

  1. Ренальна протеїнурія може бути спричинена:

    1. порушенням канальцевої реабсорбції +

    2. запаленням сечового міхура

    3. посиленим розпадом білка в тканинах

    4. порушенням клубочкової фільтрації +

  1. Постренальна протеїнурія може бути спричинена:

    1. посиленим розпадом білка в тканинах

    2. порушенням клубочкової фільтрації

    3. запаленням сечового міхура, уретри +

    4. порушенням канальцевої реабсорбції

  1. При гломерулонефриті виникає:

    1. преренальна протеїнурія

    2. ренальна протеїнурія +

    3. постренальна протеїнурія

  1. При пієліті виникає:

    1. ренальна протеїнурія

    2. преренальна протеїнурія

    3. постренальна протеїнурія +

  1. При циститі виникає:

    1. постренальна протеїнурія +

    2. ренальна протеїнурія

    3. преренальна протеїнурія

  1. При селективній протеїнурії мембрани клубочків пропускають:

    1. білки незалежно від їх молекулярної маси

    2. білки лише з малою молекулярною масою +

    3. білки лише з великою молекулярною масою

  1. При неселективній протеїнурії мембрани клубочків пропускають:

    1. білки лише з малою молекулярною масою

    2. білки лише з великою молекулярною масою

    3. білки незалежно від їх молекулярної маси +

  1. Функціональна ниркова протеїнурія може виникати:

    1. у новонароджених, як перехідний стан +

    2. у хворих на гломерулонефрит

    3. у дітей дошкільного та шкільного віку у стоячому положенні +

    4. у хворих на пієлонефрит

  1. Для ортостатичної протеїнурії характерно:

    1. виділення значної кількості білка у вранішній сечі в положенні лежачи

    2. виділення значної кількості білка з сечею після навантаження у вертикальному положенні +

    3. виділення значної кількості білка з сечею незалежно від положення дитини

  1. Для нефротичного синдрому характерна добова протеїнурія:

    1. 100-500 мг

    2. 500-1000 мг

    3. 1000-2000 мг

    4. понад 2000 мг +

  1. При мікроскопії сечового осаду визначають:

    1. кількість білка

    2. кількість солей +

    3. кількість циліндрів +

    4. кількість еритроцитів +

  1. При мікроскопії сечового осаду визначають:

    1. кількість лейкоцитів +

    2. кількість білка

    3. кількість епітеліальних клітин +

    4. кількість циліндрів +

  1. При мікроскопії сечового осаду визначають:

    1. кількість циліндрів +

    2. кількість лейкоцитів +

    3. кількість еритроцитів +

    4. кількість оксалатів +

  1. Які солі визначають при мікроскопії сечового осаду?

    1. оксалати +

    2. фосфати +

    3. урати +

    4. сталагміти

  1. В нормі в загальному аналізі сечі виявляють кількість еритроцитів:

    1. 1-2 в полі зору +

    2. 5-6 в полі зору

    3. 8-10 в полі зору

    4. взагалі не виявляють +

  1. Збільшення кількість еритроцитів в загальному аналізі сечі  це:

    1. еритроцитурія

    2. гематурія +

    3. піурія

    4. дизурія

  1. Мікрогематурія  це збільшення кількість еритроцитів в загальному аналізі сечі до:

    1. 50 в полі зору +

    2. 100 в полі зору

    3. 150 в полі зору

    4. 200 в полі зору

  1. Макрогематурія  це збільшення кількість еритроцитів в загальному аналізі сечі понад:

    1. 10 в полі зору

    2. 20 в полі зору

    3. 30 в полі зору

    4. 50 в полі зору +

  1. В нормі в загальному аналізі сечі виявляють кількість лейкоцитів не більше:

    1. 1-2 у хлопчиків, 3-4 у дівчаток в полі зору

    2. 3-4 у хлопчиків, 5-6 у дівчаток в полі зору

    3. 5-6 у хлопчиків, 8-10 у дівчаток в полі зору +

    4. взагалі не виявляють

  1. Збільшення кількості лейкоцитів понад норму в загальному аналізі сечі  це:

    1. еритроцитурія

    2. лейкоцитурія +

    3. лейкоцитоз

    4. гематурія

  1. Піурія це:

    1. значна кількість еритроцитів у сечі

    2. значна кількість лейкоцитів у сечі +

    3. значна кількість циліндрів у сечі

    4. значна кількість епітеліальних клітин у сечі

  1. В загальному аналізі сечі визначають епітеліальні клітини:

    1. плоскі +

    2. перехідні +

    3. ниркові +

  1. В нормі в загальному аналізі сечі виявляють клітини плоского епітелію у кількості:

    1. 1-2 в полі зору +

    2. 5-6 в полі зору

    3. 8-10 в полі зору

    4. 10-12 в полі зору

  1. В нормі в загальному аналізі сечі виявляють клітини плоского епітелію у кількості:

    1. 8-10 в полі зору

    2. 6-8 в полі зору

    3. 4-5 в полі зору

    4. 1-2 в полі зору +

  1. Збільшення кількості клітин плоского епітелію понад норму в загальному аналізі сечі може свідчити про:

    1. вульво-вагініт у дівчаток +

    2. цистит

    3. уретрит +

    4. пієлонефрит

  1. В нормі в загальному аналізі сечі виявляють клітини перехідного епітелію у кількості:

    1. 10-12 в полі зору

    2. 8-10 в полі зору

    3. 5-6 в полі зору

    4. 1-2 в полі зору +

  1. Збільшення кількості клітин перехідного епітелію понад норму в загальному аналізі сечі може свідчити про:

    1. уретрит

    2. гломерулонефрит

    3. цистит +

    4. пієлонефрит +

  1. В нормі в загальному аналізі сечі виявляють клітини циліндричного епітелію у кількості:

    1. 1-2 в полі зору

    2. 3-4 в полі зору

    3. 5-6 в полі зору

    4. взагалі не виявляють +

  1. Поява клітин циліндричного епітелію в загальному аналізі сечі може свідчити про:

    1. деструктивні зміни в канальцях нирок +

    2. цистит

    3. уретрит

  1. Справжні циліндри бувають:

    1. лейкоцитарні

    2. еритроцитарні +

    3. гіалінові +

    4. зернисті +

  1. Справжні циліндри бувають:

    1. еритроцитарні +

    2. бактеріальні

    3. гіалінові +

    4. циліндроїди +

  1. Справжні циліндри бувають:

    1. восковидні +

    2. еритроцитарні +

    3. сольові

    4. зернисті +

  1. Один циліндр на 2-3 поля зору в сечі здорової дитини може бути:

    1. зернистий

    2. гіаліновий +

    3. восковидний

    4. лейкоцитарний

  1. До кількісних методів визначення сечового осаду належать:

    1. аналіз за Нечипоренком +

    2. проба за Зимницьким

    3. проба Реберга

    4. аналіз за Амбурже +

  1. До кількісних методів визначення сечового осаду належать:

    1. аналіз за Аддісом-Каковським +

    2. аналіз за Амбурже +

    3. проба за Зимницьким

    4. проба Реберга

  1. Для проведення аналізу за Нечипоренком:

    1. збирають сечу протягом доби

    2. збирають сечу протягом 12 годин

    3. збирають сечу протягом 3 годин

    4. беруть середню порцію вранішньої сечі +

  1. Для проведення аналізу за Амбурже:

    1. збирають сечу протягом 3 годин +

    2. збирають сечу протягом 12 годин

    3. збирають сечу протягом доби

    4. беруть середню порцію вранішньої сечі

  1. Для проведення аналізу за Аддісом-Каковським:

    1. беруть середню порцію вранішньої сечі

    2. збирають сечу протягом 3 годин

    3. збирають сечу протягом 12 годин +

    4. збирають сечу протягом доби

  1. За методом Нечипоренка визначають:

    1. кількість еритроцитів +

    2. кількість лейкоцитів +

    3. кількість гіалінових циліндрів +

    4. кількість епітеліальних клітин

  1. За методом Амбурже визначають:

    1. кількість епітеліальних клітин

    2. кількість гіалінових циліндрів +

    3. кількість еритроцитів +

    4. кількість лейкоцитів +

  1. За методом Аддіса-Каковського визначають:

    1. кількість гіалінових циліндрів +

    2. кількість епітеліальних клітин

    3. кількість еритроцитів +

    4. кількість лейкоцитів +

  1. За методом Нечипоренка визначають кількість клітин:

    1. за 1 хвилину

    2. за добу

    3. в полі зору

    4. в 1 мл +

  1. За методом Амбурже визначають кількість клітин:

    1. в 1 мл

    2. за 1 хвилину +

    3. в полі зору

    4. за добу

  1. За методом Аддіса-Каковського визначають кількість клітин:

    1. в полі зору

    2. за 1 хвилину

    3. за добу +

    4. в 1 мл

  1. За методом Нечипоренка в нормі кількість лейкоцитів в 1 мл становить:

    1. до 1000

    2. до 2000

    3. до 3000

    4. до 4000 +

  1. За методом Амбурже в нормі кількість лейкоцитів за 1 хв. становить:

    1. до 4000 +

    2. до 3000

    3. до 2000

    4. до 1000

  1. За методом Аддіса-Каковського в нормі кількість лейкоцитів за добу становить:

    1. до 1.000.000

    2. до 1000

    3. до 4000

    4. до 4.000.000 +

  1. За методом Нечипоренка в нормі кількість еритроцитів в 1 мл становить:

    1. до 1000 +

    2. до 2000

    3. до 3000

    4. до 4000

  1. За методом Амбурже в нормі кількість еритроцитів за 1 хв. становить:

    1. до 4000

    2. до 3000

    3. до 2000

    4. до 1000 +

  1. За методом Аддіса-Каковського в нормі кількість еритрооцитів за добу становить:

    1. до 1.000.000 +

    2. до 1000

    3. до 4000

    4. до 4.000.000

  1. За методом Нечипоренка в нормі кількість гіалінових циліндрів в 1 мл становить:

    1. до 100

    2. до 200 +

    3. до 300

    4. до 400

  1. За методом Амбурже в нормі кількість гіалінових циліндрів за 1 хв. становить:

    1. до 400

    2. до 300

    3. до 200 +

    4. до 100

  1. За методом Аддіса-Каковського в нормі кількість гіалінових циліндрів за добу становить:

    1. до 20.000 +

    2. до 2.000

    3. до 200

    4. до 20

  1. Лейкоурограма  це:

    1. визначення кількості лейкоцитів в сечі

    2. якісне визначення лейкоцитів в сечі +

    3. визначення кількості активних лейкоцитів в сечі

  1. Лімфоцитарний тип лейкоурограми свідчить про:

    1. пієлонефрит

    2. алергічні процеси в нирках

    3. гломерулонефрит +

  1. Нейтрофільний тип лейкоурограми свідчить про:

    1. алергічні процеси в нирках

    2. пієлонефрит +

    3. гломерулонефрит

  1. Еозинофільний тип лейкоурограми свідчить про:

    1. гломерулонефрит

    2. пієлонефрит

    3. алергічні процеси в нирках +

  1. Від загальної кількості лейкоцитів кількість «активних лейкоцитів» не повинна перевищувати:

    1. 10% +

    2. 30%

    3. 50%

    4. 70%

  1. Від загальної кількості лейкоцитів кількість «активних лейкоцитів» не повинна перевищувати:

    1. 40%

    2. 30%

    3. 20%

    4. 10% +

  1. В аналізі сечі на бактеріурію визначають:

    1. мікробне число сечі +

    2. якісний склад мікроорганізмів сечі +

    3. чутливість мікрофлори до антибіотиків +

  1. Явною бактеріурія вважається при мікробному числі в:

    1. 10.000 в 1 мл сечі

    2. 50.000 в 1 мл сечі

    3. 100.000 в 1 мл сечі +

    4. 200.000 в 1 мл сечі

  1. Для проведення аналізу сечі на бактеріурію медсестра для хворого готує:

    1. стерильну пробірку +

    2. чисту пробірку

    3. 8 стерильних банок

    4. 8 чистих банок

  1. Преднізолоновий тест використовують для діагностики скритих форм:

    1. пієлонефриту +

    2. гломерулонефриту +

    3. циститу

    4. дизметаболічної нефропатії

  1. Після введення преднізолону про скриту форму пієлонефриту свідчить збільшення кількісті:

    1. еритроцитів вдвічі і більше протягом 3 годин

    2. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 3 годин +

    3. еритроцитів вдвічі і більше протягом 9 годин

    4. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 9 годин

  1. Після введення преднізолону про скриту форму гломерулонефриту свідчить збільшення кількісті:

    1. еритроцитів вдвічі і більше протягом 3 годин

    2. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 3 годин

    3. еритроцитів вдвічі і більше протягом 9 годин +

    4. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 9 годин

  1. При виконанні преднізолонового тесту кількість формених елементів підраховують:

    1. в полі зору

    2. в 1 мл +

    3. за 1 хв.

    4. за добу

  1. Вилужені еритроцити з’являються в сечі при:

    1. циститі

    2. пієлонефриті

    3. гломерулонефриті +

    4. сечокам’яній хворобі

  1. Свіжі еритроцити з’являються в сечі при:

    1. сечокам’яній хворобі +

    2. циститі +

    3. гломерулонефриті

    4. пієлонефриті +

  1. Тристаканна проба проводиться для визначення:

    1. кількість еритроцитів

    2. походження гематурії +

    3. свіжих еритроцитів

    4. вилужених еритроцитів

  1. Наявність крові у першій порції сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

    1. уретрит +

    2. цистит

    3. пієлонефрит

    4. гломерулонефрит

  1. Наявність крові у третій порції сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

    1. уретрит

    2. гломерулонефрит

    3. цистит +

    4. пієлонефрит

  1. Наявність крові у всіх порціях сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

    1. цистит

    2. пієлонефрит

    3. уретрит

    4. гломерулонефрит +

  1. Про кровотечу з сечівника при проведенні тристаканної проби свідчить наявність червоного забарвлення сечі у:

    1. першій порції +

    2. другій порції

    3. третій порції

    4. всіх трьох порціях

  1. Про кровотечу з сечового міхура при проведенні тристаканної проби свідчить наявність червоного забарвлення сечі у:

    1. першій порції

    2. другій порції

    3. третій порції +

    4. всіх трьох порціях

  1. Про ниркову кровотечу при проведенні тристаканної проби свідчить наявність червоного забарвлення сечі у:

    1. першій порції

    2. другій порції

    3. третій порції

    4. всіх трьох порціях +

  1. Проба за Зимницьким характеризує здатність нирок до:

    1. розведення +

    2. концентрації +

    3. виведення шлаків

    4. секреції реніну

  1. Проба за Зимницьким характеризує здатність нирок до:

    1. утворення аміаку

    2. концентрації +

    3. секреції еритропоетину

    4. розведення +

  1. Концентраційну здатність нирок характеризує:

    1. аналіз сечі за Нечипоренком

    2. аналіз сечі за Зимницьким +

    3. аналіз сечі за Аддісом-Каковським

    4. преднізолоновий тест

  1. Концентраційну здатність нирок характеризує:

    1. аналіз сечі за Амбурже

    2. лейкоурограма

    3. аналіз сечі за Зимницьким +

    4. преднізолоновий тест

  1. Концентраційну здатність нирок характеризує:

    1. аналіз сечі за Зимницьким +

    2. аналіз сечі за Амбурже

    3. лейкоурограма

    4. аналіз сечі за Нечипоренком

  1. Концентраційну здатність нирок характеризує:

    1. аналіз сечі за Аддісом-Каковським

    2. проба за Зимницьким +

    3. проба Реберга

    4. аналіз на «активні лейкоцити»

  1. Для проведення проби за Зимницьким сечу збирають:

    1. вранці середню порцію

    2. протягом доби кожні 3 год. +

    3. вранці протягом трьох год.

    4. протягом 12 год.

  1. Для проведення проби за Зимницьким хворому необхідно:

    1. дотримуватись помірного питного режиму +

    2. різко обмежити прийом рідини

    3. значно збільшити прийом рідини

    4. фіксувати кількість прийнятої рідини протягом доби +

  1. Для проведення проби за Зимницьким медсестра хворому готує:

    1. стерильну пробірку

    2. 8 стерильних банок

    3. 8 чистих банок +

    4. чисту пробірку

  1. Для проведення проби за Зимницьким медсестра хворому готує:

    1. 6 чистих банок

    2. 8 стерильних банок

    3. 8 чистих банок +

    4. 6 стерильних банок

  1. Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:

    1. кількість лейкоцитів у кожній банці

    2. кількість сечі в кожній банці +

    3. питому вагу сечі в кожній банці +

    4. кількість еритроцитів у кожній банці

  1. Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:

    1. кількість сечі в кожній банці +

    2. кількість еритроцитів у кожній банці

    3. питому вагу сечі в кожній банці +

    4. кількість гіалінових циліндрів у кожній банці

  1. Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:

    1. кількість бактерій у кожній банці

    2. питому вагу сечі в кожній банці +

    3. кількість білка у кожній банці

    4. кількість сечі в кожній банці +

  1. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

    1. добовий діурез +

    2. співвідношення між денним та нічним діурезами +

    3. значення питомої ваги сечі +

    4. коливання питомої ваги сечі протягом доби +

  1. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

    1. кількість еритроцитів

    2. добовий діурез +

    3. кількість лейкоцитів

    4. співвідношення між денним та нічним діурезами +

  1. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

    1. кількість лейкоцитів

    2. значення питомої ваги сечі +

    3. кількість гіалінових циліндрів

    4. коливання питомої ваги сечі протягом доби +

  1. Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

    1. значення питомої ваги сечі +

    2. кількість сечі в кожній банці

    3. кількість білка у кожній банці

    4. коливання питомої ваги сечі протягом доби +

  1. Добовий діурез за Зимницьким в нормі становить:

    1. 100% кількості випитої рідини

    2. 1500-2000 мл

    3. 3/4 кількості випитої рідини +

    4. перевищує кількість випитої рідини на 1/4

  1. Добовий діурез за Зимницьким в нормі становить:

    1. 1000-1500 мл

    2. дорівнює кількості випитої рідини

    3. перевищує кількість випитої рідини на 25%

    4. 75% кількості випитої рідини +

  1. Співвідношення між денним та нічним діурезами за Зимницьким це відношення кількості сечі:

    1. перших 4 банок до наступних 4 +

    2. перших 3 банок до наступних 3

    3. перших 3 банок до наступних 4

    4. перших 4 банок до наступних 3

  1. Співвідношення між денним та нічним діурезом в нормі становить:

    1. 1:1

    2. 2:1 +

    3. 1:2

    4. 3:1 +

  1. Ніктурія - це:

    1. збільшення кількості нічної сечі +

    2. зменшення кількості нічної сечі

    3. нетримання сечі

    4. повна відсутність нічної сечі

  1. Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:

    1. на 35%

    2. вдвічі і більше +

    3. на 25%

    4. на 5-15%

  1. Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:

    1. на 35%

    2. на 50 %

    3. на 75%

    4. на 100% і більше +

  1. Олігурія - це виділення сечі за добу від норми:

    1. 5% і менше

    2. 25%  5% +

    3. 50%  25%

    4. 75%  50%

  1. Анурія - це симптом, який вказує:

    1. на зниження виділення сечі за добу до 25% і менше

    2. на зниження виділення сечі за добу до 15% і менше

    3. на зниження виділення сечі за добу до 5% і менше +

    4. на повне припинення виділення сечі +

  1. Коливання питомої ваги сечі протягом доби за Зимницьким в нормі становить:

    1. 7 одиниць і більше +

    2. менше 7 одиниць

    3. 10 одиниць і більше

    4. менше 10 одиниць

  1. Коливання питомої ваги сечі протягом доби за Зимницьким в нормі становить:

    1. менше 8 одиниць

    2. 7 одиниць і більше +

    3. 5 одиниць і більше

    4. менше 6 одиниць

  1. Гіпостенурія це:

    1. зменшення значень коливання питомої ваги сечі

    2. зменшення значень питомої ваги сечі +

    3. зменшення кількості виділеної сечі

    4. зменшення нічної сечі

  1. Гіперстенурія це:

    1. збільшення кількості виділеної сечі

    2. збільшення значень питомої ваги сечі +

    3. збільшення нічної сечі

    4. збільшення значень коливання питомої ваги сечі

  1. Ізостенурія це:

    1. збільшення кількості виділеної сечі

    2. зменшення кількості виділеної сечі

    3. збільшення розмаху коливань питомої ваги сечі

    4. зменшення розмаху коливань питомої ваги сечі +

  1. Гіпостенурія свідчить про:

    1. низьку здатність нирок до утворення аміаку

    2. низьку здатність нирок до виведення білка

    3. низьку здатність нирок до концентрування сечі +

    4. низьку здатність нирок до розведення сечі

  1. Гіперстенурія свідчить про:

    1. низьку здатність нирок до розведення сечі +

    2. низьку здатність нирок до утворення аміаку

    3. низьку здатність нирок до виведення білка

    4. низьку здатність нирок до концентрування сечі

  1. Фільтраційну здатність нирок оцінюють:

    1. за питомою вагою сечі

    2. за кліренсом по ендогенному креатиніну +

    3. за кількістю залишкового азоту

    4. за кількістю білка в сечі

  1. Кліренс  це коефіцієнт очищення від певної речовини, який показує кількість:

    1. мілілітрів плазми крові, яка очистилась за 1 год

    2. літрів плазми крові, яка очистилась за 1 год

    3. мілілітрів плазми крові, яка очистилась за 1 хв +

    4. літрів плазми крові, яка очистилась за 1хв

  1. Кліренс за ендогенним креатиніном у дітей після 1 року в нормі становить:

    1. 120-140 мл/хв.

    2. 80-120 мл/хв. +

    3. 60-100 мл/хв.

    4. 40-80 мл/хв.

  1. Кліренс за ендогенним креатиніном у дітей після 1 року в нормі становить:

    1. 55-70 мл/хв.

    2. 70-90 мл/хв.

    3. 80-120 мл/хв. +

    4. 120-130 мл/хв.

  1. Коефіцієнт реабсорбції води канальцями нирок в нормі становить:

    1. 68-69 %

    2. 88-89 %

    3. 98-99 % +

    4. 108-109 %

  1. Коефіцієнт реабсорбції води канальцями нирок в нормі становить:

    1. 98-99 % +

    2. 78-79 %

    3. 58-59 %

    4. 38-39 %

  1. Пробу Реберга проводять для оцінки:

    1. клубочкової фільтрації нирок +

    2. канальцевої реабсорбції нирок +

    3. концентраційної здатності нирок

  1. В нормі залишковий азот становить:

    1. 8,38-10,5 ммоль/л

    2. 14,3-28,6 ммоль/л +

    3. 31,5-38,6 ммоль/л

    4. 42,6-45,8 ммоль/л

  1. В нормі залишковий азот становить:

    1. 0,04-0,1 ммоль/л

    2. 1,2-4,2 ммоль/л

    3. 5,3-8,3 ммоль/л

    4. 14,3-28,6 ммоль/л +

  1. Залишковий азот складає азот:

    1. сечовини +

    2. сечової кислоти +

    3. креатині ну +

    4. креатину +

  1. Рест-азот складає азот:

    1. креатину +

    2. сечової кислоти +

    3. креатиніну +

    4. сечовини +

  1. Азот сечовини крові в нормі складає:

    1. 3,33-8,33 ммоль/л +

    2. 0,04-0,08 ммоль/л

    3. 14,9-17,7 ммоль/л

    4. 21,4-29,6 ммоль/л

  1. Азот сечовини крові в нормі складає:

    1. 0,04-0,08 ммоль/л

    2. 3,33-8,33 ммоль/л +

    3. 14,9-17,7 ммоль/л

    4. 0,12-0,3 ммоль/л

  1. Азот сечової кислоти крові в нормі складає:

    1. 2,14-2,96 ммоль/л

    2. 3,33-8,33 ммоль/л

    3. 0,12-0,3 ммоль/л +

    4. 1,49-1,77 ммоль/л

  1. Азот сечової кислоти крові в нормі складає:

    1. 2,14-2,96 ммоль/л

    2. 0,12-0,3 ммоль/л +

    3. 3,33-8,33 ммоль/л

    4. 1,25-1,9 ммоль/л

  1. Азот креатиніну крові в нормі складає:

    1. 0,04-0,1 ммоль/л +

    2. 0,12-0,3 ммоль/л

    3. 3,33-8,33 ммоль/л

    4. 1,49-1,77 ммоль/л

  1. Азот креатиніну крові в нормі складає:

    1. 2,14-2,96 ммоль/л

    2. 3,33-8,33 ммоль/л

    3. 0,04-0,1 ммоль/л +

    4. 1,49-1,77 ммоль/л

  1. Нормативна кількість натрію сироватки крові:

    1. 4,5-5,5 ммоль/л

    2. 35-39 ммоль/л

    3. 85-86 ммоль/л

    4. 135-150 ммоль/л +

  1. Нормативна кількість натрію сироватки крові:

    1. 44,5-55,5 ммоль/л

    2. 135-150 ммоль/л +

    3. 3,5-4 ммоль/л

    4. 8,5-9,6 ммоль/л

  1. Нормативна кількість калію сироватки крові:

    1. 135-150 ммоль/л

    2. 4,0-5,5 ммоль/л +

    3. 35-40 ммоль/л

    4. 85-90 ммоль/л

  1. Нормативна кількість калію сироватки крові:

    1. 25-30 ммоль/л

    2. 95-110 ммоль/л

    3. 2,25-2,5 ммоль/л

    4. 4,0-5,5 ммоль/л +

  1. Нормативна кількість кальцію сироватки крові:

    1. 2,25-2,5 ммоль/л +

    2. 135-150 ммоль/л

    3. 4-5,5 ммоль/л

    4. 85-86 ммоль/л

  1. Нормативна кількість кальцію сироватки крові:

    1. 95-110 ммоль/л

    2. 4-5,5 ммоль/л

    3. 2,25-2,5 ммоль/л +

    4. 3,33-8,33 ммоль/л

  1. Загальний білок крові в нормі становить:

    1. 40-60 г/л

    2. 60-80 г/л +

    3. 80-100 г/л

    4. 100-120 г/л

  1. Загальний білок крові в нормі становить:

    1. 60-80 г/л +

    2. 80-100 г/л

    3. 100-120 г/л

    4. 120-140 г/л

  1. Від загальної кількості білка крові альбуміни становлять:

    1. 15%

    2. 55% +

    3. 35%

    4. 85%

  1. Від загальної кількості білка крові глобуліни становлять:

    1. 25%

    2. 45% +

    3. 65%

    4. 85%

  1. Від загальної кількості білка крові альбуміни становлять:

    1. 75%

    2. 55% +

    3. 45%

    4. 25%

  1. Від загальної кількості білка крові глобуліни становлять:

    1. 85%

    2. 65%

    3. 45% +

    4. 25%

  1. Гіпопротеїнемія це:

    1. збільшення кількості білка крові

    2. зменшення кількості білка крові +

    3. зменшення кількості білка в сечі

    4. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами

  1. Гіперпротеїнемія це:

    1. збільшення кількості білка крові +

    2. збільшення кількості білка в сечі

    3. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами

    4. зменшення кількості білка крові

  1. Диспротеїнемія це:

    1. збільшення кількості білка крові

    2. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами +

    3. зменшення кількості білка в сечі

    4. збільшення кількості білка крові

  1. Зменшення кількості білка крові називають:

    1. гіперпотеїнемія

    2. гіпопротеїнемія +

    3. гіпопротеїнурія

    4. диспротеїнемія

  1. Збільшення кількості білка крові називають:

    1. гіперпротеїнурія

    2. гіперпотеїнемія +

    3. диспротеїнемія

  1. Порушення нормального співвідношення між альбумінами та глобулінами називають:

    1. гіперпотеїнемія

    2. диспротеїнемія +

    3. гіпопротеїнемія

    4. гіпопротеїнурія

  1. Диспротеїнемія може бути симптомом:

    1. циститу

    2. пієлонефриту

    3. гломерулонефриту +

    4. дизметаболічної нефропатії

  1. Гіпопротеїнемія може бути симптомом:

    1. дизметаболічної нефропатії

    2. циститу

    3. пієлонефриту

    4. гломерулонефриту +

  1. Екскреторна урографія відноситься до методів дослідження:

    1. рентгенологічних +

    2. лабораторних

    3. функціональних

    4. ультразвукових

  1. Екскреторна урографія полягає у:

    1. побудові ренограми

    2. виконанні серії послідовних рентгенологічних знімків +

    3. визначенні добового діурезу

    4. отриманні ультразвукового зображення нирок

  1. За допомогою екскреторної урографії можна визначити:

    1. функціональну активність різних ділянок нирки

    2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

    3. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

    4. функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів +

  1. За допомогою екскреторної урографії можна визначити:

    1. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

    2. фільтраційну здатність нирок

    3. функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів +

    4. канальцієву реабсорбцію

  1. За допомогою екскреторної урографії можна оцінити:

    1. функціональну активність різних ділянок нирки

    2. уродинаміку +

    3. кількість функціонуючої паренхіми нирки

    4. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

  1. За допомогою радіоізотопної ренографії можна оцінити:

    1. уродинаміку верхніх сечових шляхів +

    2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

    3. нирковий кровотік +

    4. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів

  1. За допомогою радіоізотопної ренографії можна оцінити:

    1. нирковий кровотік +

    2. фільтраційну здатність нирок

    3. уродинаміку верхніх сечових шляхів +

    4. канальцієву реабсорбцію

  1. За допомогою динамічної сцинтиграфії нирок можна визначити:

    1. уродинаміку верхніх сечових шляхів

    2. нирковий кровотік

    3. функціональну активність різних ділянок нирки +

    4. кількість функціонуючої паренхіми нирки +

  1. За допомогою динамічної сцинтиграфії нирок можна визначити:

    1. розміри нирок +

    2. уродинаміку верхніх сечових шляхів

    3. форму нирок +

    4. нирковий кровотік

  1. За допомогою динамічної сцинтиграфії нирок можна визначити:

    1. форму нирок +

    2. функціональну активність різних ділянок нирки +

    3. уродинаміку верхніх сечових шляхів

    4. нирковий кровотік

  1. За допомогою цистографії можна визначити:

    1. форму сечового міхура +

    2. нирковий кровотік

    3. анатомофункціональний стан уретри +

    4. кількість функціонуючої паренхіми нирки

  1. За допомогою ультразвукового дослідження нирок можна визначити:

    1. розширені миски +

    2. розміри нирки +

    3. форму нирки +

    4. кількість функціонуючої паренхіми нирки

  1. За допомогою ультразвукового дослідження нирок можна визначити:

    1. функціональну активність різних ділянок нирки

    2. розміри нирки +

    3. кількість функціонуючої паренхіми нирки

    4. новоутворення нирки +

  1. За допомогою ультразвукового дослідження нирок в нормі можна визначити:

    1. миски і чашечки

    2. положення нирки +

    3. розміри нирки +

    4. форму нирки +

  1. Симптоми інтоксикації найбільше виражені при:

    1. циститі

    2. гломерулонефриті

    3. дизметаболічній нефропатії

    4. пієлонефриті +

  1. Симптоми інтоксикації найменше, або практично не виражені при:

    1. гломерулонефриті

    2. циститі +

    3. пієлонефриті

  1. Анасарка характерна для:

    1. пієлонефриту

    2. гломерулонефриту +

    3. циститу

    4. дизметаболічної нефропатії

  1. Дані анамнезу про перенесену ангіну чи скарлатину за 10-14 днів до появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

    1. пієлонефрит

    2. гломерулонефрит +

    3. цистит

    4. дизметаболічну нефропатію

  1. Дані анамнезу про перенесену пневмонію чи інфекцію верхніх дихальних шляхів напередодні появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

    1. пієлонефрит +

    2. цистит

    3. дизметаболічну нефропатію

  1. Дані анамнезу про перенесену кишкову інфекцію напередодні появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

    1. гломерулонефрит

    2. пієлонефрит +

    3. дизметаболічну нефропатію

    4. цистит