Ниркові набряки з’являються спочатку:

1. на обличчі +

2. На животі

3. на руках

4. на ногах

Ниркові набряки з’являються:

1. вранці +

2. ввечері

3. протягом дня

У дітей раннього віку ниркові набряки з’являються:

1. на зап’ястках

2. в ділянці статевих органів +

3. в ділянці попереку +

4. в ділянці живота

Анасарка характерна для:

1. пієлонефриту

2. гломерулонефриту +

3. циститу

4. дизметаболічної нефропатії

Анасарка - це:

1. набряки під очима

2. набряки по всьому обличчю

3. накопичення рідини лише в порожнинах

4. набряки по всьому тілу (загальні) +

Симптоми інтоксикації найбільше виражені при:

1. циститі

2. гломерулонефриті

3. дизметаболічній нефропатії

4. пієлонефриті +

Симптоми інтоксикації найменше виражені при:

1. гломерулонефриті

2. циститі +

3. пієлонефриті

У дітей нирки пальпують в положенні:

1. лежачи на спині +

2. лежачи на боку +

3. вертикальному +

4. вертикальному та нахиленому вперед під кутом 90⁰ +

В нормі нирки можна про пальпувати лише:

1. у дітей до періоду статевого дозрівання

2. у дітей після періоду статевого дозрівання

3. у дітей перших 2-3 років життя +

4. у дітей після 3 років життя

Нирки можна пропальпувати:

1. при збільшенні їх у розмірах за умов значного запалення +

2. при збільшенні їх у розмірах за рахунок пухлини +

3. при нефроптозі (опущенні нирок) +

4. в нормі у дітей після 3 років життя +

За Образцовим-Стражеско нирки пальпують:

1. у вертикальному положенні

2. у вертикальному положенні під нахилом на 90⁰

3. у положенні лежачи на спині +

4. у положенні лежачи на боку

За Гнатюком нирки пальпують:

1. у положенні лежачи на боку

2. у положенні лежачи на спині

3. у вертикальному положенні

4. у вертикальному положенні під нахилом на 90^{0 +}

За методом Боткіна нирки пальпують:

1. у положенні лежачи на спині

2. у положенні лежачи на боку

3. у вертикальному положенні +

4. у вертикальному положенні під нахилом на 90⁰

За методом Ізраеля нирки пальпують:

1. у вертикальному положенні під нахилом на 90⁰

2. у положенні лежачи на спині

3. у положенні лежачи на боку +

4. у вертикальному положенні

Методом перкусії визначають:

1. розміри нирок

2. верхню межу сечового міхура +

3. верхній полюс нирки

4. симптом Пастернацького +

Обстежуючи сечову систему необхідно провести пальпацію:

1. набряків +

2. нирок +

3. надлобкового поштовху +

4. грудної клітини

Обстежуючи сечову систему у дітей раннього віку не є доцільним:

1. проведення пальпації нирок

2. визначення симптому Пастернацького +

3. проведення пальпації набряків

4. визначення надлобкового поштовху

На патологію з боку сечовивідної системи при огляді обличчя може вказувати:

1. блідість +

2. синці під очима +

3. ціаноз носо-губного трикутника

4. набряки під очима +

На гломерулонефрит при огляді обличчя може вказувати:

1. ціаноз носо-губного трикутника

2. синці під очима

3. набряки під очима +

4. блідість +

На пієлонефрит при огляді обличчя може вказувати:

1. набряки під очима

2. іктеричність

3. синці під очима +

4. ціаноз носо-губного трикутника

Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

1. підвищення артеріального тиску +

2. підвищення температури тіла +

3. біль в поперековій ділянці +

4. проноси і закрепи

Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

1. нудота і блювання +

2. зниження артеріального тиску

3. підвищення температури тіла +

4. біль при сечовипусканні +

Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

1. набряки +

2. зниження артеріального тиску

3. зміни кольору сечі +

4. біль при сечовипусканні +

Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

1. каламутність сечі +

2. зміни кольору сечі +

3. біль при сечовипусканні +

4. збільшення частоти сечовипускань +

Скарги, які можуть вказувати на захворювання сечовивідної системи:

1. проноси і закрепи

2. нудота і блювання +

3. зміни кольору сечі +

4. біль при сечовипусканні +

При циститі хворі можуть скаржитися на:

1. біль при сечовипусканні +

2. нудоту і блювання

3. збільшення частоти сечовипускань +

4. нетримання сечі +

При циститі хворі можуть скаржитися на:

1. біль при сечовипусканні +

2. біль в поперековій ділянці

3. зменшення частоти сечовипускань

4. нетримання сечі +

При пієлонефриті хворі можуть скаржитися на:

1. біль в поперековій ділянці +

2. набряки під очима

3. підвищення температури тіла +

4. підвищення артеріального тиску

При пієлонефриті хворі можуть скаржитися на:

1. нудоту і блювання +

2. проноси і закрепи

3. каламутність сечі +

4. зменшення кількості сечі

При гломерулонефриті хворі можуть скаржитися на:

1. підвищення артеріального тиску +

2. набряки під очима +

3. нетримання сечі

4. проноси і закрепи

При гломерулонефриті хворі можуть скаржитися на:

1. збільшення частоти сечовипускань

2. зміни кольору сечі +

3. зниження артеріального тиску

4. набряки +

Дані анамнезу про перенесену ангіну чи скарлатину за 10-14 днів до появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

1. дизметаболічну нефропатію

2. гломерулонефрит +

3. цистит

Дані анамнезу про перенесену пневмонію чи інфекцію верхніх дихальних шляхів напередодні появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

1. пієлонефрит +

2. цистит

3. дизметаболічну нефропатію

Дані анамнезу про перенесену кишкову інфекцію напередодні появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

1. гломерулонефрит

2. пієлонефрит +

3. дизметаболічну нефропатію

При підозрі на гломерулонефрит необхідно приділити особливу увагу:

1. збору спадкового анамнезу +

2. збору алергологічного анамнезу +

3. збору акушерського анамнезу

4. збору епідеміологічного анамнезу

Підвищення артеріального тиску при гломерулонефриті пов’язане з:

1. підвищенням секреції реніну +

2. підвищенням секреції еритропоетину

3. підвищенням секреції аміаку

Блідість шкіри при гломерулонефриті пов’язана з:

1. вираженою інтоксикацією

2. підвищенням секреції реніну

3. зниженням секреції еритропоетину +

Утворення набряків при гломерулонефриті пов’язане з:

1. підвищенням онкотичного тиску крові

2. підвищенням осмотичного тиску крові +

3. зниженням онкотичного тиску крові +

4. зниженням осмотичного тиску крові

Біль, який виникає при циститі в кінці сечовипускання, пов'язаний з:

1. перерозтягненням капсули нирки

2. скороченням сечового міхура при його спорожненні +

3. подразненням рецепторів сечівника

Діурез залежить від:

1. кількості випитої рідини +

2. кількості вжитої їжі

3. характеру випитої рідини +

4. характеру вжитої їжі +

Діурез залежить від:

1. температури зовнішнього середовища +

2. температури тіла +

3. кількості вжитої їжі

4. рухового режиму +

Для загального аналізу сечі бажано взяти:

1. всю сечу протягом одного сечовипускання

2. середню порцію сечі +

3. початкову порцію сечі

4. кінцеву порцію сечі

До фізико-хімічних властивостей сечі відносяться:

1. колір +

2. реакція +

3. наявність білка +

4. наявність епітелію

До фізико-хімічних властивостей сечі відносяться:

1. питома вага +

2. прозорість +

3. наявність формених елементів

4. реакція +

Колір сечі у дітей залежить від:

1. характеру вживаної їжі +

2. наявності еритроцитів +

3. віку +

4. вживання деяких медикаментів +

Кольору м’ясних помий сеча набуває за:

1. наявності макрогематурії +

2. умов вживання у їжу великої кількості м’ясних продуктів

3. наявності мікрогематурії

4. наявності протеїнурії

Кольору м’ясних помий сеча може набувати при:

1. циститі

2. пієлонефриті

3. гломерулонефриті +

4. сечокам’яній хворобі

У новонародженого перших 2-4 днів життя сеча набуває кольору:

1. солом’яно-жовтого

2. безбарвного

3. цегляного +

4. рожевого

Кисла реакція сечі може бути свідченням:

1. вживання у їжу великої кількості молочних і рослинних продуктів

2. вживання у їжу великої кількості м’ясних продуктів +

3. наявності в сечі великої кількості бактерій

4. значного враження паренхіми нирки +

Лужна реакція сечі може бути свідченням:

1. важкого враження паренхіми нирки

2. вживання великої кількості білкової їжі

3. вживання у їжу великої кількості рослинних продуктів +

4. бактеріального запалення сечовивідної системи +

Питома вага сечі у новонародженого становить близько:

1. 1025

2. 1018 +

3. 1010

4. 1005

Питома вага сечі у дітей грудного віку становить:

1. 1025-1030

2. 1010-1025

3. 1005-1015

4. 1002-1005 +

Питома вага сечі у дітей старших 5 років становить:

1. 1002-1005

2. 1005-1010

3. 1010-1025 +

4. 1020-1030

В разовій порції сечі в нормі допустима кількість білка до:

1. 0,33 г/л

2. 0,033 г/л +

3. 0,003 г/л

4. 0,0033 г/л

Протеїнурія  це:

1. збільшення в сечі білка +

2. збільшення в сечі солей

3. зменшення в сечі білка

4. зменшення в сечі солей

Протеїнурія  це:

1. збільшення білка в разовій порції сечі до 0,033 г/л

2. збільшення білка в разовій порції сечі понад 0,033 г/л +

3. збільшення білка в разовій порції сечі до 0,0033 г/л

4. збільшення білка в разовій порції сечі понад 0,0033 г/л

За добу з сечею в нормі може виділятись кількість білка до:

1. 0,033 мг

2. 3,33 мг

3. 50 мг +

4. 100 мг

Преренальна протеїнурія може бути спричинена:

1. запаленням сечового міхура

2. порушенням клубочкової фільтрації

3. порушенням канальцевої реабсорбції

4. посиленим розпадом білка в тканинах +

Ренальна протеїнурія може бути спричинена:

1. порушенням канальцевої реабсорбції +

2. запаленням сечового міхура

3. посиленим розпадом білка в тканинах

4. порушенням клубочкової фільтрації +

Постренальна протеїнурія може бути спричинена:

1. посиленим розпадом білка в тканинах

2. порушенням клубочкової фільтрації

3. запаленням сечового міхура, уретри +

4. порушенням канальцевої реабсорбції

При гломерулонефриті виникає:

1. преренальна протеїнурія

2. ренальна протеїнурія +

3. постренальна протеїнурія

При пієліті виникає:

1. ренальна протеїнурія

2. преренальна протеїнурія

3. постренальна протеїнурія +

При циститі виникає:

1. постренальна протеїнурія +

2. ренальна протеїнурія

3. преренальна протеїнурія

При селективній протеїнурії мембрани клубочків пропускають:

1. білки незалежно від їх молекулярної маси

2. білки лише з малою молекулярною масою +

3. білки лише з великою молекулярною масою

При неселективній протеїнурії мембрани клубочків пропускають:

1. білки лише з малою молекулярною масою

2. білки лише з великою молекулярною масою

3. білки незалежно від їх молекулярної маси +

Функціональна ниркова протеїнурія може виникати:

1. у новонароджених, як перехідний стан +

2. у хворих на гломерулонефрит

3. у дітей дошкільного та шкільного віку у стоячому положенні +

4. у хворих на пієлонефрит

Для ортостатичної протеїнурії характерно:

1. виділення значної кількості білка у вранішній сечі в положенні лежачи

2. виділення значної кількості білка з сечею після навантаження у вертикальному положенні +

3. виділення значної кількості білка з сечею незалежно від положення дитини

Для нефротичного синдрому характерна добова протеїнурія:

1. 100-500 мг

2. 500-1000 мг

3. 1000-2000 мг

4. понад 2000 мг +

При мікроскопії сечового осаду визначають:

1. кількість білка

2. кількість солей +

3. кількість циліндрів +

4. кількість еритроцитів +

При мікроскопії сечового осаду визначають:

1. кількість лейкоцитів +

2. кількість білка

3. кількість епітеліальних клітин +

4. кількість циліндрів +

При мікроскопії сечового осаду визначають:

1. кількість циліндрів +

2. кількість лейкоцитів +

3. кількість еритроцитів +

4. кількість оксалатів +

Які солі визначають при мікроскопії сечового осаду?

1. оксалати +

2. фосфати +

3. урати +

4. сталагміти

В нормі в загальному аналізі сечі виявляють кількість еритроцитів:

1. 1-2 в полі зору +

2. 5-6 в полі зору

3. 8-10 в полі зору

4. взагалі не виявляють +

Збільшення кількість еритроцитів в загальному аналізі сечі  це:

1. еритроцитурія

2. гематурія +

3. піурія

4. дизурія

Мікрогематурія  це збільшення кількість еритроцитів в загальному аналізі сечі до:

1. 50 в полі зору +

2. 100 в полі зору

3. 150 в полі зору

4. 200 в полі зору

Макрогематурія  це збільшення кількість еритроцитів в загальному аналізі сечі понад:

1. 10 в полі зору

2. 20 в полі зору

3. 30 в полі зору

4. 50 в полі зору +

В нормі в загальному аналізі сечі виявляють кількість лейкоцитів не більше:

1. 1-2 у хлопчиків, 3-4 у дівчаток в полі зору

2. 3-4 у хлопчиків, 5-6 у дівчаток в полі зору

3. 5-6 у хлопчиків, 8-10 у дівчаток в полі зору +

4. взагалі не виявляють

Збільшення кількості лейкоцитів понад норму в загальному аналізі сечі  це:

1. еритроцитурія

2. лейкоцитурія +

3. лейкоцитоз

4. гематурія

Піурія це:

1. значна кількість еритроцитів у сечі

2. значна кількість лейкоцитів у сечі +

3. значна кількість циліндрів у сечі

4. значна кількість епітеліальних клітин у сечі

В загальному аналізі сечі визначають епітеліальні клітини:

1. плоскі +

2. перехідні +

3. ниркові +

В нормі в загальному аналізі сечі виявляють клітини плоского епітелію у кількості:

1. 1-2 в полі зору +

2. 5-6 в полі зору

3. 8-10 в полі зору

4. 10-12 в полі зору

В нормі в загальному аналізі сечі виявляють клітини плоского епітелію у кількості:

1. 8-10 в полі зору

2. 6-8 в полі зору

3. 4-5 в полі зору

4. 1-2 в полі зору +

Збільшення кількості клітин плоского епітелію понад норму в загальному аналізі сечі може свідчити про:

1. вульво-вагініт у дівчаток +

2. цистит

3. уретрит +

4. пієлонефрит

В нормі в загальному аналізі сечі виявляють клітини перехідного епітелію у кількості:

1. 10-12 в полі зору

2. 8-10 в полі зору

3. 5-6 в полі зору

4. 1-2 в полі зору +

Збільшення кількості клітин перехідного епітелію понад норму в загальному аналізі сечі може свідчити про:

1. уретрит

2. гломерулонефрит

3. цистит +

4. пієлонефрит +

В нормі в загальному аналізі сечі виявляють клітини циліндричного епітелію у кількості:

1. 1-2 в полі зору

2. 3-4 в полі зору

3. 5-6 в полі зору

4. взагалі не виявляють +

Поява клітин циліндричного епітелію в загальному аналізі сечі може свідчити про:

1. деструктивні зміни в канальцях нирок +

2. цистит

3. уретрит

Справжні циліндри бувають:

1. лейкоцитарні

2. еритроцитарні +

3. гіалінові +

4. зернисті +

Справжні циліндри бувають:

1. еритроцитарні +

2. бактеріальні

3. гіалінові +

4. циліндроїди +

Справжні циліндри бувають:

1. восковидні +

2. еритроцитарні +

3. сольові

4. зернисті +

Один циліндр на 2-3 поля зору в сечі здорової дитини може бути:

1. зернистий

2. гіаліновий +

3. восковидний

4. лейкоцитарний

До кількісних методів визначення сечового осаду належать:

1. аналіз за Нечипоренком +

2. проба за Зимницьким

3. проба Реберга

4. аналіз за Амбурже +

До кількісних методів визначення сечового осаду належать:

1. аналіз за Аддісом-Каковським +

2. аналіз за Амбурже +

3. проба за Зимницьким

4. проба Реберга

Для проведення аналізу за Нечипоренком:

1. збирають сечу протягом доби

2. збирають сечу протягом 12 годин

3. збирають сечу протягом 3 годин

4. беруть середню порцію вранішньої сечі +

Для проведення аналізу за Амбурже:

1. збирають сечу протягом 3 годин +

2. збирають сечу протягом 12 годин

3. збирають сечу протягом доби

4. беруть середню порцію вранішньої сечі

Для проведення аналізу за Аддісом-Каковським:

1. беруть середню порцію вранішньої сечі

2. збирають сечу протягом 3 годин

3. збирають сечу протягом 12 годин +

4. збирають сечу протягом доби

За методом Нечипоренка визначають:

1. кількість еритроцитів +

2. кількість лейкоцитів +

3. кількість гіалінових циліндрів +

4. кількість епітеліальних клітин

За методом Амбурже визначають:

1. кількість епітеліальних клітин

2. кількість гіалінових циліндрів +

3. кількість еритроцитів +

4. кількість лейкоцитів +

За методом Аддіса-Каковського визначають:

1. кількість гіалінових циліндрів +

2. кількість епітеліальних клітин

3. кількість еритроцитів +

4. кількість лейкоцитів +

За методом Нечипоренка визначають кількість клітин:

1. за 1 хвилину

2. за добу

3. в полі зору

4. в 1 мл +

За методом Амбурже визначають кількість клітин:

1. в 1 мл

2. за 1 хвилину +

3. в полі зору

4. за добу

За методом Аддіса-Каковського визначають кількість клітин:

1. в полі зору

2. за 1 хвилину

3. за добу +

4. в 1 мл

За методом Нечипоренка в нормі кількість лейкоцитів в 1 мл становить:

1. до 1000

2. до 2000

3. до 3000

4. до 4000 +

За методом Амбурже в нормі кількість лейкоцитів за 1 хв. становить:

1. до 4000 +

2. до 3000

3. до 2000

4. до 1000

За методом Аддіса-Каковського в нормі кількість лейкоцитів за добу становить:

1. до 1.000.000

2. до 1000

3. до 4000

4. до 4.000.000 +

За методом Нечипоренка в нормі кількість еритроцитів в 1 мл становить:

1. до 1000 +

2. до 2000

3. до 3000

4. до 4000

За методом Амбурже в нормі кількість еритроцитів за 1 хв. становить:

1. до 4000

2. до 3000

3. до 2000

4. до 1000 +

За методом Аддіса-Каковського в нормі кількість еритрооцитів за добу становить:

1. до 1.000.000 +

2. до 1000

3. до 4000

4. до 4.000.000

За методом Нечипоренка в нормі кількість гіалінових циліндрів в 1 мл становить:

1. до 100

2. до 200 +

3. до 300

4. до 400

За методом Амбурже в нормі кількість гіалінових циліндрів за 1 хв. становить:

1. до 400

2. до 300

3. до 200 +

4. до 100

За методом Аддіса-Каковського в нормі кількість гіалінових циліндрів за добу становить:

1. до 20.000 +

2. до 2.000

3. до 200

4. до 20

Лейкоурограма  це:

1. визначення кількості лейкоцитів в сечі

2. якісне визначення лейкоцитів в сечі +

3. визначення кількості активних лейкоцитів в сечі

Лімфоцитарний тип лейкоурограми свідчить про:

1. пієлонефрит

2. алергічні процеси в нирках

3. гломерулонефрит +

Нейтрофільний тип лейкоурограми свідчить про:

1. алергічні процеси в нирках

2. пієлонефрит +

3. гломерулонефрит

Еозинофільний тип лейкоурограми свідчить про:

1. гломерулонефрит

2. пієлонефрит

3. алергічні процеси в нирках +

Від загальної кількості лейкоцитів кількість «активних лейкоцитів» не повинна перевищувати:

1. 10% +

2. 30%

3. 50%

4. 70%

Від загальної кількості лейкоцитів кількість «активних лейкоцитів» не повинна перевищувати:

1. 40%

2. 30%

3. 20%

4. 10% +

В аналізі сечі на бактеріурію визначають:

1. мікробне число сечі +

2. якісний склад мікроорганізмів сечі +

3. чутливість мікрофлори до антибіотиків +

Явною бактеріурія вважається при мікробному числі в:

1. 10.000 в 1 мл сечі

2. 50.000 в 1 мл сечі

3. 100.000 в 1 мл сечі +

4. 200.000 в 1 мл сечі

Для проведення аналізу сечі на бактеріурію медсестра для хворого готує:

1. стерильну пробірку +

2. чисту пробірку

3. 8 стерильних банок

4. 8 чистих банок

Преднізолоновий тест використовують для діагностики скритих форм:

1. пієлонефриту +

2. гломерулонефриту +

3. циститу

4. дизметаболічної нефропатії

Після введення преднізолону про скриту форму пієлонефриту свідчить збільшення кількісті:

1. еритроцитів вдвічі і більше протягом 3 годин

2. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 3 годин +

3. еритроцитів вдвічі і більше протягом 9 годин

4. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 9 годин

Після введення преднізолону про скриту форму гломерулонефриту свідчить збільшення кількісті:

1. еритроцитів вдвічі і більше протягом 3 годин

2. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 3 годин

3. еритроцитів вдвічі і більше протягом 9 годин +

4. лейкоцитів вдвічі і більше протягом 9 годин

При виконанні преднізолонового тесту кількість формених елементів підраховують:

1. в полі зору

2. в 1 мл +

3. за 1 хв.

4. за добу

Вилужені еритроцити з’являються в сечі при:

1. циститі

2. пієлонефриті

3. гломерулонефриті +

4. сечокам’яній хворобі

Свіжі еритроцити з’являються в сечі при:

1. сечокам’яній хворобі +

2. циститі +

3. гломерулонефриті

4. пієлонефриті +

Тристаканна проба проводиться для визначення:

1. кількість еритроцитів

2. походження гематурії +

3. свіжих еритроцитів

4. вилужених еритроцитів

Наявність крові у першій порції сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

1. уретрит +

2. цистит

3. пієлонефрит

4. гломерулонефрит

Наявність крові у третій порції сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

1. уретрит

2. гломерулонефрит

3. цистит +

4. пієлонефрит

Наявність крові у всіх порціях сечі при проведенні тристаканної проби може свідчити про:

1. цистит

2. пієлонефрит

3. уретрит

4. гломерулонефрит +

Про кровотечу з сечівника при проведенні тристаканної проби свідчить наявність червоного забарвлення сечі у:

1. першій порції +

2. другій порції

3. третій порції

4. всіх трьох порціях

Про кровотечу з сечового міхура при проведенні тристаканної проби свідчить наявність червоного забарвлення сечі у:

1. першій порції

2. другій порції

3. третій порції +

4. всіх трьох порціях

Про ниркову кровотечу при проведенні тристаканної проби свідчить наявність червоного забарвлення сечі у:

1. першій порції

2. другій порції

3. третій порції

4. всіх трьох порціях +

Проба за Зимницьким характеризує здатність нирок до:

1. розведення +

2. концентрації +

3. виведення шлаків

4. секреції реніну

Проба за Зимницьким характеризує здатність нирок до:

1. утворення аміаку

2. концентрації +

3. секреції еритропоетину

4. розведення +

Концентраційну здатність нирок характеризує:

1. аналіз сечі за Нечипоренком

2. аналіз сечі за Зимницьким +

3. аналіз сечі за Аддісом-Каковським

4. преднізолоновий тест

Концентраційну здатність нирок характеризує:

1. аналіз сечі за Амбурже

2. лейкоурограма

3. аналіз сечі за Зимницьким +

4. преднізолоновий тест

Концентраційну здатність нирок характеризує:

1. аналіз сечі за Зимницьким +

2. аналіз сечі за Амбурже

3. лейкоурограма

4. аналіз сечі за Нечипоренком

Концентраційну здатність нирок характеризує:

1. аналіз сечі за Аддісом-Каковським

2. проба за Зимницьким +

3. проба Реберга

4. аналіз на «активні лейкоцити»

Для проведення проби за Зимницьким сечу збирають:

1. вранці середню порцію

2. протягом доби кожні 3 год. +

3. вранці протягом трьох год.

4. протягом 12 год.

Для проведення проби за Зимницьким хворому необхідно:

1. дотримуватись помірного питного режиму +

2. різко обмежити прийом рідини

3. значно збільшити прийом рідини

4. фіксувати кількість прийнятої рідини протягом доби +

Для проведення проби за Зимницьким медсестра хворому готує:

1. стерильну пробірку

2. 8 стерильних банок

3. 8 чистих банок +

4. чисту пробірку

Для проведення проби за Зимницьким медсестра хворому готує:

1. 6 чистих банок

2. 8 стерильних банок

3. 8 чистих банок +

4. 6 стерильних банок

Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:

1. кількість лейкоцитів у кожній банці

2. кількість сечі в кожній банці +

3. питому вагу сечі в кожній банці +

4. кількість еритроцитів у кожній банці

Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:

1. кількість сечі в кожній банці +

2. кількість еритроцитів у кожній банці

3. питому вагу сечі в кожній банці +

4. кількість гіалінових циліндрів у кожній банці

Проводячи пробу за Зимницьким лаборант визначає:

1. кількість бактерій у кожній банці

2. питому вагу сечі в кожній банці +

3. кількість білка у кожній банці

4. кількість сечі в кожній банці +

Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

1. добовий діурез +

2. співвідношення між денним та нічним діурезами +

3. значення питомої ваги сечі +

4. коливання питомої ваги сечі протягом доби +

Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

1. кількість еритроцитів

2. добовий діурез +

3. кількість лейкоцитів

4. співвідношення між денним та нічним діурезами +

Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

1. кількість лейкоцитів

2. значення питомої ваги сечі +

3. кількість гіалінових циліндрів

4. коливання питомої ваги сечі протягом доби +

Інтерпретуючи результати проби за Зимницьким лікар оцінює:

1. значення питомої ваги сечі +

2. кількість сечі в кожній банці

3. кількість білка у кожній банці

4. коливання питомої ваги сечі протягом доби +

Добовий діурез за Зимницьким в нормі становить:

1. 100% кількості випитої рідини

2. 1500-2000 мл

3. 3/4 кількості випитої рідини +

4. перевищує кількість випитої рідини на 1/4

Добовий діурез за Зимницьким в нормі становить:

1. 1000-1500 мл

2. дорівнює кількості випитої рідини

3. перевищує кількість випитої рідини на 25%

4. 75% кількості випитої рідини +

Співвідношення між денним та нічним діурезами за Зимницьким це відношення кількості сечі:

1. перших 4 банок до наступних 4 +

2. перших 3 банок до наступних 3

3. перших 3 банок до наступних 4

4. перших 4 банок до наступних 3

Співвідношення між денним та нічним діурезом в нормі становить:

1. 1:1

2. 2:1 +

3. 1:2

4. 3:1 +

Ніктурія - це:

1. збільшення кількості нічної сечі +

2. зменшення кількості нічної сечі

3. нетримання сечі

4. повна відсутність нічної сечі

Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:

1. на 35%

2. вдвічі і більше +

3. на 25%

4. на 5-15%

Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:

1. на 35%

2. на 50 %

3. на 75%

4. на 100% і більше +

Олігурія - це виділення сечі за добу від норми:

1. 5% і менше

2. 25%  5% +

3. 50%  25%

4. 75%  50%

Анурія - це симптом, який вказує:

1. на зниження виділення сечі за добу до 25% і менше

2. на зниження виділення сечі за добу до 15% і менше

3. на зниження виділення сечі за добу до 5% і менше +

4. на повне припинення виділення сечі +

Коливання питомої ваги сечі протягом доби за Зимницьким в нормі становить:

1. 7 одиниць і більше +

2. менше 7 одиниць

3. 10 одиниць і більше

4. менше 10 одиниць

Коливання питомої ваги сечі протягом доби за Зимницьким в нормі становить:

1. менше 8 одиниць

2. 7 одиниць і більше +

3. 5 одиниць і більше

4. менше 6 одиниць

Гіпостенурія це:

1. зменшення значень коливання питомої ваги сечі

2. зменшення значень питомої ваги сечі +

3. зменшення кількості виділеної сечі

4. зменшення нічної сечі

Гіперстенурія це:

1. збільшення кількості виділеної сечі

2. збільшення значень питомої ваги сечі +

3. збільшення нічної сечі

4. збільшення значень коливання питомої ваги сечі

Ізостенурія це:

1. збільшення кількості виділеної сечі

2. зменшення кількості виділеної сечі

3. збільшення розмаху коливань питомої ваги сечі

4. зменшення розмаху коливань питомої ваги сечі +

Гіпостенурія свідчить про:

1. низьку здатність нирок до утворення аміаку

2. низьку здатність нирок до виведення білка

3. низьку здатність нирок до концентрування сечі +

4. низьку здатність нирок до розведення сечі

Гіперстенурія свідчить про:

1. низьку здатність нирок до розведення сечі +

2. низьку здатність нирок до утворення аміаку

3. низьку здатність нирок до виведення білка

4. низьку здатність нирок до концентрування сечі

Фільтраційну здатність нирок оцінюють:

1. за питомою вагою сечі

2. за кліренсом по ендогенному креатиніну +

3. за кількістю залишкового азоту

4. за кількістю білка в сечі

Кліренс  це коефіцієнт очищення від певної речовини, який показує кількість:

1. мілілітрів плазми крові, яка очистилась за 1 год

2. літрів плазми крові, яка очистилась за 1 год

3. мілілітрів плазми крові, яка очистилась за 1 хв +

4. літрів плазми крові, яка очистилась за 1хв

Кліренс за ендогенним креатиніном у дітей після 1 року в нормі становить:

1. 120-140 мл/хв.

2. 80-120 мл/хв. +

3. 60-100 мл/хв.

4. 40-80 мл/хв.

Кліренс за ендогенним креатиніном у дітей після 1 року в нормі становить:

1. 55-70 мл/хв.

2. 70-90 мл/хв.

3. 80-120 мл/хв. +

4. 120-130 мл/хв.

Коефіцієнт реабсорбції води канальцями нирок в нормі становить:

1. 68-69 %

2. 88-89 %

3. 98-99 % +

4. 108-109 %

Коефіцієнт реабсорбції води канальцями нирок в нормі становить:

1. 98-99 % +

2. 78-79 %

3. 58-59 %

4. 38-39 %

Пробу Реберга проводять для оцінки:

1. клубочкової фільтрації нирок +

2. канальцевої реабсорбції нирок +

3. концентраційної здатності нирок

В нормі залишковий азот становить:

1. 8,38-10,5 ммоль/л

2. 14,3-28,6 ммоль/л +

3. 31,5-38,6 ммоль/л

4. 42,6-45,8 ммоль/л

В нормі залишковий азот становить:

1. 0,04-0,1 ммоль/л

2. 1,2-4,2 ммоль/л

3. 5,3-8,3 ммоль/л

4. 14,3-28,6 ммоль/л +

Залишковий азот складає азот:

1. сечовини +

2. сечової кислоти +

3. креатині ну +

4. креатину +

Рест-азот складає азот:

1. креатину +

2. сечової кислоти +

3. креатиніну +

4. сечовини +

Азот сечовини крові в нормі складає:

1. 3,33-8,33 ммоль/л +

2. 0,04-0,08 ммоль/л

3. 14,9-17,7 ммоль/л

4. 21,4-29,6 ммоль/л

Азот сечовини крові в нормі складає:

1. 0,04-0,08 ммоль/л

2. 3,33-8,33 ммоль/л +

3. 14,9-17,7 ммоль/л

4. 0,12-0,3 ммоль/л

Азот сечової кислоти крові в нормі складає:

1. 2,14-2,96 ммоль/л

2. 3,33-8,33 ммоль/л

3. 0,12-0,3 ммоль/л +

4. 1,49-1,77 ммоль/л

Азот сечової кислоти крові в нормі складає:

1. 2,14-2,96 ммоль/л

2. 0,12-0,3 ммоль/л +

3. 3,33-8,33 ммоль/л

4. 1,25-1,9 ммоль/л

Азот креатиніну крові в нормі складає:

1. 0,04-0,1 ммоль/л +

2. 0,12-0,3 ммоль/л

3. 3,33-8,33 ммоль/л

4. 1,49-1,77 ммоль/л

Азот креатиніну крові в нормі складає:

1. 2,14-2,96 ммоль/л

2. 3,33-8,33 ммоль/л

3. 0,04-0,1 ммоль/л +

4. 1,49-1,77 ммоль/л

Нормативна кількість натрію сироватки крові:

1. 4,5-5,5 ммоль/л

2. 35-39 ммоль/л

3. 85-86 ммоль/л

4. 135-150 ммоль/л +

Нормативна кількість натрію сироватки крові:

1. 44,5-55,5 ммоль/л

2. 135-150 ммоль/л +

3. 3,5-4 ммоль/л

4. 8,5-9,6 ммоль/л

Нормативна кількість калію сироватки крові:

1. 135-150 ммоль/л

2. 4,0-5,5 ммоль/л +

3. 35-40 ммоль/л

4. 85-90 ммоль/л

Нормативна кількість калію сироватки крові:

1. 25-30 ммоль/л

2. 95-110 ммоль/л

3. 2,25-2,5 ммоль/л

4. 4,0-5,5 ммоль/л +

Нормативна кількість кальцію сироватки крові:

1. 2,25-2,5 ммоль/л +

2. 135-150 ммоль/л

3. 4-5,5 ммоль/л

4. 85-86 ммоль/л

Нормативна кількість кальцію сироватки крові:

1. 95-110 ммоль/л

2. 4-5,5 ммоль/л

3. 2,25-2,5 ммоль/л +

4. 3,33-8,33 ммоль/л

Загальний білок крові в нормі становить:

1. 40-60 г/л

2. 60-80 г/л +

3. 80-100 г/л

4. 100-120 г/л

Загальний білок крові в нормі становить:

1. 60-80 г/л +

2. 80-100 г/л

3. 100-120 г/л

4. 120-140 г/л

Від загальної кількості білка крові альбуміни становлять:

1. 15%

2. 55% +

3. 35%

4. 85%

Від загальної кількості білка крові глобуліни становлять:

1. 25%

2. 45% +

3. 65%

4. 85%

Від загальної кількості білка крові альбуміни становлять:

1. 75%

2. 55% +

3. 45%

4. 25%

Від загальної кількості білка крові глобуліни становлять:

1. 85%

2. 65%

3. 45% +

4. 25%

Гіпопротеїнемія це:

1. збільшення кількості білка крові

2. зменшення кількості білка крові +

3. зменшення кількості білка в сечі

4. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами

Гіперпротеїнемія це:

1. збільшення кількості білка крові +

2. збільшення кількості білка в сечі

3. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами

4. зменшення кількості білка крові

Диспротеїнемія це:

1. збільшення кількості білка крові

2. порушення співвідношення між альбумінами та глобулінами +

3. зменшення кількості білка в сечі

4. збільшення кількості білка крові

Зменшення кількості білка крові називають:

1. гіперпотеїнемія

2. гіпопротеїнемія +

3. гіпопротеїнурія

4. диспротеїнемія

Збільшення кількості білка крові називають:

1. гіперпротеїнурія

2. гіперпотеїнемія +

3. диспротеїнемія

Порушення нормального співвідношення між альбумінами та глобулінами називають:

1. гіперпотеїнемія

2. диспротеїнемія +

3. гіпопротеїнемія

4. гіпопротеїнурія

Диспротеїнемія може бути симптомом:

1. циститу

2. пієлонефриту

3. гломерулонефриту +

4. дизметаболічної нефропатії

Гіпопротеїнемія може бути симптомом:

1. дизметаболічної нефропатії

2. циститу

3. пієлонефриту

4. гломерулонефриту +

Екскреторна урографія відноситься до методів дослідження:

1. рентгенологічних +

2. лабораторних

3. функціональних

4. ультразвукових

Екскреторна урографія полягає у:

1. побудові ренограми

2. виконанні серії послідовних рентгенологічних знімків +

3. визначенні добового діурезу

4. отриманні ультразвукового зображення нирок

За допомогою екскреторної урографії можна визначити:

1. функціональну активність різних ділянок нирки

2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

3. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

4. функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів +

За допомогою екскреторної урографії можна визначити:

1. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

2. фільтраційну здатність нирок

3. функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів +

4. канальцієву реабсорбцію

За допомогою екскреторної урографії можна оцінити:

1. функціональну активність різних ділянок нирки

2. уродинаміку +

3. кількість функціонуючої паренхіми нирки

4. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів +

За допомогою радіоізотопної ренографії можна оцінити:

1. уродинаміку верхніх сечових шляхів +

2. кількість функціонуючої паренхіми нирки

3. нирковий кровотік +

4. анатомічний стан нирок та сечовивідних шляхів

За допомогою радіоізотопної ренографії можна оцінити:

1. нирковий кровотік +

2. фільтраційну здатність нирок

3. уродинаміку верхніх сечових шляхів +

4. канальцієву реабсорбцію

За допомогою динамічної сцинтиграфії нирок можна визначити:

1. уродинаміку верхніх сечових шляхів

2. нирковий кровотік

3. функціональну активність різних ділянок нирки +

4. кількість функціонуючої паренхіми нирки +

За допомогою динамічної сцинтиграфії нирок можна визначити:

1. розміри нирок +

2. уродинаміку верхніх сечових шляхів

3. форму нирок +

4. нирковий кровотік

За допомогою динамічної сцинтиграфії нирок можна визначити:

1. форму нирок +

2. функціональну активність різних ділянок нирки +

3. уродинаміку верхніх сечових шляхів

4. нирковий кровотік

За допомогою цистографії можна визначити:

1. форму сечового міхура +

2. нирковий кровотік

3. анатомофункціональний стан уретри +

4. кількість функціонуючої паренхіми нирки

За допомогою ультразвукового дослідження нирок можна визначити:

1. розширені миски +

2. розміри нирки +

3. форму нирки +

4. кількість функціонуючої паренхіми нирки

За допомогою ультразвукового дослідження нирок можна визначити:

1. функціональну активність різних ділянок нирки

2. розміри нирки +

3. кількість функціонуючої паренхіми нирки

4. новоутворення нирки +

За допомогою ультразвукового дослідження нирок в нормі можна визначити:

1. миски і чашечки

2. положення нирки +

3. розміри нирки +

4. форму нирки +

Симптоми інтоксикації найбільше виражені при:

1. циститі

2. гломерулонефриті

3. дизметаболічній нефропатії

4. пієлонефриті +

Симптоми інтоксикації найменше, або практично не виражені при:

1. гломерулонефриті

2. циститі +

3. пієлонефриті

Анасарка характерна для:

1. пієлонефриту

2. гломерулонефриту +

3. циститу

4. дизметаболічної нефропатії

Дані анамнезу про перенесену ангіну чи скарлатину за 10-14 днів до появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

1. пієлонефрит

2. гломерулонефрит +

3. цистит

4. дизметаболічну нефропатію

Дані анамнезу про перенесену пневмонію чи інфекцію верхніх дихальних шляхів напередодні появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

1. пієлонефрит +

2. цистит

3. дизметаболічну нефропатію

Дані анамнезу про перенесену кишкову інфекцію напередодні появи симптомів, характерних для захворювань сечовивідної системи, ймовірно вказують на:

1. гломерулонефрит

2. пієлонефрит +

3. дизметаболічну нефропатію

4. цистит