В ділянці серця

Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И.Пирогова

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

тести 2 семестр.docx

Скачиваний:

Добавлен:

01.07.2025

Размер:

236.46 Кб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 910 / 1710 11 12 13 14 15 16 17 > Следующая >>>

До ознак хронічної недостатності кровообігу належать:
1. симптом „годинникових скелець” +
2. симптом Мюссе
3. симптом „барабанних паличок” +
4. „танок каротид”
Симптом «барабанних паличок» виникає при:
1. хронічній недостатності кровообігу +
2. міокардиті
3. важких вроджених вадах серця +
4. гіпертонічній хворобі
Симптом «годинникових скелець» виникає при:
1. гіпертонічній хворобі
2. хронічній недостатності кровообігу +
3. важких вроджених вадах серця +
4. міокардиті
При огляді ділянки серця у дітей з патологією ССС можна виявити:
1. серцеві набряки
2. верхівковий поштовх +
3. серцевий поштовх +
4. „серцевий горб” +
„Серцевий горб” може сформуватись у дітей:
1. раннього віку +
2. старшого віку
3. в період пубертату
4. внутрішньоутробно
„Серцевий горб” вказує на:
1. початок формування набутої вади серця
2. важку вроджену ваду серця +
3. хронічну недостатність кровообігу
4. гіпертонічну хворобу
Верхівковий поштовх візуально визначається при:
1. виснаженні +
2. емоційному збудженні +
3. фізичному навантаженні +
4. під час сну
Верхівковий поштовх візуально визначається у:
1. астеніків +
2. гіперстеніків
3. паратрофіків
4. гіпотрофіків +
Серцевий поштовх візуально може визначатися при:
1. емфіземі легенів +
2. виснаженні
3. гіпотрофії
4. вродженій ваді серця +
Серцевий поштовх в нормі:
1. визначається завжди
2. визначається інколи
3. не визначаться +
Пульсацію периферичних судин можна виявити в ділянці:
1. шиї +
2. серця
3. епігастрію +
4. біля грудини зліва
В ділянці шиї при патології ССС можна виявити:
1. пульсацію шийних вен +
2. пульсацію сонних артерій +
3. пульсацію аорти
Симптом «танок каротид» є свідченням недостатності:
1. 3-стулкового клапана
2. мітрального клапана
3. аортальних клапанів +
4. клапанів легеневої артерії
Симптом Мюссе – це:
1. значна пульсація шийних вен
2. кивання головою в ритм серцевих скорочень +
3. пульсація епігастрію
4. пульсація сонних артерій
Пульсацію сонних артерій визначають:
1. позаду грудинно-ключично-сосцевидного м'язу
2. попереду грудинно-ключично-сосцевидного м'язу +
3. в 2-му міжреберному проміжку праворуч від грудини
4. В ділянці серця
Пульсацію шийних вен визначають:
1. в 2-му міжреберному проміжку праворуч від грудини
2. В ділянці серця
3. позаду грудинно-ключично-сосцевидного м'язу +
4. попереду грудинно-ключично-сосцевидного м'язу
Позитивний венний пульс – це ознака:
1. недостатності 3-стулкового клапану +
2. стенозу легеневої артерії
3. недостатності аортальних клапанів
4. коарктації аорти
Механізм виникнення позитивного венного пульсу:
1. низький тиск у шийних венах
2. високий тиск у шийних венах +
3. повернення частини крові із правого шлуночка під час систоли в праве передсердя +
4. неповне наповнення кров'ю правого передсердя +
Ознаки позитивного венного пульсу:
1. пульсація шийних вен не збігається з пульсацією сонних артерій
2. пульсація шийних вен збігається з пульсацією сонних артерій +
3. випирання шийних вен визначається візуально +
4. випирання шийних вен не визначається візуально
Візуально пульсація в епігастральній ділянці може визначатися при:
1. гіпертрофії правого передсердя
2. гіпертрофії правого шлуночка +
3. патології аорти
4. гіпертрофії лівого шлуночка

До характеристик пульсу належать:
1. частота +
2. ритмічність +
3. напруга +
4. наповнення +
5. величина +
Дихальна аритмія – це коли частота пульсу:
1. збільшується на вдиху і зменшується на видиху +
2. зменшується на вдиху і збільшується на видиху
3. збільшується на вдиху і на видиху
4. зменшується на вдиху і на видиху
За напругою пульс розрізняють:
1. задовільної напруги +
2. високий
3. низький
4. твердий +
5. м’який +
За наповненням пульс розрізняють:
1. твердий
2. м’який
3. повний +
4. порожній +
5. задовільного наповнення +
За величиною пульс розрізняють:
1. великий +
2. малий +
3. ниткоподібний +
4. задовільної величини +
5. повний
Дефіцит пульсу – це коли:
1. частота пульсу співпадає з ЧСС
2. частота пульсу менша за ЧСС +
3. частота пульсу більша за ЧСС
4. пульсова хвиля не поширюється по судинах після деяких серцевих скорочень +

Вказати середню частоту серцевих скорочень у новонароджених (за 1 хвилину):
1. 120-140 +
2. 120
3. 100
4. 85
5. 70-75
Вказати середню частоту серцевих скорочень у дітей першого року життя (за 1 хвилину):
1. 120-140
2. 120 +
3. 100
4. 85
5. 70-75
Вказати середню частоту серцевих скорочень у дітей 5 років (за 1 хвилину):
1. 120-140
2. 120
3. 100 +
4. 85
5. 70-75
Вказати середню частоту серцевих скорочень у дітей 10 років (за 1 хвилину):
1. 120-140
2. 120
3. 100
4. 85 +
5. 70-75
Вказати середню частоту серцевих скорочень у дітей 15 років (за 1 хвилину):
1. 120-140
2. 120
3. 100
4. 85
5. 70-75 +
Фізіологічне відхилення середніх нормативних показників ЧСС в сторону зменшення або збільшення складає:
1. 1%
2. 10% +
3. 20%
4. 25%
5. 35%
У здорових дітей частота пульсу збільшується при:
1. вираженому страхові +
2. вираженому хвилюванні +
3. фізичному навантаженні +
4. під час сну
Тахікардія – це збільшення частоти серцевих скорочень у порівнянні з віковою нормою:
1. на 10% і більше +
2. на 20% і більше
3. на 50% і більше
4. на 100% і більше
Брадикардія – це зменшення частоти серцевих скорочень у порівнянні з віковою нормою:
1. на 10% і більше +
2. на 20% і більше
3. на 50% і більше
4. на 100% і більше
Підвищення температури тіла на кожен градус вище 37°С прискорює пульс на (ударів за 1 хвилину):
1. 40-50
2. 30-40
3. 20-30
4. 10-15 +
Співвідношення між ЧД і ЧСС у новонароджених складає:
1. 1 : 1
2. 1 : 2-2,5 +
3. 1 : 2,5-3
4. 1 : 3,5-4
Співвідношення між ЧД і ЧСС у дітей першого року життя складає:
1. 1 : 1
2. 1 : 2-2,5
3. 1 : 2,5-3 +
4. 1 : 3,5-4
Співвідношення між ЧД і ЧСС у дітей дошкільного віку складає:
1. 1 : 1
2. 1 : 2-2,5
3. 1 : 2,5-3
4. 1 : 3,5-4 +
Співвідношення між ЧД і ЧСС у дітей шкільного віку складає:
1. 1 : 1
2. 1 : 2-2,5
3. 1 : 3,5-4
4. 1 : 4-5 +
Пульсовий тиск – це:
1. сума систолічного та діастолічного тисків
2. добуток систолічного та діастолічного тисків
3. різниця систолічного та діастолічного тисків +
4. сума систолічного та діастолічного тисків ± 10%
5. добуток систолічного та діастолічного тисків ± 10%
Місце накладання манжетки тонометра на плече при вимірюванні АТ (вибрати найбільш повну відповідь):
1. у верхній третині плеча
2. в середній частині плеча
3. на 2 см вище ліктьової ямки
4. на 2 см вище ліктьової ямки так, щоб під манжетку можна було б підвести 1-2 пальці +
Перед нагнітанням повітря в манжету при вимірюванні АТ необхідно:
1. пальпаторно визначити пульсацію плечової артерії +
2. пальпаторно визначити пульсацію променевої артерії
3. нащупати пульс на зап’ясті
Повітря в манжетку нагнітають:
1. до моменту появи пульсації
2. до моменту зникнення пульсації
3. на 40-50 мм. рт. ст. вище після зникнення пульсації +
4. на 40-50 мм. рт. ст. вище після появи пульсації
Повітря в манжетку після зникнення пульсації:
1. перестають нагнітати
2. нагнітають ще на 20-30 мм. рт. ст. вище
3. нагнітають ще на 40-50 мм. рт. ст. вище +
4. нагнітають ще на 60-70 мм. рт. ст. вище
В нормі у новонародженого тиск на верхніх та нижніх кінцівках дорівнює:
1. 70/35 мм.рт.ст. +
2. 90/60 мм.рт.ст.
3. 100/50 мм.рт.ст.
4. 110/60 мм.рт.ст.
В нормі у новонародженого тиск на верхніх та нижніх кінцівках дорівнює:
1. 60/40 мм.рт.ст.
2. 70/35 мм.рт.ст. +
3. 80/50 мм.рт.ст.
4. 90/60 мм.рт.ст.
У здорової дитини віком в 1 рік систолічний АТ на верхніх кінцівках становить (мм. рт. ст.):
1. 60
2. 70
3. 90 +
4. 110
У здорової дитини віком в 1 рік діастолічний АТ на верхніх кінцівках становить (мм. рт. ст.):
1. 40
2. 60 +
3. 70
4. 90
У здорової дитини діастолічний АТ на верхніх кінцівках становить від систолічного:
1. 1/2 +
2. 1/3
3. 1/4
4. 1/5
У здорової дитини діастолічний АТ на верхніх кінцівках становить від систолічного:
1. 1/3
2. 2/3 +
3. 3/4
4. 4/5
У здорових дітей старших 1 року систолічний АТ на верхніх кінцівках становить (мм. рт. ст.):
1. 70 + 2n
2. 90 + 2n +
3. 90 + n
4. 80 + n
У здорових дітей старших 1 року діастолічний АТ на верхніх кінцівках становить (мм. рт. ст.):
1. 80 + 2n
2. 70 + 2n
3. 70 + n
4. 60 + n +
У здорових дітей допустимі коливання значень АТ на верхніх кінцівках становить (мм. рт. ст.):
1. 5
2. 10
3. 15 +
4. 20
Артеріальний тиск на нижніх кінцівках дорівнює артеріальному тиску на верхніх кінцівках у дітей у віці:
1. від 1 до 5 років
2. першого року життя +
3. від 5 до 12 років
4. від 12 до 17 років
5. старше 17 років
АТ на нижніх кінцівках відносно АТ на верхніх кінцівках у дітей старших від 1 року (в горизонтальному положенні):
1. дорівнює
2. вищий +
3. нижчий
Критерії оцінки верхівкового поштовху:
1. локалізація
2. поширеність (площа)
3. висота (величина)
4. резистентність (сила)
5. усе з вище перерахованого вірно +
Площа верхівкового поштовху у дітей молодшого віку становить:
1. 0,5×0,5 см
2. 0,5×1,0 см
3. 1,0×1,0 см +
4. 1,0×2,0 см
5. 2,0×2,5 см
Площа верхівкового поштовху у дітей старшого віку становить:
1. 1,0×1,0 см
2. 1,0×2,0 см
3. 1,5×2,0 см
4. 2,0×2,0 см +
5. 2,0×2,5 см
Локалізація верхівкового поштовху по вертикальній лінії у дітей до 1,5 років:
1. ІV міжребір’я +
2. III ребро
3. IV ребро
4. V міжребір’я
5. V ребро
Локалізація верхівкового поштовху по вертикальній лінії у дітей після 1,5 років:
1. III ребро
2. IV ребро
3. ІV міжребір’я
4. V ребро
5. V міжребір’я +
Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей до 2 років:
1. на 2см назовні від лівої середньоключичної лінії +
2. на 1см назовні від лівої середньоключичної лінії
3. по лівій середньоключичній лінії
4. на 0,5см всередину від лівої середньоключичної лінії
Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей від 2 до 7 років:
1. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії
2. по лівій середньоключичній лінії
3. на 1см назовні від лівої середньоключичної лінії +
4. на 0,5 см всередину від лівої середньоключичної лінії
Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей від 7 до 12 років:
1. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії
2. по лівій середньоключичній лінії +
3. на 1 см назовні від лівої середньоключичної лінії
4. на 0,5 см всередину від лівої середньоключичної лінії
Локалізація верхівкового поштовху по горизонтальній лінії у дітей старших від 12 років:
1. на 2см назовні від лівої середньоключичної лінії
2. по лівій середньоключичній лінії
3. на 1см назовні від лівої середньоключичної лінії
4. на 0,5 см всередину від лівої середньоключичної лінії +
Для набряків серцевого походження характерно:
1. з’являються наприкінці дня +
2. виникають в ранковий час
3. зменшуються після нічного сну +
4. виникають або підсилюються на фоні фізичного навантаження +
Для набряків серцевого походження характерно:
1. ціанотичні +
2. бліді
3. щільні +
4. м’які
Для набряків серцевого походження характерно:
1. поширюються знизу вверх +
2. поширюються зверху вниз
3. холодні на дотик +
4. теплі на дотик
Права межа відносної серцевої тупості у дітей до 2-річного віку знаходиться:
1. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями
2. по правій парастернальній лінії +
3. всередину від правої парастернальної лінії
4. посередині між правою парастеранльною і правою стернальною лініями ближче до стернальної лінії або по правій стернальній лінії
Права межа відносної серцевої тупості у дітей 2-7 років знаходиться:
1. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями
2. по правій парастернальній лінії
3. всередину від правої парастернальної лінії +
4. посередині між правою парастеранльною і правою стернальною лініями ближче до стернальної лінії або по правій стернальній лінії
Права межа відносної серцевої тупості у дітей 7-12 років знаходиться:
1. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями +
2. по правій парастернальній лінії
3. всередину від правої парастернальної лінії
4. посередині між правою парастеранльною і правою стернальною лініями ближче до стернальної лінії або по правій стернальній лінії
Права межа відносної серцевої тупості у дітей старше 12 років знаходиться:
1. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями
2. по правій парастернальній лінії
3. всередину від правої парастернальної лінії
4. посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями ближче до стернальної лінії або по правій стернальній лінії +
Верхня межа відносної серцевої тупості у дітей до 2-річного віку знаходиться:
1. ІІ ребро +
2. ІІІ ребро
3. ІІ міжребір’я
4. ІІІ ребро або ІІІ міжребір’я
Верхня межа відносної серцевої тупості у дітей 2-7 років знаходиться:
1. ІІ ребро
2. ІІІ ребро
3. ІІ міжребір’я +
4. ІІІ ребро або ІІІ міжребір’я
Верхня межа відносної серцевої тупості у дітей 7-12 років знаходиться:
1. ІІ ребро
2. ІІІ ребро +
3. ІІ міжребір’я
4. ІІІ ребро або ІІІ міжребір’я
Верхня межа відносної серцевої тупості у дітей старших від 12 років знаходиться:
1. ІІ ребро
2. ІІІ ребро
3. ІІІ ребро або ІІІ міжребір’я +
4. ІІ міжребір’я
Ліва межа відносної серцевої тупості у дітей до 2-річного віку знаходиться:
1. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії +
2. на 1см назовні від середньоключичної лінії
3. на 0,5см назовні від середньоключичної лінії
4. по лівій середньоключичній лінії або на 0,5 см усередину від неї
Ліва межа відносної серцевої тупості у дітей 2-7 років знаходиться:
1. по лівій середньоключичній лінії або на 0,5 см всередину від неї
2. на 0,5 см назовні від середньоключичної лінії
3. на 1 см назовні від середньоключичної лінії +
4. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії
Ліва межа відносної серцевої тупості у дітей 7-12 років знаходиться:
1. по лівій середньоключичній лінії або на 0,5см усередину від неї
2. на 0,5 см назовні від середньоключичної лінії +
3. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії
4. на 1см назовні від середньоключичної лінії
Ліва межа відносної серцевої тупості у дітей старше 12 років знаходиться:
1. на 1см назовні від середньоключичної лінії
2. на 2 см назовні від лівої середньоключичної лінії
3. по лівій середньоключичній лінії або на 0,5 см усередину від неї +
4. на 0,5 см назовні від середньоключичної лінії
Поперечний розмір серця у дітей до 2 років становить:
1. 2-6 см
2. 8-12 см
3. 6-9 см +
4. 9-14 см
5. 14-20 см
Поперечний розмір серця у дітей 2-7 років становить:
1. 2-6 см
2. 8-12 см +
3. 6-9 см
4. 9-14 см
5. 14-20 см
Поперечний розмір серця у дітей 7-12 років становить:
1. 2-6 см
2. 8-12 см
3. 6-9 см
4. 9-14 см +
5. 14-20 см
Негативний верхівковий поштовх (симптом Маккензі) – це:
1. відсутність випинання грудної клітки під час серцевої систоли
2. надзвичайно високе випинання грудної клітки під час серцевої систоли
3. втягнення всередину грудної клітки під час систоли +
4. втягнення всередину грудної клітки під час діастоли
Негативний верхівковий поштовх (симптом Маккензі) характерний для:
1. гіпертрофії шлуночків
2. високого стояння діафрагми
3. злипливого перикардиту +
4. на фоні глибокого видиху
5. ожиріння
Високий верхівковий поштовх спостерігається при:
1. посиленні та прискоренні серцебиття +
2. гіпертрофії лівого шлуночка +
3. глибокому видиху +
4. злипливому перикардиті
5. емфіземі легень
Низький верхівковий поштовх спостерігається при:
1. емфіземі легень +
2. посиленні та прискоренні серцебиття
3. ожирінні +
4. перикардиті +
Низький верхівковий поштовх спостерігається при:
1. посиленні та прискоренні серцебиття
2. глибокому вдиху +
3. лівобічному ексудативному плевриті +
4. гіпертрофії лівого шлуночка
Зміщення верхівкового поштовху вліво характерно для:
1. розширення лівого шлуночка +
2. правобічного ексудативного плевриту +
3. лівобічного ексудативного плевриту
4. емфіземи легень
Зміщення верхівкового поштовху праворуч характерно для:
1. лівобічного ексудативного плевриту +
2. правобічного ексудативного плевриту
3. гіпертрофії лівого шлуночка
4. істинної декстрокардії +
Зміщення верхівкового поштовху вверх характерно для:
1. гіпертрофії лівого шлуночка
2. правобічного ексудативного плевриту
3. лівобічного ексудативного плевриту
4. високого стояння діафрагми +
5. ателектазі легень +
Зміщення верхівкового поштовху вниз характерно для:
1. дилатації лівого шлуночка +
2. емфіземі легень +
3. ателектазі легень
4. високого стояння діафрагми
Симптом систолічного тремтіння характерний для:
1. стенозу аорти +
2. стенозу легеневої артерії +
3. дефекту міжшлуночкової перетинки +
4. відкритої артеріальної протоки +
Симптом діастолічного тремтіння характерний для:
1. стенозу аорти
2. стенозу легеневої артерії
3. дефекту міжшлуночкової перетинки
4. стенозу мітрального отвору +
Розширення меж відносної серцевої тупості спостерігається при:
1. вроджених і набутих вадах серця +
2. вроджених і набутих міокардитах +
3. емфіземі легень
Зменшення меж відносної серцевої тупості спостерігається при:
1. емфіземі легень +
2. лівобічному пневмотораксі +
3. астенічній конституції тіла +
Місце вислуховування першої точки аускультації серця:
1. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва
2. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини
3. ділянка верхівки серця +
4. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини
5. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини
Місце вислуховування другої точки аускультації серця:
1. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини
2. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва
3. ділянка верхівки серця
4. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини +
5. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини
Місце вислуховування третьої точки аускультації серця:
1. ділянка верхівки серця
2. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини
3. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини
4. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини +
5. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва
Місце вислуховування четвертої точки аускультації серця:
1. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини +
2. ділянка верхівки серця
3. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини
4. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини
5. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва
Місце вислуховування п’ятої точки аускультації серця:
1. ділянка верхівки серця
2. другий міжреберний проміжок праворуч від грудини
3. місце прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва +
4. другий міжреберний проміжок ліворуч від грудини
5. місце прикріплення мечоподібного відростка до грудини
В області верхівки серця знаходиться точка аускультації серця:
1. перша +
2. друга
3. третя
4. четверта
5. п’ята
У другому міжреберному проміжку праворуч від грудини знаходиться точка аускультації серця:
1. перша
2. друга +
3. третя
4. четверта
5. п’ята
У другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини знаходиться точка аускультації серця:
1. перша
2. друга
3. третя +
4. четверта
5. п’ята
В ділянці прикріплення мечоподібного відростка до грудини знаходиться точка аускультації серця:
1. перша
2. друга
3. третя
4. четверта +
5. п’ята
В ділянці прикріплення ІІІ-ІY ребер зліва до грудини знаходиться точка аускультації серця:
1. перша
2. друга
3. третя
4. четверта
5. п’ята +
Звукові явища з мітрального клапана вислуховують у:
1. місці прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва
2. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини
3. ділянці верхівки серця +
4. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини
5. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини
Звукові явища з клапанів аорти вислуховують у:
1. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини
2. ділянці верхівки серця
3. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини +
4. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини
Звукові явища з клапанів легеневої артерії вислуховують у:
1. місці прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва
2. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини +
3. ділянці верхівки серця
4. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини
5. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини
Звукові явища з тристулкового клапана вислуховують у:
1. місці прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва
2. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини
3. ділянці верхівки серця
4. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини
5. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини +
Додаткове вислуховування звукових явищ з клапанів аорти проводять у:
1. місці прикріплення ІІІ-ІY ребер до грудини зліва +
2. другому міжреберному проміжку ліворуч від грудини
3. ділянці верхівки серця
4. другому міжреберному проміжку праворуч від грудини +
5. місці прикріплення мечоподібного відростка до грудини
Звукові явища з мітрального клапана вислуховують у точці аускультації серця:
1. першій +
2. другій
3. третій
4. четвертій
5. п’ятій
Звукові явища з клапанів аорти вислуховують у точці аускультації серця:
1. першій
2. другій +
3. третій
4. четвертій
Звукові явища з клапанів легеневої артерії вислуховують у точці аускультації серця:
1. першій
2. другій
3. третій +
4. четвертій
5. п’ятій
Звукові явища з тристулкового клапана вислуховують у точці аускультації серця:
1. першій
2. другій
3. третій
4. четвертій +
5. п’ятій
Додаткове вислуховування звукових явищ з клапанів аорти проводять у точці аускультації серця:
1. першій
2. другій
3. третій
4. четвертій
5. п’ятій +
Анатомічне утворення серця, з якого проводяться звукові явища у першу точку аускультації серця:
1. клапани аорти
2. мітральний клапан +
3. клапани легеневої артерії
4. тристулковий клапан
Анатомічне утворення серця, з якого проводяться звукові явища у другу точку аускультації серця:
1. мітральний клапан
2. клапани легеневої артерії
3. тристулковий клапан
4. клапани аорти +
Анатомічне утворення серця, з якого проводяться звукові явища у третю точку аускультації серця:
1. клапани легеневої артерії +
2. клапани аорти
3. мітральний клапан
4. тристулковий клапан
У п’ятій точці аускультації серця вислуховують:
1. мітральний клапан
2. клапани легеневої артерії
3. тристулковий клапан
4. додаткові шуми з клапанів аорти +
Перший тон серця обумовлений наступними компонентами:
1. клапанним +
2. м’язовим +
3. судинним +
4. передсердним +
Клапанний компонент першого тону серця обумовлений коливаннями стулок клапанів:
1. лише мітрального
2. лише тристулкового
3. мітрального і тристулкового +
4. півмісяцевих аорти і легеневої артерії
Клапанний компонент другого тону серця обумовлений коливаннями стулок клапанів:
1. лише мітрального
2. лише тристулкового
3. мітрального і тристулкового
4. півмісяцевих аорти і легеневої артерії +
Судинний компонент першого тону серця обумовлений коливаннями:
1. лише стінок аорти
2. лише стінок легеневої артерії
3. стінок аорти і легеневої артерії +
4. стулок мітрального і тристулкового клапанів
5. стулок півмісяцевих клапанів аорти і легеневої артерії
М’язовий компонент першого тону серця обумовлений:
1. напругою м’язів правого передсердя
2. скороченням м’язів лівого шлуночка
3. напругою м’язів обох передсердь
4. скороченням м’язів обох шлуночків +
Передсердний компонент першого тону серця обумовлений:
1. напругою м’язів правого передсердя
2. напругою м’язів лівого передсердя
3. напругою м’язів обох передсердь +
4. скороченням м’язів обох шлуночків
Перший тон виникає під час:
1. систоли +
2. діастоли
3. систоли і діастоли
Другий тон виникає під час:
1. систоли
2. діастоли +
3. систоли і діастоли
Перший тон виникає після:
1. короткої паузи
2. довгої паузи +
3. систоли
Другий тон виникає під час:
1. короткої паузи +
2. довгої паузи
3. діастоли
Третій тон можна вислухати:
1. під час усієї систоли
2. під час усієї діастоли
3. на початку систоли
4. на початку діастоли +
Причиною виникнення третього тону є:
1. скорочення м’язів шлуночків
2. напруга м’язів передсердь
3. розтягнення м’язової стінки шлуночків при надходженні в них крові +
Третій тон найкраще вислуховується:
1. у горизонтальному положенні +
2. у вертикальному положенні
3. у всіх точках аускультації серця
4. у першій точці аускультації серця
5. у п’ятій точці аускультації серця +
У дітей віком з 2-3 місяців на верхівці серця:
1. гучнішим є перший тон +
2. гучнішим є другий тон
3. гучність першого і другого тонів однакова
У новонародженого на верхівці серця:
1. гучнішим є перший тон
2. гучнішим є другий тон +
3. гучність першого і другого тонів однакова
У новонародженого на основі серця:
1. гучнішим є перший тон
2. гучнішим є другий тон +
3. гучність першого і другого тонів однакова
У дітей віком з 1-1,5 років на основі серця:
1. гучнішим є перший тон
2. гучнішим є другий тон +
3. гучність першого і другого тонів однакова
У дітей віком до 11-12 років на основі серця другий тон:
1. гучнішим є справа
2. гучнішим є зліва +
3. гучність справа і зліва однакова
У дітей віком після 12 років на основі серця другий тон:
1. гучнішим є справа +
2. гучнішим є зліва
3. гучність справа і зліва однакова
У дітей перших днів життя серцеві тони:
1. гучніші, ніж у дорослих
2. ослаблені +
3. такої гучності, як у дорослих
У дітей з 1,5-2 років життя серцеві тони:
1. гучніші, ніж у дорослих +
2. ослаблені
3. такої гучності, як у дорослих
Органічні шуми серця пов’язані з:
1. анатомічними дефектами структур серця +
2. захворюваннями інших органів та систем
3. з анатомо-фізіологічними особливостями ССС у дітей
Функціональні шуми серця пов’язані з:
1. анатомічними дефектами структур серця
2. захворюваннями інших органів та систем +
3. з анатомо-фізіологічними особливостями ССС у дітей
Фізіологічні шуми серця пов’язані з:
1. анатомічними дефектами структур серця
2. захворюваннями інших органів та систем
3. з анатомо-фізіологічними особливостями ССС у дітей +
Фізіологічні та функціональні шуми серця:
1. систолічні +
2. діастолічні
3. нетривалі +
4. тривалі
Фізіологічні та функціональні шуми серця, як правило:
1. пов’язані з тонами серця
2. не пов’язані з тонами серця +
3. іррадіюють
4. не іррадіюють +
Фізіологічні та функціональні шуми серця, як правило:
1. тихі або помірної гучності +
2. частіше гучні і грубі
3. не змінюються при глибокому вдихові
4. слабшають або зникають при глибокому вдихові +
Фізіологічні та функціональні шуми серця при переході дитини з горизонтального у вертикальне положення:
1. слабшають +
2. зникають +
3. зберігаються
4. посилюються
Фізіологічні та функціональні шуми серця після фізичного навантаження дитини:
1. посилюються
2. слабшають +
3. зникають +
4. зберігаються
Фізіологічні та функціональні шуми серця, як правило вислуховують:
1. над легеневою артерією +
2. над аортою
3. на верхівці +
4. у всіх точках аускультації серця
Органічні шуми серця, як правило:
1. пов’язані з тонами серця +
2. не пов’язані з тонами серця
3. іррадіюють +
4. не іррадіюють
До екстракардіальних шумів, які вислуховують у ділянці серця, належать:
1. шум тертя перікарда +
2. плевроперікардіальний шум +
3. фізіологічні шуми
4. функціональні шуми

НИРКИ

Основною функціональною одиницею нирки є:
1. ацинус
2. нефрон +
3. клубочок
4. миска

Особливості нирок у новонароджених:
1. мають часткову будову +
2. мають відносно менші розміри, ніж у дорослих
3. являють собою єдиний цілий орган
4. мають відносно більші розміри, ніж у дорослих +

Особливості нирок у новонароджених:
1. мають значну рухливість +
2. мають обмежену рухливість
3. знаходяться нижче, ніж у дорослих +
4. знаходяться вище, ніж у дорослих

До нефрона належать:
1. сечовід
2. клубочок +
3. система канальців +
4. миски

До нефрона належать:
1. проксимальні канальні +
2. чашечки
3. клубочки +
4. дистальні канальці +

До нефрона належать:
1. миски
2. клубочки +
3. петля Генле +
4. чашечки

Виникненню міхурно-сечовідного рефлюксу у дітей раннього віку сприяє:
1. високий тиск у сечовому міхурі
2. невелика довжина внутрішньоміхурового сегмента сечоводу +
3. положення сечового міхура
4. велика довжина внутрішньоміхурового сегмента сечоводу

Довжина сечівника:
1. більша у дівчаток
2. більша у хлопчиків +
3. однакова для дівчаток і хлопчиків
4. менша у хлопчиків

Процес фільтрації відбувається в:
1. проксимальних канальцях
2. збірних трубочках
3. клубочках +
4. дистальних канальцях
5. петлі Генле

Процес реабсорбції відбувається в:
1. чашечках
2. клубочках
3. проксимальних канальцях +
4. дистальних канальцях +

У нирках відбувається процес секреції:
1. альбумінів
2. аміаку +
3. реніну +
4. фібриногену

У нирках відбувається процес секреції:
1. еритропоетину +
2. аміаку +
3. глобулінів
4. реніну +

Виникнення болю в поперековій ділянці при захворюваннях нирок пов'язане з:
1. порушенням процесу фільтрації в нирках
2. порушенням процесу реабсорбції в нирках
3. розтягненням капсули нирки +
4. секрецією аміаку

Виникнення болю в поперековій ділянці при захворюваннях нирок можливе у дітей:
1. раннього віку
2. усіх вікових груп
3. після двох років життя +
4. лише після статевого дозрівання

На цистит вказує біль при сечовипусканні, який виникає:
1. в кінці сечовипускання +
2. на початку сечовипускання
3. протягом всього сечовипускання
4. не виникає взагалі

На уретрит вказує біль при сечовипусканні, який виникає:
1. в кінці сечовипускання
2. на початку сечовипускання +
3. не виникає взагалі

На гломерулонефрит вказує біль при сечовипусканні, який виникає:
1. на початку сечовипускання
2. в кінці сечовипускання
3. протягом всього сечовипускання
4. не виникає взагалі +
До розладів сечовипускання належить:
1. ніктурія
2. полакіурія +
3. анурія
4. енурез +

До розладів сечовипускання належить:
1. ішурія
2. олігокурія +
3. енурез +
4. поліурія

Олігокурія - це:
1. зменшення кількості добової сечі
2. зменшення кількості разової порції сечі
3. зменшення кількості сечовипускань за добу +
4. зменшення кількості нічної сечі

Полакіурія - це:
1. збільшення кількості сечовипускань за добу +
2. збільшення кількості нічної сечі
3. збільшення кількості разової порції сечі
4. збільшення кількості добової сечі

До порушень діурезу відносять:
1. енурез
2. ніктурію +
3. анурію +
4. полакіурію

До порушень діурезу відносять:
1. олігурію +
2. поліурію +
3. ішурію
4. ніктурію +

Ніктурія - це:
1. зменшення кількості нічної сечі
2. збільшення кількості нічної сечі +
3. нетримання сечі
4. повна відсутність нічної сечі

Співвідношення між денним та нічним діурезом в нормі становить:
1. 1:1
2. 2:1 +
3. 1:2
4. 3:1 +

Співвідношення між денним та нічним діурезом в нормі становить:
1. 1:2
2. 2:1 +
3. 1:3
4. 3:1 +

Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:
1. на 35%
2. вдвічі і більше +
3. на 25%
4. на 5-15%

Поліурія - це виділення сечі за добу понад нормою:
1. на 50%
2. на 25%
3. вдвічі і більше +
4. на 75%

Олігурія - це виділення сечі за добу від норми:
1. 5% і менше
2. 25-5% +
3. 25-50%
4. 50-75%

Олігурія - це виділення сечі за добу від норми:
1. 35-50%
2. 15-35%
3. 25-5% +
4. 5% і менше

Анурія - це симптом, який вказує:
1. на повне припинення виділення сечі +
2. на зниження виділення сечі за добу до 5% і менше +
3. на зниження виділення сечі за добу до 15% і менше
4. на зниження виділення сечі за добу до 25% і менше

Анурія - це симптом, який вказує:
1. на зниження виділення сечі за добу до 50% і менше
2. на зниження виділення сечі за добу до 25% і менше
3. на зниження виділення сечі за добу до 5% і менше +
4. на повне припинення виділення сечі +

Справжня анурія може виникнути при:
1. наявності значної перешкоди у відділах сечових шляхів
2. значному здавленні відділів сечових шляхів ззовні
3. значному ураженні паренхіми нирок +
4. недостатньому вживанні рідини

Ниркові набряки:
1. холодні
2. теплі +
3. ціанотичні
4. тверді

Ниркові набряки:
1. м’які +
2. бліді +
3. гіперимовані
4. холодні

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 910 / 1710 11 12 13 14 15 16 17 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
12.02.20151.65 Mб96Терапевтичний проф_ль.doc
#
13.07.2019165.38 Кб8Терапевтичний профіль 1.doc
#
12.02.2015680.7 Кб36термінальні стани.pdf
#
15.09.20191.73 Mб50ТЕСТИ фА.doc
#
12.11.2019818.69 Кб22Тести 'Крок 2'.doc
#
01.07.2025236.46 Кб1тести 2 семестр.docx
#
01.07.2025887.3 Кб2Тести 3 Стом УКР.doc
#
16.07.20193.22 Mб185Тести Єдиний файл.doc
#
12.02.201541.69 Кб246тести інформатика.docx
#
01.05.2025197.12 Кб0Тести Аварії на ХНО 5 варіантів.doc
#
11.03.201683.61 Кб416тести анатомія22222222222222222.docx