52.Біохімічний метод вивчення спадкових хворіб.

Біохімічні методи спрямовані на виявлення біохімічного фенотипу організму. За їхньою допомогою описано понад 1000 спадковиих хвороб обміну речовин. Для більшості з них виявлений дефект первинного генного продукту. Найбільш поширеними серед таких захворювань є хвороби, пов'язані з дефектом ферментів, структурних,транспортних або інших білків. Дефекти ферментів установлюють шляхом визначення вмісту в крові і сечі продуктів метаболізму, що є результатом функціонування даного білка. Об'єктами біохімічної діагностики є сеча, піт, плазма і сироватка крові, формені елементи крові, культури клітин (фібробласти і лімфоцити). Біохімічна діагностика спадкових порушень обміну включає два етапи. На першому етапі відбирають ймовірні випадки захворювань, на другому більш точними і складними методами уточнюють діагноз захворювання. Для визначення в крові, сечі або амніотичній рідині проміжних, побічних і кінцевих продуктів обміну, крім якісних реакцій із специфічними реактивами на певні речовини, використовують хроматографічні методи дослідження амінокислот та інших органічних речовин.

Показаннями для застосування біохімічних методів діагностики новонароджених є такі симптоми: судоми, кома, блювота, гіпотонія, жовтяниця, специфічний запах сечі і поту, ацидоз, припинення росту. У дітей біохімічні методи використовуються у випадках підозри на спадкові хвороби обміну речовин (затримка фізичного і розумового розвитку, втрата набутих функцій, специфічна для будь-якої спадкової хвороби клінічна картина).

Порушення первинних продуктів генів виявляють за допомогою біохімічних методів, а локалізацію відповідних ушкоджень у спадковому матеріалі - за допомогою методів молекулярної генетики

53.Цитогенетичний метод вивчення спадковості людини

Цитогенетичний аналіз дозволяє записувати діагноз спадкового захворювання у вигляді каріотипічної формули.

Цитогенетичний метод (метод хромосомного аналізу) ґрунтується на мікроскопічному дослідженні структури і кількості хромосом.

Цитогенетичний метод використовують для:

• вивчення каріотипів організмів;

• уточнення числа хромосомних наборів, кількості і морфології хромосом для діагностики хромосомних хвороб;

• складання карт хромосом;

• для вивчення геномного і хромосомного мутаційного процесу;

• вивчення хромосомного поліморфізму в людських популяціях.

Цей метод дозволяє діагностувати багато спадкових хвороб, вивчати мутаційний процес, складні перебудови і найменші хромосомні аномалії у клітинах, які вступили у фазу поділу та поза поділом.

На хромосомний аналіз направляються пацієнти з множинними уродженими вадами розвитку, діти з затримкою фізичного і психомоторного розвитку, пацієнти з недиференційованими формами олігофренії (недоумства), з порушенням статевого диференціювання, жінки з порушенням менструального циклу (первинна або вторинна аменорея), сім'ї з безпліддям, жінки зі звичним невиношуванням вагітності (викидні, мертвонароджені).

54.Пренеатальна діагностика спадкових хвороб.

Пренатальна діагностика природжених і спадкових хвороб - це комплексна галузь медицини, яка швидко розвивається, вона використовує й ультразвукову діагностику (УЗД), й оперативну техніку (хоріонбіопсію, амніо і кордоцентез, біопсію м'язів і шкіри плоду), і лабораторні методи (цитогенетичні, біохімічні, молекулярно-генетичні).

Пренатальна діагностика має винятково важливе значення при медико-генетичному консультуванні, оскільки вона дозволяє перейти від вірогідного до однозначного прогнозування здоров'я дитини в родинах з генетичним обтяженням. У даний час пренатальна діагностика здійснюється в І і II триместрах вагітності, тобто в періоди, коли у випадку виявлення патології ще можна перервати вагітність. На сьогодні можлива діагностика практично всіх хромосомних синдромів і близько 100 спадкових хвороб, біохімічний дефект при яких встановлений вірогідно.

Існують різні види П.д. Методи пренатальної діагностики: • Скринінг-методи. • Неінвазивні. • Інвазивні з наступною лабораторною діагностикою. Скринінг-методи дають змогу виділити тих жінок, які ма­ ють підвищений ризик народити дитину зі спадковою або вродженою аномалією. До них належать: 1. Визначення концентрації а-фетопротеїну (АФП) у сиро­ ватці крові вагітних. АФП — білок, який продукує печінка під час внутрішньоутробного розвитку. Його концентрація підвищена при вроджених дефектах нервової трубки і черевної стінки; знижена при хворобі Дауна у плоду. 2. Визначення рівня хоріонічного гонадотропіну. В нормі його концентрація знижується після І триместру вагітності та залишається підвищеною при хромосомній патології. 3. Визначення рівня незв’язаного естріолу. Рівень цього гормону значно нижчий при виношуванні плоду із хворобою Дауна. Неінвазивним методом пренатальної діагностики є уль­ тразвукове сканування (УЗС), яке дозволяє виявити до 80 % всіх вроджених аномалій розвитку УЗС викорис­ товують як метод скринінг-діагностики, так і як уточнений діагностичний метод. Покази для використання УЗС: 1. Підвищений рівень АФП у сироватці крові на 16—18-й тиждень вагітності. 2. Несприятливий перебіг вагітності, затримка розвитку плоду. 3. Народження попередньої дитини з вродженими вадами розвитку. 4. Наявність вроджених вад розвитку в подружжя. Інвазивними методами отримують клітини і тканини ем­ бріона, плоду в І і II триместрах вагітності. Хоріонбіопсію про­ водять після 8-го тижня вагітності, а плацентобіопсію — після 11-го. Процедура здійснюється трансабдомінально або трансцер- вікально під контролем УЗС. Ворсинки хоріона використовують для лабораторної (цитогенетичної, молекулярно-генетичної, біохімічної) діагностики спадкових захворювань.

Амніоцентез використовують з метою одержання навколо- плодової рідини, у якій містяться злущені клітини амніона і плоду. Процедура здійснюється на 15—18-му тижні вагітності. Злущені клітини культивують 2—4 тижні та використовують для цитогенетичних і біохімічних досліджень. Кордоцентез — взяття крові із пуповини під контролем УЗС. Процедуру проводять у період 18— 22-го тижня вагітності. Зразки крові використовують для цитогенетичних (культивують лімфоцити), біохімічних і молекулярно-генетичних досліджень. Кордоцентез використовують для діагностики хромосомних захворювань, гематологічних спадкових захворювань (гемо­ глобінопатії), імунодефіцитів, внутрішньоутробних інфекцій. Біопсію тканин плоду здійснюють у II триместрі вагітності під контролем УЗС. Для діагностики м’язової дистрофії Дюшена розроблений імунофлуоресцентний метод біопсії м’язів плоду. Фетоскопія — введення зонда в амніотичну порожнину й ог­ ляд плоду. Проводять на 18—23-й тиждень вагітності. Можна діагностувати майже всі вади розвитку