17. Державна служба в центральних та місцевих органах виконавчої влади.

Друге після Кабінету Міністрів місце у виконавчій вертикалі влади посідають центральні органи виконавчої влади. Систему центральних органів виконавчої влади складають:

- міністерства;

- державні комітети (державні служби);

- органи виконавчої влади зі спеціальним статусом (Антимонопольний комітет України, Державний комітет України з питань регулятивної політики і підприємництва, Фонд держмайна України, Управління державної охорони України, Служба безпеки України, Національна комісія регулювання електроенергетики України).

Державні комітети (державні служби) - центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державні комітети (державні служби) вносять пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечують їх реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання питань, віднесених до їх відання. Державний комітет (державну службу) очолює його голова.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження, щодо нього може встановлюватись спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників і вирішення інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова.

Центральні органи виконавчої влади можуть мати свої територіальні органи, що утворюються, реорганізуються і ліквідуються в порядку, встановленому законодавством. Призначення на посаду і звільнення з посади керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади здійснює у встановленому порядку керівник центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до Конституції України та Закону України "Про місцеві державні адміністрації" здійснюють місцеві державні адміністрації.

Вони призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента. Вони при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні та підконтрольні також радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними районними й обласними радами.

18. Поняття та суть просування державного службовця по державній службі.

Просування по службі – це найбільший за відрізком часу етап проходження державної служби і власне є проходженням державної служби у вузькому розумінні.

Просування по службі здійснюється виключно за ознаками здібностей і професійної кваліфікації незалежно від статі, расової належності, віросповідання, світогляду тощо [11]. Просування державного службовця на більш високу посаду можливе за таких умов:

• наявність вакантної посади;

• наявність необхідної професійної освіти, досвіду роботи, знання Конституції України, законодавства про державну службу та боротьбу з корупцією;

• наявність необхідного стажу державної служби та/або загального стажу;

• проходження конкурсу чи застосування іншої процедури, передбаченої чинним законодавством.

• Закон України «Про державну службу» (стаття 2) встановлює, що посада – це «визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень», а посадовими особами вважаються «керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій».

• Посада, на яку приймається громадянин України, має бути штатною¹, вакантною та включеною до Реєстру посад державних службовців.

• Просування по службі здійснюється відповідно до категорій посад державних службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються. Класифікацію посад державних службовців, яка визначена у Законі «Про державну службу» передбачено 7 категорій посад та 15 рангів державних службовців.

Основною процедурою, яка може забезпечити просування по службі за ознаками здібностей і кваліфікації так само, як і право рівного доступу до державної служби є конкурс. Порядок його проведення певною мірою співпадає з порядком, який застосовується при прийнятті на державну службу, тобто призначенні на посади осіб, які до цього не мали статусу державних службовців.

Слід зазначити, що в процесі проходження державної служби нерідко відбувається не лише підвищення за посадою.

Державний службовець може мати підвищення залишаючись на одній і тій самій посаді, тобто просуватись по службі шляхом присвоєння йому чергового рангу у межах відповідної категорії.

так і на етапі переміщення по службі, для осіб, які претендують на більш високі посади, може застосовуватися стажування.

Стажування є одним з основних видів підвищення кваліфікації державних службовців. Воно має проводитися з метою вивчення досвіду управлінської діяльності, здобуття практичних та організаційних навичок, необхідних для роботи на відповідних посадах.

Випробування терміном до шести місяців, як елемент проходження державної служби, відповідно до статті 18 Закону України «Про державну службу» може встановлюватися при прийнятті на державну службу.

Перевірка документів як елемент проходження державної служби застосовується при переміщенні по службі (призначенні на іншу посаду) у разі переходу на роботу до іншого державного органу.

Для просування по службі у державних органах створюється кадровий резерв. Резерв, як елемент проходження державної служби, формується у першу чергу з тих державних службовців, які позитивно проявили себе на займаних ними посадах, підвищили кваліфікацію, пройшли стажування чи за результатами атестації рекомендовані для роботи на більш високих посадах.

Обов’язковим елементом проходження державної служби і його складової просування по службі є систематична професійна підготовка кожного державного службовця, тобто процес набуття професійних знань, умінь і навичок, які необхідні для належного виконання посадових функцій і повноважень. Відповідно до статті 29 Закону України «Про державну службу» державним службовцям створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) та шляхом самоосвіти.

Важливе значення для просування по службі має атестація державних службовців.

Атестація в широкому розумінні є одним із чинників проведення державної кадрової політики у сфері державної служби.

Можна зробити висновок, що просування по службі – це призначення на більш високу або на будь-яку іншу посаду, присвоєння більш високого рангу; це найбільший у часі і найскладніший етап у системі проходження державної служби.

Етап просування по службі складається з низки складних компонентів, якими є призначення та перебування державного службовця на окремих посадах.