- •1. Поняття про посередницьку діяльність. Етапи посередницької діяльності
- •2. Види посередництва. Соціально-правове посередництво. Посередництво у вирішенні медико-соціальних питань. Посередництво у соціально-педагогічній сфері. Посередництво в отриманні соціальних послуг.
- •3. Мета, задачі, принципи сімейного посередництва. Етапи сімейного посередництва. Особливості спілкування з конфліктуючим подружжям. Система методів сімейного посередництва
- •4. Поняття про медіацію. Мета медіації. Особливості медіації як способу вирішення суперечки. Переваги медіації. Сфери застосування медіації.
- •5. Поняття про процедуру медіації. Підходи в медіації. Стадії медіації. Основні прийоми початку проведення процедури медіації. Функції медіатора.
- •6. Класифікація груп. Різновиди груп у соціальній роботі. Особливості груп самодопомоги (взаємодопомоги).
- •7. Групові процеси і явища. Динаміка функціонування групи само-, взаємодопомоги. Терапевтичні ефекти групи і групової соціальної роботи.
- •8. Організація соціальної групової роботи: планування і підготовка, переговори і узгодження діяльності, проведення групових занять і зустрічей, завершення і оцінювання групової соціальної роботи.
- •9. Функції і завдання соціального працівника в організації групової взаємодії на різних етапах розвитку групи само- і взаємодопомоги.
- •10. Сучасні моделі самокерованої групової роботи. Особливості діяльності самокерованих груп віл-інфікованих та хворих на снід людей. Анонімні алкоголіки
- •11. Сучасні моделі самокерованої групової роботи. Особливості створення і роботи групи взаємодопомоги у роботі з сім'єю.
- •12. Основні методи соціально-психологічного тренінгу
- •13. Склад тренінгових груп: якісний і кількісний аспекти
- •14. Групова згуртованість і її роль у процесі тренінгової роботи
- •15. Соціально-психологічний портрет успішного ведучого тренінгової групи
- •16. Групові норми в соціально-психологічному тренінгу
- •17. Інноватика як наука. Поняття про нововведення та його основні характеристики . Класифікація нововведень
- •18. Поняття про інноваційний процес та його структуру. Етапи інноваційного процесу. Основні перешкоди на шляху впровадження інновацій та способи їх усунення
- •19. Способи активізації пошуково-творчої діяльності соціального працівника. Евристичні методи: методи випадкових асоціацій, прямого і зворотного штурму, аналогій, синектики, емпатії та ін..
- •21. Впровадження мобільних форм соціальної роботи у різних сферах соціальної роботи
- •22. Інноваційні моделі соціальної реабілітації інвалідів в Україні: досвід та перспективи
- •23. Соціальна реабілітація людей з інтелектуальною недостатністю: інноваційні підходи в Україні
- •24. Соціальна реабілітація сліпих: інноваційні підходи в Україні
- •25. Спеціалізовані будинки для інвалідів: можливості впровадження в Україні
- •26. Соціальне обслуговування фізичних осіб за місцем проживання: традиції і інновації
- •27. Інноваційні форми інформаційно-просвітницької роботи з дітьми та молоддю щодо формування здорового способу життя.
- •28. Комплексна соціальна реабілітація неповнолітніх, які мають проблеми із законом: інноваційні методи роботи
- •29. Технології залучення «важких підлітків» до спільної соціально корисної діяльності
- •30. Інноваційні підходи до розв’язання проблеми насильства в сім’ї
- •31. Надання соціальних послуг недержавними організаціями: сучасні підходи
- •32. Актуальні проблеми діяльності громадських організацій (за результатами аналізу напрямів діяльності, які фінансуються за рахунок грантів)
- •1. Особливості маркетингу в соціальній роботі. Відмінності соціального маркетингу від товарного маркетингу.
- •2. Продукт соціального маркетингу.
- •3. Вартість продукту соціального маркетингу.
- •4. Ефективність соціального маркетингу
- •5. Попит та пропозиція на ринку соціальних послуг.
- •6. Ціноутворення на ринку соціальних послуг.
- •11. Поняття та суть державної служби.
- •12. Державна служба України у системі державного управління.
- •13. Цілі, завдання, функції державної служби.
- •14. Сучасні тенденції розвитку державної служби.
- •15. Характеристика принципів державної служби
- •16. Державна служба як державно-правовий інститут.
- •17. Державна служба в центральних та місцевих органах виконавчої влади.
- •18. Поняття та суть просування державного службовця по державній службі.
- •19. Стажування та просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву.
13. Цілі, завдання, функції державної служби.
До державної політики та її реалізації конкретизують такі цілі державної служби:
• забезпечення досягнення цілей державної політики та державних політик у певних публічних сферах;
• реалізація завдань і функцій держави через здійснення повноважень, безпосередньо пов'язаних із реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу або органу влади Автономної Республіки Крим;
• підготовка проектів та виконанням політичних рішень, що прийматимуться Президентом України, парламентом, вищим органом виконавчої влади;
• забезпечення стабільності в політичній, економічній і соціальній сферах, зокрема через формування й реалізацію державної політики загалом та у певних публічних сферах;
• забезпечення суспільного добробуту;
• інші.
Основними завданнями державної служби є :
• захист прав, свобод та законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій різних форм власності;
• охорона конституційного ладу України; створення та забезпечення умов для розвитку громадянського суспільства, політичного і соціального партнерства;
• формування суспільно-політичних і правових умов для практичного досягнення цілей та здійснення завдань і функцій органів державної влади і місцевого самоврядування;
• забезпечення ефективного функціонування механізму держави та державного апарату;
• управління державними корпоративними правами;
• комплектування персоналу органів державної влади висококваліфікованими фахівцями,здатними професійно виконувати свої посадові обов'язки;
• забезпечення дії принципу публічності в діяльності державних службовців і державного апарату, дотримання законності, викорінення бюрократизму, протекціонізму, корупції та інших негативних явищ у державній службі;
• забезпечення належного функціонування системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців;
• створення соціальних, інформаційних, матеріально-фінансових та інших умов, необхідних для діяльності персоналу органів державної влади та місцевого самоврядування;
• удосконалення порядку добору кадрів, просування по службі, присвоєння рангів, стимулювання до сумлінної праці та відповідальності тощо.
До головних функцій державної служби належать, зокрема:
-забезпечення реалізації державної політики в управлінні суспільними процесами;
-залучення до державної служби та утримання на ній найбільш компетентних і відданих справі кадрів;
-побудову кар'єри та просування по службі на основі особистих якостей, заслуг і результатів роботи державних службовців;
-професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу державної служби;
-здійснення ефективного управління державною службою;
-забезпечення зв'язків з громадськістю.
14. Сучасні тенденції розвитку державної служби.
Основні тенденції розвитку державної служби. На порозі ХХІ ст. державна служба стала одним з найголовніших інститутів розвинутих, правових країн, що розбудовують громадянське суспільство. Значне розширення функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування в більшості розвинутих країн супроводжується підвищенням ролі державного апарату в комплексному регулюванні економічних, політичних, соціальних, правових та інших процесів з метою забезпечення стабілізації суспільних відносин. Актуальним стає розвиток не тільки соціального, а й політичного партнерства.
У сучасних умовах глобалізації економічного розвитку і вирішення екологічних, соціальних та інших проблем розвинуті країни приділяють велику увагу вдосконаленню системи державного управління, визначальними складовими якої є державний апарат та державна служба.
Переконливим доказом цього висновку є те, що, починаючи з березня 1993 р., в США наполегливо і послідовно здійснювалася чергова (одинадцята в минулому столітті) адміністративна реформа. Головна мета перебудови державного апарату полягає в тому, що «уряд має працювати краще, а коштувати менше». Її основою є удосконалення організації діяльності органів влади та її змісту, спрямованих на досягнення певних цілей. На федеральному рівні ці питання унормовуються GOVERNMENT PERFORMANCE AND RESULT ACT. У деяких штатах приймаються аналогічні за змістом акти, що певним чином перебудовують діяльність місцевих органів.
У Бельгії на державному рівні приймається нормативний документ з питань удосконалення адміністративної діяльності органів влади, що має назву «план Коперніка».
Для досягнення основної ідеї реформування державного управління в США та контролю за реалізацією цього акту було створено спеціальний офіс на чолі з віце-президентом А. Гором, який розробив 384 рекомендації і 1250 конкретних пропозицій, спрямованих на поліпшення функціонування державного механізму на всіх рівнях.
Перебудова державної служби як у США, так і в інших розвинутих країнах світу була викликана зростанням невдоволення населення щодо змісту та якості діяльності державних установ. Вона здійснюється сьогодні за допомогою провідних фахівців у сфері менеджменту на підставі новітніх досягнень науково-технологічної та інформаційної революцій, з урахуванням найкращих моделей у цій галузі у світовому масштабі. Виходячи з цього, дослідження, вивчення, узагальнення і впровадження в життя позитивного міжнародного досвіду у сфері державної служби набуває сьогодні для України особливо актуального значення.
У сфері державної служби реформування спрямоване на забезпечення її результативного, економічного та ефективного функціонування. Це означає необхідність функціонування державної служби в режимі досягнення поставлених цілей з мінімальними витратами. Більшість адміністративних реформ у розвинутих країнах у даному напрямі була підпорядкована вирішенню саме цього найважливішого завдання. Незважаючи на зростаючу зацікавленість суспільства в інших цінностях державної служби, таких як чутливість до суспільних потреб, рівність і справедливість з усіма громадянами, включення громадян у процес прийняття рішень тощо, результативність і ефективність залишаються головною метою і критеріями оцінки функціонування державної служби.
Ефективність функціонування державної служби значною мірою залежить від якості персоналу. У зв’язку з цим особлива увага в західних країнах приділяється залученню кращих кандидатів на кожну посаду державного службовця, відбору їх на конкурсній основі та забезпеченню просування кадрів на підставі службових заслуг.
У більшості західних країн принциповим інструментом у плануванні та реалізації державних програм, розподілі державних пріоритетів, управлінні поточними програмами, забезпеченні зв’язку між виконавчою та законодавчою владами, контролем та відповідальністю є бюджет. У ХХ ст. бюджету відводилася найважливіша роль у законодавчому контролі за діяльністю державної служби.
Останнім часом у США особлива увага в організації державної служби приділяється впровадженню системи вимірювання ефективності її функціонування на основі результатів . Це послужило стимулом до реалізації лозунгу «робити більше з меншими затратами» на всіх рівнях уряду і державної служби. Вимірювання виконання за результатами нині стає суттєвим інструментом підвищення продуктивності праці в США. За визначенням професора П. Д. Епстейна , вимірювання виконання є урядовим способом визначення державної служби — чи забезпечує вона якісний продукт за помірну ціну.
Таким чином, головне завдання державної служби полягає в результативному та ефективному забезпеченні комплексної взаємопов’язаної діяльності, спрямованої на вироблення і втілення в життя державної політики і рішень, здійснення регулятивних та обслуговуючих функцій в інтересах усього суспільства або його окремих сегментів.
