14. Групова згуртованість і її роль у процесі тренінгової роботи

Групова згуртованість - це показник міцності, єдності і стійкості міжособистісних взаємодій і взаємин у групі, що характеризується взаємної емоційної привабливістю членів групи і задоволеністю групою. Групова згуртованість може виступати і як мета психологічного тренінгу, і як необхідна умова успішної роботи. У групі, сформованій з незнайомих людей, якась частина часу обов'язково буде витрачена на досягнення того рівня згуртованості, який необхідний для вирішення групових завдань.

Узагальнення наявних досліджень (А. А. Александров, 1997; Ж. Годфруа, 1992; К. Рудестам, 1993 і ін.) Дозволяє виділити наступні фактори, що сприяють групової згуртованості:

• збіг інтересів, поглядів, цінностей і орієнтації учасників групи;

• достатній рівень гомогенності складу груп (особливо за віковим показником - небажано об'єднувати в одній групі осіб старше п'ятдесяти років і молодше вісімнадцяти);

• атмосфера психологічної безпеки, доброзичливості, прийняття;

• активна, емоційно насичена спільна діяльність, спрямована на досягнення мети, значимої для всіх учасників;

• привабливість ведучого як зразка, моделі оптимально функціонуючого учасника;

• кваліфікована робота ведучого, що використовує спеціальні психотехнічні прийоми і вправи для посилення згуртованості;

• наявність іншої групи, яка може розглядатися як його суперниця в якомусь відношенні;

• присутність в групі людини, здатного протиставити себе групі, різко відрізняється від більшості учасників (як показує сумний досвід не тільки тренінгів, а й повсякденного життя, люди особливо швидко згуртовуються не в боротьбі за щось, а в боротьбі проти когось).

Причинами зниження групової згуртованості можуть виступити:

• виникнення в тренінговій групі дрібних підгруп (це особливо ймовірно в групах, що перевищують 15 осіб; втім, іноді своєрідна змагальність, що з'являється між підгрупами, прискорює групову динаміку і сприяє оптимізації тренінгу);

• знайомство (дружба, симпатія) між окремими членами групи до початку тренінгу - це веде до приховування від інших учасників групи якійсь приватній інформації, до прагнення захистити один одного і не вступати в полеміку, до відчуження такої діади від групи;

• невміле керівництво з боку ведучого, яке може привести до зайвої напруги, конфліктів і розвалу групи;

• відсутність єдиної мети, що захоплюється і об'єднує учасників, і спільної діяльності, організованої провідним; млява групова динаміка.

Згуртованість визначає успіх тренінгової роботи вже хоча б тому, що робить групу більш стійкою до ситуацій, що супроводжується негативними емоційними переживаннями, допомагає долати кризи в розвитку. У деяких випадках досягнення високої груповий згуртованості стає найважливішою метою психологічного тренінгу (про це не завжди доцільно інформувати учасників). Тренінги згуртованості, створення команди проводяться в організаціях і установах, чия ефективна діяльність безпосередньо залежить від ступеня єдності та взаєморозуміння співробітників.