2.2 Динаміка функціонування фондових та валютних бірж

У сучасних умовах фондові біржі України мають вирішувати такі завдання:

1) збільшення кількості і розширення номенклатури цінних паперів, які котируються на фондових біржах, розширення торгівлі похідними цінних паперів;

2) удосконалення нормативної бази функціонування фондового ринку, розвиток системи підго­товки кадрів для фондової діяльності, розвиток інформаційного забезпечення учасників корпоративного сектору;

3) підвищення координаційної роботи всіх фондових бірж України, об’єднання їх зусиль для відлагодження торгів, їх модернізації і переходу на су­часний електронний обіг.

Важливим моментом для поліпшення управління рухом акцій на фондовій біржі має стати формування українського індексу цінних паперів через котирування на одній із провідних бірж (мож­ливо, такою стане Українська фондова біржа) акцій 50—60 вели­ких підприємств загальнонаціонального значення.

З метою здійснення державного контролю державною комісією з цінних паперів та фондового ринку призначаються державні пред­ставники на фондових біржах. Вони уповноважені здійснювати кон­троль за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі та мають право брати участь у роботі керівних органів фондових бірж. Зупиняти діяльність фондової біржі в разі порушення нею статутної діяльності і вимагати приведення її відповідно до статуту та правил фондової біржі уповноважена Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

У корпоративному управлінні руху акцій його суб’єктів насампе­ред хвилює надійність цінних паперів і підтримання їх належної ліквідності. Тому значна частина менеджерів корпорацій звертається за допомогою до фахівців фондових бірж. Найстаріша за новітню історію України Українська фондова біржа свої перші торги здійсни­ла 6 лютого 1992 p.,причому в основному пропонувались акції за­сновників біржі. Щоправда, деякі з них потім збанкрутували — банки “Інко”, “Градобанк”, “Перкомбанк”. Крім того, на цих пер­ших торгах пропонувались кредитні ресурси. На біржі почав вико­ристовуватись лістинг, який дав змогу включати до біржових реєстрів та біржових бюлетенів цінні папери акціонерних товариств. На­прикінці 1993 р. у лістингу перебувало 14 емітентів, 9 з яких — банки, 1994 р. — 35. За підсумками 1995 р. до котирування на біржі було допущено цінні папери 122 емітентів, у грудні 1996 р. таких підприємств було вже 439, а в 1997 р. — 980. Таке зростан­ня було досягнуте за рахунок розширення участі Української фон­дової біржі в приватизаційних процесах і переважання в лістингу корпоративних цінних паперів. За 1997 р. до котирування були допущені акції 713 приватизованих підприємств, що становило близько 73 відсотків загальної кількості емітентів, що перебували в лістингу. Крім того, фондові біржі мають достатні технічні мож­ливості забезпечити зростаючі потреби інвесторів. Наприклад, діюча система електронного обігу на Українській фондовій біржі може котирувати цінні папери 1500 емітентів і здійснювати щодня до 15 тис. операцій.

Не зовсім вдалими для діяльності фондових бірж України були 1998—2000 pp., оскільки ряд зовнішньоекономічних і політичних чинників істотно знизили привабливість інвестиційного поля і спо­стерігався спад фондової діяльності.