1.4.Методики розрахунку собівартості авіарейсу. Підвищення рентабельності авіарейсу.

Поняття «собівартість». Класифікація витрат собівартості за економічними елементами, за статтями витрат, по відношенню до конкретного виду продукції, в залежності від обсягу робіт (послуг).

Собівартість рейсів - це вартісна оцінка використання авіаційного палива, матеріалів, енергії основних фондів, трудових ресурсів, витрат на польоти і забезпечення польотів і посадок, а також витрат необхідних для виконання регулярних та нерегулярних рейсів ВВ по внутрішнім і м / н лініях.

Собівартість продукції - авіаційне підприємство є основним показником для економічної оцінки доцільності і ефективності роботи ВТ в цілому і кожному авіаційному підприємстві зокрема.

Собівартість транспортної продукції - це нижня межа транспортного тарифу.

Розрахунок собівартості дозволяє:

1. Оцінити виконання плану по даному показнику і його динаміки.

2. Визначення рентабельності виробництва окремих видів продукції.

3. Виявити ресурси зниження собівартості транспортної продукції.

4. Розрахувати транспортні тарифи.

Існують такі форми собівартості:

1. Планова собівартість - визначає роботу підприємства на певний плановий період. План собівартості розраховується на рік, з розбивкою по кварталах. В її основі лежать усереднені норми витрати різних видів ресурсів. Планова собівартість є мінімально допустимою величиною відхилення, від якої в більшу сторону є не бажаним для будь-якого підприємства.

2. Звітна собівартість - визначається фактичними витратами на виробництво, реалізацію продукції і характеризує ступінь виконаного плану за звітний період.

Відхилення звітної собівартості від планової викликаються наступними причинами:

- Незадовільна робота самого підприємства.

- Причини не залежать від діяльності підприємства (змінений цін на сировину і матеріали, зрад тарифів на електроенергію і т.п.)

1.5.Фактори, що впливають на собівартість рейсів:

1. Протяжність ділянок польоту

2. Кількість членів екіпажу

3. Ставки зборів, тариф і ціна на обслуговування в а / п

4. Вартість борт харчування

5. Проживання в готелі

6. Нормативи витрат на відрядження

7. Вартість ВС і авіадвигунів

8. Норми амортизаційних відрахувань

9. Вартість форм періодичного технічного обслуговування

10. Вартість капітальних ремонтів ВС і авіадвигунів

11. Погодинна і відрядна з / п льотного складу

12. Витрати на утримання льотного складу

13. Доплати, премії

14. Витрати на утримання льотного складу і БП

Розділ 2.Основні шляхи зниження собівартості авіаперевезень:

2.1.Рівень собівартості рейсів залежить:

1. Від характеристик маршруту

2. Від льотно-технічних характеристик літака

3. Від вартості палива

4. Витрат на аеропортове і аеронавігаційне обслуговування

5. Від вартості ВС

6. Витрати на підтримання справності авіаційної техніки

7. Рівень з / п

Основні шляхи зниження собівартості авіаперевезень:

1. Підвищення ефективності вироб-их фондів

2. Забезпечення приросту виробничих потужностей, за рахунок технічного переозброєння авіапідприємства, модернізації обладнання, реконструкція і заміна морально застарілих конструкцій.

3. Прискорення науково-технічного прогресу шляхом впровадження нових типів літаків і сучасних наземних комплексів. Підвищення рівня механізації і автоматизації виробництва. Підвищення продуктивності праці, регулярності руху ВС про забезпечення БП.

4. Зниження витрат на тих обслуговування і ремонт за рахунок збільшення термінів служби техніки.

5. Удосконалення організації виробництва.

Витрати або собівартість продукції підприємств є основним показником для економічної оцінки доцільності і ефективності роботи повітряного транспорту в цілому і кожного авіапідприємства зокрема. Розрахунок показника собівартості дозволяє: оцінити виконання плану по даному показнику і його динаміки; визначити рентабельність виробництва окремих видів продукції; виявити ресурси зниження собівартості транспортної продукції; розрахувати транспортні тарифи.

З боку керівництва авіапідприємства показником собівартості має бути приділено значну увагу, так як собівартість транспортної продукції - це нижня межа транспортного тарифу. Отриманий прибуток повинна покривати собівартість, тому найважливіше завдання працівників авіапідприємства - правильно розрахувати показник собівартості і розглянути шляхи її зниження.

Для великих підприємств пропонується наступна класифікація витрат, наведена в табл. 2.1.

Собівартість рейсів являє собою вартісну оцінку використовуваного авіаційного палива, матеріалів, енергії, основних фондів, трудових ресурсів, витрат на польоти і забезпечення зліт-посадок, а також витрат, необхідних для виконання регулярних та нерегулярних рейсів ВС по внутрішнім або по міжнародних повітряних лініях (рис . 2.1).

Рівень собівартості рейсів залежить від характеристик маршруту, від льотно-технічних характеристик літаків, від вартості палива, витрат на аеропортове і аеронавігаційне обслуговування, від вартості ВС, витрат на підтримання справності авіаційної техніки, рівня заробітної плати та інших складових витрат.

Таблица 2.1. Классификация затрат
Витрати	Види затрат
По економічним елементам	Елементи затрат
По статтям калькуляції	Статті затрат
По відношенню до виробничого процесу	Основні, накладні
По складу	Одноелементні, комплексні
По способу віднесення на собівартість	Прямі, непрямі
По ролі в процесі виробництва	Виробничі,невиробничі
По можливості охоплення плануванням	Заплановані,незаплановані
По відношенню до обсягу виробництва	Постійні,змінні
За періодичністю виникнення	Поточні, одноразові
По відношенню до часу	Минулі поточного періоду і майбутнього
За місцем виникнення	Витрати по підрозділах