- •1.Сучасний стан моделі підприємництва в Україні
- •1.1.Стан інноваційної діяльності підприємств в Україні .
- •2. Шляхи вирішення проблеми
- •2.2. Рекомендації щодо інноваційного розвитку підприємництва
- •2.3. Рекомендації щодо інноваційного розвитку підприємництва з досвіду Польщі .
- •Висновок
- •Економічна теорія: політекономія. Підручник/ За ред. В. Д. Базилевича.– к., 2004.
2.3. Рекомендації щодо інноваційного розвитку підприємництва з досвіду Польщі .
Вагомими перевагами інноваційного сектора в Польщі є: велика кількість посередницьких організацій (понад 300), що підтримують інноваційну діяльність і надають послуги у сфері освіти, консультування, передачі технологій; розміщення посередницьких структур з врахуванням концентрації науково-дослідницького потенціалу; наявність у більшості інноваційних фірм науково-дослідних відділів; делегування відповідальності за реалізацію регіональних інноваційних програм місцевим органам самоврядування.
З 2007 р. підтримка інноваційної діяльності в Польщі відбувається відповідно до Регіональних операційних програм, що передбачають розподіл коштів з фондів ЄС між воєводствами, а також операційних програм «Інноваційна економіка», «Людський капітал», «Інфраструктура і середовище», «Розвиток східної Польщі», «Технічна допомога» . З квітня 2007 р. реалізуються програми «Патент плюс» та «Розробник інновацій», метою яких є підтримка патентування винаходів науковими установами і сприяння інноваційному підприємництву в академічному секторі.
Відповідно до змісту вказаних документів важливою метою інноваційної політики в Польщі є розвиток національної та регіональних інноваційних систем, які сприяють впровадженню інновацій, переорієнтації науково-дослідного сектору на задоволення потреб національних виробників та переходу від економіки, основаної на трудових ресурсах і капіталі, до економіки знань, посиленню взаємозв’язків між науково-технічним сектором, органами державної влади, громадськими організаціями, навчальними закладами.
Зазначена ціль реалізується із застосуванням таких засобів та інструментів:
Рис.6. Засоби для досягнення зазначених цілей
Підтримка інноваційного розвитку у регіонах відбувається через впровадження регіональних інноваційних стратегій, які розроблялися у кожному воєводстві місцевими органами влади за участю вищих навчальних закладів, агенцій регіонального розвитку, консультаційних установ.
Фонд регіонального розвитку виконує роль фінансової інституції та здійснює управління регіональними та національними програмами підтримки інноваційного підприємництва, для реалізації яких надаються дотації з фондів ЄС та державного бюджету. Важливу роль Фонд регіонального розвитку відіграє у реалізації стратегії розвитку відповідного регіону.
Створення таких фондів в Україні сприятиме підтримці новостворених фірм, залученню зовнішнього капіталу та інвестицій, формуванню сучасної інфраструктури, розвитку людського потенціалу шляхом організації сучасних програм підвищення кваліфікації кадрів.
Висновок
Інноваційне підприємництво - це особливий новаторський процес створення чогось нового, процес господарювання, в основі якого лежить постійний пошук нових можливостей, орієнтація на інновації.
Основні проблеми, які стримують масштаби та інтенсивність інноваційної діяльності в Україні.
Відверто ворожі військові, політичні, економічні, інформаційні дії російської федерації відносно України;
Зниження ділової активності та скорочення економіки держави;
Високий рівень корумпованості органів державної влади;
Нестабільність та недосконалість нормативно-правового забезпечення регулювання інноваційної діяльності;
Декларативний характер державної підтримки інноваційно-активних підприємств;
Кардинальне зниження курсу національної валюти, а, відтак і суттєве дорожчання вартості залучення науково-технічних ресурсів з-за кордону;
Значна вартість фінансових ресурсів;
Обмеженість власних коштів суб’єктів господарювання як потенційних інноваторів, так і споживачів інноваційної продукції;
Для сприяння розвитку інноваційної діяльності потрібно якнайшвидше реформувати існуючу в Україні систему оплати праці з метою підвищення її цінності. Якщо фізична і інтелектуальна праця стане належно оплачуватися, то перед підприємцями постане проблема її економії. Це може дещо збільшити рівень безробіття і посилить конкуренцію на вітчизняному ринку праці. Але і змусить почати економити енергоресурси, інші фактори виробництва, підвищувати продуктивність праці. Розроблення та впровадження новітньої техніки і технології стане основним способом ведення конкурентної боротьби, завоювання нових ринків збуту. Це сприятиме збільшенню попиту на розумову працю, інженерів, здатних ефективно працювати в умовах економічних змін, підприємців-новаторів, здатних впроваджувати не лише традиційну, імітаційну чи залежну інноваційну стратегію, а й розробляти наступальну стратегію, що потребує високої кваліфікації та великої організаційної роботи, аби вивести підприємство на лідируючі позиції не лише на вітчизняному, а й на світовому ринку.
Таким чином, в умовах нерозвиненості інноваційної інфраструктури в Україні, важливим є сприяння інноваційному підприємництву на регіональному рівні за посередництвом структур, до функцій яких повинні входити: підтримка інноваційного підприємництва у вищих навчальних закладах та наукових установах; сприяння залученню коштів Європейського фонду регіонального розвитку вітчизняними інноваційними підприємствами.
Перешкодами для інноваційної діяльності підприємств стають неефективна законодавча, правоохоронна, судова влади, їх асиметрія; існуючий господарський порядок, що створює додаткові витрати інноваційної діяльності та є несприятливим до інновацій; високі трансакційні витрати інноваційної діяльності; домінування короткострокових інтересів над довгостроковими у господарюючих суб'єктів; брак інфраструктури та кадрів для інноваційної діяльності. Разом з тим, наявні проблеми інноваційної діяльності вітчизняних підприємств не можна зводити тільки до дефіциту фінансових ресурсів, значна їхня частина обумовлена інституційними проблемами мікро- і макрорівнів. Для виходу з «інституційної пастки» необхідно створити умови для отриман- ня інноваційної ренти, мотиви і стимули до інноваційного розвитку й обмежити альтернативні інноваціям шляхи збільшення прибутків. Вихід з «інституційної пастки» є сьогодні майже єдиною умовою існування вітчизняних суб'єктів господарювання, а поширення інноваційного виробництва – єдиною умовою для то щоб наблизитись до рівня цивілізованих країн.
Таким чином, на сьогодні основним завданням розвитку економіки України є підвищення якості життя громадян та зміцнення конкурентоспроможності країни на міжнародному ринку шляхом активізації інноваційної діяльності та інноваційного підприємництва.
СПИСК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
