Тема 5. Теорія грошей

Тема: "Теорія грошей. Як "відмити" гроші селян"

Український народ переміг корумпований режим, але чи зможе нова влада побороти корупцію та позбутися заплямованих зловживаннями чиновників?

Близько 3 млрд грн на рік - ось загальна сума втрат зерновиків на "премії" усім інспекціям і державним органам.

ЕП отримала нову інформацію про роботу однієї з найбільших "годівниць" корупційної вертикалі, яку створила попередня влада. Також були ідентифіковані десятки фірм, які мали стосунок до таких схем. Учасники ринку називають її однією з найбільш ненаситних. За їхніми словами, вона збирає з учасників ринку чималі "врожаї", беручи додаткову плату за надання сертифікатів якості зерносховищ та сертифікатів якості зерна.

За приблизними підрахунками, лише на зерновому ринку Держсільгоспінспекція може збирати за рік 100 млн дол, які осідають у кишенях чиновників.

Рис.1. Схема розрахунку збору коштів

Для отримання першого документа розрахунковою базою служить місткість складів. За офіційним тарифом власник елеватора сплачує 4-15 коп за тонну його місткості, а неофіційно - ще 1-2 дол за тонну. Для отримання другого документа чиновники затягують процедуру видачі, поки бізнес не почне "домовлятися".

Заявку на отримання сертифіката можна подати лише після повного завантаження товару у вагон або фуру. На його оформлення закон дає три дні. Якщо інспектори приходять в останній день, перевізники зазнають збитків через простій транспорту.

Підприємців ставили перед вибором: стій три дні із завантаженим зерном або плати "податок" і їдь спокійно. Стандартна "такса" за своєчасне отримання паперу - 1 дол з тонни плюс 1 дол з тонни при експорті.

Такою була ситуація до осені 2013 року. Потім неофіційна плата за отримання сертифіката якості зерна зросла. Це відбулося через залучення до "схеми" такого собі "Незалежного центру лабораторних досліджень "Еталон".

З 1 листопада 2013 року найбільш популярні експедитори, зокрема й компанія "Атланта-агро", про яку - згодом, радили усім користуватися послугами "Еталона".

Рис.2. Приклад принципової компанії

Як видно з листа, Держсільгоспінспекція дала зрозуміти, що замовляти аналізи з якості зерна можна лише у конкретної компанії. Там же було сказано, що треба додатково платити 9,6 грн за тонну. Хто відмовлявся - стикався з проблемами.

Так було створено два канали збирання коштів. З одного боку, аграрії платили готівкою долар з тонни за сертифікат безпосередньо інспекторам. З іншого боку, ще один долар з тонни був закладений в оплаті послуг "Еталона".

Тим не менш, Держсільгоспінспекція заперечує звинувачення бізнесу. У відповіді на запит ЕП у відомстві заявили, що кожне з підприємств може самостійно визначати, до якої акредитованої лабораторії йому звертатися. Зокрема, чиновники стверджують, що сьогодні акредитовано 104 приватні та державні лабораторії, з яких 83 мають право проводити дослідження на визначення показників якості та наявність ГМО.

Рис.3. Дані Держсільгоспінспекції щодо лабораторій, у яких проводилися лабораторні дослідження у 2013 році

Що таке "НЦЛД "Еталон"? Це невелика приватна структура, створена 2005 року, базується у Хмельницькому. Займається поточним та періодичним контролем якості харчової продукції та продовольчої сировини.

На сайті фірми сказано, що до її складу входить 15 висококваліфікованих спеціалістів. Філіалів чи підрозділів у регіонах ця структура не має. ЕП ознайомилася з деякими статтями фінансової звітності "Еталона" за 2013 рік і простежила рух коштів. Найцікавішими є дані за два останні місяці 2013 року.

З 1 листопада 2013 року скромна лабораторія з Хмельницького отримала непомірну кількість клієнтів та замовлень. З цього часу в "Еталона" небувалими темпами почали рости обсяги виручки та видатки, причому майже пропорційно.

Рис.4. Виручка та витрати НЦЛД

Повірити, що маленька лабораторія раптом почала перевіряти все зерно, яке перевозиться всередині країни та йде на експорт, дуже важко. Це важко зробити фізично, враховуючи невеликий штат компанії, розміри та відсутність відділень у регіонах. Хоча обсяги її виручки і кажуть про зворотне.

Очевидно, компанія була лише "прокладкою" для отримання грошей в експедиторів. Не можна сказати, що вона не була діючою. Вона виконувала певну роботу, і у місяці найбільш активного пересування зерна її виручка становила 100-200 тис грн, але ж не 25 млн грн за один місяць.

До речі, лідером замовлень "послуг" у НЦЛД "Еталон" була згадана компанія-експедитор "Атланта-агро" з Дніпропетровська, яка перерахувала лабораторії в останні два місяці 2013 року майже 7 млн грн.

У 2011-2012 роках ця компанія співпрацювала із сумнозвісним "Хліб інвестбудом". Про це президент "Атланта-агро" розповідав в інтерв’ю.

За словами представників зернотрейдерів, останнім часом чиновники так само, як і у випадку з "Еталоном", наполегливо "рекомендували" учасникам ринку користуватися послугами саме цього дніпропетровського експедитора. Тарифи цієї компанії були вищими порівняно з послугами інших експедиторів.

Що ж відбувалося з отриманими "Еталоном" коштами? Як свідчать його документи стосовно операцій з ПДВ, гроші на рахунках довго не затримувалися. Тільки за останні два місяці 2013 року "Еталон" перерахував сімом компаніям, що займаються оптовою торгівлею, близько 46 млн грн.

Рис.5. Перелік компаній

Схема з "Еталоном" - лиш один з прикладів "відмивання" коштів, які бізнес змушений "доплачувати" чиновникам за своєчасне отримання сертифікатів. На цих фірмах ланцюжок обривається, і куди потрапляють кошти - невідомо.

Про існування таких проблем не раз говорили на офіційних заходах і аграрії, і керівники профільних асоціацій. Це не подобалося колишньому аграрному міністру Миколі Присяжнюку, який не міг не знати, що відбувається на ринку.

Один з учасників ринку, близько знайомий з колишнім міністром, розповів ЕП, як він пояснював це у приватних розмовах.

"Казав, що йому ніхто нічого не заносить, що не його люди збирають гроші з ринку. Якщо вірити Присяжнюку, то він начебто з цього не отримував ні копійки, а всі кошти йшли в умовний "фонд на вибори". Згадував, що у Держсільгоспінспекції є "смотряща" за цим всім ділом".

Повірити, що кум екс-президента Віктора Януковича не мав своєї частки у "схемі", важко. Утім, щодо "смотрящої", він, схоже, не брехав. Кілька джерел ЕП кажуть про жінку, яка і зараз працює у Держсільгоспінспекції консультантом і має неабиякий вплив на голову відомства Владислава Гончаренка.

ЕП недарма звертала увагу на те, що схема діє. Незважаючи на останні події в країні і на вимоги Майдану, "потік" працює як швейцарський годинник і зараз. Звільнення Присяжнюка нічого не змінив, як і усунення від справ Сергія Арбузова, який гальмував у Раді законопроекти про скасування системи "сертифікації".

Більше того, у парламентському комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва розглядалася можливість посилення режиму відповідальності за відсутність сертифіката якості зерна при перевезенні. Таку пропозицію відстоював депутат з Партії регіонів Владислав Лук'янов на засіданні комітету 12 березня.

Список використаної літератури:

1. http://www.epravda.com.ua/publications

2. http://www.epravda.com.ua/

3. http://www1.nas.gov.ua/publications/Pages/default.aspx

4. http://dengi.ua/

Індивідуальне домашнє завдання №6-7 Тема: " Мікроекономічний аналіз ринку мінеральної води "

Мінеральна вода – досить поширений напій. Як товар, мінеральна вода, користується популярністю серед багатьох країн світу. Ринок мінеральної води є одним із провідних ринків у світі. Багато людей переконані в тому, що мінеральна вода тонізує шкіру, насичує організм вітамінами, очищає шлунок від різних шкідливих речовин, запобігає старінню, живить організм та приводить в тонус. В Україні ринок мінеральної води досить розвинений, адже він користується попитом, тому що вода – це наша щоденна необхідність, без якої ми обійтись не зможемо.

Метою роботи є визначення основних засад розвитку ринку мінеральної води та виявлення факторів, як впивають на цей розвиток.

На українському ринку мінеральних вод працюють близька 300 виробників води. Лідером на ринку води є компанія IDS group.

Рис.1. IDS group

До IDS group  належать  «Моршинська», «Миргородська», «Трускавецька Аква-Еко», «Трускавецька криштальна», «Старий Миргород»,«Сорочинська».

Рис.2. Структурна схема IDS group

IDS group в свою чергу належить грузинській компанії Georgian Glass&Mineral Waters. Крім того компанія є ексклюзивним імпортером грузинської мінеральної води «Боржомі» в Україні.

Рис.3. Українські ринкові компанії

На другому місті з 10% часткою українського ринку – компанія Coca-Cola  зі своїм брендом BonAqua.  Наразі на українському ринку води відсутній найбільший конкурент компанії Coca-Cola компанія PepsiCo —  зі своїм брендом Aqua Minerale. Третє місце займає приватна фірма «Галс», на яку припадає 9% ринку. Компанія займається виробництвом, доставкою та реалізацією споживачам питної води з артезіанської свердловини «Роганська». Четверте, п’яте та шосте місце поділяють три компанії: «Оболонь», «Українські мінеральні води» та «Ерлан/Біола». Київський завод «Оболонь» існує на ринку вже більше 10 років.

На сьогодні в світі існує більше 3600 брендів мінеральної води, які належать компаніям з більш як 140 країн світу. Загалом, глобальна галузь мінеральної води стала дуже прибутковою за останні 10-15 років. Світовими лідерами з виробництва мінеральної води залишаються Nestle та Danone. В свою чергу Coca-Cola та PepsiCo також є важливими гравцями, розширюючи виробництво та захоплюючи нові ринки.

Рис.4. Світові лідери

Всі ці корпорації зараз ведуть активну боротьбу на ринках Східної Європи, країн БРІК, а особливо в Південно-східній Азії, за, так званий, прихований попит в даних регіонах. PepsiCo придбала російського лідера «Вімм-Білль-Данн» та 3-ю за величиною компанію з виробництва мінеральних вод Мексики «Electropura». Nestlé відмітила стійке зростання обсягу продажів мінеральної води в Туреччині, Мексиці, Пакистані, Єгипті, Саудівській Аравії та Польщі.

Що стосується імпорту мінеральної води, то перше місце займає грузинська вода «Боржомі».

В Україні існують також французькі води «Vittel», «Evian”, «Perrier», італійські «SanPellegrino» та «SanBenedetto», російські «Нарзан» та «Єсентуки». Але ціни імпортні води зазвичай в декілька разів вищі за місцеві.

 З урахуванням вище викладеного, можна зробити такі висновки: в Україні існує багато виробників, які конкурують між собою, на українському ринку мінеральних вод працюють близька 300 виробників води. Лідером на ринку води є компанія IDS group. Що стосується експорту та імпорту мінеральної води, то можна зробити висновок, що імпорт мінеральної води завжди перевищував її експорт. Світовий обсяг ринку мінеральної води у 2010 році становив 237млрд. літрів.

За ознаками, які характерні цьому ринку, його можна віднести до ринку монополістичної конкуренції, який переходить до олігополії. На ринку діє велика кількість виробників, але існує багато менших підприємств, з меншими потужностями та можливостями, умови входження на ринок не є легкими, але доступ можливий.

Список використаної літератури:

1. Яременко М.С., Івасівка С.В., Попович І.Л. та ін. Фізіологічні основи лікувальної води "Нафтуся". - К.: Наук. думка, 1989. - 144 с.

2. Саприкін Ю.П.. Мінеральні води в Україні – корисні копалини і напої // Проблеми мінеральних вод (Збірник наукових праць), 2005 р. – 458с.

3. http://conference.spkneu.org/2012/12/gadzhieva-l

4. Бурлака А.П., Мойсеєв А.Ю., Мойсеєва Н.П. та ін. Проблеми мінеральних вод. - К.: Карбон ЛТД, 2002. - С. 79-83.