1.9 Основна частина

Структура. Основна частина є найбільшою за обсягом. Вона поділяється на логічно підпорядковані складові – розділи, які формують її структуру, визначають зміст викладеного матеріалу, їхній взаємозв’язок і взаємозалежність.

Основна частина кваліфікаційної дипломної роботи студента-юриста складається, як правило, з трьох основних розділів, кожен із яких поділяється на два-чотири підрозділи, які за обсягом повинні бути приблизно співрозмірні. При цьому, кількість підрозділів має дорівнювати кількості розв’язуваних у дипломній роботі завдань, а кількість розділів, у свою чергу, повинна відповідати логіко-тематичному групуванню завдань за певними смисловими блоками.

Крім трьох основних розділів, дипломна робота студентів, що навчаються на юридичному факультеті ОНМУ, повинна містити в собі також розділ з охорони праці та розділ з цивільного захисту. Змістовна частина цих розділів має бути пов’язана зі змістом всього дипломного дослідження та узгоджена з керівником та відповідними консультантами (якщо останні призначені офіційно).

При написанні основної частини не можна допускати, щоб збігалися назви якогось одного із розділів і теми дипломної роботи (оскільки в такому випадку інші розділи будуть просто зайвими), а також, щоб назви підрозділів, у свою чергу, збігалися з назвами розділів. Крім того, найменування того чи іншого розділу чи підрозділу також не повинно складатися виключно з назви, наприклад, якогось нормативно-правового акта, органу або організації; так само не бажано використання абревіатур у найменуваннях розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів тощо.

Загальна характеристика. В основній частині дипломної роботи автор викладає теоретичний аналіз проблеми і критичну оцінку різних поглядів, конкретний внесок відомих науковців, наукових шкіл і напрямів; систематизацію і узагальнення фактів, процес доведення гіпотез, інтерпретацію виявлених тенденцій і закономірностей, аргументованість висновків, обґрунтованість пропозицій і рекомендацій.

У розділах основної частини кваліфікаційної роботи описуються:

- огляд літератури за темою, аналіз чинних правових норм вітчизняного або зарубіжного законодавства та міжнародних нормативно-правових актів (з виявленням реальних недоліків, прогалин і шляхів їх усунення, а також порівняльну характеристику аналогічних норм інших держав);

- окреслення основних етапів розвитку наукової думки з проблеми дослідження, окремі результати, які використовуються в роботі, або на основі ідей і висновків яких автор розв’язує певні завдання;

- обґрунтування вибору напряму дослідження, методів виконання завдань, оцінка загальної методики проведення дослідження;

- результати досліджень, оцінка повноти розв’язання поставлених завдань та достовірності одержаних результатів.

Змістовне наповнення кожного розділу кваліфікаційної дипломної роботи визначається її темою, яка має бути розкрита з використанням логічних переходів, аргументовано, уникаючи загальних слів, бездоказових тверджень, тавтологій тощо. Тези необхідно підтверджувати фактами (зазначаючи їхню достовірність і типовість), думками різних авторів, результатами емпіричних даних, аналізом конкретного практичного досвіду. Варто уникати безсистемного викладення фактів без достатнього їхнього осмислення та узагальнення.

Порівняльний аналіз допомагає виокремити головне, типове в питаннях, що розглядаються, простежити зміни, що сталися з об’єктом дослідження протягом останніх років, виявити закономірності, проаналізувати причини тих чи інших змін, визначити тенденції та перспективи подальшого розвитку.

Особливу увагу варто звернути на забезпечення якості змістовності викладу матеріалу щодо логічності і послідовності, повноти і репрезентативності, обсягів використання нормативних і наукових джерел, загальної грамотності, відповідності чинним стандартам.

Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного з них формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У першому розділі, який складається зазвичай з трьох-чотирьох підрозділів, висвітлюються теоретичні, теоретико-методологічні, історико-правові, соціально-психологічні й соціологічні аспекти проблеми (ретроспективний аналіз предмету дослідження та його сучасний стан), а також робиться прогноз напрямів її вирішення на підставі застосування чинної законодавчої та нормативно-правової бази.

Особливо важливим на цьому етапі є аналіз, огляд та вивчення літературних джерел, щоб з’ясувати в якому стані в сучасній науці перебуває дана проблема, що досліджено іншими авторами в цьому напрямі, а які моменти не досить вивчені або взагалі не розглядалися. Після отримання даних за результатами аналізу літератури і формулювання попередніх висновків необхідно порівняти точки зору, які існують у класичній науці та практиці, висловити свою думку щодо даної проблеми і таким чином виявити ступінь новизни. Саме для цього і необхідно методично правильно виконати теоретичне дослідження.

Спочатку складається список літератури, з якого відбираються джерела, що найбільше відповідають темі дослідження. З кожного джерела виписуються цитати і формується картотека, в якій джерела описуються згідно з чинними стандартами. Відразу ж необхідно правильно заповнювати ці картки, щоб надалі не довелося повторно брати книгу, статтю для уточнення (наприклад, кількості сторінок у ній або назви видавництва тощо).

Збір літератури є важливим етапом для подальшого оформлення списку використаних джерел, а також для того, щоб у найкоротший термін знайти необхідне джерело для посилання на нього при написанні пояснювальної записки дипломної роботи.

Корисним на цьому етапі підготовки дипломної роботи може бути створення комп’ютерної картотеки, в якій файли систематизуються таким чином, щоб можна було швидко знайти потрібну інформацію.

Починати вивчення літератури можна з перегляду журналів останніх років, що стосуються об’єкта дослідження. Для цього слід переглянути в бібліотеці журнали, монографії, реферативні журнали з тематики роботи. Особливо ефективним є використання електронних каталогів українських та російських бібліотек, а також електронних ресурсів Інтернет для ознайомлення з реферативними журналами, в яких зібрані наукові статті майже за всіма галузями знань за певний період часу.

Використання підручників, навчальних посібників для написання дипломної роботи небажано, бо вони вважаються джерелами вторинної інформації.

Щоб теоретичний розділ не був схожий на суцільну компіляцію чужих думок (навіть за умов використання посилань на авторів літературних джерел), потрібно при огляді літературних джерел передбачити в дипломній роботі, насамперед, чітке зіставлення думок, методик, концепцій різних авторів.

Обов’язковою умовою об’єктивності викладення матеріалу є посилання на автора: ким висловлена та чи інша думка, кому конкретно належить те чи інше положення. При цьому автор дипломної роботи має показати своє відношення до цих положень і зробити відповідні висновки, а також запропонувати свої концептуальні положення вирішення поставленої наукової проблеми.

Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, дипломник повинен назвати ті питання, що залишились невивченими, а отже, визначити свій особистий внесок у вирішення проблеми.

Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення свого власного або подальшого дослідження.

Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 25% обсягу основної частини дипломної роботи.

У другому розділі дипломної роботи (що складається, як правило, також з трьох-чотирьох підрозділів), аналізується нормативно-правове чи організаційне регулювання проблеми, розкриваються позитивні й негативні аспекти реалізації тих чи інших аспектів правового регулювання, стан проблеми на практиці, описуються запропоновані інноваційні розробки та оцінюється їхня ефективність, надається класифікація явищ, об’єктів, їх порівняльна характеристика тощо.

Якщо робота має міжнародно-правовий характер, акцент робиться на особливостях міжнародно-правового регулювання певної сфери, проводиться аналіз змісту міжнародно-правових норм, механізму їх реалізації, характеризуються кодифікаційні процеси, нормотворча та імплементаційна діяльність міжнародних організацій.

Разом з тим дипломник повинен виявити критичний підхід до аналізу проблеми, вміти побачити невикористані резерви. Для цього він може складати таблиці, графіки тощо, використовувати комп'ютерну техніку.

Матеріали цього розділу повинні відповідати чинному законодавству, вимогам інструкцій і інших нормативних матеріалів, базуватися на всебічному і глибокому аналізі статистичного і фактичного матеріалу, зібраного в процесі переддипломної практики.

Другий розділ та висновки до нього повинні становити до 35% загального обсягу дипломної роботи.

У третьому розділі (дослідницькому) автор дипломної роботи демонструє результати власних досліджень, показуючи, яким чином вирішення завдань допомогло досягти мети, поставленої дипломником у вступі роботи з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми. Крім того, в цьому розділі здійснюється оцінка повноти й достовірності одержаних дослідником результатів шляхом їх порівняння з даними аналогічних досліджень інших авторів.

Цей розділ має містити також аналіз існуючих підходів, принципів та методів з правових питань, обґрунтування методичних і практичних пропозицій, а також приклади ефективності їх використання в тих чи інших галузях права.

Характер і зміст рекомендацій та заходів, що пропонуються, повинні базуватися на висновках двох попередніх розділів, а пропозиції мають бути не загальними, а цілком конкретними.

Зміст цього розділу найбільш повно розкриває здатність студента до самостійної роботи, виявляє його вміння використовувати теоретичні знання в конкретних умовах практичної діяльності.

Третій розділ пояснювальної записки дипломної роботи має становити до 35% загального обсягу роботи пояснювальної записки.