- •Лабораторна робота № 1. Дослідження напівпровідникового діода.
- •Основні теоретичні відомості
- •Методичні рекомендації
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 2. Дослідження напівпровідникового стабілітрона.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 3. Дослідження біполярного транзистора.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Дослідження польового транзистора з р-n переходом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Вимоги до звіту з лабораторної роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Список рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 5. Дослідження польового мдн транзистора.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 6. Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи і і або.
- •Основні теоретичні відомості
- •Виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 7. Дослідження суматорів - полусуматор і повний суматор.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 8. Дослідження rs тригера. Тригери асинхронні і з синхронізуючим входом.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Мал. 8.5. Схема для дослідження синхронного rs-тригера
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 9. Дослідження лічильників на jk та d тригерах.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 10. Дослідження мультиплексорів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 11. Дослідження дешифраторів, шифраторів.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 12. Дослідження послідовного та паралельного регістрів.
- •Основні теоретичні відомості
- •12.1 Паралельний регістр
- •12.2 Послідовний регістр
- •Порядок виконання роботи
- •12.1. Дослідження паралельного регістра.
- •12.2. Дослідження послідовного регістра
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 13 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі цап сходового типу.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 14 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі. Ацп прямого перетворення.
- •Основні теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Питання і завдання для повторення:
- •Лабораторна робота № 15 Система команд микроконтроллера pic16fxх
- •Порядок виконання роботи
- •Індивідуальні завдання
- •5) Зведену таблицю результатів:
- •Лабораторна робота № 16 Програмування портів вводу-виводу мікроконтролера pic.
- •Основні теоретичні відомості
- •Текст файла Project3.Asm
- •Індивідуальні завдання
- •Питання і завдання для повторення:
- •Завдання для самостійної роботи студентів Додаток а. Дослідження лічильників на jk та d тригерах .
- •6. Дослідження синхронного реверсивного лічильника
- •Додаток б. Дослідження комбінаційних схем. Базові логічні елементи.
- •Додаток в. Дослідження тригерів
- •Додаток г. Дослідження регістрів
- •Рекомендована література
Лабораторна робота № 14 Аналогo-цифрові та цифро-аналогові перетворювачі. Ацп прямого перетворення.
Мета: Вивчити алгоритми роботи АЦП прямого перетворення.
Програмне забезпечення: програмне забезпечення комп'ютерного моделювання електронних схем (програма Electronic Workbench).
Основні теоретичні відомості
АЦП прямого перетворення є найбільш простими і часто вбудовуються безпосередньо в датчики. Розглянемо як приклад перетворювач постійного позитивного напруги в частоту (рис. 14.1, а).
Мал.14.1.
АЦП прямого перетворення (а) і осцилограми
сигналів на виході інтегратора (В) і
компаратора (А) (б)
АЦП виконаний на двох ОУ, підсилювач OU1 включений в режимі інтегратора, а підсилювач OU2 - в режимі регенеративного компаратора з гістерезисом. Коли вихідна напруга компаратора Uf має максимальне позитивне значення Ui, діод VD зміщений у зворотному напрямку і напруга Us на виході OU1 (див. осцилограми на рис. 14.1, б) зменшується по лінійному закону зі швидкістю, яка визначається амплітудою вхідного позитивного сигналу Ui, до тих пір, поки не досягне значення UiRl/R2. В цей момент компаратор перемикається в інший стан, при якому напруга на його виході дорівнює максимальному від'ємного значення Us, діод VD відкривається і вихідна напруга інтегратора швидко наростає до значення U2R1/R2. При цьому компаратор повертається в первинний стан і цикл повторюється.
Так як час наростання вихідної напруги інтегратора значно менше часу спаду, яке обернено пропорційно амплітуді вхідного сигналу, частота циклів повторення F буде прямо пропорційна вхідному напрузі. Нехтуючи власним часом перемикання компаратора, можна записати наступний вираз для частоти вихідних імпульсів:
(14.1)
Насправді розмах напруги Us на виході OU1 дещо більше величини (R1/R2) (U1-U2) через відмінний від нуля значення часу перемикання компаратора, а частота відповідно менше значення, що визначається виразом (14.2), причому ця розбіжність буде особливо значним при великих амплітудах вхідного сигналу.
З вказаними на рис. 14.4, а номіналами елементів схема повинна забезпечувати лінійність перетворення не гірше ± 1% в діапазоні зміни вхідної напруги 20 мВ ... 10 В, при цьому частота вихідних імпульсів F повинна змінюватися від 20 Гц до 10 кГц.
Порядок виконання роботи
Зібрати схему, показану на рис. 14.1. Замалювати осцилограми сигналів на виходах OU1 і OU 2. Змінюючи напругу Ui виміряти частоту вихідного сигналу, дані занести в таблицю 14.1.
Таблиця 14.1.
-
Ui, В
0.01
0.02
0.03
0.04
0.05
0.06
0.07
0.08
0.09
0.1
FВЫХ
На підставі результатів таблиці 3 побудувати графік залежності F = f (E1).
