19

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВа ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Індивідуальна робота

з дисципліни «Основи безпеки життєдіяльності»

на тему:

« Алкоголізм як соціальна загроза в безпеці життєдіяльності »

Підготувала:

студентка 2-го курсу, групи 4114-1А

біологічного факультету

спеціальності: «Хімія»

Тюріна Тетяна Олександрівна

Запоріжжя, 2016 н. р.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Історія 4

2.Проблема алкоголізму 4

2.1 Поняття алкоголізму 4

2.2 Стадії алкоголізму 5

2.3 Симптоми алкоголізму 7

3. Дитячий алкоголізм 8

4. Наслідки алкоголізму 9

4.2 Вплив алкоголю на печінку 10

4.3 Вплив алкоголю на нирки 11

4.4 Вплив алкоголю на легені 12

4.5 Вплив алкоголю на головний мозок 12

4.6 Вплив алкоголю на травну систему 13

4.7 Вплив алкоголю на статеві органи та репродуктивні функції 14

5. Який гормон викликає тягу до алкоголю? 14

6. Лікування алкоголізму 15

ВИСНОВКИ 16

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 18

ВСТУП

Вживання алкоголю є масовим явищем, яке пов’язане з одного боку з традиціями та звичаями, а з іншого боку, із громадською думкою і модою. Споживання алкоголю пов'язане з психологічною особливістю людини, ставленню до алкоголю як до «ліків», «зігріваючого ефекту» . До алкоголю часто вдаються, сподіваючись відчути приємний настрій, знизити психічну напруженість, позбутися відчуття втоми, моральної незадоволеності, піти від реальності з її нескінченними турботами і переживаннями. Одним людям здається, що алкоголь допомагає подолати психологічний бар'єр, встановити емоційні контакти, для інших, особливо неповнолітніх, він уявляється засобом самоствердження, показником «мужності», «дорослості».

Алкоголізм - важка хронічна хвороба, у більшості випадків є важко виліковною. Захворювання відбувається шляхом регулярного і тривалого вживання алкоголю і характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його переносимості і деградацією особистості. Алкоголізм є одним з різновидів наркоманії,оскільки в основі його розвитку лежить психічна та фізична залежність від алкоголю.[1,с.2]

1. Історія

У VI-VІ і ст. н. е. в арабських країнах вино називали “одурманюючим напоєм” - “алкоголь”. У середні віки в Європі спирт називали “аква-віта” - “вода життя”. Однак, ознайомившись із його згубним впливом, з тим лихом, якого він завдає своєю здатністю спонукати людей до безглуздих і нерідко злочинних вчинків, цю речовину почали називати “водою горя”, “водою смерті”. У працях Геродота, Тацита, Плутарха пияцтво розціню валося як вияв найбільшої розбещеності. Аристотель зауважував: “Пияцтво - добровільне божевілля”. Дуже влучними є слова Піфагора: “Пияцтво є вправлянням у безумстві”. Також відомо, що українські козаки п’яницям не довіряли важливих справ, не брали у похід, засуджували, а також суворо карали. Наукою доведено, що алкоголь може отруїти будь-який організм. Навіть у воді з вмістом 1% алкоголю не можуть існувати організми, для яких водне середовище є природним. [2,с.3]

2.Проблема алкоголізму

У 1975 р. Всесвітня організація охорони здоров'я визнала алкоголь наркотиком і визначила алкоголізм як залежність людини від алкоголю. [3]

2.1 Поняття алкоголізму

Алкогольна залежність (алкоголізм) - це хронічне захворювання всього організму і насамперед нервової системи, спричинене зловживанням спиртними напоями. Як і кожна хронічна хвороба, алкоголізм має свої причини, передумови, початок, розвиток, кінець і потребує професійного лікування. Причина виникнення алкоголізму одна - це зловживання спиртним. Будь-яка людина, незалежно від її віку, статі, здібностей, професії, характеру, соціального статусу та ін., може захворіти на алкоголізм за умови надмірного вживання спиртного. Надмірним називається або епізодичне сп'яніння із порушенням мови, координації рухів, блюванням, наступним неприємним самопочуттям вранці, або регулярне вживання алкоголю навіть у менших дозах. За таких умов рано чи пізно у будь-якої людини формується алкогольна залежність. [4]

2.2 Стадії алкоголізму

Нульова стадія , або стадія продроми – це так зване культурне пияцтво. Людина п’є в компанії друзів і родичів, але не напивається до втрати свідомості. Випивши в компанії, людина навіть і не думає про те, коли відбудеться наступна зустріч з алкоголем. Основна відмінність цієї стадії від всіх інших – немає одиночного пияцтва. Поки воно не цікавить. Проте щоденне вживання алкоголю в стадії продроми може через 6 – 12 місяців перейти в більш серйозну першу стадію захворювання. [5]

Перша стадія:

Поява потягу (нав'язливого бажання відчути стан сп'яніння). На першій стадії хворий ще може перебороти це бажання. Однак при цьому виникає роздратування, невдоволення, погіршується настрій, і постійно хворому хочеться випити. Втрата кількісного контролю. Після вживання перших доз спиртного хворому дуже важко відмовитися від продовження випивки, зупинитись. А після певної "критичної дози " потяг взагалі стає непереборним. Тому випивка переростає у пиятику. Підвищення витривалості до алкоголю. Для того, щоб відчути бажаний стан сп'яніння, хворому треба випити дозу, в кілька разів більшу, ніж раніше. Алкоголь має на хворого стимулюючий вплив. При вживанні навіть дуже великих доз хворий не блює, а на наступний день не має відрази до алкоголю, нормально почувається. Психічна залежність від алкоголю. Лише у стані сп'яніння хворий може почувати себе добре, спокійно, впевнено, задоволено, мати хороший настрій. Тому свідомо чи несвідомо використовує кожен привід, щоб випити. Будь-які обставини, які цьому перешкоджають, сприймає з роздратуванням. Хворий дедалі частіше перебуває в п'яному стані. П'є регулярно, вживає великі дози, не відчуваючи при цьому погіршення самопочуття.

Друга стадія:

Непереборний потяг до алкоголю. Він виникає вже не тільки в сп'янінні, а й у тверезому стані. Хворий вже не може його контролювати, він п’є і п’є. Похмільний синдром. Це погане самопочуття вранці після вчорашньої випивки з відчуттям внутрішнього тремтіння, зниженого настрою, тривоги, слабкості, із серцебиттям, пульсацією чи болем у голові, підвищенням тиску, пітливістю, відсутністю апетиту, сухістю в роті, нудотою, важкістю в шлунку. Зміна картини сп'яніння. Замість заспокоєння, розслаблення, покращення настрою хворий у п'яному стані стає збуджений, дратівливий, виявляє агресію, вступає у бійки, конфлікти, відбуваються провали в пам’яті. Поява ускладнень. Внаслідок тривалого отруєння організму великими дозами спиртного на другій стадії проявляються важкі ушкодження мозку і психіки (білі гарячки, епілептичні напади, розлади пам'яті, галюцинози, депресії, самогубства, зміна рис характеру), ураження внутрішніх органів (гепатит, цироз печінки, гастрит, виразка, запалення підшлункової залози, підвищення артеріального тиску, інсульт, інфаркт, інші хвороби). Часто ці ускладнення стають причиною смерті. На другій стадії хворий п'є спиртне великими дозами або практично постійно, або у вигляді запоїв - періодів важкого пияцтва від кількох днів до місяців. Між ними бувають більш чи менш тривалі проміжки повного утримання від спиртного.

Третя стадія:

Зниження витривалості до алкоголю. Це основна ознака початку третьої стадії. Хворий сильно п'яніє від дедалі менших доз. Під кінець запою виникає відраза до спиртного, а стан погіршується настільки, що хворий уже фізично не може пити. Однак через деякий час непереборний потяг втягує хворого у новий запій. Похмілля ще важче і триваліше, ніж на другій стадії. Сп'яніння - важке і з агресією. Деградація особистості. Вона починається ще на попередніх стадіях, але на третій виражена максимально. Хворий стає байдужим до всього, крім спиртного. Втрачає критичне ставлення до себе і своєї хвороби. Знижується інтелект, професійна кваліфікація, зникають індивідуальні риси характеру (всі хворі на третій стадії подібні один до одного), наростають грубість, цинізм, агресія. Незворотні  порушення настають в мозку, нервах, всіх внутрішніх органах. Всі описані вище ускладнення алкоголізму стають ще важчими і призводять до смерті. [4]