5. Генетичні основи селекції організмів. Трансгенні організми.

Селекція — наука про виведення нових та удосконалення вже існуючих порід і сортів. Завдання селекції були сформульовані М. І. Вавиловим, який вважав, що для успішного виведення нових порід і сортів треба вивчити:

1. сортову і видову різноманітність рослин;

2. закономірності мінливості;

3. вплив навколишнього середовища на розвиток проявів і властивостей організму;

4. форми штучного добору, що направлені на закріплення відповідних ознак.

М. І. Вавилов висловлював думку про те, що генофонд диких видів значно багат­ший, ніж генофонд виведених людиною порід і сортів.

До основних методів селекції відносяться гібридизація і штучний добір.

Штучний добір проводить людина. Розрізняють стихійний і методичний штучний добір.

Стихійний добір проводиться людиною, зберігає особини з найбільш цінними ознаками, не вдосконалюючи їх при цьому.

При методичному доборі людина ставить собі мету і передбачає її результати.

Розрізняють масовий та індивідуальний методичний добір. Масовий добір проводиться за фенотипом. При цьому відбирається група особин, подібних за зовнішнім виглядом. При індивідуальному доборі виділяється одна особина, а потім з'ясову­ються її нащадки, щоб вивчити генотип особини.

Розрізняють два види гібридизації: близькоспоріднене і віддалене (міжвидове) схрещування.

Близькоспоріднене схрещування проводиться між братами і сестрами або бать­ками і нащадками.

Віддалене схрещування може проводитись між особинами одного виду (внутріш­ньовидова гібридизація), між особинами різних видів і різних родів (віддалена гіб­ридизація).

В селекції використовують методи отримання поліплоїдів — організмів, в кліти­нах яких спостерігається парне збільшення наборів хромосом.

У селекції рослин застосовують:

• різні типи віддаленого схрещу­вання (міжвидове, міжродове) для отримання генетичної різно­манітності та великої кількості особин з вираженим гетерози­сом;

• штучне самозапилення для пе­рехресно запилюваних рослин;

• використання цитоплазматичної стерильності;

• отримання поліплоїдних сортів;

• щеплення (штучне об'єднання частин двох різних рослин);

• масову та індивідуальну форми штучного добору.

У селекції тварин застосовують:

• схрещування представників від­далених порід (дуже рідко міжви­дове);

• схрещування між собою особин, які мають спорідненість першого або другого степеня (інбридинг);

• метод оцінки виробників за якіс­тю потомства;

• штучне запліднення;

• індивідуальну форму штучного добору.

У селекції мікроорганізмів застосо­вують:

• методи селективних штучних по­живних середовищ;

• явища трансформації та транс­дукції (включення в генотип ге­нів від інших організмів або штучно синтезованих людиною генів);

• масову форму штучного добору.

Останнім часом у селекції більшос­ті організмів використовують ефек­тивні методи клітинної та генної ін­женерії:

• гібридизація соматичних клітин;

• методи клонування;

• уведення або вилучення певних структурних чи регуляторних ге­нів.