Салон Аполлона

Розміри: висота — 9,90 м ширина — 7,50 м довжина — 10,25 м

Із самого початку цей салон мав стати центром «геліоцентричної» системи Великих апартаментів короля. Виходячи з цього за своїм першим призначенням він мав бути королівською спальнею і отримав назву на честь давньогрецького бога сонця і світла Аполлона. Пізніше ця кімната стала тронним залом де проходили звичайні королівські аудієнції(при цьому для найурочистіших трон переміщувався у Дзеркальну галерею). Салон Аполлона був найрозкішніший серед Великих апартаментів за своїм оздобленням. На плафоні, який належить пензлеві Шарля де Лафосса, зображено «Аполлона у своїй колісниці, якого супроводжують фігура Франції та Пори року». В кутках знаходяться алегоричні зображення Чотирьох Континентів. В медальйонах, на згинах стелі зображені: «Коріолан, що знімає облогу Риму», «Веспасіан, який наказує будувати Колізей», «Август, що будує Мізенський порт» та «Пор перед Александром». Фігури Муз зі штукатурки під мармур підтримують головну картину. Сандрики зображують алегорію на народження дофінароботи Бланшара та «Поголос, що розносить Славу Короля у Чотири частини світу» Боннемюра. Шпалери, якими покривали стіни у часи Людовика XIV мінялись в залежності від пори роки. Зимою вони були з темночервоного оксамиту з термами, що несли на голові кошики вишиті золотом та сріблом. А влітку стіни прикрашали шпалери Миру розшиті золотом, сріблом та кольоровим шовком з пілястрами покритими золотом і сріблом міш шиттям. Взимку на стіни вішались картини «Томірис» Рубенса та «Подвиги Геркулеса» Гвідо Рені, що зараз знаходяться у Луврі. Срібний трон висотою бл. 3 м стояв на престольному підвищенні покритому перським килимом, вишитим у золотистих тонах та з балдахіном над ним, гаки від якого зберіглись досьогодні. Трон, як інші предмети Срібного гарнітуру був переплавлений у 1689 р. для оплати державного боргу. Над каміном висить парадний портрет Людовика XIV у коронаційних шатах роботи Ріґо (його оригінал зберігається зараз у Луврі) виготовлений для онука короля-короля Іспанії і у XVIII ст. до нього додався схожий портрет царюючого тоді Людовика XV роботи Кале. Шість великих позолочених канделябрів входять до серії з 24, виконаних Туссеном Фоліо (з дітьми) та Огюстеном Пажу (жінки з рогом достатку) у 1769 р. для оздоблення Дзеркальної галереї.

Салон Війни

Розміри: висота — 10,26 м ширина — 11,50 м довжина — 10,26 м

На місці теперішнього салону Війни був салон Юпітера або Великий кабінет короля прикрашений полонами, сюжет яких був присвячений цьому богові. Коли Ардуен-Мансар починає будувати Дзеркальну галерею, оздоблення цього салону було перенесено до нового Караульного залу королеви, а Мансар вимушений був перебудувати і цей його. Шарлю Лебрену було доручено створити новий декор залу, який він закінчив у 1686 р. Як і стіни Дзеркальної галереї та симетричного до нього салону Миру Великих апартаментів королеви, стіни салону Війни прикрашені рідкісними породами мармуру з бронзовими позолоченими трофеями роботи золотих та срібних справ майстра Ладуаро та дзеркалами з Сен-Гобенської мануфактури. Маски та гірлянди над дверима символізують пори року. Шість бюстів римських імператорів з мармуру та порфіру належать до первісного оздоблення. Куполоподібна стеля розписана Лебреном. У центрі плафону зображена озброєна Франція, що тримає щит з портретом Людовика XIV на ньому. ЇЇ оточують дві Вікторії, одна з яких символізує приєднання Страсбурга у 1681 р. На згинах стелі зображені «Німеччина на колінах з орлом», «Іспанія, що шле погрози, з левом, який гарчить» та «Голландія, яка впала на лева» — три держави, що об'єднались проти Франції у 1672 р. Там жеш зображена розгнівана богиня війни Беллона з алегоріями Повстання та Розбрату. Більшу частину стіни, що межує з салоном Аполлона займає великий гіпсовий, під мармур, барельєф роботи Антуана Куазево. На ньому зображений Людовик XIV верхи, що розтоптує ворогів, а його вінчає Слава. Зверху знаходяться дві позолочені фігури Поголосу, які підтримують королівську корону, а знизу дві такі ж фігури зв'язаних квітами полонених. Камін закриває позолочений барельєф, який зображує Кліо, що пише Історію короля.