Салон Діани

Розміри: висота — 8,70 м ширина — 7,55 м довжина — 10,34 м

Як і до попереднього залу, до цього салону вели Посольські сходи, на які можна було вийти через праві двері в основній стіні. На плафоні, завдяки розпису якого салон отримав свою назву, зображена «Діана, що керує полюванням та мореплавством». Богиню оточують зображення Нічних годин, одна з яких читає книгу, а іншій розкидаючи мак навіює сон Амур. Вранішні години підносять Діані квіти та росу. Як і наддвірні грізайлі, на тему культу Діани («Діана захисниця Арефуса», «Піднесення квітів», «Принесення у жертву Іфігенії») плафон належить пензлю Ґабріеля Бланшара.

В обрамленні каміну знаходиться невеличкий мармуровий барельєф, можливо, роботи Жака Сарразена, на якому зображена «Втеча до Єгипту». Над самим каміном висить картина Шарля де Лафоса — «Спасіння Іфігенії Діаною», а на протилежній до каміну стіні — картина Бланшара, яка зображує Діану, коли вона «забувши про своє відречення від кохання, приходить до Ендіміона». Біля стіни, що знаходиться навпроти вікон встановлений бюст короля Людовика XIV роботи Лоренцо Берніні в оточенні двох античних бюстів. До Революції в цьому салоні також знаходились чотири порфірові бюсти римських імператорів. Стіни зали прикрашені мармуром. У часи Людовика XIV цей салон використовувся для гри у більярд. У центрі кімнати стояв вкритий червоним оксамитом із золотими китицями більярдний стіл. Біля стін були встановлені підвищення, які покривались розшитими золотом та сріблом перськими килимами. На підвищеннях сиділи жінки, що мали споглядати гру.

Салон Меркурія

Розміри: висота — 9,93 м ширина — 7,58 м довжина — 10,25

Спочатку цей салон був антикамерою, що пізніше перетворилась у парадну спальню короля. Ліжко з розкішними розшитими золотом покривалами та балдахіном стояло за срібною балюстрадою. Срібними були також вісім канделябрів, люстра, стіл, рама для дзеркала та входили до відомого гарнітуру, що був розплавлений у 1689 р. Розпис плафону виконаний Філіппом де Шампанем та представляє «Меркурія в колісниці, якого супроводжує Вранішня зоря». На вигинах стелі зображені «Александр, що зустрічається з індійськими послами», «Птолемей, що розмовляє із вченими зі всього світу» та «Александр, який наказує приносити тварин для того, щоб Арістотель міг зробити їх опис». В кутах стелі зображені медальйони підтримувані жінками та дітьми та оточені гірляндами квітів. В медальйонах знаходяться алегоричні фігури Королівської справедливості, Королівської влади, Пізнання прекрасних мистецтв та Анатомії. На стінах покритих розшитою золотом та сріблом парчею раніше висіли два твори Тиціана — «Прочани в Еммаусі» та «Покладення до гробу», які сьогодні знаходяться у Луврі. Сьогоднішнє оформлення салону Меркурія надає уявлення про його вигляд у XVIII ст. Саме тоді стіни кімнати були оббиті темно-червоним дамаскином. Їх прикрашають портрети Людовика XV в коронаційному вбранні роботи Гіацинта Ріґо (1730 р.) та Марії Лещинської Луї Токе (1740 р.). Гобелен, який зображує аудієнцію дану королем папському легату в Фонтенбло у 29 липня 1664 р., був виготовлений для шпалер Історії короля на Гобеленовій мануфактурі. В кімнаті, біля ліжка, стоїть механічний годинник, який був подарований відомим годинниковим майстром Антуаном Мораном Людовику XIV у 1706 р. Верхня частина корпусу годинника являє собою вітрину зі скла, рідкісних порід дерева та позолоченої бронзи. Кожну годину, коли годинник пробиває час, з'являєтся статуетка короля, яку автомат вінчає вінком тріумфатора. Два комоди, що зараз знаходяться у салоні походять з кімнати короля у Великому Тріаноні і були виготовлені в майстерні Шарля Буля у 1709 р. Саме в цьому салоні проходили знамениті «ігри для членів королівської родини» під час Вечорів у королівських покоях. Також, тут жив протягом трьох тижнів герцог Анжуйський, перед від'їздом до Іспанії де він був проголошений королем.