- •Тема 1: Конституційне право України як галузь права, наука і
- •1. Поняття конституційного права України.
- •2. Предмет конституційного права України.
- •3. Метод конституційного права України.
- •4. Принципи конституційного права України.
- •5. Конституційне право України як наука.
- •6. Конституційне право України як навчальна дисципліна.
- •Тема 2: «Система конституційного права України»
- •1) За сутністю, або за походженням цих норм:
- •2) За змістом (за предметом правового регулювання):
- •Тема 3: «Джерела конституційного права України»
- •Тема 4: «Конституція України як Основний Закон суспільства і держави»
- •Тема 5: «Конституційно-правові відносини»
- •3) За умовами існування конституційні юридичні факти поділяються на:
- •Тема 6: «Конституційно-правова відповідальність»
- •Глава 15 «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління» Кодексу України про адміністративні правопорушення (кУпАп) передбачає юридичну відповідальність за:
- •Тема 7: «Основи конституційного ладу України»
- •Тема 8: «Громадянство України»
- •1. Поняття, зміст, ознаки та принципи громадянства України.
- •2. Підстави та умови набуття громадянства України.
- •3. Форми і підстави припинення громадянства України.
- •4. Повноваження глави держави і спеціально уповноважених державних органів з питань громадянства України.
- •5. Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства, біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту.
- •Тема 9: «Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні»
- •1. Поняття та види конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні.
- •2. Громадянські права і свободи людини і громадянина в Україні.
- •3. Політичні права і свободи громадян України.
- •4. Економічні права і свободи людини і громадянина в Україні.
- •5. Соціальні права і свободи людини і громадянина в Україні.
- •6. Культурні права і свободи людини і громадянина в Україні.
- •7. Гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні.
- •Тема 10: «Конституційні основи виборів в Україні»
- •1. Поняття і види форм безпосереднього народовладдя в Україні.
- •1) Внутрішні функції:
- •2) Зовнішні функції:
- •3. Поняття виборчого права та види виборчої системи в Україні.
- •4. Поняття та види принципів виборчого права України.
- •5. Поняття та стадії виборчого процесу в Україні.
- •Тема 11: «Конституційні основи референдумів в Україні»
- •1. Поняття референдуму в Україні.
- •2. Класифікація референдумів в Україні.
- •3. Предмет всеукраїнського та місцевого референдуму в Україні.
- •4. Референдний процес в Україні.
- •5. Поняття та види юридичної відповідальності за порушення законодавства України про вибори і референдуми.
- •Тема 12: «Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої
- •1. Поняття Верховної Ради – парламенту України.
- •2. Функції та повноваження Верховної Ради України.
- •3. Склад і поняття структури Верховної Ради України, повноваження керівництва Верховної Ради України.
- •4. Порядок формування та повноваження депутатських фракцій та груп, Погоджувальної ради Верховної Ради України.
- •5. Порядок формування та функції комітетів Верховної Ради України, тимчасових спеціальних комісій та тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.
- •6. Порядок утворення, структура та завдання Апарату Верховної Ради України.
- •7. Поняття та види виборів народних депутатів України, стадії виборчого процесу.
- •8. Основні форми роботи Верховної Ради України.
- •9. Пленарні засідання Верховної Ради України та види парламентських процедур у Верховній Раді України.
- •Тема 13: «Законодавчий процес в Україні»
- •1. Поняття, види та стадії законодавчого процесу в Україні.
- •2. Розгляд законопроекту в першому читанні.
- •3. Розгляд законопроекту в другому читанні.
- •4. Розгляд законопроекту в третьому читанні.
- •5. Підписання прийнятого закону головою Верховної Ради України і направлення його на підпис Президенту України, повторний розгляд Верховною Радою України законів, повернених Президентом України.
- •6. Офіційне оприлюднення та набрання чинності законом України.
- •Тема 14: «Конституційно-правовий статус народного депутата України, Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»
- •1. Конституційно-правовий статус народного депутата України.
- •2. Депутатський запит та депутатське звернення народного депутата України.
- •3. Підстави припинення повноважень та гарантії статусу народного депутата України.
- •4. Порядок утворення, повноваження та акти Рахункової палати.
- •5. Порядок призначення, повноваження та акти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- •Тема 15: «Президент України – глава держави»
- •2) Повноваження щодо нормопроектного забезпечення діяльності Президента України у сфері національної безпеки і оборони, а саме щодо:
- •5) Контрольні повноваженнями, а саме:
- •6) Повноваження у сфері організації відповідних наукових досліджень:
- •7) Повноваження щодо інформаційно-аналітичного забезпечення дієвого режиму національної безпеки і оборони в Україні, а саме:
- •8) Кадрові, матеріально-технічні і фінансові повноваження щодо організаційного й іншого забезпечення виконання заходів з питань національної безпеки і оборони, зокрема секретар рнбо:
- •Тема 16: «Кабінет Міністрів України – вищий орган у системі органів
- •Тема 17: «Центральні органи виконавчої влади України»
- •Тема 18: «Місцеві державні адміністрації»
- •Тема 19: «Конституційний Суд України»
- •2) Відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.
- •3) Додержання конституційності процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.
- •4) Офіційного тлумачення Конституції та законів України.
- •Тема 20: «Суди загальної юрисдикції в Україні. Вища рада юстиції»
- •Тема 21: «Прокуратура та адвокатура України»
- •Тема 22: «Територіальний устрій України»
- •1) Політико-територіальний;
- •2) Адміністративно-територіальний.
- •4. Конституційно-правовий статус «міста», «району в місті», «села», «селища».
- •5. Конституційно-правовий статус столиці України — міста-героя Києва та міста Севастополя.
- •Тема 23: «Місцеве самоврядування в Україні»
- •1. Поняття, юридична природа та принципи місцевого самоврядування.
- •3) Соціальні функції:
- •4) Культурні функції це:
- •1) За видами юридичної діяльності:
4. Порядок формування та повноваження депутатських фракцій та груп, Погоджувальної ради Верховної Ради України.
Важливим структурним елементом Верховної Ради України є депутатські фракції та групи. За походженням вони є первинним елементом структури парламенту, оскільки утворюються до формування керівних органів Верховної Ради, парламентських комітетів і комісій.
Після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 30 вересня 2010 р. № 20-рп у справі про додержання процедури внесення змін до Конституції України, депутатські фракції не утворюють коаліцію депутатських фракцій. Відповідні фракції стають самостійним елементом парламенту.
Депутатські фракції формуються на першій сесії Верховної Ради нового скликання до розгляду питань про обрання Голови Верховної Ради України, створення органів Верховної Ради. Якщо цього не відбулося, головуючий на пленарному засіданні оголошує перерву для їх формування. Перед наступним пленарним засіданням Апарат Верховної Ради надає народним депутатам інформаційні матеріали, які були подані до Апарату Верховної Ради за день до початку зазначеного пленарного засідання, про сформовані відповідно до вимог Регламенту депутатські фракції.
Депутатські фракції формуються на партійній основі народними депутатами, обраними за списком політичних партій (виборчих блоків політичних партій), які за результатами виборів отримали депутатські мандати.
Політична партія (виборчий блок політичних партій) має право формувати у Верховній Раді лише одну депутатську фракцію.
Принципи функціонування депутатської фракції повинні бути демократичними і не суперечити вимогам:
Конституції України;
Закону України «Про статус народного депутата України»;
Регламенту Верховної Ради України.
Мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської фракції має становити не менше ніж 15 народних депутатів.
Народний депутат може входити до складу лише однієї депутатської фракції політичної партії (виборчого блоку політичних партій).
Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України не входять до складу депутатської фракції.
Народний депутат, якого виключено чи який вийшов зі складу депутатської фракції, є позафракційним.
Позафракційні народні депутати можуть об'єднуватися у депутатську групу народних депутатів. Мінімальна кількість народних депутатів для формування депутатської групи має становити не менше ніж кількість, визначена частиною першою статті 59 Регламенту.
Народний депутат може входити до складу лише однієї депутатської групи.
Голова Верховної Ради України, Перший заступник та заступник Голови Верховної Ради України не входять до складу депутатської групи.
Депутатська група реєструється в Апараті Верховної Ради в порядку, встановленому статтею 60 Регламенту. Зареєстрована депутатська група має права депутатської фракції.
Кожна депутатська фракція (депутатська група) реєструється в Апараті Верховної Ради. Умовою реєстрації є надходження до Апарату Верховної Ради:
- підписаного особисто кожним народним депутатом, який увійшов до складу депутатської фракції (депутатської групи), письмового повідомлення про сформування депутатської фракції (депутатської групи).
У письмовому повідомленні зазначаються:
- повна (та, за наявності, скорочена) назва депутатської фракції (депутатської групи):
- її персональний склад та партійна належність членів депутатської фракції (депутатської групи);
- прізвища голови депутатської фракції (депутатської групи) та заступників голови депутатської фракції (депутатської групи) з розрахунку не більше одного на 15 членів депутатської фракції (депутатської групи).
Повна та скорочена назва депутатської фракції має збігатися з назвою відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій). Повна та скорочена назва депутатської групи не повинна співпадати з назвами зареєстрованих депутатських фракцій (депутатських груп).
Після відповідного оформлення матеріалів про утворення депутатської фракції (депутатської групи) головуючий на пленарному засіданні інформує народних депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції (депутатської групи), її кількісний склад, голову депутатської фракції (депутатської групи) та заступників голови депутатської фракції (депутатської групи).
Депутатська фракція (депутатська група), склад якої стає меншим від необхідної мінімальної кількості народних депутатів, визначеної частиною першою статті 59 цього Регламенту, через 15 днів після дня настання такого факту оголошується Головою Верховної Ради України розпущеною.
Народні депутати можуть добровільно об'єднуватися у міжфракційні депутатські об'єднання без реєстрації, кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення їх діяльності Апаратом Верховної Ради України.
Міжфракційне депутатське об'єднання не має прав депутатської фракції (депутатської групи), передбачених Регламентом. Про створення міжфракційного депутатського об'єднання оголошує головуючий на пленарному засіданні за письмовим повідомленням керівника такого об'єднання.
Важливим структурним елементом Верховної Ради України, діяльність якого сприяє оптимізації роботи українського парламенту, є Погоджувальна рада.
Погоджувальна рада депутатських фракцій (депутатських груп) створюється як консультативно-дорадчий орган для попередньої підготовки і розгляду організаційних питань роботи Верховної Ради.
До складу Погоджувальної ради входять:
Голова Верховної Ради України;
Перший заступник Голови Верховної Ради України;
заступник Голови Верховної Ради України;
голови депутатських фракцій (голови депутатських груп) з правом ухвального голосу;
голови комітетів з правом дорадчого голосу.
У разі відсутності голови депутатської фракції (голови депутатської групи) чи голови комітету за їх дорученням у засіданні Погоджувальної ради бере участь відповідно:
- заступник голови депутатської фракції (заступник голови депутатської групи);
- перший заступник (заступник) голови комітету з правом відповідно ухвального чи дорадчого голосу.
Головує на засіданнях Погоджувальної ради Голова Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Перший заступник чи заступник Голови Верховної Ради України.
Народні депутати мають право:
бути присутніми на засіданнях Погоджувальної ради;
брати участь у обговоренні питань, що розглядаються;
вносити пропозиції щодо проектів порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань.
У засіданнях Погоджувальної ради мають право брати участь:
а) суб'єкти права законодавчої ініціативи чи їх представники;
б) голова тимчасової спеціальної комісії, тимчасової слідчої комісії з правом дорадчого голосу, якщо на засіданні Погоджувальної ради розглядаються питання, віднесені до повноважень такої комісії;
в) відповідальні працівники Апарату Верховної Ради, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення проведення Погоджувальної ради та пленарних засідань Верховної Ради.
Погоджувальна рада проводить свою роботу у формі засідань, як правило, в понеділок тижня пленарних засідань. Засідання Погоджувальної ради є правомочним за умови присутності на ньому не менше половини її складу з правом ухвального голосу.
Засідання Погоджувальної ради скликаються Головою Верховної Ради України, а в разі його відсутності - Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України або за ініціативою представників двох чи більше депутатських фракцій (депутатських груп) у разі необхідності.
Робота Погоджувальної ради здійснюється гласно, її засідання є відкритими, за винятком випадків прийняття рішення про проведення закритого засідання. На кожному засіданні Погоджувальної ради ведеться протокол та стенограма засідання. Протокол засідання Погоджувальної ради підписує головуючий на засіданні.
Пропозиції Погоджувальної ради ухвалюються такою кількістю голосів членів Погоджувальної ради з правом ухвального голосу, яка у сумарному підрахунку голосів членів відповідних депутатських фракцій (депутатських груп) є достатньою для прийняття позитивного рішення при голосуванні питання у залі засідань.
Погоджувальна рада:
1) узгоджує проект плану законопроектної роботи та рекомендує його Верховній Раді для затвердження;
2) розглядає та ухвалює пропозиції щодо проектів календарного плану роботи сесії, порядку денного сесії, розкладу пленарних засідань та тижневого порядку денного пленарних засідань;
3) погоджує кандидатів на посади голови комітету, першого заступника, заступника голови та секретаря комітету;
4) вносить Голові Верховної Ради України пропозицію щодо скликання позачергового пленарного засідання Верховної Ради та дати його проведення на вимогу трьох депутатських фракцій чи п'яти комітетів;
5) розглядає питання про вжиття заходів щодо забезпечення присутності народних депутатів на пленарних засіданнях;
6) вносить пропозиції щодо проведення парламентських слухань;
7) розглядає інші пропозиції з організації роботи Верховної Ради відповідно до Регламенту.
