9.1.2. Відповідальність службових осіб митних органів

Відповідальність митних органів та їх службових осіб передбаче­на Митним кодексом України, ст. 14 Закону України «Про держав­ну службу» від 16.12.93 р., ст. 41 Кодексу законів про працю.

Митні органи України та їх службові особи, які допустили неправомірні дії щодо інших державних органів, громадян та підприємств, несуть відповідальність перед ними відповідно до Митного кодексу та інших законодавчих актів України.

Відповідно до вимог чинного законодавства працівники митних органів несуть відповідальність за неналежне виконання своїх обо­в'язків. Така відповідальність передбачається Кодексом законів про працю, Кодексом про адміністративні правопорушення, Криміналь­ним кодексом, Цивільним кодексом, Законом «Про державну служ­бу», Законом «Про боротьбу з корупцією» та іншими нормативними документами.

Вчинення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого із зазначених у ст. 1 Закону «Про боротьбу з корупцією» корупційних діянь, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадця­ти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян і звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави. Таким особам забороняється обіймати посади в державних органах та їхньому апараті впродовж трьох років з дня їх звільнення.

Наприклад, ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» передбачає спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Державний службовець або інша особа, уповноважена на вико­нання функцій держави, не має права:

• сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності, а також в отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

• займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним третіх осіб у спра­вах державного органу, в якому вона працює, а також виконувати роботу за умовами сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

• відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, на­дання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію;

Державний службовець, який є посадовою особою, не має також права:

• сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержан­ня за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

• неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове стано­вище, у діяльність інших державних органів чи посадових осіб з метою перешкодити виконанню ними своїх повноважень;

• бути повіреним третіх осіб у справах державного органу, діяльність якого він контролює;

• надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.

Особи, які претендують на зайняття посади в системі державної служби або на виконання інших функцій держави, попереджаються про встановлені щодо них обмеження.

За порушення цих обмежень державні службовці, у тому числі й працівники митних органів, несуть відповідальність, яка передбачена ст. 8 цього Закону, тобто порушення особою, уповноваженою на ви­конання функцій держави, будь-якого із зазначених у ст. 5 цього Закону обмежень, і якщо порушення не містить складу злочину, тяг­не за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян.

Повторне впродовж року порушення будь-якого із зазначених у ст. 5 цього Закону обмежень тягне за собою адміністративну відпові­дальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.

Ст. 6 Закону «Про боротьбу з корупцією» передбачає здійснення фінансового контролю за державними службовцями, тобто за декла­руванням доходів, відкриттям валютних рахунків у державних, ко­мерційних та іноземних банках, придбанням цінних паперів, нерухо­мого та цінного майна, що здійснюються як посадовими особами, так і членами їх сімей. За порушення вимог фінансового контролю настає відповідальність, передбачена ст. 9 — порушення особою, уповнова­женою на виконання функцій держави, вимог щодо декларування доходів. Неподання або подання неповних чи неправдивих відомос­тей про доходи та зобов'язання фінансового характеру тягне за со­бою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'ятнад­цяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави, а також є підставою для відмови у призначенні на посаду та для позбавлення права балотуватись у депутати або на виборні поса­ди в державні органи.

Порядок адміністративного провадження у справах про корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язанні з корупцією, а також виконання постанов про накладення адміністративних стягнень ви­значаються Кодексом України про адміністративні правопорушення, за винятком положень, установлених цим Законом.

Протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопо­рушення, пов'язаного з корупцією, складається органами, зазначени­ми в пп. а і б ст. 4 цього Закону, а коли факт учинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією, що не містить складу злочину, встановлено прокурорською перевіркою чи попереднім слідством — також слідчим чи прокурором.

Підставою для складання протоколу достатньо даних, які свідчать про наявність у діянні особи ознак корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією. Протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, разом із матеріалами перевірки у триденний термін з момен­ту його складання надсилається до районного суду за місцезнаходженням органу, який склав про це протокол. Розгляд адміністратив­них справ про корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язані з корупцією, здійснюється районним судом у п'ятиденний термін з моменту надходження протоколу.

Постанова суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за корупційні діяння або інші правопорушення, по­в'язані з корупцією, у триденний термін направляється відповідному державному чи виборному органу для вирішення питання про звільнен­ня особи з посади або інше усунення від виконання нею функцій держави згідно з чинним законодавством.

Скарги підприємств на неправомірні дії митних органів України та їх службових осіб подаються та розглядаються в порядку, перед­баченому діючим законодавством України.

При здійсненні митного контролю та оформленні суб'єктами ЗЕД вантажів не допускається заподіяння іншим державним органам, громадянам та підприємствам шкоди, приниження честі й гідності громадян та вчинення інших неправомірних дій.

Шкода, заподіяна іншому державному органу, громадянинові чи підприємству неправомірними діями митних органів України та її службовими особами при виконанні ними службових обов'язків, відшкодовується на загальних підставах. -