17. Визначення поняття "глікозиди". Типи класифікацій. Глюкозинолати (тіоглікозиди)і ціаноглікозиди

Глікози́ди — природні органічні речовини, сполуки складної будови, дуже поширені в рослинному світі. Глікозиди – група сполук – складних ефірів, у яких молекули моно -, ди- і трисахаридів через глікозидний гідроксил з’єднанні з кислотами, спиртами, поліфенолами, альдегідами, що називаються агліконами.

Класифікація

Розрізняють О-глікозиди, S-глікозиди (тіоглікозиди) та N-глікозиди. Найпоширеніші у природі О-глікозиди[3].

У медицині знайшли застосування такі основні групи цих сполук:

а) фенілглікозиди, що містять фенільний радикал в агліконі. До них належать одноатомні і багатоатомні феноли;

б) антраглікозиди, які містять аглікон, похідний антрахінону. Їх виявлено в різних видах крушини, ревеню, алое;

в) флавонові глікозиди, аглікон яких є похідним флавону. Переважна більшість флавонових глікозидів (рутин, катехіни) мають Р-вітамінну активність;

г) стероїдні глікозиди, або серцеві, що належать до групи О-глікозидів, аглікони яких мають стероїдну структуру і характеризуються значною дією на серцевий м'яз. Глікозиди конвалії травневої (звичайної), горицвіту весняного, наперстянки мають давню традицію застосування в народній, а згодом і науковій медицині;

д) S-глікозиди, або тіоглікозиди(містяться в НАСIННЯ ГIРЧИЦI) , — найменш поширена група глікозидів серед рослинного світу. Їх знайдено в насінні сарепської і чорної гірчиці, редьці посівній, хроні звичайному, капусті. Названі сполуки гострі, пекучі на смак. Вони збуджують апетит, виявляють місцеву подразнюючу дію, завдяки чому посилюють кровообіг при зовнішньму застосуванні, справляють активний бактерицидний і бавктеріостатичний влив на патогенні групи мікроорганізмів, що викликають запалення шкіри, підшкірної основи та м'язів людини.

Ціаноглікозиди — це глікозиди, які у складі аглікону містять синильну кислоту. Як друга складова частина аглікону виступає альдегід або кетон. Найбільш відомі такі ціаноглікозиди, як амігдалін (генціобіозид нітрилу D-мигдальноїкислоти), пруназин(β-глікозиднітри-лу-D-мигдальноїкислоти), лінамарин, самбунігрин D.Містяться в: НАСIННЯ МИГДАЛЮ ГIРКОГО

18. Лр і лрс, що містять ферменти і фітогормони, фітопрепарати на їх

основі,застосування

Фітогормони - хімічні речовини, що виробляються в рослинах і регулюють їх ріст та розвиток

ЛР і сировина які містять ферменти і фітогормони.

Чорнушка дамська, динне дерево, кавун, солодка гола, конюшина червона, хміль, ехінацея пурпурна.

ФІТОПРЕПАРАТИ, фітотерапевтичні препарати — будь-які витяги або діючі речовини, одержані з ЛРС, чи їх комбінації у певній лікарській формі, що визначає готовий продукт споживання та використовує­ться для лікування або профілактики захворювань.

Фітопрепарати ефективні при лікуванні таких захворювань, як бронхіальна астма, серцева недостатність, альгодисменорея, гіпертонія, виразка дванадцятипалої кишки, хронічна пневмонія і багатьох інших важких захворювань.

Відома також здатність деяких лікарських трав піддавати зворотному розвитку запалення, причому практично на будь-якій стадії їх — аж до некрозу