- •1. Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності фахівця фармації
- •2.Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (лрс); правила зберігання сировини різних морфологічних груп і хімічного складу.
- •3.Основні напрямки наукових досліджень в області вивчення лікарських рослин (лр). Методи виявлення нових лр, роль наукових і навчальних закладів.
- •4.Сировинна база лікарських рослин України
- •5.Фармакогностичний аналіз лікарської рослинної сировини, праивла прийому лрс, відбір проб для аналізу, встановлення дійсності, чистоти й доброякісності сировини. Поняття про партію сировини.
- •6.Визначення поняття "полісахариди". Іх класифікація, фізичні і хімічні властивості. Виділення з лрс і якісні реакції.
- •8.Інулін. Будова. Сировина, що містить інулін. Якісне виявлення, використання.
- •9.Слиз. Хімічний склад, фізичні властивості. Локалізація й походження в рослинах. Лр і лрс, що містять слиз.
- •10. Камеді. Класифікація. Розповсюдження в рослинах. Сировинні джерела одержання. Хімічна будова й застосування.
- •11. Пектини. Будова. Застосування. Лр і лрс, що містять пектинові речовини.
- •13. Визначення типів жирних масел. Приклади типів. Найпоширеніші жирні кислоти, які входять до складу жирних масел. Простагландини.
- •14. Методи одержання жирів і жирних олій. Визначення фізичних і хімічних показників
- •15. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела,будова, застосування. Як відрізнити ліпіди від ліпоїдів
- •17. Визначення поняття "глікозиди". Типи класифікацій. Глюкозинолати (тіоглікозиди)і ціаноглікозиди
- •18. Лр і лрс, що містять ферменти і фітогормони, фітопрепарати на їх
- •19. Фенольні сполуки. Їх класифікація. Поширення в рослинному світі. Біосинтез.
- •20. Лр і лрс, що містять прості феноли і фенологлікозиди. Якісні реакції на арбутин.Шляхи використання сировини.
- •21. Визначення поняття "лігнани". Класифікація лр і лрс, що містить лігнани.Застосування
- •22. Визначення поняття "ксантони". Класифікація. Лр і лрс, що містять ксантони.Застосування.
- •25. Визначення поняття "флавоноїди". Хімічна будова. Класифікація. Фізичн
- •26. Лр і лрс, що містять катехіни, антоціани, флаванони, флавоноли, флавони,ізофлавони, аурони, халкони
- •27.Визначення поняття "кумарини" та "фурохромони". Хімічна будова. Класифікація.Фізичні й хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення.
15. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела,будова, застосування. Як відрізнити ліпіди від ліпоїдів
У хімічному відношенні воски, так само як і жири, є складними ефірами жирних кислот і спиртів, але не гліцерину, а високомолекулярних одноатомних спиртів аліфатичного (жирного) ряду і циклічних. Віск зазвичай містить більшу або меншу кількість вільних кислот і високомолекулярних спиртів.
Для восків характерний специфічний склад граничних жирних кислот і спиртів.
Кислоти: пальмітинова, стеаринова, карнаубовая, неоцеротіновая, церотиновая, монтановий, меліссіновая; спирти: цетиловий, октадеціловий, ейкозіловий, карнаубовая, неоцеріловий, церіловий, міріціловий, меліссіловий.
Бджолиний віск - це продукт обміну речовин, що виділяється робочими медоносними бджолами на поверхню нижнього боку черевних кілець у вигляді дрібних прозорих листочків. Використовують як компонент мазей і пластирів. Швидке загоєння опіків при застосуванні воскових мазей пояснюється присутністю вітаміну А і каротиноїдів.
Спермацет (Cetaceum) - щільне воскообразное речовина, легко розріджується при помірних температурах. Він накопичується в особливому «спермацетового мішку» в порожнині черепа і спинного мозку кашалотів. Головна складова частина спермацету складний ефір цетилового спирту і кислоти пальмітинової.
Фосфоліпіди є тригліцерола жирних кислот. На відміну від жирів, у них один з гидроокислов глицерола, етерифікованих фосфорною кислотою, пов'язаний з різними азотистими підставами, найчастіше з холіном (фосфатидилхолін). Фосфатиди, містять холін, називаються ще лецитинами. Лецитини зустрічаються у всіх тканинах тваринного і рослинного походження. Вони мають високу емульгуючою здатністю.
ЛІПОЇДИ(складні ліпіди) (грец. lipos — жир + eidos — вид), або жироподібні речовини — складні, високостабільні сполуки з високою Tпл, подібні до ліпідів (див. Ліпіди, Жири) тим, що розчинюються органічними розчинниками, а не водою. На відміну від ліпідів омилюються лугами при нагріванні.
16. Визначення поняття "вітаміни". Поширення їх у рослинному світі. Вплив фаз вегетаціїй умов зростання на накопичення вітамінів у рослинах. Класифікація вітамінів. Кількісне визначення аскорбінової кислоти. Шляхи використання сировини, що містить вітаміни.
Вітаміни – це низькомолекулярні органічні сполуки, необхідні для нормальної життєдіяльності, що потрапляють у незначній кількості в організм із продуктами харчування
Класифікація
1.Буквенная,вітаміни отримували назви відповідающа до їх біологічної і фізіологічної ролі в організмі
2.Розчинні у воді B PP C H U
3.Розчинні в жирах A D E K F
4.Хімічна:аліфатична(кислота пангамовая C); аліциклічна(ретиноли A); ароматичні(філлохінон K);гетероциклічні(к-та нікотинова PP, тіамін B1, рибофлавін B2)
B1 (тіамін, антиневритний) Нежирне м'ясо, зернові, бобові, риба, печінка, яйця, зелень, чорний хліб.
B2 (рибофлавін, вітамін росту) Молочні продукти, також наявний в м'ясі, рибі, зернових, овочах, печінці, яєчному білку, бобових.
Вітамін A (ретинол, антиксерофтальмічний) міститься у риб'ячому жирі, яєчних жовтках, печінці, молоці;
Вітамін D (кальциферол, антирахітний) Джерелами вітаміну D є риб'ячий жир, яєчні жовтки, молоко.
Кількісне визначення кислоти аскорбінової
• Йодометрія, пряме титрування (ДФУ). Індикатор – крохмваль.
• Алкаліметрія, пряме титрування. Індикатор – фенолфталеїн)
• Йодатометрія, пряме титрування в кислому середовищі в присутності калію йодиду, індикатор - крохмаль. В точці еквівалентності надлишок розчину калію йодату викликає синє забарвлення розчину:
• Титрування розчином натрію 2,6-дихлорфенол-індофеноляту (для визначення вмісту кислоти аскорбінової в рослинній сировині). Em = М. м./2
• Інші редокс-методи (йодохлорометрія, цериметрія та ін.).
КРОПИВИ ЛИСТЯ(К) використовують при маткових, легеневих, ниркових, шлунково-кишкових і гемороїдальних кровотечах
ГРИЦИКІВ ТРАВА застосовують при маткових кровотечах
ШИПШИНИ ПЛОДИ(С) при гіпо- і авітамінозі C
Протягом року рослини проходять два основних довгих періоду : вегетацію і відносний спокій - і два коротких : період переходу від вегетації до спокою і від спокою до вегетації.
