- •1. Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності фахівця фармації
- •2.Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (лрс); правила зберігання сировини різних морфологічних груп і хімічного складу.
- •3.Основні напрямки наукових досліджень в області вивчення лікарських рослин (лр). Методи виявлення нових лр, роль наукових і навчальних закладів.
- •4.Сировинна база лікарських рослин України
- •5.Фармакогностичний аналіз лікарської рослинної сировини, праивла прийому лрс, відбір проб для аналізу, встановлення дійсності, чистоти й доброякісності сировини. Поняття про партію сировини.
- •6.Визначення поняття "полісахариди". Іх класифікація, фізичні і хімічні властивості. Виділення з лрс і якісні реакції.
- •8.Інулін. Будова. Сировина, що містить інулін. Якісне виявлення, використання.
- •9.Слиз. Хімічний склад, фізичні властивості. Локалізація й походження в рослинах. Лр і лрс, що містять слиз.
- •10. Камеді. Класифікація. Розповсюдження в рослинах. Сировинні джерела одержання. Хімічна будова й застосування.
- •11. Пектини. Будова. Застосування. Лр і лрс, що містять пектинові речовини.
- •13. Визначення типів жирних масел. Приклади типів. Найпоширеніші жирні кислоти, які входять до складу жирних масел. Простагландини.
- •14. Методи одержання жирів і жирних олій. Визначення фізичних і хімічних показників
- •15. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела,будова, застосування. Як відрізнити ліпіди від ліпоїдів
- •17. Визначення поняття "глікозиди". Типи класифікацій. Глюкозинолати (тіоглікозиди)і ціаноглікозиди
- •18. Лр і лрс, що містять ферменти і фітогормони, фітопрепарати на їх
- •19. Фенольні сполуки. Їх класифікація. Поширення в рослинному світі. Біосинтез.
- •20. Лр і лрс, що містять прості феноли і фенологлікозиди. Якісні реакції на арбутин.Шляхи використання сировини.
- •21. Визначення поняття "лігнани". Класифікація лр і лрс, що містить лігнани.Застосування
- •22. Визначення поняття "ксантони". Класифікація. Лр і лрс, що містять ксантони.Застосування.
- •25. Визначення поняття "флавоноїди". Хімічна будова. Класифікація. Фізичн
- •26. Лр і лрс, що містять катехіни, антоціани, флаванони, флавоноли, флавони,ізофлавони, аурони, халкони
- •27.Визначення поняття "кумарини" та "фурохромони". Хімічна будова. Класифікація.Фізичні й хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення.
3.Основні напрямки наукових досліджень в області вивчення лікарських рослин (лр). Методи виявлення нових лр, роль наукових і навчальних закладів.
Шляхи і методи виявлення нових лікарських рослин
В дослідженнях, по виявленню цінних для медицини рослин, використовуються три основні методи, суть яких полягає в наступному.
Перший метод — вивчення і використовування досвіду народної медицини. Загальновідомо, що майже всі рослини сучасної наукової медицини свого часу запозичали з народної медицини. Прояв належної уваги до відомостей народної медицини може істотним чином вплинути на ефективність пошуків перспективних для наукової медицини рослин.
На перших етапах вивчення народної медицини дуже важливо з великої кількості зібраної інформації уміти відібрати об'єкти, що представляють найбільший інтерес для сучасної наукової медицини, і піддати їх вивченню. Необхідно спочатку перевірити правильність основних лікувальних свідчень для об'єкту, що вивчається. Якщо первинний фармакологічний (або інший біологічний) пошук, підтвердить достовірність відомостей народної медицини, то тільки в цьому випадку доцільне подальше його вивчення: фармакогностичне (в першу чергу фитохимическое), технологічне (виділення індивідуальних речовин або створення сумарних препаратів) і, нарешті, клінічне.
Другий метод — масове хімічне дослідження рослин на зміст певних груп речовин. Передбачається масовий польовий (рекокносцировочный) фитохимический аналіз на основні біологічно активні речовини всіх без вибору (або з частковим вибором) видів рослин певної місцевості або району.
Третій метод — пошуки нових лікарських засобів за принципом філогенетичної спорідненості. Вже давно помічено, що ботанічно споріднені рослини можуть володіти аналогічним або вельми близьким хімічним складом, а отже, можуть проявляти подібну фармакологічну дію. Знання цих біологічних закономірностей робить пошук нових лікарських рослин цілеспрямованим і більш ефективним.
4.Сировинна база лікарських рослин України
Сировинну базу в Україні становлять дикорослі лікарські рослини, рослини, що культивуються, та імпортована сировина. ЛРС використовується підприємствами фармацевтичної, харчової, лікеро-горілчаної, парфумерно-косметичної галузі. Споживачі укладають прямі угоди із заготовельними конторами Укрспоживспілки, фермерами, держгоспами, окремими підприємцями, приватними заготовельниками, проводять авансування під заготівлю й вирощування ЛР за рахунок коштів підприємств-виробників фітопрепаратів, фітосубстанцій або БАДів. При багатьох держгоспах консорціуму Укрфітотерапія створені пункти із заготівлі сировини дикорослих ЛР. Імпортну сировину закупають за контрактами з країнами близького і далекого зарубіжжя: Росією, Молдовою, Таджикистаном, Індією та ін.
5.Фармакогностичний аналіз лікарської рослинної сировини, праивла прийому лрс, відбір проб для аналізу, встановлення дійсності, чистоти й доброякісності сировини. Поняття про партію сировини.
Фармакогностичний аналіз — це комплекс методів аналізу лікарської сировини рослинного і тваринного походження та їх продуктів, який полягає у визначенні тотожності (ідентичності), чистоти і доброякісності. Фармакогностичний аналіз складається із ряду послідовно виконуваних аналізів — товарознавчого, макроскопічного, мікроскопічного і фітохімічного. В деяких випадках він доповнюється визначенням біологічної активності сировини.
Макроскопічний аналіз проводиться з метою визначення тотожності шляхом зовнішнього огляду цілої ЛРС, установлення морфологічних діагностичних ознак, консистенції, розмірів, кольору, смаку, запаху, які зіставляються з описом в АНД чи порівнюються з достовірним зразком сировини.
Фітохімічний вид аналізу забезпечує виявлення діючих і супутніх речовин та визначення вмісту біологічно активних сполук хімічними та фізико-хімічними методами
Мікроскопічний аналіз заснований на визначенні сукупності анатомічних ознак об’єкта дослідження. Після макро- і мікроскопічного аналізу, проведення якісних реакцій або хроматографічного дослідження роблять висновок щодо відповідності досліджуваного зразка найменуванню, під яким він надійшов на аналіз. Показники чистоти сировини (засміченість й ураженість шкідниками, вміст радіонуклідів, важких металів, пестицидів, гербіцидів, мікробіологічна чистота) визначаються в ході товарознавчого аналізу.
Прийом ЛРС складається із: зовнішнього огляду упаковки, визначення її цілісності, правильності маркування й оформлення документа; перевірки відповідності тари й упаковки вимогам АНД; відбору проб (вибірка). Зовнішньому огляду для встановлення відповідності пакування й маркування вимогам АНД підлягає кожна одиниця продукції. Звертають увагу на правильність пакування, стан тари (відсутність підмоклості, патьоків та інших ушкоджень, що негативно позначаються на якості сировини).
Відбирання проб для аналізу. З кожної розпакованої одиниці продукції, що попала у вибірку, беруть по три виїмки, приблизно однакової маси, із трьох різних місць: зверху, знизу і зсередини, уникаючи подрібнення сировини.
Виїмка — це кількість сировини, взята від одиниці продукції рукою або щупом для аналізу за один раз. Із мішків, тюків і паків виїмки беруть на глибині 10 см рукою зверху, а потім після розпорювання шва — зсередини і знизу; виїмки насіння і сухих плодів відбирають зерновим щупом. Із сировини, упакованої в ящики, першу виїмку беруть з верхнього шару, другу — після видалення сировини приблизно до половини ящика і третю — з дна ящика. Після відбирання зразків розпорені мішки, тюки і паки зашивають.
Відібрані зразки старанно перемішують і одержують вихідний зразок партії сировини — об’єднану пробу, з якої методом квартування виділяють середню пробу, а також пробу масою 500 г (для дрібних видів) і 1000 г (для крупних видів). Останню пробу поміщають у банку, вкладають туди етикетку “Для визначення ступеня зараженості шкідниками” і щільно її закривають.
Квартування проводять таким чином: сировину поміщають на аналізну дошку, у вигляді квадрату, перемішують її і розрівнюють так, щоб шар по товщині був рівномірний, і по діагоналі ділять на чотири трикутники. Два протилежні трикутники сировини видаляють, а два, що залишилися, з’єднують. Операцію повторюють, доки у двох протилежних трикутниках не залишиться кількість сировини, що відповідає масі середньої проби, вказаній у ДФ ХI, с. 270; (табл. 5.1).
Середню пробу упаковують у поліетиленовий або багатошаровий паперовий мішок і прикріпляють етикетку (таку ж етикетку поміщають і в мішок). На етикетках зазначають найменування сировини, найменування постачальника, номер партії, масу партії (серії), дату відбирання проби, прізвище і посаду особи, яка відібрала пробу. Проби направляються на аналіз в лабораторію і реєструються у “Журналі вхідного контролю”.
Залишки об’єднаної проби після виділення середньої проби приєднують до партії сировини. Третій етап товарознавчого аналізу полягає у виділенні із середньої проби аналітичних проб.Із середньої проби методом квартування виділяють три аналітичні проби для визначення:
1) тотожності, подрібненості і складу домішок;2) вологості (аналітичну пробу для визначення вологості виді-ляють зразу ж після відбору середньої проби і герметично її упаковують);3) вмісту золи і діючих речовин.
На складах, базах і промислових підприємствах лікарську рослинну сировину приймають партіями. Партією вважається сировина масою не менше 50 кг одного найменування, однорідна за всіма показниками і оформлена одним документом, який засвідчує її якість. У супроводжуючому документі мають бути такі дані:номер і дата видачі документа, найменування і адреса відправника, найменування сировини, номер партії, маса партії, рік і місяць збирання або заготівлі, район заготівлі (для дикорослих рослин), результат перевірки якості сировини, НАД на сировину, підпис особи, відповідальної за якість сировини, із зазначенням прізвища і посади. Вантажні місця, що складаються із тюків, паків, мішків, ящиків та інших упаковок, називають одиницями продукції.
