1. Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності фахівця фармації

Лікарські рослини та лікарську рослинну сировину вивчають державні наукові установи, тому перед фармакогнозією як наукою поставлені такі завдання:

1. Вивчення лікарських рослин як джерела біологічно активних речовин. Визначення хімічного складу рослин, вплив чинників навколишнього середовища на процеси біосинтезу та накопичення діючих речовин в рослині.

2. Лікарське ресурсознавство — вивчення поширення лікарських рослин у природних умовах.

3. Стандартизація лікарської рослинної сировини. Розроблення проектів тимчасових фармакопейних статей, інструкцій, аналітичної нормативної документації (АНД. Винайдення нових лікарських засобів рослинного походження.

4. Біотехнологія рослин — культивування ізольованих рослинних клітин та тканин на спеціальних поживних середовищах

5. Введення в культуру нових рослин. .

Значення фармакогнозії в практичній діяльності провізора : Фармакогнозія разом з іншими фармацевтичними дисциплінами фор-мірует професійні знання фармацевта вищої кваліфікації - провізор

У всьому світі заготовляють велику кількість лікарських-ного рослинної сировини.Для освоєння цього багатства потрібні організатори, ресурсоведи, аналітики, які добре знають специфіку лікарських рослин та рослинної сировини.

Провізори-фармакогности працюють в аптечній системі, в різних заготовити-них організаціях, в науково-дослідних фармацевтичних установах.

2.Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (лрс); правила зберігання сировини різних морфологічних груп і хімічного складу.

ЛРС збирають під час максимального накопичення діючих речовин. Крім того, існують загальні правила й обмеження: надземні частини ЛР (листя, квітки, трава, плоди) збирають у суху погоду, після того, як обсохне ранкова роса і до появи вечірньої; підземні органи — протягом усього дня.

Заборонено збирати сировину на звалищах, смітниках, на полях і біля них, де проводяться обробки сільськогосподарських рослин отрутохімікатами, поблизу нафтопроводів, уздовж залізничних колій. Збирають сировину лише із здорових, добре розвинутих рослин, не пошкоджених комахами і мікроорганізмами. Траву збирають під час або на початку цвітіння. Зазвичай скошують надземну частину рослини, сушать і обмолочують. Соковиті плоди знімають вручну, без плодоніжок, не порушуючи цілісності оболонки. Корені, кореневища й інші підземні органи заготовляють зазвичай восени, рідше — навесні, до початку вегетації. Викопують лопатами, вилами. Повзучі кореневища (аїр) виривають руками чи гачками. Бруньки заготовляють протягом зими і рано навесні, коли вони ще не рушили в ріст. .Кору збирають під час сокоруху, до розпускання листя квітень–початок травня

Залежно від вмісту біологічно активних речовин лікарську рослинну сировину поділяють на декілька груп, які вимагають індивідуального підходу при зберіганні.

1. Сильнодіюча лікарська рослинна сировина. Вона зберігається за списком "В" в окремому приміщенні або окремій шафі під замком. До цієї групи належить сировина, що містить серцеві глікозиди, алкалоїди та деякі інші високоактивні природні речовини, а саме: квітки цитварного полину, трава чистотілу

2. Рослинна сировина, що має подразнювальну дію. Вона містить сапоніни та інші природні сполуки, які подразнюють слизові оболонки очей, носоглотки, гортані, бронхів: листя ниркового чаю, трава фіалки триколірної, хвоща польового, корінь солодки, кореневища з коренем синюхи.

3. Пахуча сировина, яка містить ефірні олії. Це листя шавлії, м'яти, евкаліпту; бруньки берези і сосни, квітки ромашки, пижми, деревіїв; трава багна, материнки, полину, деревно, чабрецю плоди анісу, кмину, кропу городнього, фенхелю кореневища з коренем валеріани; шишки ялини звичайної. Цю сировину слід зберігати ізольовано від іншої в добре закритій тарі, без хлороформу. А от деяку сировину цієї ж групи, що містить крім ефірних олій значну кількість поживних речовин і може поїдатися при тривалому зберіганні комірними шкідниками, слід зберігати з хлороформом. Це, наприклад, квітки липи, плоди ялівцю, кореневища з коренем оману, кореневища лепехи.

4. Лікарська рослинна сировина, що містить значну кількість поживних речовин. У процесі зберігання вона може піддаватись ушкодженню комірними шкідниками. До цієї групи відносять соковиті плоди, корені, кореневища, листя, трави та іншу сировину,

5. Лікарська рослинна сировина, що не ввійшла до попередніх груп. Зберігається за загальним списком у звичайних умовах, без хлороформу. До цієї групи належить сировина різного хімічного складу, яка не ушкоджується комірними шкідниками: листя й пагони брусниці і мучниці, кропиви, сени