2.3 Аналіз бізнес-логіки обробки даних у предметній області та визначення основних типів запитів у системі

У процесі роботи з базою даних будуть використані такі SQL-запити, як INSERT, UPDATE, DELETE, SELECT, вкладені та JOIN запити. Детальніше про кожен із них.

INSERT – оператор мови SQL, який дозволяє додавати нові дані в таблиці баз даних. Значення можна вставляти перерахуванням за допомогою слова VALUES і перерахувавши їх в круглих дужках через кому або оператором SELECT.

UPDATE – оператор мови SQL, що дозволяє оновити/змінити значення в заданих стовпцях таблиці. При створенні запиту UPDATE потрібно вказати оновлювану таблицю, стовпці, вміст яких необхідно оновити, значення або вираз, що використовується для оновлення окремих стовпців та умови пошуку для вибірки рядків, які потрібно оновити.

DELETE – це оператор мови SQL, що застосовується для видалення даних із таблиць баз даних. Критерій відбору записів для видалення визначається за допомогою оператора WHERE. У випадку, якщо критерій відбору не визначений, виконується видалення всіх записів.

SELECT ­ це оператор мови SQL, який повертає набір даних (вибірку) з бази даних, що задовольняють заданій умові. При формуванні запиту SELECT необхідно вказати або назву стовпця, значення якого бажаємо побачити, або декількох стовпців через кому, або символ «*», що означає вибір усіх стовпців з таблиці, назва якої вказується далі. Із запитом SELECT для визначення умови вибірки часто використовуються такі ключові слова, як WHERE, ORDER BY, GROUP BY та HAVING. Запит виконується наступним чином: спочатку витягуються всі записи з таблиці, а потім для кожного запису перевіряється його відповідність заданому критерію.

Вкладеним запитом називається запит, що поміщається в конструкцію SELECT, INSERT, UPDATE або DELETE, або в інший вкладений запит. Вони можуть використовуватися у фразах FROM, WHERE і HAVING, а також у списку після слова SELECT, створюючи, таким чином, обчислюваний стовпець. Використовуються такі запити, наприклад, коли вибірка певних даних з однієї таблиці не дає бажаного результату, і необхідно звернутися до ще якоїсь таблиці для уточнення даних. Існують такі основні правила використання вкладених запитів SQL:

1. тіло вкладеного запиту завжди заключається в дужки;

2. вкладені запити можуть містити інші вкладені запити, при цьому виконання запиту завжди починається із самого «глибокого» вкладеного запиту і закінчується зовнішнім запитом;

3. у вкладеному запиті не слід використовувати фразу ORDER BY, оскільки сортування результатів має бути виконано один раз, після виконання всього запиту вцілому.

JOIN ­ оператор мови SQL, який об'єднує дві таблиці в реляційній базі даних, утворюючи нову тимчасову таблицю, яку інколи називають "об'єднаною таблицею". З математичної точки зору операція об'єднання є фундаментальною операцією реляційної алгебри. В SQL існують такі типи об'єднання: внутрішнє ­ INNER, зовнішнє ­ OUTER.

Внутрішнє об'єднання об'єднує записи двох таблиць (А та В) на основі заданого предикату об'єднання. При цьому обчислюється декартів добуток всіх записів таблиць. Таким чином всі записи таблиці А буде об'єднано з кожним з записів таблиці В, при цьому в результуючій таблиці залишаться лише ті записи, які задовольняють предикат об'єднання.

Зовнішнє об'єднання поділяють на ліве зовнішнє ­ LEFT OUTER та праве зовнішнє ­ RIGHT OUTER. Ліве зовнішнє об'єднання повертає всі значення з лівої таблиці і додає значення колонок з правої таблиці або NULL, якщо немає збігу за предикатом об'єднання. Праве зовнішнє об'єднання, аналогічно до лівого, повертає всі значення, але вже з правої таблиці і додає значення колонок з лівої таблиці або NULL, якщо немає збігу за предикатом об'єднання.