
- •Тема і. Філософія, її проблематика та функції
- •Література:
- •Знати основні поняття:
- •1. Основні проблеми філософії. Специфіка філософського знання
- •2. Світогляд, його суть і структура
- •3. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський
- •4. Соціальні функції філософії
- •Контрольні запитання:
- •Тема II. Філософія Стародавнього світу та Середньовіччя
- •Література:
- •Знати основні поняття:
- •1. Філософія Стародавнього сходу
- •2. Розвиток філософії у Стародавній Греції
- •3. Середньовічна філософія
- •Контрольні запитання:
- •Тема III. Європейська філософія XV - XIX ст.
- •Література:
- •Знати основні поняття:
- •1. Філософія епохи Відродження та Нового часу
- •2. Німецька класична філософія
- •3. Філософія марксизму
- •4. Українська філософія
- •Контрольні запитання:
- •Тема IV. Західна філософія XX ст.
- •Література:
- •1. Криза класичної філософії
- •2. Сучасні філософські течії та школи
- •Контрольні запитання:
- •Тема V. Новітні сфери філософування
- •Література:
- •1. Філософія постмодерну та діалогу
- •2. Екофілософія
- •3. Що чекає філософію
- •Контрольні запитання:
- •Тема VI. Філософське розуміння світу
- •Література:
- •1. Філософське розуміння буття
- •2. Матерія
- •3. Спосіб та форми існування матерії
- •Контрольні запитання:
- •Тема VII. Свідомість
- •Література:
- •1. Виникнення і природа свідомості
- •2. Структура свідомості, її основні рівні
- •Контрольні запитання:
- •Тема VIII. Проблема людини в філософії
- •Література:
- •1. Людина як предмет філософії
- •2. Проблема антропосоціогенезу. Єдність природного, соціального і духовного в людині
- •3. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства
- •Контрольні запитання:
- •Тема iх. Діалектика: принципи і категорії
- •Література:
- •1. Сутність діалектики та її принципи
- •2. Категорії діалектики
- •Контрольні запитання:
- •Тема X. Діалектика: закони та альтернативи
- •1. Закони діалектики
- •2. Альтернативи діалектики
- •Контрольні запитання:
- •Тема XI. Гносеологія
- •Література:
- •1. Природа та структура пізнавальної діяльності
- •2. Поняття практики, її структура
- •3. Методи та форми наукового пізнання
- •Контрольні запитання:
- •Тема XII. Соціальна філософія як осмислення суспільного буття
- •Література:
- •1. Суспільство як самоорганізована система. Основні філософські концепції пояснення суспільного розвитку
- •2. Діяльність як спосіб існування соціального. Особливості прояву соціальних заковів
- •3. Стихійне і випадкове у розвитку суспільства та свобода людини
- •Тема XIII. Природні умови суспільного буття.
- •Література:
- •1. Поняття природи. Погляд на природу в історії філософської думки
- •2. Природа і суспільство
- •3. Сучасні екологічні і демографічні проблеми та шляхи їх вирішення
- •Контрольні запитання:
- •Тема XIV. Суспільне виробництво та суспільний прогрес
- •Література:
- •1. Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація виробництва. Структура суспільного виробництва
- •2. Проблема прогресу і періодизації суспільного розвитку
- •Контрольні запитання:
- •Тема XV. Філософський аналіз соціальної структури суспільства
- •Література:
- •1. Поняття соціальної структури суспільства та й основні елементи
- •2.Етносоціальді процеси в системі суспільних відносин
- •3. Функція організації дозвілля і відпочинку. Вільний час
- •Контрольні запитання:
- •Тема XVI. Філософські аспекти політичної сфери суспільного буття
- •Література:
- •1. Політика як вид діяльності. Політика і влада
- •2. Політична система суспільства
- •3. Держава як соціальний університет політичної влади
- •Контрольні запитання:
- •Тема XVII. Духовне життя суспільства
- •Література :
- •1. Поняття "дух", "душа", "духовність", "ментальність"
- •2. Цінності як ядро духовного світу людини
- •3. Суспільна свідомість та й рівні
- •4. Форми та функції суспільної свідомості
- •Контрольні запитання:
- •Тема XVIII. Цінності і їх роль в житті суспільства та людини
- •Література:
- •1. Природа цінностей
- •2. Типологія ціннісних орієнтацій
- •Контрольні запитання:
- •Тема XIX. Культура і цивілізація
- •Література:
- •1. Сутність, зміст і функції культури
- •2. Співвідношення культури і цивілізації
- •3. Соціальне прогнозування
- •40002, М. Суми, вул. Роменська, 87
2. Природа і суспільство
Люди живуть на Землі спільно. Їх життя пов'язане не з усією природою, а з певною її частиною - географічним середовищем. Самі ж люди є природними істотами, що живуть за законами природного світу. Отже, природа є необхідною умовою функціонування та розвитку суспільства.
Природні умови можуть або сприяти розвитку суспільства, або ж певного мірою гальмувати цей розвиток.
Як же природні умови впливають на розвиток суспільства?
По-перше, природа забезпечує суспільство необхідними йому резервами. Це запаси корисних копалин, енергетичних ресурсів Землі, ресурси води та кисню тощо.
По-друге, будь-яка матеріальна річ, виготовлена людиною, створюється з природної речовини. Світ матеріальних речей - знарядь і засобів праці, житла й виробничих приміщень, транс-
США урожайність зернових в два рази вища ніж в Україні. Але там 80% посівної площі знаходиться у сприятливих субтропічних умовах. У нас 80% посівної площі - зона ризикованого землеробства.
По-четверте, суттєвим є вплив природних умов на форми і темпи історичного процесу. Засухи, повені, виверження вулканів, землетруси можуть знищувати результати людської праці і, відповідно, гальмувати розвиток суспільства.
По-п'яте, природа суттєво впливає на сімейно-побутову сферу життєдіяльності суспільства. Такі соціальні інституції, як шлюб, медичні заклади, похоронні служби безпосередньо пов'язані з біологічною природою людини.
По-шосте, проявом природних умов є расовий поділ суспільства. Природно-расовий поділ суспільства відіграє певну роль у соціальній історії. На його основі виникають і расові конфлікти, і прояви расової солідарності.
По-сьоме, природним процесом є зростання народонаселення. Витоками зростання народонаселення є родина як природне об'єднання чоловіка й жінки.
Таким чином, природне начало проявляється в усіх сферах суспільного буття.
У свою чергу суспільство суттєво впливає на природу. По-перше, людиною різко розширюється просторові межі освоєння природи. На сьогодні вся поверхня земної кулі освоєна людиною. Людина вийшла у космос і також використовує його у своїх цілях.
По-друге, відбувається подальше освоєння природи "вглиб". Якщо у XVIII ст. використовувалися лише близько ЗО хімічних елементів, а в XIX ст. - близько 50, то на початку XX ст. - вже 60. Нині використовуються майже всі природні і багато штучних хімічних елементів.
По-третє, посилюється інтенсивність використання природних ресурсів. Нині щорічно видобувається майже 100 млрд. тон різноманітної руди, нафти, будівельних матеріалів. Людиною виведено більш 400 порід великої рогатої худоби, понад 200 порід овець, більш 2 тис. видів рослин тощо.
По-четверте, посилюється вплив людини на структуру природного середовища. Змінюється природний ландшафт і навіть клімат. Не можна не бачити суперечливість цього процесу. Не можна радіти з приводу перемог над природою. Кожна з цих перемог має, в першу чергу, ті результати, на які ми розраховували. Але непередбачені результати знищують значення перших.